- •Лабораторна робота №6 моделі масового обслуговування з очікуванням
- •Мета роботи
- •2. Короткі теоретичні відомості
- •Основні поняття
- •2.2. Найпростіший потік
- •2.3. Опис функціонування марковського процесу з неперервним часом
- •2.4 Процеси розмноження і загибелі
- •2.5 Кодування смо
- •2.6 Розв’язання системи диференціальних рівнянь
- •Хід роботи
- •3.1 Постановка задачі
- •3.2 Приклад виконання лабораторної роботи №6
- •3.2.1 Граф станів
- •3.2.2 Математична модель стаціонарного режиму
- •3.2.3 Стационарні характеристики смо
- •3.2.4 Математична модель нестаціонарного режиму
- •3.2.5 Нестаціонарні характеристики смо
- •Завдання до лабораторної роботи №6
- •Вимоги до звіту
- •Питання до захисту
- •Література
Хід роботи
3.1 Постановка задачі
В
систему, що складається з
рубальних машин, надходить найпростіший
потік колод з інтенсивністю
.
Кожна машина має показниковий
(експоненціальний) закон рубки з
інтенсивністю
.
Якщо кількість колод, що надійшли в
рубку, більше числа машин, то утвориться
черга, довжина якої обмежена і не може
перевищувати
одиниць. Потрібно проаналізувати роботу
цеху, як СМО з чергою скінченої довжини.
Для цього необхідно виконати наступні пункти:
Вказати можливі стани системи і описати її функціонування графом станів. На графі показати інтенсивності переходу зі стану в стан.
Скласти математичну модель функціонування системи для стаціонарного режиму у вигляді системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Знайти розв’язок системи.
Визначити наступні стаціонарні характеристики ефективності системи:
а)
ймовірність, що
машин зайняті рубкою (
);
б)
ймовірність, що всі машини зайняті
рубкою і
колод знаходяться в черзі (
);
в) середнє число машин, зайнятих рубкою;
г) середнє число машин, вільних від рубки;
д) коефіцієнт завантаження машин;
е) коефіцієнт простою машин;
ж) середнє число колод в черзі.
Скласти математичну модель функціонування системи для нестаціонарного режиму у вигляді системи лінійних диференціальних рівнянь. Розв’язати систему на ЕОМ. Знайти ймовірності перебування системи в кожному стані як функції часу.
Визначити зміну коефіцієнтів завантаження і простою машин в залежності від часу. Побудувати відповідні графіки.
Вказати заходи щодо поліпшення роботи цеху
3.2 Приклад виконання лабораторної роботи №6
Вихідні дані для аналізу СМО містяться в табл.4.
Таблиця 4
|
|
|
|
6,07 |
3,1 |
2 |
2 |
Відповідно
до прийнятого вище кодування розглянута
система відповідає класу
.
3.2.1 Граф станів
Перерахуємо можливі стани системи:
– в системі немає колод, машини вільні від рубки;
– в системі 1колода, одна машина зайнята рубкою;
– в
системі 2 колоди, дві машини зайняті
рубкою;
– в
системі 3 колоди, дві машини заняті
рубкою, одна колода знаходиться в черзі;
– в
системі 4 колоди, дві машини зайняті
рубкою, дві колоди знаходяться в черзі.
Граф
станів наведено на рис.4. Переходи зліва
направо пов’язані з надходженням в
систему чергової колоди, тому всі
інтенсивності переходів однакові і
дорівнюють
.
Переходи справа наліво обумовлені
закінченням рубки колоди. У стані
працює одна машина, тому інтенсивність
переходу зі стану
в стан
дорівнює
.
У станах
,
і
працює дві машини, тому відповідні
інтенсивності переходів дорівнюють
.
Рис.4. Граф станів системи
Даний граф описує процес розмноження і загибелі. Тому для нього справедливі всі співвідношення п. 2.4. Проте, ми отримаємо дані співвідношення ще раз безпосередньо по графу станів.
3.2.2 Математична модель стаціонарного режиму
Нехай
– стаціонарна ймовірність перебування
системи в стані
,
.
Тоді має місце наступна система
алгебраїчних рівнянь, що описує
стаціонарний режим:
(12)
Цю систему слід розв’язувати разом з умовою нормування
. (13)
Скористаємося
для цієї мети електронною таблицею
Excel. На Листі 1, як показано в табл.5, в
клітинці B1 і B2 помістимо значення
інтенсивностей
і
.
Блок клітинок D3: H3 зарезервуємо для
запису значень шуканих ймовірностей
(відзначені жовтим кольором). Ці клітинки
спочатку порожні. У блоці клітинок D4:
H7 помістимо коефіцієнти при невідомих
системи (12), за винятком останнього
рівняння. Останнє рівняння системи (12)
замінимо умовою нормування (13), тоді в
блоці клітинок D8: H8 будуть розташовуватися
«одиниці».
Таблиця 5
-
A
B
C
D
E
F
G
H
I
J
1
6,07
Розв'язання системи алгебраїчних рівнянь
2
3,1
3
0,116423
0,227965
0,223185
0,218505
0,213923
4
-6,07
3,1
0
0
0
4,17E-08
0
5
6,07
-9,17
6,2
0
0
4E-08
0
6
0
6,07
-12,27
6,2
0
1,05E-07
0
7
0
0
6,07
-12,27
6,2
1,03E-07
0
8
1
1
1
1
1
1,000001
Блок клітинок I4 : I8 містить формули для запису лівих частин системи рівнянь (10) і (11), а саме, в клітку I4 помістимо формулу
= СУММПРОИЗВ( $D$3 : $H$3 ; D4 : H4 ),
яку протягнемо на блок клітинок I5: I8. У блоці клітинок J4: J7 містяться праві частини системи (12), що дорівнюють «нулю».
Звернення до процедури «Пошук рішення» дозволить знайти розв’язок системи рівнянь (12). Для цього слід у вікні вказати:
• цільову клітинку, в даному випадку I8, рівну значенню 1 (умова нормування);
• змінювані клітинки, в даному випадку блок D3: H3;
• обмеження, в даному випадку I4: I7 = J4: J7.
Після
натискання клавіші «Виконати» в блоці
D3: H3 отримаємо розв’язок системи рівнянь.
Таким чином, стаціонарні ймовірності
дорівнюють
,
,
,
,
.
