- •Тема 1.1. Психологія вищої школи як галузь психологічної науки 11
- •Тема 1.2. Суспільні вимоги до формування особистості фахівця з вищою освітою 25
- •Тема 4.1. Міжособистісні взаємини студентів 258
- •Тема 4.2. Педагогічне спілкування у системі викладач-студент 279
- •Тема 4.3. Взаємини у викладацькому колективі 293
- •Передмова
- •Навчальна програма курсу «психологія вищої школи»
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи як галузь психологічної науки
- •Тема 1.2. Суспільні вимоги до формування особистості фахівця з вищою освітою
- •Модуль 4. Психологія міжособистісних взаємин у вищих навчальних закладах
- •Модуль 1. Загальні питання психології вищої школи Тема 1.1. Психологія вищої школи як галузь психологічної науки
- •Виникнення психології вищої школи
- •Предмет і основні поняття психології вищої школи
- •Завдання та структура психології вищої школи
- •Методи психології вищої школи
- •Місце психології вищої школи у системі наукових знань
- •Тема 1.2. Суспільні вимоги до формування особистості фахівця з вищою освітою
- •Психологічні проблеми реформування вищої освіти у XXI столітті
- •Вимоги до фахівця, зумовлені реформуванням вищої освіти України
- •Психологічні особливості виховання і навчання у системі вищої освіти
- •Модель особистості фахівця з вищою освітою
- •Психологічні показники ефективності фахової підготовки студента
- •Професійні цінності фахівця
- •Питання для самоперевірки знань з першого модуля
- •Список літератури до тем першого модуля
- •Модуль 2. Психологія особистості та діяльності викладача тема 2.1. Психологічні особливості професії викладача вищої школи
- •Поняття про професію викладача
- •Сучасні вимоги до професіограми викладача вищої школи
- •Особистість викладача вищої школи
- •Професійна підготовка викладачів
- •Стадії та етапи входження у професію викладача
- •Тема 2.2. Навчання і виховання як основні види діяльності викладача
- •Форми організації навчання у вищій школі
- •Форми науково-дослідної роботи студентів
- •Особливості проведення консультацій
- •Завдання і напрями виховної діяльності викладача
- •Психолого-педагогічні умови виховання студентів
- •Тема 2.3. Психологічні особливості проведення лекційних і практичних занять
- •Поняття про лекцію, її функції, види, структура
- •Вимоги до лекції та психологічні умови її ефективності
- •Психологічні умови активізації діяльності студентів під час практичних форм навчальних занять
- •Психологічні особливості лабораторних навчальних занять і тренінгів
- •Тема 2.4. Психологічні основи використання інтерактивних методів навчання у внз
- •Недоліки традиційних форм організації навчання у внз
- •Значення соціальної взаємодії для розвитку психіки та особистості студента
- •Психологічна сутність та класифікація інтерактивних методів навчання
- •Психологічні умови використання інтерактивних методів навчання
- •Тема 2.5. Психологічні особливості діяльності викладача як науковця
- •Особистість науковця та її типи
- •Психологічні фактори наукової діяльності
- •Динаміка продуктивності наукової діяльності
- •Тема 2.6. Професіоналізм викладача вищої школи
- •Педагогічний професіоналізм викладача: майстерність, культура, компетентність
- •Проективні вміння
- •Особливості самопрезентації викладача
- •Майстерність лекційного викладання
- •В.О.Сухомлинський про майстерність мовлення викладача
- •Індивідуально-типологічні властивості особистості й діяльності викладача
- •Тема 2.7. Психологія педагогічної творчості
- •Поняття про педагогічну творчість, її рівні та зміст
- •Педагогічна імпровізація
- •Педагогічне передбачення та його складові
- •Педагогічне проектування
- •Управління розвитком педагогічної творчості викладача
- •Питання для самоперевірки знань з другого модуля
- •Список літератури до тем другого модуля
- •Модуль 3. Психологічні основи становлення майбутнього фахівця у системі вищої освіти тема 3.1. Психологічні особливості студентів
- •Особливості пізнавальних процесів студентів
- •Психолого-педагогічні умови розвитку пізнавальних процесів студентів
- •Емоційно-вольова сфера студента
- •Психічні та психофізіологічні стани студентів
- •Тема 3.2. Психологічна характеристика навчально-професійної діяльності студентів
- •Поняття навчально-професійної діяльності студентів
- •Структура навчально-професійної діяльності студентів
- •Мотивація навчально-професійної діяльності
- •Психологічні особливості самостійної навчальної роботи студента
- •Етапи самостійної роботи студентів
- •Тема 3.3. Психологічні умови ефективності навчально-професійної діяльності студента
- •Психологічні умови навчальної успішності студентів
- •Психологічні умови різних форм навчальної діяльності студентів
- •Психогігієнічні особливості організації діяльності студентів
- •Психологічна організація навчальної діяльності першокурсників
- •Тема 3.4. Психологічні основи науково-дослідної діяльності студентів
- •Особливості науково-дослідної діяльності студентів
- •Функції науково-дослідної діяльності студента
- •Вимоги науково-дослідної діяльності до особистості студента
- •Інтелектуальні умови науково-дослідної діяльності студента
- •Особливості дослідницької компетентності студентів
- •Тема 3.5. Психологічні основи формування особистості майбутнього фахівця
- •Психологічні особливості та головні напрями формування особистості фахівця
- •Формування професійної спрямованості особистості студента
- •Формування «я-концепції» майбутнього фахівця
- •Формування у студентів системи професійного досвіду
- •Професійне самовиховання студентів
- •Психологічні основи формування професійної готовності студентів
- •Питання для самоперевірки знань з третього модуля
- •Список літератури до тем третього модуля
- •Модуль 4. Психологія міжособистісних взаємин у вищих навчальних закладах тема 4.1. Міжособистісні взаємини студентів
