- •Кафедра гістології, цитології і ембріології
- •Загальна гістологія
- •(Курс лекцій)
- •Завдання гістології
- •Основні завдання гістології, як науки:
- •Основні етапи розвитку гістології як науки
- •Історія розвитку гістології в Україні Харківська гістологічна школа.
- •Київська гістологічна школа
- •Дослідження професора в.А. Беца
- •Одеська гістологічна школа
- •Створення кафедр гістології в Україні після 1917 року Дніпропетровська гістологічна школа
- •Кримська гістологічна школа
- •Вінницька гістологічна школа
- •Львівська гістологічна школа
- •Методи гістологічних досліджень
- •Етапи приготування постійного гістологічного препарату
- •Вітальні (прижиттєві) методи досліджень
- •Цитологія
- •Клітинна теорія. Неклітинні структури.
- •Клітинна теорія Теодора Шванна
- •Сучасні положення клітинної теорії
- •Неклітинні структури
- •Загальний план будови клітини
- •Клітинна оболонка
- •Функції
- •Рецепція
- •Синапатичне з'єднання
- •Мембрани клітини.
- •Структурно-хімічна характеристика біологічних мембран.
- •Будова біологічної мембрани.
- •Цитоплазма і її структурні компоненти
- •Мембранні органели Мітохондрії
- •Лізосоми
- •Пероксисоми
- •Ендоплазматична сітка
- •Комплекс Гольджі
- •НемембраннІ органели загального призначення. Рибосоми
- •Мікрофіламенти
- •Мікротрубочки
- •Вії і джгутики
- •Включення
- •Ядро клітини.
- •Хроматин
- •Ядерна оболонка
- •Каріоплазма
- •Репродукція клітин
- •Клітинний цикл (cyclus cellularis)
- •Хромосоми
- •Ендомітоз
- •Епітеліальні тканини
- •Міжклітинна речовина
- •Розвиток тканин
- •Загальна морфофункциональная характеристика епітелію.
- •Класифікація епітеліальних тканин.
- •Морфофункціональна класифікація
- •Будова різних типів епітелію
- •III Одношаровий призматичний (циліндровий)
- •V Багатошаровий плоский незроговілий епітелій
- •Залозистий епітелій . Залози .
- •Будова гландулоцитів
- •Фази секреції
- •Тканини внутрішнього середовища
- •Класифікація тканин внутрішнього середовища
- •Кров. Склад крові і її функції. Плазма.
- •Функції крові
- •Плазма крові
- •Формені елементи
- •Класифікація
- •Будова лейкоцитів
- •Сполучні тканини.
- •Пухка сполучна тканина
- •Клітини
- •Волокнисті структури
- •Рівні організації колагенового волокна
- •Ретикулярні волокна
- •Аморфний компонент міжклітинної речовини
- •Щільна волокниста сполучна тканина
- •Сполучні тканини із спеціальними властивостями
- •Основи загальної ембріології
- •Онтогенез
- •Періоди онтогенезу
- •Прогенез
- •Чоловічі статеві клітини
- •Будова сперматозоїда
- •Функції сперматозоїдів
- •Жіночі статеві клітини
- •Класифікація яйцеклітин
- •Будова яйцеклітини.
- •Ембріогенез
- •Види бластул
- •Гісто-органогенез
- •Поняття про провізорні органи. Будова.
- •Скелетні тканини.
- •Хрящові тканини
- •Класифікація хрящових тканин
- •Гістогенез хрящової тканини
- •Ембріональний гістогенез
- •Клітини хрящової тканини
- •Волокниста хрящова тканина
- •Кісткова тканина, загальна характеристика.
- •Функції
- •Класифікація кісткових тканин
- •Еластична хрящова тканина
- •Гістогенез кісткової тканини
- •Ембріональний остеогістогенез
- •Непрямій остеогістогенез
- •Міжклітинна речовина
- •Будова трубчастих кісток
- •М'язові тканини
- •Джерела розвитку
- •Морфо-функціональна класифікація
- •Гладкі м'язові тканини
- •Гладка м'язова тканина епідермального походження.
- •Гладка м'язова тканина нейрального походження
- •Поперечно-посмуговані м'язові тканини
- •Будова скоротливих кардіоцитів
- •Будова міофібрил.
- •Будова провідних кардіоміоцитів.
- •Молекулярні механізми скорочення м'язового волокна.
- •Міосателлітоцити
- •Типи м'язових волокон
- •М'яз як орган
- •Нервова тканина
- •Гістогенез
- •Нейроцити. Класифікація. Будова.
- •Морфологічна класифікація
- •Функціональна класифікація
- •Будова нейроцитів
- •Нейроглія. Основні види.
- •Гліоцити
- •Мікроглія
- •Регенерація нейроцитів і нервових волокон
- •Нервові закінчення
- •Рецепторні нервові закінчення.
- •Нервово-м'язові веретена
Рецепторні нервові закінчення.
Рецепторні нервові закінчення локалізовані по всьому організму і сприймають різні роздратування як із зовнішнього середовища, так і від внутрішніх органів.
~Екстерорецептори сприймають роздратування з що оточує середовища.
~Інтерорецептори сприймають роздратування від власних органів або тканин організму.
