- •Основи теорії і методики фізичного виховання
- •Рекомендовано до видання Державним Комітетом
- •Методики фізичного виховання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
- •1.2. Основні поняття теорії та методики фізичної культури
- •1.3. Теорія та методика фізичного виховання як наукова
- •1.4. Методи дослідження в теорії та методиці фізичного виховання
- •1.5. Значення теорії і методики фізичного виховання для студентів
- •Розділ 2. Фізична культура як вид загальної культури суспільства План
- •2.1. Визначення суті фізичної культури
- •2.2. Поняття "фізична культура" та її зв'язок із загальною культурою
- •2.3. Матеріально-перетворююча функція
- •2.4. Соціальна і політична функції
- •2.5. Духовна функція
- •2.6. Структура фізичної культури
- •ЛІтература
- •3.1. Структурні компоненти педагогічного процесу при формуванні фізичної культури особистості
- •3.2. Мета і завдання фізкультурної освіти
- •Сфери фізичної культури в процесі освіти:
- •Професійна фізкультурна освіта
- •Непрофесійна фізкультурна освіта Базова фізична культура
- •3.3. Вища фізична освіта
- •3.4. Класифікація принципів і їх значення в сфері
- •3.5. Загальні принципи формування фізичного виховання
- •3.6. Принцип гармонійного розвитку особи
- •3.7. Принцип зв'язку з життєдіяльністю
- •3.8. Принцип оздоровчої спрямованості
- •Література
- •4.1. Поняття про систему та структуру фізичного виховання
- •4.2. Мета і завдання фізичного виховання
- •Завдання
- •Література
- •Розділ 5. Спрямоване формування особи в Процесі фізичного виховання план
- •5.1. Формування особи в процесі фізичного виховання
- •5.2. Зв'язок різних видів виховання в процесі занять фізичними вправами
- •Взаємозв'язок фізичного виховання з розумовим
- •Взаємозв'язок фізичного виховання з етичним і патріотичним
- •Взаємозв'язок фізичного виховання з правовим
- •Взаємозв'язок фізичного виховання з естетичним
- •5.3. Викладач, вимоги до його професійних здібностей, підготовленості і майстерності
- •Література
- •6.1. Фізичні вправи – основний засіб фізичного виховання
- •Рухова діяльність ефект сліду ефект пристосовування
- •6.2. Чинники, які визначають дію фізичних вправ
- •6.3. Класифікація фізичних вправ
- •6.4. Зміст і форма фізичних вправ
- •6.6. Гігієнічні чинники як засоби фізичного виховання
- •6.7. Характеристика техніки фізичних вправ
- •Просторові характеристики техніки рухів
- •Тимчасові характеристики
- •Просторово-часові характеристики
- •Ритмічна характеристика
- •Узагальнені (якісні) характеристики
- •6.8. Критерії оцінки ефективності техніки
- •Література
- •Розділ 7. Методи формування фізичної культури особи
- •7.1. Поняття про методи, класифікація методів
- •Класифікація методів навчання
- •7.2. Методи, направлені на одержання знань
- •7.3. Методи, направлені на оволодіння руховими уміннями і навиками
- •7.4. Методи, направлені на вдосконалення рухових навиків і розвиток фізичних якостей
- •ЛІтература
- •Розділ 8. Методичні та дидактичні принципи навчання фізичним вправам план
- •8. 1. Характеристика принципів у системі фізичного виховання
- •Загальнометодичні принципи
- •8.1.1. Принцип свідомості і активності
- •8.1.2. Принцип наочності
- •8.1.3. Принципи доступності та індивідуалізації
