Тема 2. Фінансова звітність бюджетних установ

1. Основні характеристики фінансової звітності бюджетних установ, розкриття інформації у фінансовій звітності

2. Склад звітності та періодичність її подання за належністю

3. Характеристика основних форм фінансової звітності

1. Основні характеристики фінансової звітності бюджетних установ

Фінансова звітність бюджетної установи - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів суб'єкта державного сектору за звітний період.

Суб'єкти державного сектору - суб'єкти бухгалтерського обліку в державному секторі, зокрема розпорядники бюджетних коштів, Державне казначейство та державні цільові фонди

Метою складання фінансової звітності бюджетної установи є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів суб'єкта державного сектору та бюджету.

Фінансова звітність у державному секторі забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

- джерел надходжень коштів та напрямів їх використання;

- результатів діяльності з погляду ефективності та досягнень мети діяльності;

- дотримання фінансової дисципліни суб'єктом державного сектору;

- цільового використання бюджетних коштів;

- оцінки якості управління;

- оцінки здатності своєчасно виконувати свої зобов'язання;

- придбання, продажу та володіння цінними паперами;

- участі в капіталі підприємств;

- рівня ресурсів, потрібних для продовження діяльності, ресурсів, які можуть виникнути внаслідок продовження діяльності, а також відповідних ризиків та невизначеностей.

У фінансових звітах надається інформація про:

а) активи;

б) зобов'язання;

в) власний капітал;

г) дохід;

ґ) витрати;

д) грошові потоки суб'єкта державного сектору та бюджету.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити:

- інформацію про суб'єкт державного сектору;

- дату звітності та звітний період;

- дані про валюту звітності та одиницю її виміру;

- відповідну інформацію за звітний період і аналогічний період попереднього року;

- інформацію про:

а) облікову політику суб'єкта державного сектору та її зміни;

б) консолідацію фінансових звітів;

в) припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

г) обмеження щодо володіння активами;

д) участь у спільних підприємствах;

е) виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування;

ж) переоцінку статей фінансових звітів;

з) іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку

Інформація про суб'єкта державного сектору, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

- найменування, організаційно-правову форму та місцезнаходження суб'єкта державного сектору;

- короткий опис основної діяльності суб'єкта державного сектору;

- код відомчої класифікації бюджету, назву органу управління, у віданні якого перебуває суб'єкт державного сектору;

- середню кількість працівників суб'єкта державного сектору протягом звітного періоду;

- дату затвердження звітності та назву суб'єкта державного сектору, що її затвердив.

Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого цим Національним положенням (стандартом), то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинні бути вказані валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру.

Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то суб'єкт державного сектору повинен розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Суб'єкт державного сектору розкриває обрану облікову політику шляхом опису:

- Принципів оцінки статей звітності.

- Методів обліку окремих активів і зобов'язань.

Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансовій звітності або у примітках до неї.

У примітках до фінансової звітності розкривається:

- Інформація, яка не наведена безпосередньо у фінансовій звітності, але є обов'язковою згідно з відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі.

- Інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

- Інформація про орган, який має повноваження згідно із законодавством вносити зміни до фінансової звітності після оприлюднення.

- Інформація про зміст події, що відбулася після дати балансу, та оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо неможливості проведення такої оцінки.

- Інформація про події після дати балансу, які не потребують коригування статей фінансової звітності.

- Інформація про виконання бюджету (кошторису) щодо:

а) різниці між остаточно скоригованими показниками плану на звітний період з урахуванням змін і фактичними сумами виконання (касовими видатками) та причини їх виникнення;

б) причини відхилення між затвердженими показниками плану на звітний період та остаточно скоригованими показниками плану на звітний період з урахуванням змін.

в) Інформація про виконання бюджету щодо наданих з бюджету кредитів, взаємних розрахунків бюджетів, цінних паперів, фінансування бюджету.

У примітках до фінансової звітності за наявності операцій пов'язаних сторін наводиться така інформація:

- Види та обсяги операцій (сума або частка у загальному обсязі) пов’язаних сторін та характер відносин між такими пов’язаними сторонами.

- Суми дебіторської та кредиторської заборгованостей за операціями пов'язаних сторін.