- •1. «Порівняльне право» чи «порівняльне правознавство »
- •1. Правова система
- •2. Право
- •4. Європейська правова система
- •5. Європейські правові традиції
- •7. Проблеми класифікації європейських правових систем
- •8. Типологія правової системи України
- •2. Державні інститути (інституції)
- •6.2. Форми правотворення (джерела права)
- •8. Формування філософії римського права
- •9.1. Фізичні особи
- •1) Існування іиз сопиЬіі, тобто права вступати у закон¬
- •9.5. Спадкування
- •1 Німецького права.
- •1. Право «старе» и право «проміжне»
- •2. Наполеон та його Цивільний кодекс
- •4.2. Речеві права
- •4.3. Способи придбання речей
- •6.2. Джерела адміністративного права Франції
- •6.6. Відповідальність адміністрації
- •6.7. Державна служба
- •6.8. Адміністративна юстиція
- •5. Вплив на інші національні правові системи
- •6.3. Джерела адміністративного права
- •1. Про значення національного характеру для розвитку права
- •2. Від загального королівського права до права загальної справедливості
- •3. Англійська юриспруденція
- •1873 Р. Розглядає справи, які раніше були підсудні
- •5.4. Делеговане законодавство
- •5.6. Державна служба
- •2. Зміна правової доктрини. Друга
- •3. Перегляд радянської правової доктрини у 80-90 роках XX ст.
- •4. Новий Цивільний кодекс і нове цивільне право України
- •5. Адміністративістика Російської Імперії
- •6. Радянська доктрина адміністративного права
6. Радянська доктрина адміністративного права
Розглядуваний період розвитку адміністративного права повністю пов'язаний з марксистсько-ленінським баченням управління державними та суспільними спра¬вами. Перехід управління галузями виробництва роз¬глядається як результат захоплення влади пролетаріа¬том, одержавлення всіх сфер життя, встановлення суспіль¬ної власності. Розширюються завдання та функції дер¬жави з управління суспільним життям і у процесі диференціації наук, що вивчають управління, з'являється тенденція розвитку адміністративного права на підґрунті галузі державного управління. Воно в той період отри¬мує назву «адміністративне управління», а його предмет обмежується визначенням сукупності заходів по охоро¬ні революційного порядку та безпеки. Практично адмі¬ністративне право перетворюється на право «міліцейсь¬ке». Взагалі слід зазначити, що адміністративне право в період становлення радянської влади було найбільш непевним, підозрілим в очах більшовистської влади за свій зв'язок з правом поліцейським, з чим пов'язані й подальші труднощі у його формуванні на початку ра¬дянської доби. Впродовж двох десятиріч свого існуван¬ня за нової влади адміністративне право двічі забороня¬ється як галузь правознавства і навчальна дисципліна: вперше у 1917 — 1921 рр., вдруге — у 1928 — 1937 рр. Воно вважається притаманним лише буржуазному су¬спільству, у якому є поліцейські відносини і існують про¬тиріччя між владою і населенням.
У 1928 році адміністративне право вилучається з навчальних програм, згортаються наукові дослідження, постійним репресіям піддаються вчені-адміністративі-сти. У 1936-1937 рр. репресується велика група вче-них-юристів Інституту радянського будівництва на чолі з його директором П.М. Пашуканісом.
Наслідком цього є політизація, надмірна ідеологіза¬ція адміністративного права, в якому панівною стає по¬літична доктрина радянської державності, що знаходить прояв у всій системі заходів, яких вживає радянська влада для зміцнення своїх позицій. З самого початку свого існування влада створює систему органів, що забезпечу¬ють її існування.
562
563
управління не переглядалося десятиріччями і відтворю¬валося у доктринально-незмінному вигляді у всіх насту¬пних підручниках і наукових монографіях.
Традиціоналізм наукової думки, що вкоренився в академічній науці і її вузівському викладанні, негатив¬но відбивався на якості навчального процесу-
7. Реформування адміністративного права у незалежній Україні.
Після розпаду СРСР почався новий період в історії адміністративного права України (як і у науці адмініс¬тративного права Росії та інших колишніх республік, що обрали власний шлях розвитку). Щодо України, то ми маємо право говорити про створення нової доктрини адміністративного права, про перегляд його предмета тощо.
Водночас з прийняттям Конституції України 1996 року виникає потреба у реформуванні адміністративної системи та у формуванні принципово нового погляду на роль та зміст адміністративного права у демократично¬му суспільстві (В.Авер'янов).