- •8.1.4. Принцип систематичності
- •8. 2. Характеристика принципів, які виражають специфічні закономірності занять фізичними вправами
- •8.2.1. Принцип безперервності процесу фізичного виховання
- •8.2.2. Принцип прогресування дій
- •8.2.3. Принцип циклічності
- •8.2.4. Принцип вікової адекватності педагогічної дії
- •8.2.5. Принцип адаптованого збалансовування динаміки навантажень
- •Література
- •Розділ 9. Основи методики Навчання руховим діям План
- •9.1. Формування знань, рухових умінь і навиків у процесі навчання
- •С прийняття інформації, її осмислення
- •З апам'ятовування
- •Застосування на практиці
- •9.2. Фізіологічні основи набуття умінь і навиків
- •9.3. Взаємодія і перенесення рухових навиків
- •9.4. Структура процесу навчання руховим діям
- •Послідовність процесу навчання руховій дії
- •9.5. Методи і прийоми навчання
- •9.6. Управління процесом навчання
- •9.7. Попередження і виправлення помилок
- •Література
- •Розділ 10. Загальна характеристика фізичних здібностей план
- •10.1. Поняття про фізичні здібності, основні форми їх вияву
- •10.2. Закономірності розвитку фізичних здібностей
- •10.2.3. Етапність розвитку фізичних здібностей
- •10.2.4. Нерівномірність і гетерохронність (різночасність) розвитку здібностей
- •10.2.5. Перенесення фізичних здібностей
- •10.2.6. Принципи розвитку фізичних здібностей
- •Принцип регулярності педагогічних дій
- •Принцип прогресування і адаптаційно-адекватної граничності в нарощуванні ефекту педагогічного впливу
- •Швидкісні силові на витривалість
- •Принцип раціонального поєднання і розподілу педагогічного впливу різного характеру
- •Силові швидкісні на витривалість
- •Принцип цілеспрямованості і адаптивної адекватності дій
- •Принцип вікової адекватності педагогічного впливу
- •Принцип випереджаючих дій у розвитку фізичних здібностей
- •Принцип відповідності в розвитку здібностей
- •Показники відповідності швидкісних можливостей і витривалості
- •Принцип сполученої дії
- •Література
- •Розділ 11. Основи виховання координаційних здібностей
- •11.1. Поняття про координаційні здібності. Критерії і форми вияву координаційних здібностей
- •11.2. Класифікація координаційних здібностей
- •Сенситивні періоди в розвитку координаційних здібностей
- •11.3. Спритність і методика її розвитку
- •Критерії
- •11.4. Методика розвитку координаційних здібностей
- •Типові вправи для розвитку "відчуття часу" в циклічних локомоціях
- •Література
- •Її розвитку план
- •12.1. Фізіологічні основи формування рухової витривалості
- •12.2. Поняття про витривалість і її зв'язок із стомленням
- •II. Спеціальна витривалість.
- •В зависимости от специфичности работы
- •12.3. Методика розвитку витривалості
- •Показники часу роботи в зонах відносної потужності в циклічних вправах у людей різного віку (узагальнені дані)
- •Приклади дозування навантажень при розвитку силової витривалості
- •12.4. Контрольні вправи (тести) для визначення рівня розвитку витривалості
- •Література
- •Розділ 13. Методика розвитку швидкості і швидкісних здібностей план
- •13.1. Швидкість рухових дій і специфічні форми її вияву
- •13.2. Методика розвитку швидкості рухових реакцій (простої і складної)
- •1. Реакції на об'єкт, що рухається.
- •2. Реакції вибору.
