Вимоги, які висуваються до інформації

Впливає на прийняття рішень, корисна для користувачів в

Значимість потрібний час при складанні планів

Правдиво представлена, легко перевіряється та має нейтральний

Достовірність характер

Містить максимум того, що необхідно знати зацікавленим особам і

Повнота

включає всі необхідні коментарі

Пов’язана з діями, що передбачають отримання бажаних

Релевантність результатів. Для цього необхідно знати сферу застосування інформації та її джерело

В ідсутність Передбачає незацікавлене визначення та передачу інформації, а систематичних також використання технічних прийомів та методів, що помилок виключають внесення систематичних помилок

Рис. 8.3. Вимоги до облікової інформації

До облікової інформації для зовнішнього користувача пред’являються свої особливі вимоги, які характеризують цінність і важливість інформації. В системі бухгалтерської інформації міститься конфіденційна інформація, в більшій частині призначена для внутрішніх користувачів, яка охороняється Законом ―Про комерційну таємницю‖. Деяка частина цієї інформації може бути корисною для зовнішніх учасників, але може стати корисною і для конкурентів. Отже, її надання або публікація не є обов’язковою.

Тема 9. Бухгалтерський облік при прийнятті екологічних рішень

1. Поняття, визнання та класифікація об’єктів екологічної діяльності підприємства

2. Шляхи розвитку бухгалтерського обліку екологічної діяльності в умовах стійкого розвитку економіки.

3. Екологічна інформація в бухгалтерській звітності суб’єкта господарювання

Неврахування екологічних факторів у економічних системах призвело до формування екологічної кризи. Намагання максимізувати прибуток за будь-яку ціну спричинила експлуатацію природних ресурсів і зменшення собівартості продукції за рахунок забруднення середовища. Усвідомлення негативних явищ, що виникають від впливу господарської діяльності на навколишнє середовище, відбувається через отримання інформації про зазначений вплив. Бухгалтерський облік, як система виміру господарських явищ і процесів, має здатність створювати їх числову характеристику та виступати джерелом інформації, а відтак, і стимулювати природоохоронні заходи. Використання бухгалтерського обліку як інформаційно-контрольної системи в галузі охорони середовища може бути результатом пробудженої екологічної свідомості суспільства в результаті деградації середовища, яке загрожує життю людства.

Однак екологічний підхід до бухгалтерського обліку досі не має методологічних розробок, що давало б основу для створення методик облікового відображення нових об’єктів, пов’язаних з екологічною діяльністю.

Можливість оцінити витрачання природних ресурсів, а також дати економічну інтерпретацію змін, що відбуваються у навколишньому природному середовищі створюють об’єктивні передумови побудови такої системи бухгалтерського обліку, яка б забезпечувала збір і підготовку екологічно релевантної інформації.

Розуміння економічної природи взаємозв’язків суспільства та навколишнього природного середовища формує можливості вибору найбільш ефективних варіантів реалізації виробничої діяльності та суспільної поведінки людини. Саме прагнення підвищити ефективність функціонування виробничих і суспільних систем з урахуванням їх впливу на природне середовище спонукає формувати принципово нові підходи в обліку. Адже, як зазначають Ю.П. Лебединський, Ю.В. Скляпкін та П.І. Попов, ―… традиційний бухгалтерський облік з багатьох точок зору непридатний для повного відображення впливів підприємства на довкілля‖⁶.

Ще одним з факторів є те, що в умовах інтеграції України до світового ринку зростає інтерес суб’єктів господарської діяльності до створення налагодженої системи контролю за дотриманням екологічних вимог, інструментом якої повинен стати бухгалтерський облік екологічної діяльності.

Формуванням нових об’єктів бухгалтерського обліку, пов’язаних з екологічною діяльністю займалися наступні вітчизняні вчені: А.А. Божченко, Ф.Ф. Бутинець,

Н.О. Голуб, Н.М. Малюга, В.А. Межерин, Л.Г. Мельник, В.З. Папінко,

Н.Є. Потапенко та інші. Зарубіжні вчені − Р. Адамс, І.В. Бешуля, Е. Бужим, Д. Мур, М. Стемпіень − також піднімали зазначені питання. Але рівень теоретичних досліджень облікових проблем значно відстає від потреб практики господарювання. З подібними труднощами стикаються і багато зарубіжних фірм і корпорацій у всіх розвинутих країнах, оскільки в світовій практиці відсутній системний облік цих витрат. Така ситуація спричинена в тому числі і відсутністю методології та методики відображення в системі бухгалтерського обліку визначених нових об’єктів.

Тому постає необхідність у виявленні та класифікації об’єктів бухгалтерського обліку, пов’язаних з екологічною діяльністю підприємства, а також удосконалення методології та розробка методики відображення їх в системі бухгалтерського обліку.

