Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
пос_бник (2).doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
88 Мб
Скачать
☆

3.2.6. Розподіл струмів в електродах біполярного транзистора

Механізм проходження струму в р – n – р-структурі транзистора аналогічний механізму в n – р – n-структурі. У першому випадку корисним струмом є дірковий, зумовлений неосновними носіями заряду – нерівноважними дірками, у другому – електронний.

Розглянемо розподіл струмів в р – n – р-структурі біполярного транзистора. Як зазначалося вище, струм емітера складається з двох складових – електронної та діркової. Отже, струм, що витікає з емітера, поділяється на дві складові (рис.3.6):

Ie=Iep+Ien=Ie+(1-)Ie. (3.41)

Електронний струм емітера ( Ien ) замикається через базу. Оскільки ширина бази в транзисторі значно менша від дифузійної довжини дірок, то завдяки цьому основна частина дірок, інжектованих емітером, проходить через базу до колекторного переходу. Тут дірки захоплюються полем колекторного переходу, зміщеного у зворотному напрямку, і створюють в його колі струм, величина якого пропорційна емітерному струму:

Ikp=MIe. (3.42)

Явище ударної іонізації враховується введенням коефіцієнта розмноження М. Не всі дірки доходять до колекторного переходу, частина з них рекомбінує з електронами; рекомбінаційна складова струму

Ipek=(I-)Ie. (3.43)

Крім цього, у колі колектора протікає власний зворотний струм колекторного переходу, що має невелику величину. Як і для напівпровідникового діода, власний зворотний струм Iкбo має три складові: струм екстракції, термострум переходу і струм поверхневих втрат переходу. Повний струм колектора

Ik=Ie+Ikбo . (3.44)

Рис. 3.6 Розподіл струмів велектродах транзистора

Як зображено на (рис 3.6), струм бази зумовлений трьома складовими: інжекційною ( 1- )Ie; рекомбінаційною (1- )Ie і зворотним струмом колекторного переходу Ikбo.

3.2.7. Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільною базою

Вхідні характеристики. Відповідно до схеми ввімкнення транзистора зі спільною базою (рис.3.7, а), вхідними й вихідними струмами і напругами є: I1=Ieo; I2=Iko; U1=Ueo; U2=Uko. Сімя вхідних статичних характеристик короткого замикання у схемі зі спільною базою визначаються залежністю Ieo=f (Ueo) при Ukб= const i описуються рівнянням:

Ieo=Iee[exp(qUeo/kT)-1]- Ikk[exp(qUko/kT)-1] Uko=const. (3.45)

Сімя вхідних характеристик зображена на рис. 3.7, а.

Вхідна статична характеристика короткого замикання при Uko=0 подібна до звичайної характеристики напівпровідникового діода, підєднаного в прямому напрямку, тобто струм Ieo в цьому випадку зростає за експоненційним законом:

Uko=0, Ieo=Iee[exp(qUeo/kT)-1]. (3.46)

Зі збільшенням колекторної напруги Ukб вхідна характеристика зміщується вліво (рис.3.7, а). При великій колекторній напрузі UkбkT/q струм слабко залежить від від*ємної напруги на колекторі, оскільки exp(qUkб/kT)1; Ieб0 при Ueб=0.

Зміщення вхідних статичних характеристик вліво при зростанні за абсолютною величиною колекторної напруги пояснюється тим, що напруга на колекторі впливає на значення концентрації носіїв заряду біля нього і змінює також ширину бази через зміну товщини області обємного заряду колекторного переходу (ефект Ірлі). Ці причини приводять до збільшення градієнта концентрації неосновних носіїв (дірок) у базі зі збільшенням Ukб при Ueб=const , відповідно зростає струм емітера, тобто характеристики зміщуються вліво.

Через емітерний перехід транзистора протікатиме струм при нульовій напрузі на емітері і при достатньо великій відємній напрузі на колекторі. Ширина бази зменшується і гранична концентрація носіїв заряду знижується, відповідно порушується рівновага на емітерному переході. Це приводить до зростання потоку носіїв заряду з емітера в базу, який переважає зустрічний потік із бази в емітер. Щоб його скомпенсувати, тобто щоб досягти нульового струму емітера, необхідно на емітер подати відємну напругу.

Вихідні характеристики. Сімя вихідних статичних характеристик короткого замикання у схемі зі спільною базою (рис 3.7, б) визначається залежністю Ikб=f(Ukб) при Ueб=const і описується рівнянням

Iko=Ike[exp(qUeo/kT)-1]- Ikk[exp(qUko/kT)-1] Ueo=const. (3.47)

При малих значеннях напруги на колекторі вплив Ukб на вихідні характеристики досить сильний. Однак зі збільшенням Ukб його вплив різко послаблюється, оскільки exp(qUeб/kT)1, і рівняння (3.47) надбуває вигляду:

Ikб=Ike[exp(qUeб/kT)-1]+ Ikk . (3.48)

Оскільки колекторний перехід підєднаний у зворотному напрямку, то загальний характер цих залежностей подібний до зворотної гілки вольт-амперної характеристики діода:

якщо Ueб=0,

Ikб=Ikk[exp(qUkб/kT)-1] . (3.49)

У колі колектора протікає невеликий за величиною зворотний струм Ikб0.

При збільшенні вхідної напруги (Ueб0) характеристики зміщуються вверх, що випливає з принципу дії транзистора (рис. 3.7, б). Нахил характеристик визначається залежністю ширини бази від напруги на колекторі і збільшується із зростанням напруги на емітері.

Рис. 3.7 Вхідні (а) і вихідні (б) статичні характеристики транзистора короткого замикання у схемі зі спільною базою

При прямому зміщенні колекторний перехід відкривається і протікає прямий струм. Оскільки цей струм протікає назустріч струму інжекції, то результуючий струм у колі колектора зі зростанням додатної напруги швидко зменшується до нуля. Подальше збільшення додатної напруги на колекторі приводить до швидкого зростання прямого струму колектора.