- •13.3. Методика розвитку швидкості локального одиночного руху
- •13.4. Методика розвитку частоти ненавантажених рухів
- •13.5. Швидкісні здібності і методика їх розвитку
- •13.6. Фізіологічний механізм формування швидкісних здібностей
- •13.7. Методика розвитку комплексних швидкісних здібностей
- •13.8. Контрольні вправи (тести) для визначення рівня розвитку швидкісних здібностей
- •Література
- •Розділ 14. Методика розвитку силових здібностей план
- •14.1. Поняття про силові здібності, їх види. Фактори, які визначають рівень розвитку і виявлення силових здібностей
- •14.2. Основи біології
- •14.3. Типи волокон скелетного м'яза
- •14.4. Засоби розвитку силових здібностей
- •14.5. Методи розвитку силових здібностей
- •14.6. Контрольні вправи для визначення рівня і розвитку силових здібностей
- •Література
- •Розділ 15. Гнучкість і методика її розвитку план
- •15.1. Сучасний погляд на гнучкість і розтягання
- •15.2. Види гнучкості
- •Вимоги, які пред'являються до переважного розвитку рухливості
- •15.3. Програма, засоби і методи розвитку гнучкості
- •15.4. Контрольні вправи для визначення рівня розвитку гнучкості
- •15.5. Профілактика порушень постави і зведення стопи
- •Приблизний комплекс вправ для постави під час фізкультхвилинок
- •Приблизний комплекс вправ для профілактики плоскостопості у молодших школярів
- •Вправи в русі
- •Література
- •16.2. Класифікація і зміст занять урочного типу
- •II. По основному предмету і програмному змісту занять:
- •III. Залежно від того, яка з основних сторін процесу фізичного виховання акцентується або повністю складає зміст, заняття діляться на:
- •16.3. Структура занять урочного типу
- •16.4. Характеристика занять позаурочного типу
- •Література
- •Планування, контроль і облік у процесі занять
- •17.1. Види планування і його зміст
- •17.2. Контроль і облік. Вимоги до контролю і обліку
- •17.3. Види, зміст і основи методики контролю і обліку
- •17.4. Документи контролю і обліку
- •Література
- •18.1. Соціально-педагогічне значення фізичного виховання. Вікова періодизація дітей дошкільного віку
- •18.2. Вікові особливості фізичного розвитку і фізичної підготовленості дітей раннього і дошкільного віку
- •Особливості розвитку рухів у дітей грудного, раннього і дошкільного віку
- •Рівень фізичної підготовленості дітей 4-6 років
- •18.3. Особливості методики занять фізичними вправами
- •18.4. Засоби фізичного виховання дітей раннього і дошкільного віку
- •18.6. Методичні особливості фізичного виховання дітей раннього і дошкільного віку
- •Література
- •19.1. Соціально-педагогічне значення фізичного виховання дітей
- •19.2. Мета і завдання фізичного виховання дітей шкільного віку
- •19.3. Форми занять фізичними вправами
- •Навчальні заняття (класно-урочні)
- •Заняття фізичними вправами в режимі навчального дня школи
- •Позакласні і позашкільні заняття фізичними вправами
- •Форми фізичного виховання в сім'ї
- •19.4. Зміст навчального предмету "Основи здоров'я і фізична культура"
- •Від початкового розучування
- •До поглибленого і від нього
- •До закріплення
- •19.5. Особливості розвитку фізичних здібностей у шкільному віці
- •Особливості розвитку координаційних здібностей
- •Особливості розвитку швидкісних і швидкісно-силових здібностей
- •Особливості розвитку власно-силових здібностей
- •Особливості розвитку витривалості
- •19.6. Планування фізичного виховання в школі
- •Річний план-графік проходження програмного матеріалу
- •Четвертний план-графік
- •19.7. Методика планування навчально-виховної роботи на уроці фізичної культури
- •19.8. Перевірка і оцінка успішності на уроках фізичної культури. Зміст перевірки і критерії оцінки
- •Облік навчальної роботи
- •19.9. Фізичне виховання дітей з ослабленим здоров'ям
- •Література
- •Розділ 20. Фізична культура в середніх спеціальних навчальних закладах план
- •20.1. Завдання професійно-прикладної фізичної підготовки
- •20.2. Засоби професійно-прикладної фізичної підготовки
