Тема 8. Інструментарій бухгалтерського обліку та звітності в управлінні підприємством

1. Інструментарій бухгалтерського обліку: склад і можливості використання.

2. Звітність в системі інформаційного забезпечення управлінських рішень.

Система – це сукупність множин взаємопов’язаних елементів, які утворюють певну цілісність. Вона обов’язково передбачає взаємодію елементів. Системою можна назвати лише такий комплекс складових, коли взаємозв’язок між елементами, компонентами системи набуває характеру взаємодії і направлений на отримання результату. Система обліку має розвинуту структуру і внутрішні зв’язки. Вона нараховує велику кількість елементів. Зміни в одному з елементів системи призводять до змін в інших. З цієї причини, а також через велику кількість та багатоаспектність внутрішніх зв’язків між елементами (в тому числі зворотних), збереження певної стійкості в заданих межах під впливом зовнішніх факторів, бухгалтерський облік можна визначити як складну систему, тотожність якої проявляється при систематизації й створенні інформації.

Система бухгалтерського обліку складається із структурних елементів, зв’язків і дій. Основними елементами системи обліку виступають елементи його методу, в тому числі й рахунки, а зв’язки між ними забезпечуються подвійним записом за допомогою кореспонденції рахунків. Дії – це різні обчислення, калькуляційні розрахунки, логічні порівняння при використанні нормативів, лімітних обмежень, цін тощо.

Факти господарського життя відстежують шляхом їх фіксації в первинних документах, що відображають ці факти (господарські операції), а документи використовують для оцінки економічних та юридичних наслідків діяльності підприємства в результаті групування цих фактів на рахунках бухгалтерського обліку.

Отже, бухгалтерський облік як система забезпечує інформацію в безперервному ланцюгу подвійного запису фактів господарської діяльності на рахунках, а подвійний запис, разом з іншими елементами методу бухгалтерського обліку, створює замкнутий контур інформаційних зв’язків у системі рахунків обліку, що чітко окреслює його межі.

Системою бухгалтерського обліку можна назвати сукупність методів, за допомогою яких узагальнюються процеси виробництва, постачання і реалізації продукції, вирішуються чітко визначені цілі й забезпечується управління підприємством на основі реалізації його тактичних і стратегічних завдань.

Завданнями облікової системи є визначення кінцевого результату діяльності суб’єкта господарювання в необхідні для управлінців терміни, забезпечення контролю за використанням ресурсів на рівні підприємства та центрів відповідальності. Бухгалтерський облік виступає з’єднуючою ланкою між виробничофінансовою діяльністю господарюючих суб’єктів і особами, що приймають рішення. Діючі принципи та правила організації обліку змінюються відповідно до потреб підприємств, організацій та інших суб’єктів господарювання.

Таким чином, бухгалтерський облік як система представляє собою сукупність елементів певного змісту і форми, пов’язаних між собою та об’єднаних регулярною взаємодією. Це система інформації про стан та рух ресурсів підприємства, про характер і результати господарської діяльності, що відображає і узагальнює господарські операції в єдиному грошовому вимірнику.

У системі бухгалтерського обліку формується різноманітна інформація для управління, однак вона у більшості випадків не використовується через те, що усталеною стала практика, коли бухгалтерія обробляє дані і подає в основному зовнішнім користувачам, а самим апаратом управління ця інформація використовується епізодично. Однак, всі ланки системи бухгалтерського обліку повинні слугувати загальній меті – забезпеченню органів управління необхідною обліковою інформацією для регулювання поведінки керованого об’єкту. Одночасно ця функція системи є метою і змістом всіх її ланок.

Система бухгалтерського обліку характеризується великою кількістю різних показників, що відображають стан окремих її елементів, входів та виходів і вимірюються кількісно у вигляді конкретних чисел. Такими є, наприклад, дані про постачання, виробництво і продаж, використання ресурсів, стан розрахунків з постачальниками, покупцями, бюджетом, фінансові результати тощо. На практиці кількість показників обмежується потребами вихідної інформації, необхідної для управління та зовнішніх користувачів.

