Завантаженість лікарського персоналу поліклініки

Показник	За планом	Фактично	Відхилення (+; –)
Загальна кількість лікарських відвіду- вань з амбулаторного прийому за рік, тис. відвідувань	1015,3	924,3	– 91,0
Середньорічна кількість штатних лі- карських посад	142	130	– 12
Середньорічне навантаження з амбулаторного прийому на одну лікарську посаду, відвідувань	7150	7110	– 40
Кількість відпрацьованих днів на одну лікарську посаду, людино-днів	260	258	– 2
Тривалість робочого дня, год.	5,5	5,3	– 0,2
Середня кількість відвідувань за 1 год. праці лікаря	5	5,2	+ 0,2

З даних табл. 5.8 видно, що завантаженість лікарського персоналу в середньому на одну лікарську посаду скоротилася на 40 лікарських відвідувань (7110 – 7150), у тому числі через:

— зменшення кількості днів роботи:

(– 2)  5,5  5 = – 55 (відвідувань);

— скорочення тривалості зміни (робочого дня):

(– 0,2)  258  5 = – 258 (відвідувань);

— підвищення інтенсивності лікарняної функції посади:

(– 0,2)  5,3  258 = + 273 (відвідування);

–55 + (– 258) + 273 = – 40 (відвідувань).

Оцінюючи конкретні причини зміни лікарського навантаження, необхідно враховувати галузеві особливості. Так, зниження рівня лікарського навантаження може відбутися за рахунок зниження захворюваності населення. Як таке це явище є позитивним. Проте виконавці та адміністрація установи охорони здоров’я і в цьому випадку повинні забезпечити належну віддачу за рахунок посилення профілактичної роботи та інших адміністративно-організаційних заходів.

У бюджетних установах праця нормується встановленням нор- мативів часу — норми часу, норми навантаження та норми обслуговування, які є вимірниками індивідуальних і колективних результатів праці. Перевірка дотримання норм дає змогу конк- ретизувати результати оцінювання зміни продуктивності праці за узагальнюючими показниками по окремих підрозділах і вико- навцях.

Актуальність такого методу оцінювання ефективності праці посилюється тим, що праця працівників та її норма в установах, які виробляють нематеріальні блага, значною мірою мають індивідуальний характер. При цьому в межах установленої норми часу працівники можуть виконувати різні за видами роботи. Особливо чітко ця тенденція виявляється в установах освіти.

Професорсько-викладацький склад ВНЗ у межах установленого 6-годинного робочого дня виконує навчальну, навчально-методичну, науково-дослідну та ідейно-виховну роботу зі студен- тами. Кожен із цих видів робіт, у свою чергу, поділяється на інші види. Обсяг робіт кожного виду встановлюється викладачеві на основі індивідуального плану окремих підрозділів ВНЗ (кафедр), доцільності використання викладачів з урахуванням займаної посади та інших особистих і кваліфікаційних ознак. Тому вивчення складу робіт кафедр ВНЗ, виконання плану в цілому і в розрізі викладачів мають важливе значення для оцінювання ефективності використання трудових ресурсів ВНЗ. У таблиці 5.9 наведено дані для характеристики виконання навчального навантаження професорсько-викладацьким складом кафедри.

Таблиця 5.9