45. У хворого, 37 років, діагностовано гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи. З чим пов'язана парестезія половини нижньої губи?

A. З перетисканням запальним інфільтратом нижньоальвеолярного нерва.

B. З перетисканням запальним інфільтратом нижньощелепного нерва.

C. З перетисканням запальним інфільтратом щічного нерва.

D. З перетисканням запальним інфільтратом язикового нерва.

E. З гнійним розплавленням кісткової тканини нижньої щелепи.

46. У хворого через 1,5 міс. після лікування одонтогенної флегмони підниж-ньощелепного простору виникло обмеження вщкривання рота, нориці в ділянці кута нижньої щелепи. Незначна інфільтрація прищелепних м'яких тканин, шкіра стоншена, визначаються два норицевих ходи з грануляціями й гноєм. Слизова оболонка в ділянці 46, 47 зубів синюшна, зуби рухомі. На рентгенограмі: вогнища деструкції тіла й гілки нижньої щелепи. Якому патологічному стану відповідає клінічна картина?

A. Загостренню хронічного одонтоген-ного остеомієліту нижньої щелепи.

B. Хронічному одонтогенному остеомієліту нижньої щелепи.

C. Актиномікозу нижньої щелепи.

D. Гострому одонтогенному остеомієліту нижньої щелепи.

E. Одонтогенній гранульомі обличчя.

47. Що лежить в основі теорії патогенезу остеомієліту Г.І. Семенченка?

A. Тромбоз судин.

B. Фактор попередньої специфічної сенсибілізації.

C. Нейротрофічні порушення.

D. Патогенна мікрофлора від зуба.

E. Переохолодження організму, неспецифічна сенсибілізація.

48. Що лежить в основі теорії патогенезу остеомієліту Дережанова—Снежко?

А. Сенсибілізація організму.

B. Порушення судинного живлення кістки.

C. Патогенна мікрофлора, специфічна сенсибілізація.

D. Нейротрофічні порушення.

E. Переохолодження організму, неспецифічна сенсибілізація.

49. У чоловіка діагноз: актиномікоз м'яких тканин шиї. Який збудник актиномікозу?

A. Актиноміцети.

B. Стрептококи.

C. Актиноміцети і стафілококи.

D. Бліда трепонема.

E. Актиноміцети і синьогнійна паличка.

50. Для якої локалізації гострого одонто-генного остеомієліту характерний симптом парестезії половини нижньої губи (симптом Венсана)?

A. При локалізації процесу в ділянці молярів, кута і тіла нижньої щелепи.

B. При локалізації процесу в ділянці премолярів нижньої щелепи.

C. При локалізації процесу в ділянці гілки нижньої щелепи.

D. Виникає незалежно від локалізації процесу.

E. При локалізації процесу у фронтальній ділянці нижньої щелепи.

51. У хворого виразка на спинці язика, до її появи був наявний горбковий інфільтрат, який поступово збільшувався і утворилась виразка. Курить, кашляє, має знімний протез. Виразка видовжена, неглибока, болюча, оточена горбиками, з підритими краями. Який найві-рогідніший діагноз?

A. Абсцес язика.

B. Первинний сифіліс.

C. Актиномікоз язика.

D. Туберкульозна виразка.

E. Декубітальна виразка.

52. У хворого рухомість 24, 26, 27 зубів, виділення гною з ямки видаленого півтора місяці тому 25 зуба, було зроблено розтин по перехідній складці. У правій

468

Тестові завдання

надочноямковій ділянці відзначають припухлість м'яких тканин, лімфовузли лівої підщелепної ділянки збільшені, слабо болючі, носове дихання вільне. Слизова оболонка в ділянці 24, 26, 27 зубів набрякла, синюшного, кольору, по перехідній складці — нориця з грануляціями. З ямки 25 зуба — грануляції. Якому захворюванню вірогідно відповідає ця клінічна картина?