По-перше, це стосується поняття та складових пред¬мета адміністративного права, котрий традиційно пов'я¬зувався із суспільними відносинами, що виникають в процесі державного управління; відбувається перегляд ролі державного управління у житті суспільства, аналі¬зується його співвідношення з державним регулюван¬ням тощо. Точаться дискусії щодо визначення кола об'єктів, що зазнають на собі владний вплив з боку дер¬жави, меж втручання органів державної виконавчої влади у різні соціальні сфери.
По-друге, у світлі вимог Конституції України адміні¬стративне право набуває нової ролі, воно вже має визна¬чатись не як управлінське право або каральне право, а як право забезпечення і захисту прав людини.
Отже, певному перегляду підлягає і метод адміністра¬тивного права, вірніше, ті форми його прояву, які все яскравіше проявляються у сучасних умовах. Йдеться про реординацію та субординацію. Відчутне посилення ре-ординації тягне за собою зміну природи адміністратив¬но-правового регулювання відносин між державою, її органами та громадянами. Обсяг державного управлін-
ня зменшується та змінюється і не ототожнюється з адміністративно-правовою сферою. При цьому підвищу¬ється роль та змінюються межі адміністративно-право¬вого регулювання, зміцнюється механізм захисту інте¬ресів у публічній сфері. Розробляються питання дихо¬томії права, його поділу на приватне та публічне. Все це знаходить прояв у низці публікацій науковців-адмініс-тративістів, що з'явилися протягом останніх років.
У 1998 році приймається Концепція реформи адміні¬стративного права України, у якій обґрунтовується змі¬стовно узгоджена сукупність теоретичних та практич¬них ідей, висновків, положень і пропозицій, які покли¬кані внести необхідні уточнення, доповнення та зміни як у доктринальний аспект, так і в нормативну систему адміністративного права України.
Нового поштовху отримує розвиток теорії адмініст¬ративного процесу.
Нові погляди на роль та сутність адміністративного права України знайшли втілення не лише у наукових статтях та доповідях, але й у підручниках з адміністра¬тивного права, що вже вийшли друком, а також у тих, котрі готуються до друку авторськими колективами провідних вузів.
568
ЛІТЕРАТУРА
Аверинцев С.С. Западно-восточньїе размьішления или О не-сходстве сходного // Восток—Запад. Исследования. Переводи. Публикации. — М., 1988.
Агафий Миринейский. О царствовании Юстиниана / Пер. с лат.— М.,1996.
Агапов А.Б. Учебник административного права. — М., 1999.
Адміністративна процедура та контроль за діяльністю ад¬міністративних органів в Угорщині, Польщі, Болгарії, Естонії та Албанії. — К., 1999.
Административное право зарубежньїх стран: Учебное посо-бие /Под ред. Проф. Козьірина А.Н. — М., 1996.
Ажнюк Л. Литовський статут 1529 р. і його місце в історії директивного жанру української ділової мови // Литва — Україна: історія, політологія, культурологія. — Вільнюс, 1995.
Азаревич ВА. История византийского права. В 2-х томах. — Ярославль,1876 — 1877.
Алексеев С.С. Право: азбука — теория — философия. Опит комплексного исследования. — М., 1999.
Алексеев С.С. Самое святое, что єсть у Бога на земле. Имма-нуил Кант и проблеми права в современную зпоху. — М., 1998.
Амеллер ПІ. Парламенти: Сравн. исслед. структури и дея-тельное представ, учреждений 56 стран мира. — М., 1967.
Аннерс 9. История европейского права /Пер. со швед. — М., 1996.
Ансель М. Методологические проблеми сравнительного пра¬ва // Очерки сравнительного права. — М., 1981.
Ансон В. Договорное право/ Пер. с англ. — М., 1984.
Арбетнот Д. Исторя Джона Булла // Англия в памфлете / Пер. с англ. — М., 1987.
Асмус В.Ф. Античная философия. —М., 1976.
Базилевський В. Римлянин з Архангорода // Сучасність. — 1997.— № 1.
570
Бартошек М. Римское право / Пер. с чеш.—М., 1988.
Баскин ЮЛ., Фельдман Д.И. Международное право: Пробле¬ми методологии. — М., 1971.
Батлер У.З. Взаимодействие международного и националь-ного права//Сов. гос-во и право.—1987.— № 5.
Бек ВА. Рецепция римского права в Западной Европе. Дис. ... канд. юрид. наук. — Львов, 1950.
Беляев ЛА. Христианские древности: Введение в сравнитель-ное изучение. — СПб., 2000.
Бенвениста 9. Цивилизация. К истории слова // Бенвенис-та 3. Общая лингвистика. — М., 1974.
Берман ГДж. Вера и закон: примиренне права и религии/ Пер. с англ. — М., 1999.