Різновидом інтерорецепторів є пропріорецептори - чутливі нервові закінчення в м'язах, сухожиллях, які беруть участь в регуляції рухів і положення тіла в просторі.
Залежно від специфічності подразника, що сприймається даним видом рецептора всі чутливі закінчення діляться на механорецептори, барорецептори, хеморецептори, терморецептори, ноцирецептори і ін.
По особливостях будови чутливі закінчення діляться на вільні нервові закінчення, у складі яких є тільки кінцеві розгалуження осьового циліндра, і сковані нервові закінчення, до складу яких входять всі компоненти нервового волокна (розгалуження осьового циліндра, клітини глії).
· Сковані нервові закінчення можуть бути покриті
сполучнотканинною капсулою і тоді вони носять назву
інкапсульованих.
· Сковані нервові закінчення, які не мають сполучнотканинної капсули, називаються неінкапсульованими.
Рецепторні нервові закінчення у складі епітеліальної, сполучної і м'язової тканин мають цілий ряд особливостей.
У епітеліальній тканині локалізовані вільні нервові закінчення. При їх формуванні Мієлінові нервові волокна, підійшовши до епітеліального пласта втрачають мієлін, а осьові циліндри проникають в епітелій і розпадаються в нім між клітинами на тонкі термінальні гілки.
Функція вільних рецепторів, наприклад, епідермісу, пов'язана із сприйняттям больових і температурних роздратувань. Вільні нервові закінчення можуть у вигляді кошика охоплювати волосяні фолікули. Реєструючи переміщення в просторі, окремі волоски, грають роль механорецепторів.
Багатошаровий епітелій має закінчення, до складу яких входять не тільки термінали відростків нервових клітин, але і специфічно змінені епітеліальні клітини - дотикові епітеліоцити Меркеля (epitheliocytus tactus), які спеціалізуються на сприйнятті механічних подразників. Ці клітини відрізняються від інших клітин епітелію світлою цитоплазмою, наявністю осміофільних гранул діаметром 65-180 нм і темним ядром сплощення. До базальної частини клітини у вигляді дисків прилягають чутливі нервові закінчення, утворюючи дисковидні кінцеві структури (диски Меркеля).
Вельми різноманітні рецептори в сполучній тканині і відповідно діляться на сковані некапсульовані, інкапсульовані і нервово-сухожильні веретена.
Інкапсульовані рецептори сполучної тканини при всій їх різноманітності завжди складаються з розгалуженого осьового циліндра і гліальних клітин, які зовні покриті сполучнотканинною капсулою.
Серед інкапсульованих нервових закінчень в сполучній тканині залежно від будови розрізняють пластинчасті тільця Фатер-пачині, тельця Гольджі-Маццоні, дотикові тільця Мейснера, кінцеві колби Краузе.
¨Пластинчасті тільця Фатер-Пачині є утворення овальної форми, розмірами 0,5х2 мм. Навколо розгалужень нервового закінчення, які втратили мієлінову оболонку, розташовується внутрішня колба, утворена видозміненими нейролемоцитами. Зовні тільце покрите шаруватою капсулою, утворене нашаруванням колагенових волокон, які формують концентричні пластинки, між якими локалізовані фібробласти. Пластинки і фібробласти утворюють зовнішню колбу.
Ці тілець багато в сполучній тканині всіх внутрішніх органів і глибоких шарах дерми. Функцією їх є сприйняття тиску.
¨ тельця Гольджі-Маццоні менше, ніж тельця Фатер-Пачині, мають тоншу капсулу і відносно велику внутрішню колбу. Зустрічаються в шкірі, серозних і слизистих оболонок і виконують функцію барорецепції.
¨Дотикові тільця Мейснера - це овальні утворення з розмірами 50-100 мкм. Вони складаються з олігодендроцитів, які розташовуються перпендикулярно до довгої осі тельця. Мієлінове нервове волокно, проникаючи в тільце, втрачає мієлін і розгалужується на декілька кінцевих гілок, які контактують з поверхнею гліальних клітин. Сполучнотканинна капсула утворена переважно колагеновими волокнами, дуже тонка. Локалізовані в сполучній тканині шкіри, зокрема в сосочковому шарі дерми. Ці тільця є рецепторами тактильної чутливості.
¨Кінцеві колби Краузе. Мієлінове волокно входить в капсулу і втрачає мієлінову оболонку, закінчуючись колбовидним розширенням або може гілкуватися, утворюючи систему безмієлінових нервових закінчень. Капсула дуже тонка. Локалізовані ці колби в сполучній тканині мови і зовнішніх статевих органів. Функція - механорецепція.
¨Нервово-сухожильні веретена (сухожильні органи Гольджі) утворені мієліновими волокнами діаметром близько 15 мкм, які, підійшовши до колагенових волокон сухожиль, втрачають мієлінову оболонку і утворюють численні галуження, які обплітають сухожильні пучки.
¨Тельця Руффіні мають подібна будова і локалізуються в глибоких шарах дерми і підшкірної жирової клітковини, особливо численні вони на ділянці підошви стоп.
Нервово-сухожильні веретена і тельця Руффіні виконують функцію механорецепторів.
