3.1. Структурні компоненти педагогічного процесу при формуванні фізичної культури особистості

Фізична культура, як наголошувалося раніше, структурно підрозділяється на дві частини: наочну і особистісну. Наочна частина об'єднує продукти матеріальної і духовної праці у сфері фізичної культури, а особистісна характеризується результатами діяльності, втіленої в самій людині, фізичній культурі особи. Формування фізичної культури людини може здійснюватися з позицій двох основних підходів:

І. Нормативно-механістичного, що характеризується чисто зовнішньою підгонкою особи під посередні норми і вимоги.

II. Особистісно-гуманістичного, що виявляється в залученні людей до духовних і матеріальних цінностей фізичної культури. В цьому процесі можна виділити три основні компоненти:

1. Соціально-психологічне виховання, спрямоване на формування світогляду, ціннісних орієнтацій, мотивів і інтересів до активної фізкультурно-спортивної діяльності.

2. Інтелектуальне виховання наповнює людину знаннями, які формують у неї загальноосвітню і спеціальну підготовленість у сфері фізичної культури.

3. Тілесно-рухове виховання, спрямоване на формування рухових умінь і навиків, розвиток фізичних кондицій людини і вдосконалення її статури.

Всі вказані компоненти реалізуються в педагогічному процесі, орієнтованому на формування фізичної культури особи.

Педагогічний процес можна представити як процес управління. В загальному вигляді це виявлятиметься в тому, що педагог (суб'єкт управління) на підставі певної інформації впливає (педагогічна дія) на того, хто займається (об'єкт управління) для того, щоб в ньому відбулися певні позитивні зміни, направлені на досягнення поставленої мети і вирішення конкретних задач. Дані структурні компоненти мають місце в будь-якому педагогічному процесі.

Суб'єкт і об'єкт педагогічного процесу в принципі можуть залишатися постійними (наприклад, учитель і учень в початковій школі). Тому основні відмінності між педагогічними процесами різної спрямованості закладені в їх мету, конкретизуючих її завданнях і задачі, що використовуються для вирішення педагогічних впливу.

Крім цього, загальнопедагогічний процес характеризується рядом ознак, серед яких найважливішими є:

• направляюча роль педагога-фахівця;

• відповідність діяльності педагогічним принципам;

• наявність конкретних педагогічних завдань;

• облік індивідуальних особливостей тих, хто займається.

Загальні ознаки педагогічного процесу характерні і для фізичного виховання. Але є і відмінні особливості:

- переважний вплив на рухові здібності людини;

- безпосереднє створення оздоровчого ефекту.

Також у фізичному вихованні виділяють дві специфічні сторони:

І. Навчання руховим діям.

II. Розвиток фізичних здібностей (якостей).

Виділення вказаних аспектів фізичного виховання значною мірою умовне, оскільки процес навчання руховим діям обов'язково є пов'язаний з розвитком тих або інших фізичних здібностей і навпаки.

У той же час, воно має під собою об'єктивні причини, оскільки процес навчання руховим діям в основному залежить від процесів, відбувається в центральній нервовій системі, а розвиток фізичних здібностей визначається біохімічними зсувами і морфологічними змінами в організмі.