1. Проблема методу в психології: кількісні та якісні методи в психології.

Кількісний і якісний аналіз дає змогу вивчати особистість, вдаючись до певного методу дослідження. Кількісний, або варіаційно-статистичний, аналіз полягає в обчисленні коефіцієнтів правильного розв'язування завдань, частоти повторювання відзначеного психічного явища.

Здійснюючи кількісний аналіз результатів дослідження, найчастіше обчислюють середнє арифметичне показників усіх досліджень того чи іншого психічного процесу чи індивідуально-психологічної особливості. Щоб робити висновки про вірогідність середнього арифметичного, обчислюють коефіцієнт відхилень від нього окремих показників.

Чим менші відхилення показників окремих досліджень від середнього арифметичного, тим більш показовим це є для психологічної якості досліджуваної особистості.

Якісний аналіз здійснюється на базі кількісного аналізу, але до нього не зводиться. Якісний аналіз з'ясовує причини високого чи низького рівня показників, залежність їх від вікових та індивідуальних особливостей особистості, умов життя та навчання, стосунків у колективі, ставлення до діяльності тощо.

Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження є підставою для психологічної характеристики людини та висновків про застосування до неї певних виховних або навчальних заходів.

2. Категорії психології.

Категорії у психології – найбільш загальні та фундаментальні поняття, які відображають суттєві, найзагальніші властивості та відношення явищ дійсності й пізнання.

Відображення – загальна властивість матерії, яка полягає у здатності об’єкта відтворювати з різною мірою адекватності властивості, структурні характеристики та відношення інших об’єктів.

Свідомість - вища, притаманна лише людині, форма доцільного ідеального відображення дійсності, її об’єктивних сталих властивостей, що виконує регулятивну функцію щодо поведінки, діяльності, спілкування.

Особистість – соціально-психологічна сутність людини, яка формується в результаті засвоєння нею суспільного досвіду людства (соціалізації) та становлення самосвідомості. Діяльність – специфічно людська форма активності людини, що регулюється усвідомленою метою перетворення навколишньої дійсності. Категорія діяльності охоплює відношення “суб’єкт-об’єкт”.

Спілкування – форма активності людини, результатом якої є не перетворена навколишня дійсність – матеріальний чи ідеальний предмет (як у діяльності), а відношення (стосунки), взаємодія з іншою людиною чи людьми. Категорія спілкування охоплює відношення “суб’єкт-суб’єкт”.

3. Проблеми методу в психології

Психолог стикається з декількома класами психічних феноменів, які уперто відмовляються підкорятися природничо-науковій логіці. Позначимо основні проблеми методу в психології.

1. Розроблення власного методологічного апарату, вибір наукових методів, виокремлення принципів дослідження.

2.Проблема адаптації методів, привнесених з інших наук.

3.Проблема адаптації зарубіжних психодіагностичних методик до власного культурного середовища.

4.Проблема об'єктивності.

5.Проблема етики психологічного дослідження.

6.Проблема підвищення  психологічної освідченості населення і швидкого застарівання діагностичних методик.