Контрольні питання

1. Дайте визначення митного тарифу

2. З чого складається митний тариф?

3. Функції мита

4. Класифікація мит

5. Які види ставок мита 

6. Назвіть об’єкт оподаткування митом

Тема 6. Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності

Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності, що є основою системи державних заходів регулювання зовнішньоторговельної політики, розроблено на базі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) та Комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейської економічної співдружності (КНЄЕС).

Товари, що обертаються у світовій торгівлі та класифіковані у Товарній номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), поділено на шість рівнів класифікації, де найвищими є 21 розділ, що далі поділяються на 97 груп, 33 підгрупи, 1241 товарну позицію, 3558 підпозицій та 5019 субпозицій.

Основою побудови ТН ЗЕД виступає сукупність різних ознак товарів.

Формування розділів відбувається на підставі походження товару, матеріалу, призначення та хімічного складу.

• За походженням розділи І, ІІ, V.

• За матеріалом розділи VІІІ, ХІ, ХІV, ХV.

• За призначенням розділи ІV, ХІ, ХІІ, ХVІ, ХХІ.

• За хімічним складом розділи ІІІ VІ, VІІ.

У побудову груп закладено принцип послідовності обробки товарів, починаючи від сировини та напівфабрикатів і аж до готових виробів, що створює умови для застосування товарної номенклатури при укладенні митного тарифу держави.

Побудова товарних позицій та субпозицій базується на застосуванні певних послідовних ознак. Можна виділити чотири основні — ступінь обробки, призначення, матеріал (сировина), з якого виготовлено товар, та його призначення у світовій торгівлі.

Шість основних правил класифікації товарів та примітки до розділів, груп та подекуди субпозицій, що вважаються невід'ємною частиною ТН ЗЕД, дозволяють однозначно згрупувати товари та визначити обсяги кожної з груп.

Систему кодування товарів у ТН ЗЕД утворено для зручності інформації, її передавання та подальшої обробки на обчислювальних машинах.

Товари кодуються дев’ятизначним кодом ТН ЗЕД, у якому перші дві цифри означають товарну групу, перші чотири — товарну позицію товару, перші шість — код товару згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (ГС), усі дев’ять цифр — товарну субпозицію товару.

Згідно з Конвенцією про ГС країни, що застосовують систему опису товарів, не мають права міняти класифікацію товарів та їх код у межах перших шести знаків. У разі дотримання країнами цього положення, застосування ГС дозволяє проводити детальніший опис товару з застосуванням характеристик, які легко враховуються та фіксуються під час митного оформлення, і зменшують імовірність помилок у класифікації та кодуванні товарів, оскільки документи експортерів та імпортерів мають більш уніфікований характер. Крім того, зовнішньоторговельна статистика, яку укладено згідно з ГС, дозволяє визначити напрямки товарних потоків різних країн та удосконалювати систему статистики зовнішньої торгівлі окремих країн. Загальні основи торговельної статистики (шість знаків згідно з ГС) дозволяють при проведенні тактичного планування та прогнозування, визначити кон'юнктуру можливого ринку, позитивні та негативні аспекти законодавства можливої країни-партнера.

Таким чином, в ТН ЗЕД підсубпозиція складається з 9 знаків (цифр), з яких перші шість цифр збігаються з назвою субпозиції з НГС. Три останні цифри ТН ЗЕД означають глибшу деталізацію субпозиції.

ТН ЗЕД має додаток — Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД). Ці Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) складаються з 5-ти томів і дозволяють конкретизувати місцезнаходження товару в ТН ЗЕД за його характеристиками, коли класифікація з певних причин ускладнена і товар за допомогою Основних правил інтерпретації ТН ЗЕД може бути віднесеним до двох або більше товарних угруповань номенклатури одного рівня.

