- •Тема № 1. Господарське право Основи господарського права України
- •Поняття, предмет, та методи правового регулювання господарського права
- •Загальна характеристика господарського законодавства України
- •Господарські правовідносини
- •Суб’єкти та об’єкти господарських правовідносин План
- •Тема 2. Господарсько-правова відповідальність Господарські правовідносини
- •1. Поняття, ознаки та види господарських правовідносин
- •3. Методи правового регулювання господарських відносин
- •Функції господарсько-правової відповідальності
- •Функції та види відповідальності
- •Види господарсько-правової відповідальності
- •Загальна характеристика суб’єктів господарських правовідносин
- •1. Поняття, ознаки та види суб'єктів господарських правовідносин (господарського права)
- •2. Основи правового статусу суб'єктів господарювання
- •Тема 3. Умови застосування підприємства та початок підприємницької діяльності . Поняття підприємства. Створення та припинення підприємницької діяльності. План
- •Поняття підприємницької діяльності та її кваліфікаційні ознаки
- •Порядок утворення та державної реєстрації суб’єктів господарювання.
- •Припинення діяльності суб’єкта господарювання — юридичної особи
- •Механізм реорганізації юридичної особи у формі злиття.
- •Механізм реорганізації юридичної особи у формі приєднання.
- •Механізм реорганізації юридичної особи у формі поділу.
- •Суб’єкт господарювання — юридична особа ліквідується:
- •Тема 4. Трудова дисципліна
- •1. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •Основні обов'язки роботодавця
- •2. Поняття трудової дисципліни і методи її забезпечення
- •3. Дисциплінарна відповідальність та її види
- •4. Дисциплінарне стягнення: порядок накладання, оскарження та зняття
- •Оскарження дисциплінарного стягнення
- •Трудовий договір: зміст, види та порядок складання
- •Поняття, умови укладення, форма, строк і види трудового договору.
- •Складання резюме
- •Резюме галас михайло олександрович
- •Особливості регулювання праці окремих категорій працівників
- •1. Особливості регулювання праці жінок, осіб із сімейними обов'язками
- •2. Особливості регулювання праці працівників у віці до 18 років
- •3. Особливості регулювання праці керівника організації
- •4. Особливості регулювання праці осіб, які працюють за сумісництвом та інших категорій працівників
- •Охорона праці
- •1. Поняття охорони праці.
- •2. Організація охорони праці. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
- •Оплата праці
- •Поняття, системи, форми заробітної плати
- •Відрахування із заробітної плати.
- •Оплата праці при відхиленнях від передбачених умов.
- •4. Гарантійні та компенсаційні виплати.
Основні обов'язки роботодавця
Основні обов'язки роботодавця визначено у ст. 141 КЗпП.
Роботодавець повинен чітко організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову та виробничу дисципліну, неухильно дотримуватися законодавства про працю й правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Обов'язки роботодавця мають як юридичний, так і моральний характер.
Правове регулювання трудової дисципліни державних службовців здійснюється відповідно до Закону України " Про державну службу", якщо інше не передбачено законами України.
Заохочення та порядок їх застосування. У правових нормах встановлено систему стимулювання сумлінної праці: підстави заохочення, види заохочень, порядок їх застосування, переваги та пільги для працівників, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов'язки.
У правовому розуміння заохочення — це публічне визнання трудових заслуг, відзначення, нагородження як окремих працівників, так і трудових колективів.
Чинним трудовим законодавством встановлено дві форми заохочення працівників (рис. 12.5).
Рис. 12.5. Форми заохочення працівників
У ст. 143 КЗпП не дається приблизного переліку заохочень за успіхи в роботі, встановлено, що до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які форми заохочення, що містяться у затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.
Встановлено переваги та пільги для працівників, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов'язки (ст. 145 КЗпП).
Підставою для заохочення є успіхи в роботі працівника та трудові заслуги. Види заохочень за успіхи в роботі наведено на рис. 12.6.
Рис. 12.6. Види заохочень за успіхи в роботі
Застосування заохочень віднесено до сфери локального правового регулювання. У локальних Правилах можуть встановлюватися види заходів заохочення, що наведені на рис. 12.7.
Рис. 12.7. Види заходів заохочення працівників
Ширший перелік заохочень зазначено у статутах і положеннях про дисципліну. Так, у Дисциплінарному статуті прокуратури України до заохочень належать:
1) подяка; 2) грошова премія; 3) подарунок; 4) цінний подарунок; 5) дострокове присвоєння класного чину або підвищення в класному чині; 6) нагородження нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України"1.
За особливі заслуги в роботі працівники прокуратури можуть бути представлені до відзначення державними нагородами і присвоєння почесного звання "Заслужений юрист України".