A. Гострому остеомієліту верхньої щелепи від 25 зуба.

B. Хронічному обмеженому остеомієліту верхньої щелепи від 25 зуба.

C. Загострення обмеженого пародонтиту.

D. Загострення хронічного гаймориту від 25 зуба.

E. Хронічний альвеоліт.

53. Хворій, 39 років, три доби тому був видалений 47 зуб, після чого стан її погіршився: хвора бліда, температура тіла 38,1 °С, нижня щелепа муфтоподіб-но потовщена, м'які тканини біля неї набряклі, відкривання рота утруднене. Перехідна складка на рівні 48, 47, 46 набрякла, слизова оболонка гіперемована, з комірки 47 зуба виділяється гній, перкусія 48, 46, 45 зубів болісна. У ділянці нижньої губи — парестезія. Який діагноз вірогідний?

A. Флегмона підщелепного трикутника від 47 зуба.

B. Гострий остеомієліт тіла нижньої щелепи від видаленого 47 зуба.

C. Гострий періостит альвеолярного відростка від 47 зуба.

D. Гострий періостит тіла щелепи.

E. Гострий остеомієліт альвеолярного відростка від 47 зуба.

54. Які клітини є характерними для туберкульозу при мікроскопічному дослідженні патологічних тканин?

A. Ксантомні клітини.

B. Гігантські клітини Пирогова—Ланг-ханса.

C. Крупні онкоцитоподібні клітини.

D. Повні (тучні) клітини.

E. Зірчасті епітеліальні клітини.

55. В юнака, 15 років, припухлість правої щоки. Хворий три дні, напередодні лікувався з приводу дизентерії. Набряк охоплює всю товщу м'яких тканин правої щоки, у його центрі на шкірі плями темно-синього кольору, шкіра навколо патологічного вогнища має блідо-воско-ве забарвлення з перламутровим відтінком, а по периферії склоподібного вигляду, гіперемія відсутня. При пальпації на шкірі залишаються пальцеві вдавлення. На слизовій оболонці щоки плями темно-синього кольору, та явища виразково-гангренозного стоматиту. Який найімовірніший діагноз?

A. Актиномікоз.

B. Сибірська виразка.

C. Бешиха.

D. Карбункул щоки.

E. Нома.

56. У хворого припухлість у ділянці лівої гілки нижньої щелепи, нориці в під-щелепнійділянці, обмежене відкривання рота. Три місяці тому атипово був видалений 38 зуб, відзначалося нагноєння ямки зуба. Нориця відкрилася місяць тому, з неї вибухають грануляції, рот відкривається на 1,5 см. На рентгенограмі — розрідження кістки в ділянці ямки 38 зуба й кута щелепи, дрібні фрагменти кістки з фестончастими краями. Аналіз крові — формула крові зміщена вліво, ШОЕ — 20 мм\год. Поставте діагноз.

A. Актиномікоз підщелепної ділянки.

B. Одонтогенна флегмона підщелепної й масетеріальної ділянки.

C. Хронічний гнійний лімфаденіт.

D. Одонтогенний хронічний остеомієліт нижньої щелепи.

E. Гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи.

57. У чоловіка, 45 років, після перенесеного грипу захворів 26 зуб, коронка його зруйнована. З'явилася припухлість м'яких тканин, температура тіла 38 °С, рухомість і гноєтеча із зубо-ясенних кишень 25, 26 і 27 зубів. Погіршився загальний стан. Який діагноз можна поставити хворому?

469

Тестові завдання

A. Гострий періостит від 26 зуба.

B. Гострий гнійний періодонтит 26 зуба.

C. Хронічний періодонтит26 зуба у стадії загострення.

D. Гострий одонтогений остеомієліт від 26 зуба.

E. Абсцес піднебіння.

58. У хворого, 28 років, виразка на язиці, щільний інфільтрат, ерозія червоного кольору з гладким блискучим дном, діаметром близько 1,5 см, чітко окреслена, з рівними краями, безболісна. Поставте найвірогідніший діагноз.

A. Туберкульозна виразка.

B. Первинний сифіліс.

C. Актиномікоз язика.

D. Абсцес язика.

E. Декубітальна виразка.

ГОСТРИЙ І ХРОНІЧНИЙ НЕСПЕЦИФІЧНИЙ СІАЛОАДЕНІТ (НЕКАЛЬКУЛЬОЗНИЙ І КАЛЬКУЛЬОЗНИЙ). СІАЛОЗ. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ СІАЛОАДЕНІТУ

1. У хворої, 53 років, припухлість щік, сухість у ротовій порожнині і в очах, відчуття потрапляння піску в очі, біль у суглобах. Привушні слинні залози збільшені, щільні, горбисті, трохи болючі при пальпації. Вщкривання рота віїїьне. Слизова оболонка ротової порожнини суха. Пщ час масажу залоз — виділення слини відсутнє. Множинний карієс, керато-кон'юнктивіт. Поставте діагноз.