Ці пояснення надаються до всіх товарних угруповань номенклатури товарів:

• розділів (з І до XXI);

• товарних груп (з 1 до 97);

• позицій (чотиризначні коди, всього 1241 позиція);

• субпозицій (шестизначні коди, всього 5019 субпозицій);

• підсубпозицій, що позначаються дев'ятизначним цифровим кодом ТН ЗЕД.

Однакове розуміння класифікаційних угруповань ТН ЗЕД є необхідною умовою для визначення ставок митних тарифів та інших платежів, визначення режимів імпорту і експорту товарів, а також для співвідношення митних тарифів, фактичних даних по зовнішній торгівлі різних країн та для проведення економіко-статистичного аналізу.

Перший том (розділи І—V ТН ЗЕД) містить тлумачення номенклатури сільськогосподарської продукції, харчової промисловості і мінеральної сировини, в тому числі всі види мінерального палива.

Другий том (розділ VI ТН ЗЕД) — пояснення, що стосуються хімічної промисловості.

Третій том (розділи VII—XI ТН ЗЕД) включає пояснення до номенклатури шкіряної сировини, шкіри, хутра, деревини та виробів з неї, паперу, друкованої продукції, текстилю, одягу та ін.

Четвертий том (розділ XII—XV ТН ЗЕД) — це взуття, вироби з каменю, скла, дорогоцінних металів і каменів, ювелірні вироби, некоштовні метали і вироби з них.

П'ятий том (розділ XVI ТН ЗЕД) — пояснення виробів машино-та електротехнічної галузі виробництва та іншої продукції.

Шостий том (розділ XVII—XXI ТН ЗЕД) — подаються роз'яснення до різних транспортних засобів, продукції приладобудування, меблів, зброї та набоїв до неї, музичних інструментів, іграшок, спортінвентарю, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату.

Для поточного визначення коду товару необхідно використати три складові — власне номенклатурну частину (дев'ятизначний код). Примітки до розділів і груп товарів та Основні правила інтерпретації ТН ЗЕД СНД. Крім цього, для визначення коду товару може бути корисним застосування додаткових публікацій (Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), Алфавітний покажчик).

Згідно з вимогами ГС (відповідно і ТН ЗЕД) класифікація товарів здійснюється в залежності від:

- матеріалу, з якого вони виготовлені;

- функцій, які ці товари виконують;

- ступеню переробки;

- належності до галузі промисловості;

- інших критеріїв, якщо вони спеціально обумовлені.

Оскільки ГС (відповідно і ТН ЗЕД) є класифікатором товарів, в якому кожен товар класифікується у відповідній одній (а не в кількох) товарній позиції, для регулювання випадків "перекриття" двох і більше товарних позицій (наприклад, по матеріалу та функції товару - пластмасовий стілець, дерев'яний стіл, стальне ліжко тощо) служать Основні правила інтерпретації, які розроблені для того, щоб гарантувати класифікацію товару в одній конкретній товарній позиції. Таким чином, Основні правила інтерпретації установлюють принципи класифікації товарів (регламентують послідовність дій при визначенні коду товару).

Основних правил інтерпретації шість. Перші п'ять призначенні для визначення товарної позиції (чотиризначного коду) товару. Правило 6 застосовується після того, як визначена товарна позиція, і служить для визначення процедури подальшого віднесення товару до відповідної субпозиції та підсубпозиції.

Застосовувати Основні правила слід лише послідовно, переходячи від Правила 1 до Правила 2(а), від Правила 2(а) до Правила 2(б). Категорично не можна застосовувати Правило 3(б), не застосувавши послідовно Правила 1, 2(а), 2(б), 3(а). Перехід до наступного правила можливий лише в тому випадку, якщо попереднє не дає змоги визначити товарну позицію в якій класифікується товар. На жаль на практиці не враховують цю вимогу ТН ЗЕД, застосовуючи те правило, яке дає швидку можливість класифікації, не зважаючи на не виконання вимог ТН ЗЕД. Правило 6 застосовується лише у випадку визначення товарної позиції. Наприклад, у випадку визначеної товарної позиції за допомогою правила 2(б), для визначення відповідних субпозиції та підсубпозиції застосовується Правило 6.

