- •Твердотільна електроніка
- •Чернівці
- •1. Фізика контактних явищ у напівпровідниках
- •1.1. Фізичні процеси в p – n-переходах
- •1.1.1. Елементи фізики напівпровідників
- •Класифікація приладів твердотільної електроніки
- •1.1.3. Утворення і діаграма енергетичних зон р – n-переходу
- •1.1.4. Висота потенційного бар'єра і контактна різниця потенціалів
- •1.1.5. Типи р – n-переходів за розподілом концентрації домішок
- •1.1.6. Розподіл напруженості електричного поля і потенціалу в різкому р-n-переході. Ширина р – n-переходу
- •1.1.7. Розподіл напруженості електричного поля і потенціалу в лінійному р – n-переході. Ширина р – n-переходу
- •1.1.8. Бар'єрна ємність р – n- переходу
- •1.1.9. Граничні умови для концентрації неосновних носіїв заряду в р-n переході. Інжекція та екстракція носіїв заряду
- •1.2. Фізичні основи контакту метал – напівпровідник
- •1.2.1. Термоелектронна емісія в напівпровідниках
- •1.2.2. Діаграма енергетичних зон переходу метал – напівпровідник
- •1.2.3. Внутрішнє електричне поле і розподіл потенціалу в приконтактній ділянці
- •1.2.4. Вольт-амперна характеристика контакту метал – напівпровідник (діода з бар'єром Шотткі)
- •1.2.5. Вольт-ємнісна характеристика випрямного контакту метал – напівпровідник (бар'єр Шотткі)
- •1.2.6. Особливості вах реальних випрямних контактів метал-напівпровідник (бар'єрів Шотткі)
- •1.2.7. Невипрямні (омічні) контакти метал – напівпровідник
- •1.3. Фізичні процеси в структурах метал – діелектрик – напівпровідник
- •1.3.1. Ідеальна мдн – структура. Напруга плоских зон
- •1.3.2. Поверхневий потенціал мдн – структури.
- •Режими збагачення, збіднення та інверсії
- •1.3.3. Порогова напруга мдн- структури
- •1.3.4. Аналіз не рівноважного стану мдн- структури
- •1.3.5. Ємність ідеальної мдн – структури
- •1.3.6. Вплив заряду в діелектрику на властивості мдн- структури
- •2. Напівпровідникові діоди
- •2.1. Стаціонарний режим роботи напівпровідникового діода
- •2.1.1. Структура і елементи напівпровідникового діода
- •2.1.2. Вольт-амперна характеристика ідеального діода
- •2.1.3. Струм насичення і його залежність від температури
- •2.1.4. Відхилення вах напівпровідникового діода від ідеальної моделі. Процеси в діодах за високих рівнів інжекції
- •2.1.5. Розрахунок вах діода за високих рівнів інжекції
- •2.1.6. Вплив генерації та рекомбінації носіїв заряду в опз на вах діода
- •2.1.7. Вах діода з урахуванням опору бази за значних прямих струмів
- •2.1.8. Особливості дослідження вах діодів і опрацювання даних для аналізу механізму проходження струму
- •2.2. Нестаціонарні фізичні процеси в напівпровідникових діодах
- •2.2.1. Процеси в діодах за малого періодичного сигналу
- •2.2.2. Дифузійна ємність
- •2.2.3. Еквівалентна схема діода
- •2.2.4. Поняття про перехідні процеси напівпровідникових діодів
- •2.3. Вах напівпровідникового діода під час пробою p–n-переходу
- •2.3.1. Тунельний пробій p–n-переходу
- •2.3.2. Лавинний пробій p-n переходу
- •2.3.3. Тепловий пробій діода
- •2.4. Функціональні властивості діодних структур
- •2.4.1. Випрямні діоди
- •Імпульсні і високочастотні діоди
- •2.4.3. Надвисокочастотні діоди
- •Перемикаючі й помножуючі діоди
- •Діоди Шотткі
- •Діоди з накопиченням заряду
- •Варикапи
- •2.4.8. Стабілітрони і стабістори
- •2.4.9. Тунельний діод
- •Розділ 3. Біполярні транзистори
- •3.1. Фізичні основи біполярних транзисторів
- •3.1.1. Структура, режими роботи і типи транзисторів
- •3.1.2. Основні фізичні процеси в бездрейфових транзисторах типу р – n – р
- •3.1.3. Ефект Ірлі
- •3.1.4. Схеми ввімкнення транзисторів
- •3.1.5. Розподіл концентрації основних носіїв заряду і струми при постійному зміщенні переходів
- •3.2 Динамічні параметри і статичні характеристики транзистора
- •3.2.1. Еквівалентна схема ідеального транзистора (без урахування електронних струмів)
