- •Кафедра гістології, цитології і ембріології
- •Загальна гістологія
- •(Курс лекцій)
- •Завдання гістології
- •Основні завдання гістології, як науки:
- •Основні етапи розвитку гістології як науки
- •Історія розвитку гістології в Україні Харківська гістологічна школа.
- •Київська гістологічна школа
- •Дослідження професора в.А. Беца
- •Одеська гістологічна школа
- •Створення кафедр гістології в Україні після 1917 року Дніпропетровська гістологічна школа
- •Кримська гістологічна школа
- •Вінницька гістологічна школа
- •Львівська гістологічна школа
- •Методи гістологічних досліджень
- •Етапи приготування постійного гістологічного препарату
- •Вітальні (прижиттєві) методи досліджень
- •Цитологія
- •Клітинна теорія. Неклітинні структури.
- •Клітинна теорія Теодора Шванна
- •Сучасні положення клітинної теорії
- •Неклітинні структури
- •Загальний план будови клітини
- •Клітинна оболонка
- •Функції
- •Рецепція
- •Синапатичне з'єднання
- •Мембрани клітини.
- •Структурно-хімічна характеристика біологічних мембран.
- •Будова біологічної мембрани.
- •Цитоплазма і її структурні компоненти
- •Мембранні органели Мітохондрії
- •Лізосоми
- •Пероксисоми
- •Ендоплазматична сітка
- •Комплекс Гольджі
- •НемембраннІ органели загального призначення. Рибосоми
- •Мікрофіламенти
- •Мікротрубочки
- •Вії і джгутики
- •Включення
- •Ядро клітини.
- •Хроматин
- •Ядерна оболонка
- •Каріоплазма
- •Репродукція клітин
- •Клітинний цикл (cyclus cellularis)
- •Хромосоми
- •Ендомітоз
- •Епітеліальні тканини
- •Міжклітинна речовина
- •Розвиток тканин
- •Загальна морфофункциональная характеристика епітелію.
- •Класифікація епітеліальних тканин.
- •Морфофункціональна класифікація
- •Будова різних типів епітелію
- •III Одношаровий призматичний (циліндровий)
- •V Багатошаровий плоский незроговілий епітелій
- •Залозистий епітелій . Залози .
- •Будова гландулоцитів
- •Фази секреції
- •Тканини внутрішнього середовища
- •Класифікація тканин внутрішнього середовища
- •Кров. Склад крові і її функції. Плазма.
- •Функції крові
- •Плазма крові
- •Формені елементи
- •Класифікація
- •Будова лейкоцитів
- •Сполучні тканини.
- •Пухка сполучна тканина
- •Клітини
- •Волокнисті структури
- •Рівні організації колагенового волокна
- •Ретикулярні волокна
- •Аморфний компонент міжклітинної речовини
- •Щільна волокниста сполучна тканина
- •Сполучні тканини із спеціальними властивостями
- •Основи загальної ембріології
- •Онтогенез
- •Періоди онтогенезу
- •Прогенез
- •Чоловічі статеві клітини
- •Будова сперматозоїда
- •Функції сперматозоїдів
- •Жіночі статеві клітини
- •Класифікація яйцеклітин
- •Будова яйцеклітини.
- •Ембріогенез
- •Види бластул
- •Гісто-органогенез
- •Поняття про провізорні органи. Будова.
- •Скелетні тканини.
- •Хрящові тканини
- •Класифікація хрящових тканин
- •Гістогенез хрящової тканини
- •Ембріональний гістогенез
- •Клітини хрящової тканини
- •Волокниста хрящова тканина
- •Кісткова тканина, загальна характеристика.
- •Функції
- •Класифікація кісткових тканин
- •Еластична хрящова тканина
- •Гістогенез кісткової тканини
- •Ембріональний остеогістогенез
- •Непрямій остеогістогенез
- •Міжклітинна речовина
- •Будова трубчастих кісток
- •М'язові тканини
- •Джерела розвитку
- •Морфо-функціональна класифікація
- •Гладкі м'язові тканини
- •Гладка м'язова тканина епідермального походження.
- •Гладка м'язова тканина нейрального походження
- •Поперечно-посмуговані м'язові тканини
- •Будова скоротливих кардіоцитів
- •Будова міофібрил.
- •Будова провідних кардіоміоцитів.
- •Молекулярні механізми скорочення м'язового волокна.
- •Міосателлітоцити
- •Типи м'язових волокон
- •М'яз як орган
- •Нервова тканина
- •Гістогенез
- •Нейроцити. Класифікація. Будова.