A. Хвороба Мікуліча.

B. Вірусний паротит.

C. Саркоїдоз слинних залоз.

D. Синдром Шегрена.

E. Актиномікоз привушних слинних залоз.

2. У хворого, 24 років, слиннокам'яна хвороба з локалізацією каменю у протоці пщнижньощелепної слинної залози. Оберіть тактику лікування.

A. Хірургічне видалення каменю.

B. Видалення слинної залози.

C. Марсупелізація.

D. Літотрипсія.

E. Консервативне лікування.

3. У хворої діагностують калькульозний сіалоаденіт підщелепної залози з локалізацією каменю в передньому вщділі протоки. Яку тактику повинен вибрати хірург після видалення каменю з протоки?

A. Ушити рану за ходом розтину.

B. Рану і протоку не ушивати і не дренувати.

C. Рану за ходом розтину ушити і дренувати.

D. Провести пластику вивідної протоки.

E. Ушити вивідну протоку і рану.

4. Хворий, 46 років, скаржиться на періодичну появу припухлості в правій підщелепній ділянці пщ час вживання їжі, сухість у роті. При пальпації середнього відділу під'язикової ділянки виявлено помірно болюче щільне утворення. З устя вивідної протоки підщелепної слинної залози виділяється слиз і гній. Яке рентгенологічне досліїгження потрібно призначити хворому?

A. Рентгенографію дна порожнини рота.

B. Панорамну рентгенографію щелеп.

C. Рентгенографію нижньої щелепи в бічній проекції.

D. Оглядову рентгенографію кісток лицевого черепа.

E. Прицільну рентгенографію альвеолярного відростка.

5. У хворого, ЗО років, на 7-й день після операції на черевній порожнині виникли біль і припухлість у ділянці лівої привушної слинної залози, температура тіла 39 °С, тризм II ступеня, сухість у роті, при масажі залози з'являється гній з протоки. Яке захворювання можна діагностувати?

A. Флегмону субмасетеріального простору.

B. Гострий епідемічний паротит.

C. Гострий неепідемічний паротит.

D. Паренхіматозний паротит.

E. Флегмону привушно-жувальної ділянки.

470

Тестові завдання

6. У 12-річного хлопчика температура тіла 39 °С, мало болюча припухлість привушно-жувальних ділянок, випинання мочок вух, гіпосалівація. Біль посилюється під час їжі, при пальпації спереду від козелка вуха. Яка інфекція могла спричинити дану патологію?

A. Вірус герпесу.

B. Золотистий стафілокок.

C. Гемолітичний стрептокок.

D. Фільтрівний вірус.

E. Кишкова паличка.

7. Хвора, 68 років, через 3 дні після проведеної їй операції з приводу виразки шлунка скаржиться на припухлість і біль у привушно-жувальних ділянках з обох боків. Шкіра над припухлістю не змінена в кольорі, збирається в складку. Пальпація в ділянці привушних залоз різко болісна, з проток виділяється застійна слина. Укажіть діагноз.

A. Сіалодохіт.

B. Епідемічний паротит.

C. Гострий післяопераційний паротит.

D. Загострення хронічного паренхіматозного паротиту.

E. Загострення інтерстиціального паротиту.

8. Хворий скаржиться на біль та припухлість у лівій піднижньощелепній ділянці, біль під час їжі. Слизова оболонка під'язикового валика зліва гіперемована, з протоки піднижньощелепної слинної залози виділяється гній. На R-грамі виявляється тінь овальної форми. Встановіть діагноз.

A. Калькульозний сіалоаденіт.

B. Хронічний інтерстиціальний паротит.

C. Остеома нижньої шелепи.

D. Пухлина піднижньощелепної залози.

E. Гострий піднижньощелепної сіалоаденіт.

9. У хворого, 42 років, припухлість та іррадіюючий біль у правій підщелепній слинній залозі, відчуття збільшення залози під час вживання їжі. Підщелепна слинна залоза збільшена, болюча, вивідна протока пальпується у вигляді тяжа, слина з протока не виділяється. Який діагноз?