- •3.2.2. Ефективність емітера
- •3.2.3. Коефіцієнт перенесення
- •3.2.4. Власний коефіцієнт підсилення за струмом колектора
- •3.2.5. Коефіцієнт підсилення за струмом транзистора
- •3.2.6. Розподіл струмів в електродах біполярного транзистора
- •3.2.7. Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільною базою
- •3.3. Залежність параметрів транзистора від режиму роботи і температури
- •3.3.1. Аналіз процесів перенесення носіїв заряду в базі транзистора при високих рівнях інжекції
- •3.3.2. Вплив режиму роботи на параметри транзистора
- •3.3.3. Вплив температури на параметри транзисторів
- •3.3.4. Шуми в транзисторах
- •4. Польові транзистори
- •4.1. Польовий транзистор із затвором Шотткі
- •4.1.1. Структура і принцип дії польових транзисторів із затвором Шотткі
- •4.1.2. Статичні характеристики польових транзисторів із затвором Шотткі
- •4.1.3. Параметри польових транзисторів із затвором Шотткі
- •4.1.4. Польові транзистори із затвором Шотткі і гетеропереходом
- •4.2. Польовий транзистор із керуючим р-n – переходом
- •4.2.1. Структура і принцип дії польового транзистора з керуючим р-n – переходом
- •4.2.2. Вольт-амперні характеристики польового транзистора з керуючим р-n – переходом
- •4.2.3. Розрахунок вихідних статичних характеристик польового транзистора з керуючим р-n – переходом
- •4.2.4. Параметри і еквівалентна схема польового транзистора з керуючим р-n – переходом
- •4.3. Польовий транзистор зі структурою метал – діелектрик – напівпровідник (мдн-транзистор)
- •4.3.1. Структура і принцип дії мдн-транзистора
- •4.3.2. Статичні характеристики мдн-транзистора
- •4.3.3. Розрахунок вихідних статичних характеристик мдн-транзистора
- •4.3.4. Параметри мдн-транзистора
- •4.3.5. Еквівалентна схема і частотні властивості мдн-транзисторів
- •4.3.6. Порівняльні характеристики польових транзисторів
- •5. Тиристори
- •Діодний тиристор
- •Структура і принцип дії
- •Вольт-амперна характеристикика діодного тиристора
- •Діодний тиристор із зашунтованим емітерним переходом
- •Тріодний тиристор
- •Симетричний тиристор
- •Список літератури
3.2.6. Розподіл струмів в електродах біполярного транзистора
Механізм проходження струму в р – n – р-структурі транзистора аналогічний механізму в n – р – n-структурі. У першому випадку корисним струмом є дірковий, зумовлений неосновними носіями заряду – нерівноважними дірками, у другому – електронний.
Розглянемо розподіл струмів в р – n – р-структурі біполярного транзистора. Як зазначалося вище, струм емітера складається з двох складових – електронної та діркової. Отже, струм, що витікає з емітера, поділяється на дві складові (рис.3.6):
Ie=Iep+Ien=Ie+(1-)Ie. (3.41)
Електронний струм емітера ( Ien ) замикається через базу. Оскільки ширина бази в транзисторі значно менша від дифузійної довжини дірок, то завдяки цьому основна частина дірок, інжектованих емітером, проходить через базу до колекторного переходу. Тут дірки захоплюються полем колекторного переходу, зміщеного у зворотному напрямку, і створюють в його колі струм, величина якого пропорційна емітерному струму:
Ikp=MIe. (3.42)
Явище ударної іонізації враховується введенням коефіцієнта розмноження М. Не всі дірки доходять до колекторного переходу, частина з них рекомбінує з електронами; рекомбінаційна складова струму
Ipek=(I-)Ie. (3.43)
Крім цього, у колі колектора протікає власний зворотний струм колекторного переходу, що має невелику величину. Як і для напівпровідникового діода, власний зворотний струм Iкбo має три складові: струм екстракції, термострум переходу і струм поверхневих втрат переходу. Повний струм колектора
Ik=Ie+Ikбo . (3.44)
|
Рис. 3.6 Розподіл струмів велектродах транзистора |
Як зображено на (рис 3.6), струм бази зумовлений трьома складовими: інжекційною ( 1- )Ie; рекомбінаційною (1- )Ie і зворотним струмом колекторного переходу Ikбo.
