- •Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.
- •Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.
- •Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів.
- •Історичний розвиток господарської системи, її стан та особливості функціонування на певних історичних етапах розвитку суспільства.
- •Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.
- •Етапи розвитку економічної думки.
- •Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни.
- •Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- •Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.
- •Неолітична революція та її вплив на розвиток господарської сфери первісного суспільства.
- •Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства.
- •Господарство суспільства Трипільської культури.
- •Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.
- •Господарство Месопотамії. Закони Хаммурапі.
- •Господарська сфера суспільства стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.
- •Суспільство кріто-мікенської протоцивілізації та особливості його господарської сфери.
- •Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.
- •Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.
- •Господарство Індії в другій половині і тисячоліття до н.Е. Та відображення його у праці „Артхашастра”.
- •Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.
- •Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.
- •Особливості господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць.
- •Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.
- •Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
- •Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.
- •Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.
- •Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.
- •Основні форми господарства доби ранньофеодальних держав та феодальної роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
- •Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.
- •Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічних містах Західної Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.
- •Економічні погляди Хоми Аквінського.
- •Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.
- •Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.
- •Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.
- •Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.?????
- •Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.
- •Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.
- •Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.
- •Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях в.Петті і п.Буагільбера.
- •Теорія грошей.
- •Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.
- •Загальна характеристика ринкової господарської системи провідних країн Європейської цивілізації (друга половина хvіі – 60-ті роки хіх ст.).
- •Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •Теорія вартості в економічному спадку а.Сміта, д.Рікардо та к.Маркса.
- •Розвиток ринкового господарства в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.
- •Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.
- •Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.
- •Теорії абсолютних (а.Сміт) і відносних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.
- •Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
- •Господарський розвиток українських земель та основні форми господарств напередодні Визвольної війни (кінець XVI – перша половина XVII ст.).
- •Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.
- •Економічна політика б.Хмельницького.
- •Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •Економічна політика Петра і та її вплив на господарський розвиток України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.
- •Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).
- •Реформи Йосипа іі та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку хіх ст.
- •Економічні погляди представників класичної школи в Україні (в.Каразіна, м.Балудянського, т.Степанова, і.Вернадського).
- •Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх ст. – початок хх ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та сша.
- •Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •Економічне піднесення Німеччини в кінці хіх ст. Та виникнення соціального напряму політичної економії.
- •Причини швидкого економічного розвитку сша в кінці хіх ст. Особливості американської школи маржиналізму.
- •1) Товари одного класу на ринку повинні мати тільки 1-у ціну; 2) ціна товару зрівнює к-ть запро-поновану і к-ть споживану; 3) ціна має забезпечу-вати максимальне задоволення і покупцеві, і продавцю.
- •Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
- •Економічні реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.
- •Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.Р. Хіх ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.
- •Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.
- •Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.
- •Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д. Рузвельта.
- •Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.
- •Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е.Чемберліна, Дж. Робінсон, й. Шумпетера.
- •Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).??????
- •Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.
- •Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.????????
- •Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки хх ст. Початок глобалізації.???????
- •1950—1970-Ті роки.
- •Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки хх ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.???????
- •Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки хх ст.
- •Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки хх ст.
- •Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці хх – на початку ххі ст.????
- •Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.??????
- •Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.??????
- •Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.
- •1920 Р. Виробництво чавуну становила близько 6%, а цукру -менш як 3 % від рівня 1913 р.).
- •Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в українській економічній літературі 20-х років.
- •Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.
- •Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки хх ст. Суцільна колективізація та її наслідки.
- •Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.
- •„Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •Формування основ національної системи господарства України в першій половині 90-х років хх ст.?????
- •Реформи 60-90-х років хх ст. Як спроба вдосконалення радянської господарської системи.
- •Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.
- •Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років хх ст.
- •Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років хх ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.??????
- •139. Основні напрями теоретичних досліджень в укр. Ек-ній літературі 90-х рр хх ст.
- •Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки хх ст.
- •Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. Хх – поч. Ххі ст.).
- •1 Смолка а. О. Соціально-економічна думка та політика в Україні хvіі — початок хvііі ст. — к.: Задруга, 1996. — с. 77.
1) Товари одного класу на ринку повинні мати тільки 1-у ціну; 2) ціна товару зрівнює к-ть запро-поновану і к-ть споживану; 3) ціна має забезпечу-вати максимальне задоволення і покупцеві, і продавцю.
Вільфредо Парето (1848—1923) — італієць. Головна ідея полягала у створенні ек-ної теорії, «очищеної» від понять цінності й кор-сті. ПЕ має вивчати механізм встановлення рівноваги між потребами людей та обмеженими ресурсами для їхнього задоволення. Намагаючись теоретично обгрунтувати модель взаємозалежності всіх ек-них факторів, що впливають на сус-не В і спож-ня, він широко користувався математичними методами аналізу.
