22. Кейнсіанська функція споживання та її постулати. Загадка споживання.

 Дж. М. Кейнс був одним із перших, хто побудував модель поведінки споживача, яку називають кейнсіанською функцією споживання. Вчений сформулював основні постулати своєї моделі не на підставі аналізу статистичних даних, а застосував для цього дедуктивний метод, опираючись на інтуїцію та випадкові спостереження.         Отож Кейнс описав поведінку споживача у ринковій економіці такими трьома постулатами. По-перше, гранична схильність до споживання коливається у межах від нуля до одиниці (0<МРС<1). Це означає, що домогосподарства збільшують споживання, коли їхні доходи зростають, але споживання зростає повільнішим темпом порівняно з темпом зростання використовуваного доходу. Цей постулат Кейнс виводить із людської психології: "Суть основного психологічного закону, в наявності якого можна не сумніватися, полягає в тому, що зі збільшенням свого доходу люди зазвичай у середньому збільшують своє споживання, але повільніше, ніж зростає їхній дохід". Цей закон Кейнс сприймає як аксіому, шо не потребує жодних доказів. По-друге, Кейнс уважав, oо зi зростанням доходу середня схильність до споживання знижується. Він розглядав заощадження як розкіш. Тому заможніші родини заощаджують більший відсоток свого доходу порівняно з біднішими. Згодом цей постулат Кейнса спричи¬нився до виникнення так званої загадки споживання.        По-третє, Кейнс стверджував, що основним чинником, який визначає споживання, є поточний використовуваний дохід, а процентна ставка не відіграє важливої ролі у визначенні обсягу споживання. У своїй "Загальній теорії..." він писав: "На підставі досвіду можна дійти висновку, що у короткостроковому періоді вплив процентної ставки на особисте споживання за даного рівня доходу є вторинним і порівняно невеликим". Кейнсіанську функцію споживання, враховуючи її постулати, часто записують так: 

С = С’ + сУ,

      де С – споживання;         С’ – автономне споживання, яке не залежить від величини поточного доходу;        с – гранична схильність до споживання;        У – використовуваний дохід;        Графічно кейнсіанську функцію споживання зображають у вигляді прямої лінії.

Кейнсіанська концепція моделі поведінки споживача спрацьовує в короткостро-ковому періоді. В довгостроковому періоді середня схильність до споживання майжене змінюється. У другій половині 40-х років американський економіст Саймон Кузніц,використовуючи дані за тривалі проміжки часу (10 і 30 років), виявив, що відношен-ня споживання до доходу в економіці США було навдивовижу стабільним упродовждесятиліть. При цьому, незважаючи на значне зростання доходів в аналізованому пе-ріоді, середня схильність до споживання, за його розрахунками, практично не зміни-лася. Кузніц дійшов висновку, що зі зростанням доходів у довгостроковому періодісередня схильність до споживання не виявляє тенденції до зниження. Отже, дані закороткостроковий період підтверджували постулат Кейнса про зниження середньоїсхильності до споживання, а дані за довгостроковий період не виявляли цієї тенденціїта вказували на стабільність АРС. Цю суперечливу поведінку споживання у коротко-строковому і довгостроковому періодах економісти назвали загадкою споживання.

Аби пояснити цю загадку, американські економісти Франко Модільяні та МілтонФрідман розвинули нові моделі поведінки споживача. Ці моделі ґрунтуються на кон-цепції міжчасового вибору, яку висунув Ірвінг Фішер