- •Соціально-психологічні особливості студентського колективу
- •Взаємини між студентами та їх формування
- •Вплив студентської групи на особистість студента
- •Соціально-психологічний клімат у студентській групі
- •Ознаки позитивного спк у колективі студентів
- •Психологічні особливості діяльності куратора академічної групи
- •Тема 4.2. Педагогічне спілкування у системі викладач-студент
- •Особливості педагогічного спілкування у системі викладач-студент
- •Психологічні умови педагогічного спілкування
- •Структура і стиль педагогічного спілкування
- •Впливи викладача на особистість студента
- •Морально-етичні аспекти педагогічного спілкування
- •Заповіді педагогічного спілкування:
- •Авторитет викладача
- •Тема 4.3. Взаємини у викладацькому колективі
- •Психологічні особливості колективу викладачів
- •Взаємини і взаємодія між викладачами
- •Соціально-психологічний клімат у колективі викладачів
- •Соціально-психологічні особливості управління викладацьким колективом кафедри внз
- •Питання для самоперевірки знань з четвертого модуля
- •Список літератури до тем четвертого модуля
- •Список рекомендованої літератури до всього курсу
Форми науково-дослідної роботи студентів
Вища школа готує студентів до професійної діяльності, як у стандартних, так і у нестандартних умовах. В останньому випадку фахівцю доводиться діяти найбільш творчо, ініціативно, відповідально. У процесі навчання студенти повинні не тільки засвоїти систему знань, умінь та навичок, необхідних для вирішення типових задач своєї професії, але й навчитись вирішувати нестандартні професійні завдання, знаходити й використовувати резерви вдосконалення своєї професійної діяльності. Засобом підготовки до таких ситуацій професійної діяльності, що вимагають особливої творчості й ініціативи, виступають наукові роботи студентів.
Протягом навчання у вищому закладі освіти студенти виконують різні за своїм характером, рівнем складності та змістом наукові роботи. У цілому вони становлять систему науково-дослідної роботи студентів, яка спрямована на розвиток у них творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності у сфері, що відповідає їх професійній діяльності.
Вже з перших днів навчання студенти прилучаються до підготовки найпростіших наукових робіт – рефератів. Вони являють собою доповідь на певну тему, що включає огляд відповідних наукових джерел або виклад змісту дослідницької роботи. Реферат охоплює не лише висвітлення відповідної інформації, але й її аналіз, узагальнення, систематизацію та ставлення до неї студента.
Студенти, що вже мають певний досвід наукової діяльності, набутий у процесі підготовки рефератів, виконують курсові роботи, які представляють собою індивідуальне творче завдання .
До випускових наукових робіт студентів відносяться бакалаврські (на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»), дипломні (на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст») й магістерські (на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»).
Всі ці роботи мають у цілому спільні функції та структуру, а розрізняються об’ємом змісту, рівнем складності та наукової новизни.
Бакалаврські, дипломні, магістерські роботи являють собою оригінальні науково-дослідні твори і є результатом різних форм дослідницької роботи студентів, виконуваних протягом навчання у ВНЗ.
Виконання випускової наукової роботи передбачає реалізацію різнопланових функцій: загальнонаукових (контролюючої, навчальної, виховної); специфічних функцій виявлення, виміру та оцінки професійної компетенції студента. Це перша серйозна спроба наукової творчості майбутнього фахівця, випробування власних сил, усвідомлення та оцінка своїх можливостей.
Дидактичними завданнями цих робіт є формування наступних умінь і навичок:
а) організації наукових досліджень;
б) коректного опрацювання наукової літератури та інших джерел знань з проблеми;
в) накопичення і обробки емпіричного матеріалу;
г) самостійного аналізу фактичного матеріалу у контексті професійної діяльності;
д) узагальнення, систематизації з отриманням професійно важливих висновків.
До випускових наукових робіт студентів ставляться такі вимоги:
актуальність теми для розв’язання задач удосконалення професійної діяльності;
коректний аналіз наукової літератури з обраної проблеми;
чітка визначеність об’єкту, предмету, мети, завдань, гіпотези роботи, їх відповідність обраній темі;
наявність практичної (експериментальної) частини з детально описаною методикою збору й обробки фактичного матеріалу;
самостійність й оригінальність проведених досліджень;
орієнтованість отриманих результатів, висновків на запити професії;
відповідність оформлення нормам, що ставляться до науково-дослідних робіт студентів.
Як правило, тема випускової наукової роботи продовжує тематику попередньо виконаних студентом науково-дослідних робіт. Обрана тема реєструється на відповідній кафедрі, де призначається її науковий керівник. Науковими керівниками виступають найбільш досвідчені викладачі.
Випускова наукова робота має традиційну структуру, що містить наступні частини: вступ, аналіз літератури з проблеми, зазначеної в темі, практична (експериментальна) частина, методичні рекомендації з вирішення поставлених у роботі проблем, висновки з узагальненням результатів проведеної дослідної роботи та аналізом її перспектив; додатки (якщо потрібно); список використаних джерел.
На відміну від бакалаврських і дипломних, магістерські роботи повинні мати виразні риси самостійного наукового дослідження з обов’язковою констатацією рівня наукової новизни. У магістерських роботах висуваються тези і ставляться проблеми самостійної наукової вартості. До керівництва магістерськими роботами залучаються, як правило, лише доценти та професори.