Берман ГДж. Западная традиция права: зпоха формирова-ния / Пер. с англ. — М., 1998.
Бжезінський 3. Велика шахівниця // Всесвіт. —1999.— № 3.
Біблія або книги святого письма Старого і Нового Заповіту із мови давньоєврейської і грецької наново перекладена. — 988 -1988: ювілейне видання з нагоди тисячоліття християнства в Україні.
Блищенко И.П., Дориа Ж. Прецеденти в международном публичном и частном праве.— М., 1999.
Боботов С.В. Наполеон Бонапарт — реформатор и законо-датель.— М., 1998.
Боголепов Н.П. Учебник истории римского права. 2-е изд. — М., 1900.
Бойко І. Про цивільне право Гетьманщини за Кодексом 1743 року // Право України. — 1999. — № 3.
Бойцов МА. Города Германии до конца XV в. //Город в Сред-невековой цивилизации Западной Европьі. Т. 1.—М., 1999.
Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. — К., 1998.
БокщанинАТ. Источниковедение Древнего Рима. — М., 1981.
Болингброк. Письма об изучении и пользе истории / Пер с англ. —М., 1978.
БоннарА. Греческая цивилизация. В 2-х т. /Пер. с франц. — Ростов/Д, 1994.
Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, ХУ-ХУШ ст.— Т. І: Структури повсякденності: можливе і не¬можливе / Пер. з франц.— К., Основи, 1995.
Брзбан Г. Французское административное право / Пер. с франц.— М., 1988.
Буасье Г. Цицерон и его друзья. Очерки о римском обще-стве/ Пер. с франц. — М., 1914.
Вальденберг В. Философские взглядн Михайла Пселла // Византийский сборник. Т. 1. М.—Л., 1945.
571
Зклога. Византийский законодательнмй свод VIII в. — М.,1965.
дкономцев И. Исихазм и возрождение. (Исихазм и пробле¬ма творчества) //Православне, Византия, Россия.— М., 1992.
дминеску П. К вопросу о сравнимости различнмх правових систем // Сравнительное правоведение / Отв. ред. В. А. Ту-манов.— М., 1978.
днгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства.— М., 1975.
Юрій М. Ф. Етногенез та менталітет українського народу.— Чернівці. 1997.
Явич Л.С. Общая теория права. — Л., 1976.
Явич Л.С. Сущность права: Социально-философское понима-ние генезиса, развития и функционирования юридической фор-мьі общественньїх отношений. — Л., 1985.
Яковец Ю. История цивилизаций.— М., 1995.
Яковец Ю.В. Предвидение будущего: парадигма цикличнос-ти.—М., 1992.
Якубов Р. Україна у новій Європі // Сучасність. —1998.— № 7-8.
Яновський Ю. Чотири шаблі. — Мюнхен, 1954.
Ясперс К. Смнсл и назначение истории /Пер. с нем. — М., 1991.
Балузоп ЛоЬп Р. ТЬе Огасіез оі Ьа\у, Апп АгЬог, МІ,1968. КозсЬасег Раиі. Еигора ипсі сіаз готізсЬе Кеспі. — В., 1958.
Веусепко І. Шсгаіпе Ьееілуееп Еазі аші ^езі: Еззауз оп Сиііигаі Нізіогу 1о іЬе Еагіу ЕіеЬіеепіЬ Сепігу. Ейтопіоп—Тогопіо. 1996.
Зіеіпигепіег А. Вег Еіпїіизз сіез готізЬеп КесЬіез аиї йіе КосііЛкаііоп <1ез Ьиг^егіісЬеп КесЬіз іп ОзіеггеісЬ; Зіигіі КозсЬакег І. 1954.
■\ДГаІ8Оп. А/ Ьеваї Ігапвріапіз: Ап АрргоасЬ 4о Сотрагаііуе .— АІЬепз апсі Ьопсіоп. 1993
7,2:8 7 53
ЗМІСТ
ВОЛИНСЬКИЙ
державний університет
ім. Лесі Українки
Переднє слово
...ШБЛіаХЕКА.