Теорія добробуту або теорія ек-ного оптиму-му - оптимальний розподіл ек-них ресурсів і благ, що виробляються. В рез-ті еквівалентного обмі-ну кожен його учасник отримує максимум кор-сті. Удосконалюючи теорію загальної ек-ної рівнова-ги Вальраса, уточнив критерії стійкої рівноваги, сформулював її умови, що отримали назву «оп-тимуму Парето». Рівновага трактувалася ним як ек-ний стан, за якого неможливо поліпшити ста-новище когось з учасників обміну, не погіршивши становища хоча б 1-о з них. Рівновага настає то-ді, коди діаметрально протилежні сили та бажан-ня й усі численні перешкоди буде збалансовано. Обгрунтував неправомірність визн-ня сукупної кор-сті як суми індивідуальних кор-стей, Кор-сть можна виміряти, але не к-но, а шляхом оцінюван-ня ступеня пріоритетності для покупця - споживчі в-сті (кор-сті) ранжуються за критерієм переваги, за рівнем пріоритетності. Кор-сть для окремої ос-оби чи фірми не рівнозначна кор-сті для всього сус-ва, За споживацькими перевагами здійснює-ться й порівнювання рез-тів і витрат. Коли ек-ка досягає оптимуму, то дальше поліпшення будь-яких важливих показників можливе лише вгаслі-док глибоких структурних зрушень. На підставі цього він зробив важливий соц-ний висновок: для того щоб підняти рівень мінімального доходу або зменшити розрив у доходах, необхідно забезпе-чити прискорене збільшення багатства порівняно з к-тю населення. Отже, проблема поліпшення умов життя найбідніших верств населення є насамперед проблемою створення багатства.
-
Господарська система Англії на межі хіх – хх століття.
З переходом до монополістичного капіталізму Англія втрачає свою промислову першість на світових ринках, якою вона користувалася в середині XIX ст. як країна, в якій уперше виникло фабричне виробництво. Починаючи з 70-х років XIX ст. темпи зростання промислового виробництва в Англії значно уповільнюються. Якщо в період з 1815 р. до початку 70-х років середньорічний приріст промислової продукції тут становив 3,4%. то з початку 70-х років і до 1914 р. він досягав лише 1,7%, унаслідок чого питома вага Англії у світовому промисловому виробництві неухильно зменшується. Якщо в середині XIX ст. вона виробляла близько половини світової промислової продукції, то в 1914р. — тільки одну сьому.
Це явище обумовлюється насамперед тим, що Англія першою у світі здійснила промисловий переворот і в період, який розглядається, її промислове обладнання було вже як морально, так і фізично застаріле. Крім того, маючи величезну кількість колоній, які в 100 разів перевищували за площею метрополію, англійські підприємці надавали перевагу вивозу капіталу туди, що значно зменшувало розміри капіталовкладень у самій Англії, гальмувало оновлення основного капіталу, стримувало запровадження досягнень науки та техніки. Також досить велику роль відігравала й політика протекціонізму, яка проводилася провідними державами у поєднанні з їх експансією на світові ринки. При збереженні політики фрітредерства з боку Англії, це звузило ринки для англійських товарів, особливо якщо врахувати те, що США і Німеччина мали підприємства, обладнані сучасною технікою, завдяки чому могли знизити собівартість своєї продукції і перетворити продукцію Англії у неконкурентоспроможну.
Становище англійської економіки ускладнила світова аграрна криза, викликана надходженням на європейський ринок дешевого американського хліба. Вона розпочалася у 1874 р. та тривала 20 років. У результаті кризи Англія втратила свою аграрну базу й все більше залежала від імпорту хліба, що стало дестабілізуючим чинником у розвитку її економіки, робило залежною від змін цін на світовому ринку сільськогосподарської продукції.
Негативно впливало на розвиток англійської економіки також недооцінювання значення використання електроенергії. Наслідком цього була низька енергоозброєність праці порівняно зі США та Німеччиною, особливо в старих галузях економіки.
Зростаючий вивіз капіталу обумовив його нестачу у власній економіці, тому великого значення набуває мобілізація грошових коштів та капіталів з допомогою акціонерних компаній, причому для залучення заощаджень трудящих та дрібної буржуазії в Англії дозволяється випускати акції номіналом до 1 ф. ст. Уже на початку XX ст. акціонерний капітал стає домінуючим у всіх галузях промислового виробництва. Таким чином створюються передумови монополізації промисловості, насамперед у нових галузях (трубопрокатне виробництво, хімічна промисловість), а також у воєнно-промисловому комплексі. Водночас у старих, традиційних галузях англійської промисловості цей процес відбувається надзвичайно повільно.
Повільний процес монополізації англійської промисловості обумовлений низкою причин, серед яких:
-
можливість для підприємців отримати надприбутки без знищення конкуренції, вивозячи капітал у колонії;
-
відносний занепад виробництва у старих галузях, передусім у видобувній, а саме з цих галузей і розпочинається монополізація;
-
англійська економіка традиційно орієнтована на експорт, а експортні галузі погано піддаються монополізації.
Разом з тим банківський капітал за темпами монополізації та централізації значно випереджав промисловий, п'ять великих банків (Big five, Велика п'ятірка) мали 40% загальної суми всіх банківських капіталів країни.
У результаті частка Англії у світовому промисловому виробництві впала, вона втратила свою світову промислову першість. Проте слід зауважити, що втрата світової гегемонії відбувалася повільно, а доходи всіх верств населення продовжували зростати. Національний дохід Англії в останній чверті XIX ст. виріс втричі, а доходи підприємців від зарубіжних капіталовкладень збільшилися в дев'ять разів. Залишався найпотужнішим у світі її воєнний флот, на який витрачалося близько половини всіх видатків державного бюджету.