- •Література
- •Розділ 21. Фізичне виховання у вищих навчальнИх закладах план
- •21.1. Мета і завдання фізичного виховання студентів
- •21.2. Форми фізичного виховання студентів
- •21.3. Структура і зміст фізичного виховання у вузах
- •21.4. Особливості методики фізичного виховання в різних
- •21.5. Діяльність кафедри фізичного виховання, спортивного клубу
- •21.6. Особливості організації роботи викладача кафедри фізичного виховання вузу
- •Література
- •22.1. Фізична підготовка в Збройних силах
- •22.3. Форми фізичної підготовки військовослужбовців
- •22.4. Навчальні заняття з фізичної підготовки
- •22.5. Ранкова фізична зарядка
- •22.6. Фізичне тренування в процесі навчально-бойової діяльності
- •22.7. Спортивно-масова робота
- •Література
- •Розділ 23. Спорт у системі фізичної культури план
- •23.1. Виникнення сучасного спорту
- •23.2. Основні соціальні функції спорту
- •23.3. Класифікація видів спорту
- •23.5. Сучасні тенденції вдосконалення системи спортивного тренування
- •Література
- •24.1. Роль фізичної культури і освіти в організації здорового способу життя
- •24.2. Основні напрямки оздоровчої фізичної культури
- •24.3. Фізична культура в побуті трудящих
- •24.4. Методичні основи побудови оздоровчого тренування
- •Частота серцевих скорочень що рекомендується при заняттях фізкультурою для людей різного віку і стану здоров'я (уд/хв)
- •24.5. Характеристика фізкультурно-оздоровчих методик і систем
- •Витрата енергії залежно від швидкості ходьби
- •Література
- •Шамардіна Галина Миколаївна
- •49000, М. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса,60
- •53219, М. Нікополь, вул. Електрометалургів, 21
1.2. Основні поняття теорії та методики фізичної культури
Вивчення будь-якої навчальної дисципліни, як правило, починається з освоєння її понятійного апарату, тобто із специфічних професійних термінів і понять.
Поняття – це основна форма людського мислення, яка дає однозначне тлумачення того чи іншого терміну, виражаючи при цьому найістотніші сторони, властивості або ознаки об'єкта (явища), що визначається.
Терміни, поняття мають велике наукове, навчальне і практичне значення, оскільки наука закріплює в них досягнення теоретичного пізнання на основі узагальнення емпіричного досвіду. Вони відображають розвиток науки, рівень узагальнення практики і розкривають специфіку кожної професії або галузі наукових знань.
Для успішної роботи в будь-якій сфері професійної діяльності фахівці повинні вільно володіти професійними специфічними термінами і поняттями. Інакше вони не зможуть вести дослідження, правильно зрозуміти один одного, вивчати спеціальну літературу. Різне розуміння (або незнання) професійних термінів затруднює спілкування, позбавляє можливості грамотно навчати, підвищувати свою компетентність.
У теорії фізичного виховання використовуються такі поняття, як "фізична культура", "фізичне виховання", "фізична підготовка – неспеціальна фізкультурна освіта", "фізичний розвиток", "фізична досконалість" "спорт", "фізична рекреація", "рухова реабілітація", "адаптивне фізичне виховання", "фізична вправа" і багато іншого. Ці поняття мають загальний характер, а конкретні терміни і поняття, так чи інакше, витікають із визначень більш загальних категорій.
Головним і найбільш загальним є поняття "фізична культура". Як вид культури вона в соціальному плані є найширшою галуззю творчої діяльності, як наукової, так і практичної. В особистому плані вона є мірою і способом всебічного фізичного розвитку людини.
В обох випадках фізична культура має вирішальне значення не сама по собі як галузь діяльності, а її якісні результати, ступінь ефективності, цінності, корисності для людини і суспільства. В більш широкому плані результативність цієї діяльності може проявлятися в стані фізкультурної роботи в країні, в її матеріально-технічній, теоретико-методичній і організаційній забезпеченості, в конкретних показниках фізичного розвитку членів суспільства.
ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА – це вид культури, який є специфічним процесом і результатом людської діяльності, засобом і способом фізичного вдосконалення людей для виконання ними своїх соціальних обов'язків.
Це складне і багатофункціональне явище, яке має свою структуру, відображає її форми і зміст, а також власне функціонування. Її компоненти повністю задовольняють всі потреби суспільства і особистості у фізичній підготовці людей до їх життєдіяльності (в праці, побуті, військовій справі, в активному відпочинку).
ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ – процес формування потреби в заняттях фізичними вправами на користь всебічного розвитку особи, формування позитивного ставлення до фізичної культури, вироблення ціннісних орієнтацій, переконань, смаків, звичок, схильностей.
Фізичне виховання. Це вид виховання, специфічним змістом якого є навчання рухам, виховання фізичних якостей, оволодіння спеціальними фізкультурними знаннями і формування усвідомленої потреби у фізкультурних заняттях (рис.1).
Навчання рухам має своїм змістом фізичну освіту – системне освоєння людиною раціональних способів управління своїми рухами, набуття необхідного в житті фонду рухових умінь, навиків і пов'язаних з ними знань.
Вивчавши рухи, які мають смислове значення і важливі для життя або спорту вправи, ті, хто займаються фізичними вправами, набувають уміння раціонально і повноцінно проявляти свої фізичні якості. Одночасно з цим вони пізнають закономірності рухів свого тіла.
За ступенем освоювання техніка рухової дії може виконуватися в двох формах – у формі рухового уміння і у формі навику. Тому часто замість словосполучення «навчання рухам» у практиці фізичного виховання використовують термін «формування рухових умінь і навиків».
Виховання фізичних якостей є не менш істотною стороною фізичного виховання. Цілеспрямоване управління прогресуючим розвитком сили, швидкості, витривалості та інших фізичних якостей торкається комплексу природних властивостей організму і тим самим обумовлює кількісні і якісні зміни його функціональних можливостей.
Всі фізичні якості є природженими, тобто дані людині у вигляді природних задатків, які необхідно розвивати, удосконалювати. А коли процес природного розвитку набуває спеціально організований, тобто, педагогічний характер, то коректніше говорити не «розвиток», а «виховання фізичних якостей».
У процесі фізичного виховання набувається також широке коло фізкультурних і спортивних знань соціологічного, гігієнічного, медико-біологічного і методичного змісту. Знання роблять процес занять фізичними вправами більш осмисленим і через це більш результативним.
Таким чином, фізичне виховання є процесом вирішення певних виховно-освітніх завдань, якому властиві всі ознаки педагогічного процесу. Відмінною ж особливістю фізичного виховання є те, що воно забезпечує системне формування рухових умінь і навиків і направлений розвиток фізичних якостей людини, сукупністюь яких визначає його фізичну дієздатність.
ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА – вид неспеціальної фізкультурної освіти: процес формування рухових навиків і розвитку фізичних здібностей (якостей), необхідних у конкретній професійній або спортивній діяльності (фізична підготовка льотчика, монтажника, сталевара та ін.).
"Неспеціальна фізкультурна освіта", на відміну від спеціальної освіти, яка дається як професійна в середніх і вищих фізкультурних навчальних закладах, розуміється як процес формування спеціальних знань, умінь, рухових навиків, так і розвиток фізичних здібностей людини. Як і освіта в цілому, вона є загальною і вічною категорією соціального життя особи і суспільства. Її конкретний зміст і спрямованість визначаються як потребами особи, так і суспільства у фізично підготовлених людей і втілюються в їх самостійній і організованій освітній діяльності. Подібно до того, як в процесі освіти людей здійснюється їх виховання, так і в процесі фізичної освіти йде фізичне виховання.
Розрізняють загальну фізичну підготовку і спеціальну.
Загальна фізична підготовка спроямована на підвищення рівня фізичного розвитку, широкої рухової підготовленості як передумов успіху в різних видах діяльності.