ІНТРОДУКЦІЯ. ПОНЯТТЯ ТА КАТЕГОРІЇ
ПОРІВНЯЛЬНОГО ПРАВОЗНАВСТВА 5
1. «Порівняльне право» чи «порівняльне
правознавство» 5
2. Предмет порівняльного права
(правознавства) 9
3. Метод і принципи компаративістики 13
4. Функції порівняльного правознавства 18
РОЗДІЛ І. ПРАВО І ПРАВОВІ СИСТЕМИ 23
1. Правова система 23
2. Право 28
3. Приватне і публічне право 37
4. Європейська правова система 43
5. Європейські правові традиції 46
6. Рецепція римського права
у європейських правових традиціях 50
587
7. Проблеми класифікації європейських
правових систем 60
8. Типологія правової системи України 69
РОЗДІЛ II. «ВЕРТИКАЛЬ» ЄВРОПЕЙСЬКИХ
ПРАВОВИХ СИСТЕМ 76
Підрозділ 1. Римське право як «материнська
правова система» 76
1. Римське право і римська антична
цивілізація 76
2. Державні інститути (інституції) 82
3. Специфіка римської правосвідомості 85
4. Підґрунтя Римського права 88
5. Етапи розвитку Римського права 91
6. Система раннього римського права
(Період Республіки) 92
7. Класичне римське право 114
8. Формування філософії римського права 117
9. Головні тенденції розвитку римського
права 123
Підрозділ 2. Право у системі
Східноєвропейської (Візантійської)
цивілізації ; 155
1. Візантійська цивілізація 155
2. Хронологічні межі візантійської
цивілізації 160
3. Етапи розвитку візантійського права 166
4. Особливості візантійського сприймання
права 168
5. Докласичне візантійське право
(право Юстиніана) 171
6. Основні інститути приватного права
Візантії доби Юстиніана 193
7. Доба класичного візантійського права 203
8. Юриспруденція та юридична освіта
Візантії класичного періоду 221
9. Інститути приватного (цивільного)
права 227
10. Візантійське судочинство 246
11. Східноєвропейське (післякласичне
візантійське) право 248
12. Змагання Східної та Західної
традиції права в Україні доби
Середньовіччя 258
588
13. Візантійська традиція права
в Україні 264
Підрозділ 3. Право у системі
Західноєвропейської цивілізації 268
1. Особливості Західного сприймання права 268
2. Рубежі Західної традиції права 272
3. Початок традиції 277
4. «Виживання» римського права 281
5. Есіеаіа УІУІІ 1е#е Котапо 289
6. Стан приватного цивільного права 292
7. Судочинство 300
8. Змагання за інвеституру і світоглядне
(інтелектуальне) підґрунтя права 302
9. Правова думка
(Юриспруденція Середньовіччя) 309
10. Римське право у Німеччині 313
11. Диференціація права 315
12. «Феодальне право» 317
13. Канонічне право 331
14. Ьех тегсаїогіа 349
15. Муніципальне право 358
16. Право гільдій 366
17. Судочинство у галузі торгівлі 367
18. Королівське право 369
19. Перехрещення мечів (Завершення
змагань Середньовічного права) 385
РОЗДІЛ III. «ГОРИЗОНТАЛЬНЕ»
ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО 387
Підрозділ 1. Новий Час: доба правових
родин (сімей) 387
1. Підґрунтя права Нового Часу 387
2. Правові родини — ознака Нового Часу 399
Підрозділ 2. Романська правова родина 401
1. Право «старе» и право «проміжне» 401
2. Наполеон та його Цивільний кодекс 405
3. Загальна характеристика Кодексу
Наполеона 408
589
4. Основні інститути 410
5. Вплив на законодавство інших країн 421
6. Адміністративне право Франції 421
7. «Романська родина у Великій Британії»
(Шотландія) 433
Підрозділ 3. Центральноєвропейська
(германська) родина права 437
1. Про проблему випередження свого часу
(Австрійський цивільний кодекс) 437
2. Особливості ідеології німецької
правової
системи і кодифікації цивільного права 445
3. «Класична будівля з готичними
деталями» 450
4. Про переваги довіри та демократії
(Швейцарський цивільний кодекс) 459
5. Вплив на інші національні правові
системи 467
6. Німецьке адміністративне право 469
Підрозділ 4. Англосаксонська родина права 482
1. Про значення національного характеру
для розвитку права 482
2. Від загального королівського права до
права загальної справедливості 488
3. Англійська юриспруденція 496
4. «Стояти на вирішеному...» або ж
Прецедент як підмурок англійського
права 504
5. Адміністративне право Великої
Британії 509
Підрозділ 5. Східноєвропейська правова
родина 517
1. «Перехідне» право 518
2. Зміна правової доктрини. Друга
кодифікація цивільного законодавства
СРСР 529
3. Перегляд радянської правової доктрини
у 80-90 роках XX ст 538
4. Новий Цивільний кодекс і нове
цивільне право України 549
права
5. Адміністративістика Російської Імперії..
6. Радянська доктрина адміністра і шаого
права
7. Реформування адміністративного прав
у незалежній Україні
ЛІТЕРАТУРА
55"
563
566
590