В кінці ХХ ст. з’явилися суспільні перешкоди господарського розвитку як результат обмеженості ресурсів, на які вказує Е. Бужим⁷. Автором виділено нові напрями досліджень в економічних науках, одним з яких є прийняття нового, ширшого розуміння раціональності господарювання з огляду на узгодженість:

• між господарською діяльністю та іншими видами діяльності людини; – між діяльністю, що здійснюється сьогодні, та її результатами в майбутньому; – між господарською діяльністю та навколишнім середовищем.

Розуміння ефективності господарювання як суспільно-економічної ефективності повинно бути пов’язане з відповідальністю за перебіг і результати цієї діяльності та передбачати ефективне використання природних ресурсів. Умовою раціонального використання природних ресурсів є їх облік на мікро- та макроекономічному рівнях. Це вимагає розробки методології та відповідних методик бухгалтерського обліку об’єктів, пов’язаних з екологічною діяльністю суб’єкта господарювання.

Причинами та каталізаторами формування бухгалтерського обліку екологічної діяльності є:

• формування механізму природокористування та його законодавче регулювання;

• формування жорстких вимог до екологічної якості продукції;

• посилення вимог щодо розкриття інформації про реальні екологічні процеси.

Отже, на існуючу систему бухгалтерського обліку покладаються додаткові функції – розкриття інформації про природні ресурси та вплив господарської діяльності на них з метою задоволення інформаційних потреб зовнішніх і внутрішніх користувачів. Зазначена функція може бути реалізована через відображення в бухгалтерському обліку об’єктів, пов’язаних з екологічною діяльністю.

Об’єктом пізнання є те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. В якості об’єкта пізнання визначаються всі зв’язки, відносини, властивості реального об’єкта, які включені до процесу пізнання. Більшість підприємств у своїй діяльності використовують ресурси навколишнього природного середовища, тому природокористування та охорона навколишнього природного середовища, як частина господарської діяльності, є складовою предмету бухгалтерського обліку, який вивчається через об’єкти бухгалтерського обліку.

Об’єкти бухгалтерського обліку екологічної діяльності можна поділити на дві групи: об’єкти, що забезпечують господарську діяльність підприємства; об’єкти, що утворюють господарську діяльність підприємства (рис. 9.1).

Рис. 9.1. Об’єкти бухгалтерського обліку екологічної діяльності

Таким чином, виділено дев’ять об’єктів бухгалтерського обліку, які забезпечують формування інформації про екологічну діяльність суб’єкта господарювання. По наведених об’єктах необхідно розробити методику відображення їх в бухгалтерському обліку.

Наслідком різноманітності підходів до трактування і класифікації витрат, пов’язаних з екологічною діяльністю підприємства, є застосування в економічній літературі понять ―екологічні витрати‖ і ―природоохоронні витрати‖ як синонімів. З огляду на те, що поняття ―екологія‖ передбачає і використання, і охорону людиною навколишнього природного середовища, поняття ―екологічні витрати‖ є більш широким порівняно з поняттям ―природоохоронні витрати‖. Всі витрати, пов’язані зі здійсненням екологічної діяльності, є екологічними витратами підприємства.

З огляду на значну кількість неоднорідних, але певною мірою тотожних, класифікацій, пропонуємо групувати екологічні витрати за такими ознаками: види діяльності та характер впливу на навколишнє природне середовище (рис. 9.2).

Рис. 9.2. Класифікація екологічних витрат

Отже, залежно від виду діяльності екологічні витрати поділяються на операційні та інвестиційні. Операційні екологічні витрати виникають у процесі звичайної діяльності підприємства і пов’язані з використанням природних ресурсів та / або їх охороною.

Інвестиційні екологічні витрати пов’язані зі створенням, придбанням, реконструкцією, модернізацією, технічним переобладнанням, капітальним ремонтом споруд природоохоронного призначення.

За характером впливу на навколишнє природне середовище екологічні витрати запропоновано поділяти на експлуатаційні (пов’язані із забезпеченням виробничого процесу природними ресурсами, їх експлуатацією та відновленням) і природоохоронні (пов’язані із заходами щодо охорони навколишнього природного середовища від забруднення).

Наведена класифікація екологічних витрат може бути застосована підприємствами різних форм власності та організаційно-правових форм, що дозволить організувати бухгалтерський облік екологічної діяльності та розробити методики бухгалтерського обліку екологічних витрат суб’єкта господарювання.

Для управління екологічними витратами, забезпечення їх регулювання необхідна інформація про потреби у таких витратах, а також про їх фактичний розмір, що забезпечує бухгалтерський облік. Однак відображення екологічних витрат в системі бухгалтерського обліку суб’єкта господарювання супроводжується рядом проблем.

По-перше, відсутня методика бухгалтерського відображення екологічних витрат, особливо в частині необхідності їх капіталізації.

Зважаючи на умови, що існують в Україні, найбільш раціональним для застосування є другий варіант із трьох запропонованих, а саме: виділяти екологічні витрати з-поміж інших і обліковувати їх окремо. У зв’язку з цим необхідно визначити завдання бухгалтерського обліку екологічних витрат (рис. 9.3).