Спеціальна фізична підготовка – спеціалізований процес, що сприяє успіху в конкретній діяльності (вид професії, спорту та ін.), яка передбачає спеціалізовані вимоги до рухових здібностей людини. Результатом фізичної підготовки є фізична підготовленість, що відображає досягнуту працездатність у сформованих рухових уміннях і навиках, які сприяють ефективності цільової діяльності (на яку орієнтована підготовка).
Фізичний розвиток. Це процес становлення, формування і подальшої зміни протягом життя індивідуума морфофункціональних властивостей його організму і заснованих на них фізичних якостей і здібностей.
Фізичний розвиток характеризується змінами трьох груп показників:
1. Показники статури (довжина тіла, маса тіла, постава, об'єми і форми окремих частин тіла, величина жировідкладення і ін.), які характеризують перш за все біологічні форми або морфологію людини.
2. Показники (критерії) здоров'я, що відображають морфологічні і функціональні зміни фізіологічних систем організму людини. Вирішальне значення для здоров'я людини відіграє функціонування серцево-судинної, дихальної і центральної нервової систем, органів травлення і виділення, механізмів терморегуляції та ін.
3. Показники розвитку фізичних якостей (сили, швидкісних здібностей, витривалості та ін.).
Приблизно до 25-річного віку (період становлення і росту) більшість морфологічних показників збільшуються в розмірах і удосконалюються функції організму. Потім до 45-50 років фізичний розвиток ніби стабілізується на певному рівні. Надалі, в процесі старіння, функціональна діяльність організму поступово слабшає і погіршується, можуть зменшуватися довжина тіла, м'язова маса та ін.
Характер фізичного розвитку як процес зміни вказаних показників протягом життя залежить від багатьох причин і визначається цілим рядом закономірностей. Успішно управляти фізичним розвитком можна тільки в тому випадку, якщо відомо ці закономірності і вони враховуються при побудові процесу фізичного виховання.
Фізичний розвиток певною мірою визначається законами спадковості, які повинні враховуватися як чинники, що сприяють або, навпаки, перешкоджають фізичному вдосконаленню людини. Спадковість, зокрема, повинна братися до уваги при прогнозуванні можливостей і успіхів людини в спорті.
Процес фізичного розвитку підкоряється також закону вікової східчатості. Втручатися в процес фізичного розвитку людини з метою управління нею можна тільки на основі обліку особливостей і можливостей людського організму в різні вікові періоди: в період становлення і зростання, в період щонайвищого розвитку його форм і функцій, у період старіння.
Процес фізичного розвитку підкоряється закону єдності організму і середовища і, отже, певним чином залежить від умов життя людини. До умов життя, перш за все, належать соціальні умови. Умови побуту, праці, виховання і матеріального забезпечення значною мірою впливають на фізичний стан людини і визначають розвиток і зміну форм і функцій організму. Певним чином впливає на фізичний розвиток географічне середовище.
Велике значення для управління фізичним розвитком у процесі фізичного виховання мають біологічний закон виконання фізичних вправ і закон єдності форм і функцій організму в його діяльності. Ці закони є відправними при виборі засобів і методів фізичного виховання у кожному конкретному випадку.
Вибираючи фізичні вправи і визначаючи величину їх навантажень згідно з законом виконання фізичних вправ, можна розраховувати на необхідні адаптаційні перебудови в організмі тих, хто навчається цих вправ. При цьому враховується, що організм функціонує як єдине ціле. Тому, підбираючи вправи і навантаження, переважно виборчої дії, необхідно виразно уявляти собі всі сторони їх впливу на організм.
Фізична досконалість. Це історично обумовлений ідеал фізичного розвитку і фізичної підготовленості людини, який оптимально відповідає вимогам життя.
