Тема: витрати та собівартість продукції

План

1. Поняття витрат та їх класифікація на підприємстві.

2. Економічна сутність собівартості продукції.

3. Кошторис витрат на виробництво і реалізацію продукції.

4. Калькулювання собівартості продукції.

5. Методи калькулювання собівартості продукції.

6. Основні фактори та резерви зниження собівартості продукції.

1. Поняття витрат та їх класифікація на підприємстві.

Витрати – це грошова оцінка вартості матеріальних, трудових, фінансових, природних, інформаційних та інших видів ресурсів, які споживаються у процесі виробництва та реалізації продукції протягом певного періоду.

З точки зору бухгалтерського обліку, відповідно до П(с)БО 16 «Витрати» (затверджений наказом Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999 року) витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що вони можуть бути достовірно оцінені.

Таким чином, якщо кошти були фактично витрачені підприємством але й досі залишаються не залученими у виробничий процес або не списаними (не повністю списаними) на готову продукцію, то з точки зору бухгалтерського обліку вони витратами не визнаються. Відтак об'єктом витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) коштів.

Класифікація витрат підприємства.

1) Згідно П(с)БО 16 усі витрати підприємства поділяються на операційні, фінансові, від участі в капіталі, інші звичайні та надзвичайні.

Найбільшу питому вагу в загальних витратах підприємства мають операційні витрати, які підрозділяються на:

– виробничі витрати – це прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та загальновиробничі витрати;

До таких витрат належать витрати на сировину та матеріали, покупні напівфабрикати, витрати на основну та додаткову заробітну плату та соціальне страхування виробничих робітників, витрати на утримання і експлуатація виробничого устаткування, оренду основних засобів загальновиробничого призначення, витрати на охорону праці, техніку безпеки, витрати на опалення, освітлення, водопостачання виробничих приміщень, втрати від браку і т. д.

– адміністративні витрати – це загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством;

Наприклад, витрати на утримання, експлуатацію та обслуговування основних засобів, та інших необоротних активів загальногосподарського призначення, витрати, пов'язані з підготовкою та перепідготовкою працівників апарату управління, витрати на службові відрядження і утримання працівників апарату управління, витрати, пов'язані з управлінням підприємством, витрати на зв'язок (телефон, факс, пошта і т.д.), плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків і т.д.

– витрати на збут, пов'язані з реалізацією продукції;

Наприклад, витрати на оплату праці та відрядження працівників, зайнятих збутом продукції, витрати на утримання торговельного обладнання, витрати на освітлення, опалення, охорону торгових приміщень, витрати на ремонт тари, витрати, пов'язані з транспортуванням і страхуванням готової продукції, витрати на гарантійний ремонт, витрати, пов'язані з проведенням рекламних заходів і т.д.

– інші операційні витрати.

Сума безнадійної дебіторської заборгованості (це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності), втрати від уцінки запасів, втрати від псування цінностей, витрати на утримання об'єктів соціально-побутового призначення і т.д.

До фінансових витрат відносяться витрати на процентні виплати (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.

Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі.

До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). Наприклад, не операційні курсові різниці, реалізація об’єктів основних засобів тощо.

Надзвичайні витрати– витрати, пов'язанні з надзвичайними обставинними (стихійні лиха, пожежі, аварії тощо).

2) За видами продукції:

– витрати на виготовлення окремих виробів;

– витрати на виготовлення груп однорідної продукції.

3) За місцем виникнення витрати на виробництво групуються за цехами, дільницями, службами та іншими адміністративно відокремленими структурними підрозділами виробництв.

4) За способом віднесення витрат до конкретного об’єкта витрат:

– прямі – витрати, технологічно неминучі, викликані процесом виробництва певного виду продукції і які можна прямо віднести на собівартість конкретного виду продукції (робіт, послуг).

– непрямі – витрати, які при наявності виробництва декількох видів продукції (об'єктів калькуляції) прямо не можуть бути віднесені на собівартість конкретного виду продукції, тому за видами продукції розподіляються непрямим шляхом за допомогою спеціальних методів, наприклад, пропорційно заробітній платі виробничих робітників, обсягом виробництва продукції або якому-небудь іншому базису.

5) По відношенню до виробничого процесу:

– основні – прямі витрати, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом виробництва продукції;

– накладні – пов’язані з управлінням та обслуговуванням виробничого процесу.

Співвідношення основних і накладних витрат визначається багатьма чинниками: масштабами виробництва, його технічним рівнем та ступенем досконалості, організацією виробництва тощо.

6)За ступенем однорідності:

– одноелементні – складаються з одного економічного елементу (витрати на сировину, матеріали, паливо, основна заробітна плата, амортизація основних фондів і т.д.);

– комплексні – складаються з декількох економічних елементів (наприклад, адміністративні витрати, загальновиробничі витрати, витрати на збут тощо).

7)В залежності від обсягів виробництва продукції:

– умовно-змінні – витрати, загальна сума яких змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва продукції (наприклад, витрати на сировину, матеріали, паливо і енергію на технологічні цілі, витрати на заробітну плату виробничим робітникам (відрядникам) з відрахуваннями на соціальні заходи, а також інші витрати, викликані безпосередньо технологічним процесом виробництва продукції);

– умовно-постійні – витрати, абсолютна величина яких при зміні обсягу випуску продукції істотно не змінюється, а змінюється лише з часом (наприклад, витрати на утримання апарату управління цехів, дільниць, витрати на орендну плату та опалення приміщень, амортизаційні відрахування тощо). При збільшенні обсягу виробництва продукції умовно-постійні витрати розподіляються на більший обсяг, що призводить до зниження собівартості одиниці продукції.

Розподіл усіх витрат на умовно-постійні та умовно-змінні дозволяє підприємству розрахувати точку беззбитковості (або критичний обсяг випуску продукції), тобто такий обсяг випуску і реалізації продукції, при якому підприємство тільки повністю покриє всі витрати на її виробництво і реалізацію, і при цьому не отримає прибутку. Якщо підприємство буде реалізовувати продукцію в обсязі меншому точки беззбитковості, то воно отримає збиток, і навпаки, якщо в більшому обсязі, то – прибуток.

8) За економічним змістом:

– за економічними елементами (угруповання витрат за економічними елементами являє собою кошторис витрат);

– за статтями калькуляції (угруповання витрат по калькуляційних статтях дозволяє визначити собівартість одиниці продукції).