- •Методичні вказівки
- •Передмова
- •Лабораторна робота 1 Вивчення системи автоматизованого моделювання MatLab: інтерфейс середовища MatLab; введення даних і прості обчислення
- •1.1 Основні відомості про пакет MatLab
- •1.1.1 Інтерфейс середовища MatLab
- •1.1.2 Введення даних та операції з ними
- •1.1.3 Деякі базові команди та системні змінні
- •1.1.4 Збереження даних для відновлення роботи
- •1.1.5 Оформлення результатів обчислень
- •1.1.6 Введення передаточних функцій (пф) та побудова графіків перехідних процесів
- •1.1.7 Побудова частотних характеристик
- •1.1.8 Завдання з’єднань блоків у MatLab
- •Лабораторна робота 2 Дослідження динамічних характеристик інтегруючої та інерційної ланок. Вплив зворотного зв’язку
- •2.1 Теоретична частина
- •2.2 Дослідна частина
- •2.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 3 Дослідження динамічних характеристик коливальної ланки
- •3.1 Теоретична частина
- •3.2 Дослідна частина
- •3.2.1 Порядок проведення роботи
- •3.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 4 Дослідження впливу гнучкого зворотного зв’язку на якісні показники сак
- •4.1 Теоретична частина
- •4.2 Дослідна частина
- •4.2.1 Хід виконання
- •4.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 5 Дослідження впливу чистого запізнювання на якісні показники сак
- •5.1 Теоретична частина
- •5.2 Дослідна частина
- •5.2.1 Хід роботи
- •5.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 6 Дослідження сак з під-регулятором
- •6.1 Теоретична частина
- •6.2 Дослідна частина
- •6.2.1 Хід виконання
- •6.4 Контрольні запитання
- •Додаток а Програма для аналізу впливу зміни коефіцієнтів кі, кд та кп
- •Перелік посилань
1.1.6 Введення передаточних функцій (пф) та побудова графіків перехідних процесів
Для моделювання типових динамічних ланок використовується запис ПФ у вигляді [2-3],
;
,
де коефіцієнти при операторі Лапласа чисельника та знаменника записуються так, як було описано вище для коефіцієнтів рівнянь – у квадратних дужках, зліва направо, від старшого до молодшого степеня, через пробіли або коми. Загальна їх кількість дорівнює n+1, де n – степінь поліному чисельника або знаменника. При цьому, як уже відмічалося вище, якщо якась степінь відсутня у виразі, це означає, що коефіцієнт при ній буде дорівнювати нулю.
Так, для ПФ W1 чисельник потрібно записати у вигляді [25 2 1], а знаменник – [20 0 1]. Сама ПФ задається командою MatLab tf(чисельник, знаменник). Тут літери «tf» є першими літерами від слів transfer function (передаточна функція).
Приклад.
>>W1=tf([25 2 1],[20 0 1]); W2=tf(1,[2 0]);
Як уже відмічалося, якщо ставимо після виразу символ «;», то MatLab не буде повторювати введений вираз, а якщо ні – повторить, і ви зможете перевірити себе (не забудьте тоді під час копіювання у m-файл цей вираз видалити, а символ «;» поставити!).
Графік перехідного процесу викликається командою step(ім’я ПФ_1[,ім’я ПФ_2,ім’я ПФ_3,…]). Тут у квадратних дужках – необов’язкові параметри, тобто якщо будується один графік – вони не потрібні, а якщо ви хочете порівняти декілька графіків на спільній координатній площині, вкажіть їх імена через кому. Всі ці ПФ повинні бути попередньо задані!
Якщо потрібно більш наглядно, з можливою оцінкою числових даних графіка, подивитись перехідні процеси, додайте сітку, для чого після виразу step(..) поставте команду grid, тобто
Приклад.
>>step(W1,W2), grid
1.1.7 Побудова частотних характеристик
Для побудови логарифмічних частотних характеристик (ЛАЧХ, ЛФЧХ) використовується команда bode( ), grid, де у дужках через кому перераховуються попередньо задані ПФ (або одна). Запаси стійкості обчислюються після виконання команди bode( ) за допомогою команди margin( ), де у дужках вказується і’мя тієї самої ПФ, що і у команді bode( ).
Приклад.
>>K=2; T=0.1; % введення параметрів
>>W=tf(K,[T 1]);% введення ПФ
>>bode(W), grid; margin(W); % побудова ЛЧХ та визначення запасів стійкості; при такому синтаксисі команди margin запаси будуть вказані зверху над графіком
>>[ZapasPoMod,fZm,ZapasPoFaze,fZf]=margin(W) % вивід запасів стійкості
Ці команди виведуть одразу запас за модулем (позначено латинськими літерами ZapasPoMod) у дБ та частоту, на якій він обчислюється (fZm), запас за фазою (ZapasPoFaze) у градусах та частоту, на якій він обчислюється (fZf).
Інші частотні характеристики (Найквіста, Нікольса) задаються відповідними командами nyquist, nichols і будуть розглянуті у подальшому.
1.1.8 Завдання з’єднань блоків у MatLab
Як відомо з курсу лекцій ТАК [ ], розглядаються послідовне, паралельне та зустрічно-паралельне з’єднання (зворотний зв’язок) блоків. Всі вони знаходять відображення в MatLab:
– series(W1,W2), або просто W1*W2 – для послідовного з’єднання;
– parallel(W1,W2), або просто W1+W2 – для паралельного з’єднання;
– feedback(W1,W2,[-1]), або просто W1/(1+W1*W2) – для від’ємного зворотного зв’язку (для додатного зворотного зв’язку потрібно змінити знак у дужках); W1 – передаточна функція блоку, розташованого в прямому ланцюзі, а W2 – у зворотному.
1.2 Зміст звіту
Звіт повинен містити виконані приклади з теоретичної частини, а також результати самостійно або за вказівкою викладача заданих задач згідно теоретичних відомостей.