- •Морфологічна класифікація
- •Функціональна класифікація
- •Будова нейроцитів
- •Нейроглія. Основні види.
- •Гліоцити
- •Мікроглія
- •Регенерація нейроцитів і нервових волокон
- •Нервові закінчення
- •Рецепторні нервові закінчення.
- •Нервово-м'язові веретена
Будова міофібрил.
Міофібрили складаються з впорядковано розташованих ниток актина і міозину, що є скоротливими білками. Для закріплення ниток актина і міозину служать особливі структури тілофрагми і мезофрагми.
¨Тілофрагма - це сітка білкових молекул, які розтягнуті упоперек клітини і прикріплені до цитолеми. На подовжньому зрізі кардіоміоциту тілофрагми мають вид ліній завтовшки близько 100 нм, отримавши назву Z-ліній. Ділянка міофібрили, яка розташовується між двома тілофрагмами, носить назву саркомера.
¨По середині саркомера розташовується мезофрагма, представлена на подовжньому зрізі у вигляді лінії (М-лінія). Від мезофрагми у напрямі телофрагми відходять нитки міозину, а від тілофрагми назустріч ним нитки актина. Вони зустрічаються і на деякій відстані йдуть паралельно, причому кожен міозиновий (товстий) філамент супроводжується 6-у актиновими (тонкими) міофіламентами
Ділянка сакромера, зайнятий М-лінією і прилеглими зонами, в яких розташовуються тільки міозинові нитки, носить назву Н-смуги (світлої зони), а ділянка, в якій розташовуються нитки міозину і частково актина, - А-полоси ( А-диска).
Ділянки двох сусідніх саркомерів, розділені Z- лінією, нитки актина, що містять тільки, разом утворюють I-смугу (I-диск). Смуги називаються так тому, що із-за різної молекулярної організації в області I-смуги заломлення світла ізотропне, а в області А-полоси анізотропне.
Між міофібрилами локалізовані мітохондрії і агранулярна ендоплазматична сітка. Мітохондрії дуже великі, і утворюють тривимірну сітку з дуже щільним їх розташуванням в області I-диска.
На рівні тілофрагми, цитолемма утворює глибокі куполоподібні впячування, які називаються поперечними трубочками або Т-трубочками, в які заходить і базальна мембрана. Ця система забезпечує швидке проведення потенціалу дії до кожної міофібрили, забезпечуючи синхронність їх скорочення. Канальці агранулярної ендоплазматичної сітці в цитоплазмі розташовані між міофібрилами подовжньо і анастомозують один з одним, досягаючи Т-трубочок йдуть на деякій відстані паралельно з ними.
Різні кінці кардіоміоцитів в області вставних дисків закінчуються на різних рівнях. Виступаюча частина одного кардіоміоциту всуває в поглиблену частину подальшого. Поверхня контакту клітин утворює пальцевидні з'єднання - інтердигітації, і численні десмосоми. У них вплітаються актинові нитки найближчого саркомера міофібрили. Бічні поверхні виступів теж стикаються і об'єднуються численними нексусами. За допомогою інтердигітацій і десмосом кардіоміоцити міцно зв'язуються один з одним, що забезпечує розвиток єдиного зусилля при скороченні багатьох сусідніх клітин. За допомогою нексусів здійснюються іонні і хімічні взаємодії, що сприяє синхронізації скорочення кардіоміоцитів.
Будова провідних кардіоміоцитів.
Розміри - значно більше за робочі (довжина біля 100мкм, товщина біля 50мкм).
Цитоплазма містить всю органелу загального призначення. Мітохондрії дрібні і рівномірно розподілені в цитоплазмі.
Міофібрили нечисленні і розташовуються по периферії клітини.
Цитолема не утворює Т-систем. Провідні кардіоміоцити з'єднуються у волокна не тільки кінцями, але і бічними поверхнями. Між кардіоміоцитами формуються вставні диски, але вони простіше влаштовані, ніж між скоротливими. Інтердігитації і десмосоми зустрічаються дуже рідко
Функції полягають в тому, що вони сприймають сигнали, що управляють, від пейсмекерних елементів і передають інформацію до скоротливих кардіоміоцитів. Волокна, що складаються з провідних кардіоміоцитів, гілкуються між робочими скоротливими кардіоміоцитами, доставляючи їм збудливий імпульс.
Регенерація серцевої м'язової тканини неможлива Внаслідок того, що вона не зберігає ні стовбурових клітин, ні клітин - попередників.
