- •Соціологія. Тестове завдання 1
- •Соціологія. Тестове завдання 2
- •Соціологія. Тестове завдання 3
- •Соціологія. Тестове завдання 4
- •Соціологія. Тестове завдання 5
- •Соціологія. Тестове завдання 6
- •16. Провідна школа сучасної західної соціології, представники якої – переважно вихідці єврейських родин – розробляли, спираючись на неомарксизм, антифашистську проблематику досліджень:
- •Протосоціологією називають:
- •Соціологія. Тестове завдання 7
- •Соціологія. Тестове завдання 8
- •Соціологія. Тестове завдання 9
- •12. Теорія символічного інтеракціонізму – це:
- •16. Соціологія виникла як наука:
- •17. Основоположником соціології вважається:
- •18. Англійський мислитель хvii ст. Т. Гоббс розробив теорію:
- •Соціологія. Тестове завдання 10
- •Теорія символічного інтеракціонізму – це:
Соціологія. Тестове завдання 8
Грецький філософ, автор філософського вчення про суспільство «Макрос-антропос» (Велика людина»), в основі якого заклик: «Пізнай самого себе»:
а) Демокрит;
б) Сократ;
в) Платон;
г) Аристотель;
д) Ксенофан Колофонський.
Суспільство – це живий організм, сутністю якого є залежність усіх соціальних підсистем від економічної; це сукупність відносин між людьми, що формуються та історично розвиваються у процесі спільної діяльності. Так вважав відомий соціолог:
а) О. Конт;
б) Г. Спенсер;
в) М. Вебер;
г) К. Маркс;
д) Г. Тард.
На думку М. Вебера, будь-який вчинок людини, в якому є чітко усвідомлені цілі та мотиви, правильно вибрані засоби досягнення цілі та прораховані наслідки, є дією:
а) раціональною;
б) нераціональною;
в) ірраціональною;
г) традиційною;
д) мотиваційною.
Що, на думку К. Маркса, становить «базис» для розвитку суспільства?
а) право;
б) мораль;
в) релігія;
г) економіка;
д) політика.
Хто з видатних соціологів відомий тим, що виділив такі два розділи соціологічної теорії як соціальна статика та соціальна динаміка?
а) Г. Спенсер
б) К. Маркс;
в) Е. Дюркгейм;
г) О. Конт;
д) Г. Зіммель.
Які положення були властиві соціальній теорії Аристотеля?
а) соціальна структура суспільства будується внаслідок дії надлюдського Розуму;
б) запорукою стабільності у суспільстві виступає «середній клас»;
в) задля забезпечення соціальної рівності необхідно скасувати сімʼю;
г) взаємини громадян у суспільстві засновані на обміні певними благами;
д) цивілізоване суспільство створене шляхом забезпечення потреб людей у лоні природи.
Характерними рисами соціологічної думки Середньовіччя були:
а) церква повинна підпорядковуватись державі;
б) суспільний устрій обумовлено надлюдською волею;
в) людина є центром Всесвіту та творцем власної долі;
г) світська влада повинна підкорятися церкві;
д) панування культу Розуму.
Хто з видатних соціологів вважав, що елементарною одиницею соціологічного аналізу є соціальний факт?
а) О. Конт;
б) Е. Дюркгейм;
в) Г. Спенсер;
г) К. Маркс;
д) М. Вебер.
Хто з видатних соціологів виділяв егоїстичний, альтруїстичний і аномійний типи самогубств?
а) М. Вебер;
б) К. Маркс;
в) Е. Дюркгейм;
г) Г. Спенсер;
д) О. Конт.
Як згідно з поглядами М. Вебера називається тип соціальної дії, залежної від ціннісних орієнтацій особистості і такої, що здатна пожертвувати успіхом?
а) емоційна;
б) цілераціональна;
в) регулятивна;
г) цінніснораціональна;
д) афективна.
Український соціолог, історик, громадсько-політичний і культурний діяч (1866–1934), автор статті «Звичайна схема «русської» історії», в якій доводив, що в Київській Русі проживав один народ – український, засновник Українського соціологічного інституту у Відні:
а) М. Ковалевський;
б) В. Антонович;
в) М. Грушевський;
г) М. Драгоманов;
д) В. Липинський.
В ідеальній державі немає приватної власності; тут мають бути строго регламентовані шлюбні і сімейні стосунки, щоб кращі сходилися з кращими, а гірші з гіршими. Таку думку висловив:
а) Платон;
б) Аристотель;
в) Архімед;
г) Аврелій Августин4
д) Сенека.
Видатний український мислитель Г. Сковорода вважав, що:
а) відсутність приватної власності можлива тільки при скасуванні сімʼї;
б) смисл людського буття становить праця, а щастя – праця за покликанням;
в) запорукою стабільності у суспільстві виступає «середній елемент»;
г) держава виникла внаслідок укладення суспільного договору;
д) географічні і кліматичні умови визначають соціально-економічний розвиток держави.
14. Хто з видатних соціологів сформулював ідею пролетарської революції та встановлення диктатури пролетаріату?
а) Е. Дюркгейм;
б) М. Вебер;
в) Г. Тард;
г) Є. Ерліх;
д) К. Маркс.
15. Провідна школа сучасної західної соціології, представники якої розробляли соціальну проблематику міста, здійснювали аналіз соціальної структури американського суспільства, досліджували міжрасові та міжетнічні відносини:
а) Чиказька;
б) Нью-Йоркська;
в) Вашингтонська;
г) Гавайська;
д) Аляскінська.
16. Автор першого українського підручнику з соціології – «Загальна соціологія» (1929 р.):
а) М. Грушевський;
б) М. Шаповал;
в) Ф. Вовк;
г) М. Драгоманов;
д) С. Подолинський.
Доброчинність є найгіршим засобом здійснення влади, адже вона тримається на дуже хиткій основі – людській вдячності. Проте й силу слід використовувати нечасто, щоб страх не переріс у ненависть, бо тоді правителя ніщо не врятує від обурених мас. Правитель має поєднувати обидва засоби, але добро роздавати по краплі, щоб підлеглі завжди могли бути вдячні правителеві, а карати повинен одразу й жорстоко, бо одномоментна жорстокість сприймається краще, ніж розтягнута у часі. Так вважав:
а) Ф. Бекон;
б) Дж. Локк;
в) Ж.-Ж. Руссо;
г) Н. Макіавеллі;
д) Ш.-Л. Монтескʼє.
Технічно найчистіший тип легального панування, найраціональнішу форму здійснення влади М. Вебер назвав:
а) вождізмом;
б) автократією;
в) тоталітаризмом;
г) бюрократією;
д) демократією.
19. Французький мислитель ХVIII ст.Ж.-Ж. Руссо сформулював теорію:
а) соціальної нерівності;
б) ідеальної держави;
в) відчуження;
г) суспільного договору;
д) постіндустріального суспільства.
20. Представники цієї соціологічної школи кінця ХІХ – початку ХХ ст. зводили закономірності розвитку людського суспільства до закономірностей біологічної еволюції і принципів природного добору і боротьби за існування:
а) географічної;
б) расово-антропологічної;
в) органічної;
г) соціал-дарвіністської;
д) інстинктивізму.