Функції з ведення УКТЗЕД здійснюються Держмитслужбою.

Для виконання функцій з ведення УКТЗЕД Держмитслужба має право:

1) одержувати в установленому порядку від центральних органів виконавчої влади необхідну інформацію;

2) залучати фахівців центральних органів виконавчої влади та наукових установ до роботи з ведення УКТЗЕД.

Пропозиції щодо внесення змін до УКТЗЕД у зв'язку із змінами, що вносяться Всесвітньою митною організацією до Гармонізованої системи, а також Європейським Союзом до Комбінованої номенклатури, надсилаються Держмитслужбою до Мінфіну для їх опрацювання та подання Мінекономрозвитку з метою врахування під час підготовки пропозицій щодо внесення змін до Митного тарифу України.

Рішення щодо можливості деталізації товарів приймається на підставі інформації, яка надається Держмитслужбі центральними органами виконавчої влади і містить:

1) обґрунтування потреби проведення деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні (далі - деталізація товарів);

2) код товару, що деталізується на національному рівні, згідно з УКТЗЕД;

3) текстовий опис товарів, для яких в УКТЗЕД виділяються окремі коди;

4) відомості про походження, склад, призначення, галузь використання товару тощо;

5) характерні ознаки, які відрізняють товар, що деталізується на національному рівні, від інших подібних товарів.

До зазначеної інформації додається нормативно-технічна документація на товар з визначенням показників, за якими проводиться ідентифікація товару, що деталізується на національному рівні.

Ведення УКТЗЕД передбачає:

• відстежування змін та доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та інших рішень по тлумаченню цієї основи, що приймаються Всесвітньою митною організацією;

• деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;

• розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД;

• прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД;

• поширення інформації про застосування УКТЗЕД;

• ведення та зберігання еталонного примірника УКТЗЕД (у паперовому та електронному вигляді);

• організацію роботи з видання і поширення УКТЗЕД та пояснень до УКТЗЕД;

• здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД.

Кодування (класифікація) товарів – це технічним прийомом, що дозволяє представити класифікується товар у вигляді групи знаків (код товару), встановленої цим класифікатором. Щоб уникнути неправильної класифікації необхідно враховувати той факт, що Товарна номенклатура складається з трьох складових частин:

- Основних правил інтерпретації класифікації товарів;

- Приміток до розділів та груп Товарної номенклатури (розділ, група, позиція, підпозиції, категорія, підкатегорія);

- Текстового опису группіровак Товарній номерклатури та їх цифрового позначення.

Товарна номенклатура містить 21 розділ (нумеруються римськими цифрами і не відображаються у коді товару) та 97 груп (нумеруються арабськими цифрами). Група 77 не використовується.

Товарна номенклатура має такі рівні деталізації:

1. Розділи – нумеруються римськими цифрами, які не відображаються в товарному коді. Містять примітки, які мають юридичну силу при класифікації товарів (перше основне правило інтерпретації). На рівні розділів товари згруповано у відповідності з областями промисловості по сукупності різних ознак товарів:

- Походження (розділи I, II, V);

- Функціональне призначення (розділи IV, XI, XII, XVI, XVII, XVIII, XIX, XX, XXI);

- Хімічний склад (розділи III, VI, VII);

- Матеріал, з якого виготовлений товар (розділи VIII, IX, X, XIII, XIV, XV).

2. Групи – мають двозначну нумерацію арабськими цифрами, не має зв'язку з нумерацією розділів. Перші два знаки товарного коду відповідають номеру групи, в якій цей товар класифікується. Містять примітки, які мають юридичну силу при класифікації товарів (перше основне правило інтерпретації).

В деяких групах міститься додатковий рівень класифікації - підгрупи, пронумеровані римськими цифрами і не відображені в структурі цифрового коду.