З алежно від змісту інформації, яка виступає вихідним продуктом обліку, у внутрішній структурі системи обліку традиційно виділяють фінансовий та управлінський облік, які можуть розглядатись як підсистеми загальної системи обліку, і як окремі системи. Фінансовий облік формує інформацію, яка призначена переважно для зовнішніх користувачів: акціонерів, інвесторів, кредиторів тощо, а управлінський облік покликаний забезпечити інформацією внутрішніх користувачів підприємства для прийняття правильних управлінських рішень (рис. 8.1). орієнтуватися в економічних показниках, необхідних для

стан підприємства, визначити результат діяльності, собівартість продукції (товарів, робіт, послуг). Це означає, що інформація, яка надається бухгалтерським обліком, повинна бути більш деталізованою, розширеною і релевантною, відповідати інтересам не тільки зовнішніх, але і внутрішніх користувачів. Ця інформація повинна бути корисною для будь-якого користувача (рис. 10.1).

Рис. 10.1. Зовнішні та внутрішні користувачі бухгалтерської інформації

Слід відмітити, якщо власники (акціонери) безпосередньо не управляють підприємством, то вони можуть належати до зовнішніх користувачів. Проте, їхні інтереси суттєво від цього не зміняться.

В залежності від груп користувачів різняться і їх інтереси, які подекуди можуть бути суперечливими (табл. 10.1).

Таблиця 10.1. Призначення бухгалтерського обліку в залежності від інтересів різних користувачів

Користувачі	Інтереси користувачів	Призначення обліку
Власники	Окупність вкладень, зростання прибутку	Дані бухгалтерського обліку для управ-ління, контролю, аналізу. Визначення вкладень і доходів, прибутковості
Працівники	Заробітна плата, охорона праці	Достовірність нарахування заробітної плати та утримань із неї
Позикодавці (кредитори)	Впевненість в погашенні позики, захист на випадок неплатежів	Достовірність фінансової інформації. Дані про платоспроможність. Об’єктивність звітності
Постачальники і підрядники	Кредитоспроможність, впевненість в погашенні боргу за продукцію	Фінансовий та майновий стан господар-ства. Наявність коштів. Своєчасність розрахунків
Покупці	Надійність поставок, впевненість в отриманні закуплених товарів	Правильність відображення зобов’язань. Нарахування ПДВ. Своєчасність розра-хунків
Держава	Податки і статистика	Достовірність і повнота відображення облікових даних, фінансових результатів, об’єктів оподаткування

Основним користувачем бухгалтерської інформації всередині підприємства є управлінська служба підприємства, головними умовами ефективної діяльності якої є наявність інформації та вміння її аналізувати.

Наприклад, до функцій служби головного інженера відноситься розробка пропозицій щодо зниження витрат виробництва. Це пояснюється тим, що в кожній галузі є свої технічні рішення, які залежать від характеру продукції, що випускається, специфіки техніки і технології, що використовуються.

Служба збуту зацікавлена, в першу чергу, в інформації про очікуваний розвиток ринків збуту, що обслуговуються підприємством, про поведінку конкуруючих підприємств, про тенденції технічного розвитку, про перспективи окремих галузей і економіки в цілому.

Крім того, для служби збуту особливо необхідною та цінною є інформація про ймовірні інтереси можливого покупця на нову продукцію, його оцінка цін, за якими буде пропонуватися продукція. Це ж саме відноситься до підвищення цін на товари, які вже надійшли на ринок. Необхідно передусім з’ясувати, як оцінює покупець співвідношення ціни і якості та відношення між ціною підприємства і ціною конкуруючих товарів, чи відповідає якість товару уявленням, пов’язаним у покупця з категорією цін, до яких зараховується товар. Ці моменти мають велике значення для визначення найоптимальнішої ціни товарів, що пропонуються в рамках даного асортименту. Відомо, що уявлення про ціну і якість значно відрізняються у можливих покупців. Така інформація, як правило, виходить за межі бухгалтерського обліку.