A. Гострий сіалоаденіт.

B. Калькульозний сіалоаденіт.

C. Склерозивний сіалоаденіт.

D. Кіста слинної залози.

E. Сіалоз.

10. У чоловіка, 60 років, колючий біль у корені язика справа з'являються під час вживання їжі, особливо кислої. Права підщелепна слина залоза збільшена, щільна, устя її вивідної протоки розширено, з нього виділяється слизисто-гнійний секрет. Який діагноз можна припустити?

A. Гострий сіалодохіт.

B. Калькульозний сіалоаденіт під'язикової слинної залози.

C. Гострий гнійний лімфаденіт.

D. Слинно-кам'яна хвороба піднижньощелепної слинної залози.

E. Аденофлегмона правої підщелепної ділянки.

11. У хворого, 42 років, біль у підщелепній ділянці і під язиком посилюється під час їжі, температура до 37,6 °С. Хворіє два місяці. За ходом правого під'язикового валика інфільтрація, гіперемія, набряк м'яких тканин, різкий біль при пальпації. З протоки правої піднижньощелепної слинної залози виділяється каламутна слина з гноєм. Поставте діагноз.

A. Абсцес щелепно-язикового жолобка.

B. Гострий гнійний лімфаденіт підщелепної ділянки.

C. Аденофлегна підщелепної ділянки.

D. Загострення слинно-кам'яної хвороби.

E. Ретенційна кіста під'язикової слинної залози.

12. У хворого, 38 років, наявна тріада: ксеростомія, ксерофтальмія і ревматоїдний поліартрит. Для якого захворювання характерні ці симптоми?

A. Синдром Шегрена.

B. Епідемічний паротит.

471

Тестові завдання

C. Фіброзна дисплазія.

D. Хвороба Мікуліча.

E. Доброякісне лімфо-епітеліальне ураження.

13. У хворого 3 дні тому виник біль і припухлість тканин лівої привушної ділянки, температура 37,8 °С. Інфільтрат у межах лівої привушної залози, пальпація різко болюча, відкривання рота вільне, слизова оболонка порожнини рота і устя протоки лівої привушної слинної залози без змін, виділяється мала кількість чистої слини. Поставте діагноз.

A. Хронічний паротит.

B. Епідемічний паротит.

C. Гострий серозний лімфаденіт.

D. Хронічний лімфаденіт.

E. Гострий серозний паротит.

14. У пацієнта головний біль, сухість у роті, температура тіла 38,4 °С, збільшені болісні привушні ділянки. Хворіє 4— 5 днів, відзначив почергове збільшення цих ділянок. З проток привушних слинних залоз слина не виділяється. Біль посилюється при відкриванні рота, ковтанні і розмові, іррадіює у вухо, шию, корінь язика. Мочки вушних раковин підняті. Поставте вірогідній діагноз.

A. Набряк Квінке.

B. Бешиха обличчя.

C. Хвороба Мікуліча.

D. Епідемічний паротит.

E. Гострий серозний паротит.

15. У чоловіка біль і припухлість у правій привушної ділянці, поганий сон, втрата апетиту. Хворіє рік. Біль зростає під час їжі, а потім зникає. Попередній діагноз: загострення хронічного сіало-аденіту. Які додаткові методи дослідження треба провести для підтвердження діагнозу?

A. Пункцію привушної слинної залози.

B. Ro-грама нижньої щелепи з ураженого боку.

C. Рентгенографію слинної залози.

D. Комп'ютерну томографію.

E. Електроодонтодіагностику.

16. У хворого 5 діб погане самопочуття, головний біль, температура тіла 38,2 °С, набряк тканин лівої привушної ділянки, привушна слинна залоза щільна, різко болісна, набряк без чітких меж, шкіра гіперемована і набрякла. При масажі з протоки слина не виділяється. Який вірогідний діагноз?

A. Калькульозний сіалоаденіт.

B. Епідемічний паротит.

C. Синдром Шегрена.

D. Гострий гнійний паротит.

E. Паротит Гернценберга.

17. Який метод дослідження дає можливість встановити діагноз: слинно-кам'яна хвороба піднижньощелепної слинної залози з локалізацією конкремента в вивідній протоці?