3.2.7. Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільною базою
Вхідні характеристики. Відповідно до схеми ввімкнення транзистора зі спільною базою (рис.3.7, а), вхідними й вихідними струмами і напругами є: I1=Ieo; I2=Iko; U1=Ueo; U2=Uko. Сімя вхідних статичних характеристик короткого замикання у схемі зі спільною базою визначаються залежністю Ieo=f (Ueo) при Ukб= const i описуються рівнянням:
Ieo=Iee[exp(qUeo/kT)-1]- Ikk[exp(qUko/kT)-1] Uko=const. (3.45)
Сімя вхідних характеристик зображена на рис. 3.7, а.
Вхідна статична характеристика короткого замикання при Uko=0 подібна до звичайної характеристики напівпровідникового діода, підєднаного в прямому напрямку, тобто струм Ieo в цьому випадку зростає за експоненційним законом:
Uko=0, Ieo=Iee[exp(qUeo/kT)-1]. (3.46)
Зі збільшенням колекторної напруги Ukб вхідна характеристика зміщується вліво (рис.3.7, а). При великій колекторній напрузі UkбkT/q струм слабко залежить від від*ємної напруги на колекторі, оскільки exp(qUkб/kT)1; Ieб0 при Ueб=0.
Зміщення вхідних статичних характеристик вліво при зростанні за абсолютною величиною колекторної напруги пояснюється тим, що напруга на колекторі впливає на значення концентрації носіїв заряду біля нього і змінює також ширину бази через зміну товщини області обємного заряду колекторного переходу (ефект Ірлі). Ці причини приводять до збільшення градієнта концентрації неосновних носіїв (дірок) у базі зі збільшенням Ukб при Ueб=const , відповідно зростає струм емітера, тобто характеристики зміщуються вліво.
Через емітерний перехід транзистора протікатиме струм при нульовій напрузі на емітері і при достатньо великій відємній напрузі на колекторі. Ширина бази зменшується і гранична концентрація носіїв заряду знижується, відповідно порушується рівновага на емітерному переході. Це приводить до зростання потоку носіїв заряду з емітера в базу, який переважає зустрічний потік із бази в емітер. Щоб його скомпенсувати, тобто щоб досягти нульового струму емітера, необхідно на емітер подати відємну напругу.
Вихідні характеристики. Сімя вихідних статичних характеристик короткого замикання у схемі зі спільною базою (рис 3.7, б) визначається залежністю Ikб=f(Ukб) при Ueб=const і описується рівнянням
Iko=Ike[exp(qUeo/kT)-1]- Ikk[exp(qUko/kT)-1] Ueo=const. (3.47)
При малих значеннях напруги на колекторі вплив Ukб на вихідні характеристики досить сильний. Однак зі збільшенням Ukб його вплив різко послаблюється, оскільки exp(qUeб/kT)1, і рівняння (3.47) надбуває вигляду:
Ikб=Ike[exp(qUeб/kT)-1]+ Ikk . (3.48)
Оскільки колекторний перехід підєднаний у зворотному напрямку, то загальний характер цих залежностей подібний до зворотної гілки вольт-амперної характеристики діода:
якщо Ueб=0,
Ikб=Ikk[exp(qUkб/kT)-1] . (3.49)
У колі колектора протікає невеликий за величиною зворотний струм Ikб0.
При збільшенні вхідної напруги (Ueб0) характеристики зміщуються вверх, що випливає з принципу дії транзистора (рис. 3.7, б). Нахил характеристик визначається залежністю ширини бази від напруги на колекторі і збільшується із зростанням напруги на емітері.
|
Рис. 3.7 Вхідні (а) і вихідні (б) статичні характеристики транзистора короткого замикання у схемі зі спільною базою |
При прямому зміщенні колекторний перехід відкривається і протікає прямий струм. Оскільки цей струм протікає назустріч струму інжекції, то результуючий струм у колі колектора зі зростанням додатної напруги швидко зменшується до нуля. Подальше збільшення додатної напруги на колекторі приводить до швидкого зростання прямого струму колектора.