За зразкове виконання службових обов'язків та ініціативність у роботі для працівників залізничного транспорту встановлюються додаткові види заохочення: присвоєння звання кращого працівника за фахом; нагородження нагрудним значком; нагородження нагрудним знаком "Почесному залізничнику"2. Допускається одночасне застосування кількох видів заохочення.
До Статуту про дисципліну працівників зв'язку включено додатково такий захід заохочення, як нагородження нагрудним знаком "Почесна відзнака Міністерства зв'язку України".
Порядок застосування заохочень. Згідно зі ст. 144 КЗпП, заохочення застосовуються роботодавцем разом або за погодженням з виборним профспілковим органом підприємства, установи, організації.
Мета заохочення — не тільки стимулювати працівників до подальших успіхів у роботі. Це також стимул до сумлінного виконання трудових обов'язків іншими працівниками. Виборний орган профспілкової організації бере участь у визначенні працівників, до яких застосовуються заохочення.
Зауважимо: трудові колективи наділені правом самостійно висувати працівників для морального та матеріального заохочення.
Допускається поєднання кількох видів заохочень. Наприклад, працівникові може бути оголошена подяка і вручено цінний подарунок. Доцільно поєднувати матеріальні та моральні заохочення.
Потрібно зазначити, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення заохочення до працівників не застосовуються. Своєрідним заохоченням таких працівників є зняття дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте достроково (ст. 151 КЗпП).
Див.: ст. 5 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р.
Див.: п. 8 "Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 1993 р. № 55.
Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці й заносяться до трудових книжок працівників згідно з правилами їх ведення.
Переваги і пільги для працівників, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов'язки. Працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов'язки, надаються в першу чергу переваги та пільги у сфері соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поліпшення житлових умов тощо). Таким працівникам надається також перевага при просуванні по роботі. Просування по роботі оформляється як переведення на іншу, більш кваліфіковану роботу, вищу посаду чи зарахування до кадрового резерву. Так, відповідно до ст. 27 Закону України "Про державну службу", просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцеві більш високого рангу. Державний службовець має право брати участь у конкурсі на заміщення вакантної посади. Переважне право на просування по службі мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень і зараховані до кадрового резерву. Кадровий резерв для державної служби створюється з метою заміщення посад державних службовців, а також для просування їх по службі. До кадрового резерву зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службових обов'язків, виявляють ініціативу, мають організаторські здібності й необхідний досвід роботи. Порядок формування й організація роботи з кадровим резервом регулюється Положенням про формування кадрового резерву для державної служби1. Порядок формування кадрового резерву керівників державних підприємств, установ та організацій регулюється Положенням про формування кадрового резерву керівників державних підприємств, установ і організацій2.
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 199.
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 р. № 1912.
Заохочення за особливі трудові заслуги. За особливі трудові заслуги працівників представляють у вищі органи до заохочення, до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками і до присвоєння почесних звань і звання кращого працівника за даною професією (ст. 146 КЗпП).
Закон України "Про державні нагороди України" від 16 березня 2000 року встановлює державні нагороди України для відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною.
Державні нагороди України (далі — державні нагороди) є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною.
Державні нагороди України подано на рис. 12.8.
Рис. 12.8. Державні нагороди України
Найвищою відзнакою в Україні є звання Герой України. Це звання присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення. Герою України вручається орден "Золота Зірка" за здійснення визначного геройського вчинку або орден Держави — за визначні трудові досягнення.
Державними нагородами можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці та особи без громадянства.
Нагородження державними нагородами провадиться указом Президента України. Нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею.
Види орденів, що встановлюються в Україні, наведено на рис. 12.9.
Рис. 12.9. Ордени України
Зауважимо: орденом княгині Ольги I, II, III ступеня відзначають жінок за визначні заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім'ї.
В Україні встановлюються медалі, перераховані на рис. 12.10.
Рис. 12.10. Медалі України
Почесні звання України присвоюються особам, які працюють у відповідній галузі економічної та соціально-культурної сфери, як правило, не менше десяти років, мають високі трудові досягнення та професійну майстерність, якщо інше не встановлено положенням про почесне звання України.
Почесне звання "Народний артист України", "Народний архітектор України", "Народний художник України" може присвоюватися, як правило, не раніше ніж через десять років після присвоєння відповідно почесного звання "Заслужений артист України", "Заслужений архітектор України", "Заслужений художник України" (рис. 12.11).
Рис. 12.11. Почесні звання України
Встановлюються також такі почесні звання України: "Заслужений працівник транспорту України", "Заслужений працівник охорони здоров'я України", "Заслужений працівник освіти України", "Заслужений журналіст України" та інші.
Для попереднього розгляду питань, пов'язаних з нагородженням державними нагородами, при Президентові України утворюється Комісія з державних нагород та геральдики, яка є дорадчим органом і працює на громадських засадах.
Персональний склад зазначеної Комісії та порядок її роботи визначаються Президентом України.