Найважливішими конкретними показниками фізично досконалої людини сучасності є (А.М. Максименко, 1999):
1) міцне здоров'я забезпечує людині можливість безболісно і швидко пристосовуватися до різних, у тому числі і несприятливих умов життя, праці, побуту;
2) висока загальна фізична працездатність, яка дозволяє досягти значної спеціальної працездатності;
3) пропорційно розвинута статура, правильна постава, відсутність тих або інших аномалій і диспропорцій;
4) всесторонньо і гармонійно розвинені фізичні якості, які виключають однобокий розвиток людини;
5) володіння раціональною технікою основних життєво важливих рухів, а також здібність швидко освоювати нові рухові дії;
6) фізкультурна освіченість, тобто володіння спеціальними знаннями і уміннями ефективно володіти своїм тілом і фізичними здібностями в житті, праці, спорті.
На сучасному етапі розвитку суспільства основними критеріями фізичної досконалості служать норми і вимоги державних програм у поєднанні з нормативами єдиної спортивної класифікації.
Спорт. Є власне діяльністю змагання, спеціальною підготовкою до неї, а також міжлюдськими стосунками і нормами, які їй властиві (Ж.К. Холодов, В.С. Кузнєцов, 2001).
Спорт – вид фізичної культури: ігрова, змагальна діяльність і підготовка до неї, засновані на використовуванні фізичних вправ іспрямовані на досягнення найвищих результатів.
Він направлений на розкриття резервних можливостей і виявлення граничних для даного часу рівнів функціонування організму людини в процесі рухової діяльності. Змагальність, спеціалізація, спрямованість на найвищі досягнення, видовищність є специфічними ознаками спорту як виду фізичної культури.
Характерною особливістю спорту є змагальна діяльність, специфічною формою якої є змагання, які дозволяють виявляти, порівнювати і зіставляти людські можливості на основі чіткої регламентації взаємодій тих, хто змагається, уніфікації складу дій (вага приладу, суперника, дистанція та ін.), умов їх виконання і способів оцінки досягнень за встановленими правилами.
Спеціальна підготовка до змагальної діяльності в спорті здійснюється у формі спортивного тренування.
ФІЗИЧНА РЕКРЕАЦІЯ – вид фізичної культури, заснований на використовуванні фізичних вправ і видів спорту в спрощених формах для активного відпочинку людей, отримання задоволення від цього процесу, розваги, переходу з одного виду діяльності на інший, відволікання від звичайних видів трудової, побутової, спортивної, військової діяльності.
Вона складає основний зміст масових форм фізичної культури і є рекреативную діяльністю.
РУХОВА РЕАБІЛІТАЦІЯ – вид фізичної культури, цілеспрямований процес використовування фізичних вправ для відновлення або компенсації частково або тимчасово втрачених рухових здібностей, лікування травм і їх наслідків.
АДАПТИВНЕ ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ – вид фізичної культури, цілеспрямований процес використовування фізичних вправ для людей зі стійкими порушеннями функцій організму, основною метою якого є стимуляція позитивних реакцій у системах і функціях організму, формування рухових умінь і навиків, розвиток фізичних якостей і здібностей, які забезпечують нормалізацію життєвоважливих функцій організму.
Ці процеси здійснюються комплексно, під впливом спеціально підібраних фізичних вправ, масажу, водних і фізіотерапевтичних процедур і деяких інших засобів. Це – відновна та адаптаційна діяльність (Р.В.Чудная, 2000).
ФІЗИЧНІ ВПРАВИ – рухи або дії, які використовуються для розвитку фізичних здібностей (якостей), органів і систем, для формування і вдосконалення рухових навиків.
З одного боку – це засіб фізичного вдосконалення, тілесного перетворення людини, її біологічного, психічного, інтелектуального, емоційного і соціального змісту. З другого боку – це також і метод (спосіб) фізичного розвитку людини. Фізичні вправи є основним "наскрізним" засобом всіх видів фізичної культури неспеціальної фізкультурної освіти, спорту, фізичної рекреації і рухової реабілітації.