A. Рентгенографія тканин дна порожнини рота.

B. Радіоізотопне дослідження.

C. Зондування вивідної протоки.

D. Пункційна біопсія слинної залози.

E. Термографія.

18. У хворого, 43 років, відчуття важкості в правій привушній залозі, солонуватий смак у роті, часті загострення запального процесу в привушній залозі. Залоза щільна, пружно-еластична, безболісна. З устя протоку виділяється слина з домішками слизу. На сіалограмі в паренхімі залози множинні мілкі порожнини. Поставте діагноз.

A. Синдром Шегрена.

B. Паротит Гернценберга.

C. Хронічний інтерстиціальний паротит.

D. Хронічний паренхіматозний паротит.

E. Аденома правої привушної залози.

19. У хворої періодичний біль у правій піднижньощелепній ділянці, посилюється під час вживання їжі. Рот відкриває вільно, з устя протоки правої піднижньощелепної слинної залози виділяється каламутна слина, залоза збільшена, щільна, за ходом її протоки є ущільнення. На рентгенограмі дна порожнини рота — тінь овальної форми розмаром 0,5 х 0,8 см. Поставте діагноз.

472

Тестові завдання

A. Аденофлегмона правої піднижньощелепної ділянки.

B. Слинно-кам'яна хвороба правої піднижньощелепної слинної залози.

C. Одонтогенна флегмона правого під-нижньощелепного трикутника.

D. Гострий гнійний лімфаденіт правої піднижньощелепної ділянки.

E. Змішана пухлина правої піднижньощелепної слинної залози.

20. Хворому, 42 років, з діагнозом: хронічний калькульозний сіалоаденіт лівої піднижньощелепоної слинної залози потрібно провести сіалографію. Скільки контрастної речовини потрібно увести?

A. 1—1,5 мл.

B. 0,5-0,7 мл.

C. 1,7—2,2 мл.

D. 2-2,5 мл.

E. З мл.

21. Чому дорівнює секреція слини дорослої людини за добу?

A. 1000-1500 мл.

B. 300-800 мл.

C. 500-1000 мл.

D. 1500-2000 мл.

E. 2000-2500 мл.

22. У хворого, 13 років, припухлість і біль у привушних ділянках, температура тіла 39 °С, сухість у порожнині рота. Хворіє 3 доби. Набряк тканин обох привушних ділянок, зміщення мочок вух. Больові точки попереду від козелка вуха, біля верхівки соскоподібного відростка, над вирізкою нижньої щелепи. Гіперемія слизової оболонки навколо отворів вивідних проток слинних залоз, з проток виділяється каламутна слина в незначній кількості. Якій діагноз?

A. Псевдопаротит Генценберга.

B. Гострий неепідемічний паротит.

C. Гострий епідемічний паротит.

D. Хвороба Мікуліча.

E. Хронічний паренхімотозний паротит.

23. У хворої, 56 років, припухлість правої привушно-жувальної ділянки, відчуття важкості в ділянці залози, солонуваті виділення з проток. Пружно-еластична припухлість правої привушної залози, в її деяких ділянках відзначають ущільнення. Рот відкриває вільно, слизова оболонка щік рожева, волога. З проток виділяється слина з домішками слизу і гною. Який можна поставити діагноз?

A. Епідемічний паротит.

B. Хронічний паренхіматозний сіалоаденіт.

C. Хвороба Мікуліча.

D. Синдром Гужеро—Шегрена.

E. Гострий паренхіматозний сіалоаденіт.

24. На користь якого захворювання свідчить сіалографічна картина, що характеризується наявністю в тілі привушної слинної залози порожнин діаметром до 5—10 мм, протоки залози не визначаються?

A. Пізня стадія хронічного паренхіматозного паротиту.

B. Пізня стадія хронічного інтерстиці-ального паротиту.

C. Хронічний сіалодохіт.

D. Слинно-кам'яна хвороба.

E. Туберкульоз слинних залоз.

25. Хворому, 47 років, проведено паро-тидектомію з приводу мукоепідермощної пухлини. Після операції виникла відсутність змикання повік на боці операції. Яка гілка лицевого нерва пошкоджена?

