3. Кошторис витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Кошторис витрат на виробництво являє собою сукупність витрат підприємства, які пов'язані з основною його діяльністю, за певний період і їх угруповання по економічних елементах.

У свою чергу, економічні елементи витрат – це економічно однорідні за своїм змістом затрати підприємства незалежно від місця їх утворення.

Таким чином, угруповання витрат за економічними елементами призначена для визначення всіх витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції без виявлення місця їх виникнення.

Угрупування витрат за економічними елементами включає:

1) Матеріальні витрати:

– сировина і матеріали, які використані як основні та допоміжні матеріали при виготовленні продукції (робіт, послуг) або для господарських потреб, технічних цілей;

– покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, які використані в діяльності підприємства;

– придбані у сторонніх підприємств і організацій будь-яке паливо і енергія всіх видів, які використані на технологічні та інші операційні цілі, в тому числі на експлуатацію транспортних засобів, опалення та освітлення приміщень, на виробництво з палива тепло- та електроенергії, які спожиті в діяльності підприємства;

– тара і тарні матеріали;

– будівельні матеріали, запасні частини, які використані для ремонту основних засобів;

– інші матеріальні витрати, які відображають вартість виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру;

– витрати на малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП), зокрема: інструмент, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші способи індивідуального захисту, мило та інші миючі засоби, знешкоджуючі засоби та інше.

З витрат на матеріальні ресурси, що включаються у собівартість продукції, віднімається вартість зворотних відходів.

Зворотні відходи– це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

До зворотних відходів не належать:

– залишки матеріальних цінностей, які згідно встановленої технології передаються в інші цехи, підрозділи як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);

– супутня продукція, яка виходить одночасно з цільовим (основним) продуктом у єдиному технологічному процесі (хоча загалом згідно з П(с)БО 16 вартість супутньої продукції все одно виключається з вартості основної).

2) Витрати на оплату праці:

– витрати на виплату основної заробітної плати, що включає винагороди за працю у відповідності до встановлених норм праці і визначається виходячи з тарифних ставок, посадових окладів, відрядних розцінок;

– витрати на виплату додаткової заробітної плати, що включає винагороди за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи, винахідливість та особливі умови праці, доплати, надбавки, премії та виплати, які передбачені чинним законодавством.

3) Відрахування на соціальні заходи:

– відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування;

– відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

– відрахування на обов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

– відрахування на обов'язкове страхування працівників від нещасних випадків на виробництві.

4) Амортизація.

До даного елементу відноситься сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.

5) Інші витрати:

– на відрядження фізичних осіб;

– на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства;

– на проведення аудиту;

– на транспортне обслуговування;

– на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, які видані для ведення господарської діяльності;

– на охорону праці;

– пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ;

– зі страхування ризиків;

– на проведення рекламних заходів;

– на організацію прийомів, презентацій і свят;

– на відшкодування складських, вантажно-розвантажувальних, перевалочних робіт;

– пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою фізичних осіб підприємства;

– податки, збори та інші обов'язкові платежі тощо.