Рекомендації для батьків гіперактивної дитини

1. У своїх відносинах з дитиною дотримуйтеся пози­тивної моделі. Хваліть її щоразу, коли вона цього заслужила, підкреслюйте успіхи. Це допоможе укріпити впевненість дитини у власних силах.

2. Уникайте повторень слів «немає» і «не можна». Говоріть стримано, спокійно і м'яко.

3. Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу.

4. Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

5. Заохочуйте дитину за всі види діяльності, які вима­гають концентрації уваги (наприклад, робота з кубиками, розфарбовування).

6. Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Час їжі, сну мають відповідати цьому розпорядку. Діти відчу­вають себе в більшій безпеці, якщо мають справу з діями, що багато разів повторюються, вони більш сприйнятливі та краще реагують, коли регулярно їдять, сплять і граються.

7. Уникайте за можливості скупчення людей.

8. Під час ігор обмежуйте дитину лише одним парт­нером. Уникайте неспокійних, галасливих приятелів.

9. Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і зростання гіперактивності.

10. Давайте дитині можливість витрачати надмірну енергію. Корисна щоденна фізична активність на свіжо­му повітрі, тривалі прогулянки, біганина.

Практичні поради батькам «шустриків»

1. Будьте послідовними і постійними.

2. Намагайтеся завжди вести розмову спокійно і повільно.

3. Не лякайтеся свого роздратування або гніву. Все це нормально, якщо правильно його контролювати. Якщо ви починаєте всерйоз сердитися, то це не означає, що ви втратили любов до свого непосидючому дитині. Просто потрібно навчитися відділяти манеру його поведінки, яка вас дратує, від його особистості. Скажіть дитині: «Я тебе люблю. Мені просто не подобається, коли ти ламаєш свої іграшки і розкидати їх по всій кімнаті».

4. Намагайтеся уникати постійних заборон і окрики – «перестань», «не смій», «не можна» і так далі.

5. Обов'язково забезпечте дитині строгий режим і розпорядок дня. Складіть (краще разом з дитиною) детальний розклад сну, їжі, прогулянок, ігор, занять і звичайних домашніх обов'язків. Намагайтеся дотримуватися цей розклад, незважаючи на бажання дитини постійно від нього відхилятися. Він звикне з часом до розміреного, наведеної в систему життя.

6. Не давайте дитині всі іграшки відразу. Дайте одну-дві і нехай награється вдосталь, тоді можна дати іншу. Якщо він сів за стіл малювати, нехай на столі не буде нічого зайвого, тому, що гіперактивним дитині не під силу самостійно відсікати все, що йому заважає на даний момент.

7. Враховуючи підвищену збудливість своєї дитини, постарайтеся, щоб у грі одночасно брало участь не більше 2-3 дітей.

Необхідно, щоб ігровий арсенал гіперактивного дитини містив різні конструктори, пазли, звичайні настільні ігри. Не переживайте, якщо дитині не під силу буде відразу подовгу над ними сидіти. Проявіть терпіння і іноді грайте з ним не тільки в м'ячик, а, наприклад, в шахи. Тоді з часом він привчиться займати себе іграми довгий час. Ми часто недооцінюємо силу найпотужнішого стимулу – згоди батьків пограти разом з дитиною. А адже заради цього він буде готовий забути і про футбол, і про біганину по вулиці, і про капризи. Фахівці стверджують, що при правильному вихованні гіперактивний дитина років до дванадцяти виростає в абсолютно нормального підлітка.