A. Шийна.

B. Скронева.

C. Щічна.

D. Вилична.

E. Крайова гілка.

26. У хворого, 56 років, припухлість у правій привушно-жувальній ділянці, відчуття важкості в ділянці залози, солонуваті виділення з проток. Пружно-еластична припухлість, у деяких ділянках наявні ущільнення. Рот відкривається повністю, слизова оболонка щік рожева, волога. З проток виділяється слина з домішками слизу і гною. Який найімовірніший діагноз?

А. Паренхіматозний сіалоаденіт.

473

Тестові завдання

B. Епідемічний паротит.

C. Хвороба Мікуліча.

D. Синдром Гутнера—Шегрена.

E. Гострий сіалодохіт.

27. У хворої, 64 років, припухлість привушних залоз, сухість слизової оболонки порожнини рота та очей, відчуття "засипаного піску" в очах. Хворіє на ревматоїдний артрит. Слинні залози ущільнені, горбисті, не болючі. З вивідних проток виділяється кілька крапель в'язкої слини. Який діагноз?

A. Паротит Герценберга.

B. Синдром Мікуліча.

C. Синдром Шегрена.

D. Синдром Хеєрфордта.

E. Хронічний паротит.

28. У хворого припухлість правої привушної ділянки, слабкість, температура тіла 37,5 °С, щільний болючий обмежено рухомий інфільтрат привушної ділянки, із протоки привушної залози виділяється прозора слина. Який імовірний діагноз?

A. Несправжній паротит Герценберга.

B. Гострий серозний паротит.

C. Слинно-кам'яна хвороба привушної залози.

D. Епідемічний паротит.

E. Аденома привушної залози.

29. У хворого, 50 років, після травми З міс. тому на нижній губі з'явилось утворення круглої форми діаметром до 1 см з чіткими краями. Слизова оболонка над утворенням слабко синюшна, безболісна, утворення м'якої консистенції, виступає над рівнем слизової оболонки губи. Поставте діагноз.

A. Гемангіома нижньої губи.

B. Папілома нижньої губи.

C. Ретенційна кіста нижньої губи.

D. Фіброма нижньої губи.

E. Лінфангіома нижньої губи.

30. У чоловіка, 59 років, болісна припухлість у правій привушній ділянці, яка з'явилася 5 днів тому. Температура тіла

38 °С, загальна слабкість. Припухлість у правій привушній ділянці болісна, шкіра гіперемована. Із вихідної протоки слинної залози виділяється густа слина в незначній кількості. Який діагноз?

A. Епідемічний паротит.

B. Гострий гнійний паротит.

C. Псевдопаротит Герценберга.

D. Хронічний інтерстиціальний паротит.

E. Абсцес правої привушної ділянки.

ЛІМФАДЕНІТ, АДЕНОФЛЕГМОНА. АБСЦЕСИ ОБЛИЧЧЯ, ПІДНЕБІННЯ, ЩЕЛЕПНО-ЯЗИКОВОГО ЖОЛОБКА, ПІД'ЯЗИКОВОЇ ДІЛЯНКИ

1. У 15-річного хворого на 2-гу добу після розкриття фурункула губи з'явилася синюшність і ущільнення у вигляді тяжа, температура тіла 39°С. Він приймає антибіотики, анальгетики. Що необхідно призначити додатково?

A. Зігрівальні компреси щоки.

B. Бісептол 480 мг по 2 таблетки 2 рази на добу.

C. Розчин глюкози 40 % по 20мл внутрішньовенно.

D. Розчин димедролу 1 % по 1 мл внут-рішньом'язово.

E. Розчин гепарину по 5 тис. ОД кожні 4—6 год.

2. У хворого, 44 років, пульсівний біль в оці, обмежене відкривання рота, що пов'язує з видаленням 18 зуба. Хворіє 5 днів, температура тіла 38,7 °С, припухлість повік, хемоз кон'юнктиви, натискування на око болісне, рухомість його обмежена. Укажіть діагноз.

A. Абсцес ретробульбарного простору.

B. Абсцес підочноямкової ділянки.

C. Абсцес підскроневої ділянки.

D. Флегмона підскроневої ділянки.

E. Гострий одонтогенний гайморит.