Суттєве місце у прийнятті управлінцями відповідних рішень належить інформаційним передумовам. Можливості вирішення завдання різко зростають, коли планові і бухгалтерські дані виявляються зіставними, а інформація про об’єкти обліку достатньо аналітична. Наприклад, інформація про виробничі витрати чітко відображає їх цільове спрямування, планування і облік витрат ведеться за центрами їх виникнення і центрами відповідальності.

Загальна сукупність всієї інформації на підприємстві поділяється на дві основні категорії:

Інформація, яка необхідна для ефективного управління підприємством. Вона потрібна внутрішнім користувачам для забезпечення поточного та оперативного управління. До такої інформації відносять дані про витрати на виробництво та реалізацію продукції (товарів), про відповідність обсягу реалізованої продукції (товарів) її витратам та прибутку, про величину доходів та витрат в результаті здійснення господарських операцій тощо.

Інформація, яка відображає поточний фінансовий стан підприємства, величину та структуру його активів (майна) та джерел їх утворення, розмір залучених до обороту матеріальних та фінансових ресурсів, результати господарської діяльності за певний період.

Одержання обох видів інформації здійснюється в системі бухгалтерського обліку.

Передумовою використання інформації є її отримання. Саме для цього і призначений управлінський облік. Завдання менеджерів, планового відділу, аналітичних служб підприємства – аналізувати отриману інформацію і приймати ті чи інші рішення.

Метою системи обліку є забезпечення діяльністю господарюючого суб’єкта шляхом створення основи до забезпечення необхідної інтенсивності виробництва. Завдання бухгалтера – надати управлінцю облікову інформацію в найзручнішому для нього розрізі, щоб така інформація була своєчасною і корисною.

Для цього бухгалтер опрацьовує отриману первинну документацію, що є неможливим без розуміння ходу виробничого процесу, тенденцій його розвитку.

З’ясування, розуміння інформації досягається шляхом аналізу отриманих даних управлінцем підприємства. При проведенні економічного аналізу первинна інформація перетворюється у вторинну (похідну), розраховуються показники виробничо-господарської діяльності. Ці показники є об’єктивними характеристиками роботи підприємства, факторів, що зумовили досягнення отриманих результатів, причин наявних недоліків.

Інформаційні потреби більшості підприємств приблизно однакові. Їх групування можна відображати наступним чином (рис. 8.2).

Економічна інформація – це інформація, яка послідовно і повно відображає виробничо-

господарську діяльність підприємства

Планова інформація – це відомості для вибору дій, які можуть бути здійснені в майбутньому. Основний зміст планово-економічної інформації:

техніко-економічне передбачає складання кошторисів (бюджетів) для планування підприємств в цілому на конкретний період часу (як правило, рік), головною метою якого є координування окремих планів структурних підрозділів, забезпечення їх узгодженості

включає планові роботи з уточнення, деталізації і

оперативно-виробниче конкретизації показників виробничої програми по планування підприємству, окремих підрозділах, робочих місцях на короткі періоди часу (від місяця до години). Воно поєднує детальну розробку плану з економічними нормативами підприємства та безпосередньо контролює збалансованість виконання виробничої програми

Нормативно-довідкова інформація – це інформація, яка пов’язує різні види економічної інформації. Її склад визначається типом виробництва, номенклатурою і складністю виробів, що випускаються, технологією і організацією виробництва, внутрішньовиробничим розподілом праці, рівнем розвитку внутрішньогосподарських зв’язків

О блікова інформація – це інформаційна система, яка складається з наступних стадій: збір, реєстрація первинних даних, передача їх до обчислювальних центрів або апарату управління для обробки, обробка даних для оперативного управління, накопичення і групування даних по потоках і визначених принципах, формування зведеної інформації і здійснення розрахунків, що використовуються в аналітичному і синтетичному обліку, складання внутрішньої і зовнішньої звітності

Рис. 8.2. Види інформації

Слід розрізняти інформацію, яку готує планове управління (відділ), а яку – бухгалтерія, оскільки в системі бухгалтерського обліку планові показники не відображаються.

До облікової інформації, на підставі якої формується внутрішня звітність, висувається ряд вимог (рис. 8.3).