При утворенні груп у товарній номенклатурі використано принцип послідовності обробки товару - від сировини до отримання напівфабрикатів та готових виробів (сировина - напівфабрикати - готові вироби).

3. Позиції – мають чотиризначну нумерацію, в якій перші два знаки відповідають номеру групи, що включає цю позицію. Текстовий опис товарних позицій має юридичну силу для класифікації товарів (перше правило правил інтерпретації). Деталізація товару на рівні товарних позицій здійснюється по більш різноманітним та специфічним ознакам ніж на рівні груп.

4. Підпозиції – це самим нижній рівень деталізації товарів, на якому код товару та його текстовий опис відповідають ГС. Мають шестизначну нумерацію, в якій перші чотири знаки відповідають товарній позиції, в якій міститься ця підпозиції. Тут використовуються додаткові ознаки деталізації товарів в доповнення до вищезазначених.

5. Категорії – мають восьмизначну нумерацію, в якій перші шість знаків відповідають номеру підпозиції, що включає цю категорію. Деталізація товарів відповідає КН ЄС.

6. Підкатегорії – містять опис товару та його десятизначний товарний код.

Спеціальна система пунктуації (кома - ",", крапка з комою - ";" і дві крапки - ":") застосовується в текстовому описі товарних угруповань товарної номенклатури (позицій, підпозицій, категорій та підкатегорій):

- Кома між двома частинами текстового опису угруповання Товарної номенклатури, свідчить про те, що будь-який товар, зазначений до коми, може бути виготовлений з будь-якого матеріалу;

- Крапка з комою зазначає поділ товарів з різними ознаками (характеристиками), об'єднані в одній товарній позиції чи підпозиції. Тобто будь-які визначення у текстовому описі товарної угруповання Товарної номенклатури після крапки з комою не можуть застосовуватися до товарів, зазначених до крапки з комою. Слід пам'ятати, що після крапки з комою починається новий опис іншого товару;

- Дві крапки означають продовження деталізації товарної угруповання на іншому рівні.

Дефісна система – це зазначення певної кількості дефісів перед текстовим найменуванням деталізованих угруповань товарної номенклатури (підпозицій, категорій, підкатегорій). Кількість дефісів відповідає рівню угруповання. Різна кількість проставлених дефісів показує глибину деталізації та полегшує пошук відповідного текстового найменування товару по певному алгоритму - від меншого числа рисок (дефісів) до більшого. В деяких угрупованнях товарної номенклатури (позиціях та підпозиціях) присутні додаткові рівні деталізації, для яких не передбачено цифровий код. Вони позначені символами "-" або "- -", проставленими перед текстовим описом. Без урахування зазначеного текстового опису, при його наявності, товар класифікувати не можна.

При здійсненні класифікації товарів виконується така послідовність дій:

1. Визначається відповідна товарна позиція товарної номенклатури Митного тарифу України, в текстовому описі якої описано класифікований товар. При цьому необхідно визначити, чи не існує відповідних приміток до розділу або групи, що регламентують класифікацію таких товарів.

2. Після визначення відповідної товарної позиції визначаються послідовно підпозиції, категорія та підкатегорія, текстовий опис яких відповідає товару.

3. У випадку, якщо не існує товарної позиції, текстовий опис якої конкретно описує товар, послідовно застосовуються Правила інтерпретації класифікації товарів (від другого до четвертого).

4. Перші чотири правила застосовуються виключно послідовно. Тільки у випадку неможливості застосування попереднього правила при класифікації товару допускається застосування наступного. Перші чотири Правила регламентують порядок визначення товарної позиції (перші чотири знаки коду), визначають порядок віднесення товару до певної товарної позиції. П'яте правило стосується класифікації упаковки, футлярів, тари і т.п. Шосте правило може бути застосовано при необхідності визначення угруповання в рамках визначеної товарної позиції.

З метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.

Порядок надання зразків товарів та техніко-технологічної документації на них, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками та документацією визначаються Кабінетом Міністрів України.