4. Особливості інвестиційного проектування на вітчизняних підприємствах.

Технологія інвестиційного проектування є зовсім новим елементом економічного аналізу. Саме в той момент, коли західний капітал перетнув кордони країн СНД, на переважній більшості підприємств не вміли оцінювати ефективність інвестицій так, як це було потрібно відповідно до канонів інвестиційного проектування. Тому всі застосовувані методики є здебільшого запозиченими й адаптованими до трансформаційних перетворень, які відбуваються в нашому суспільстві. Але із застосуванням іноземних методик виникають певні труднощі, оскільки вітчизняним менеджерам досить складно розуміти зміст розрахованих за ними показників. Через це варто вказати на певні проблеми, які виникають під час оцінки ефективності інвестицій.

Перша особливість полягає в нерозумінні економічної сутності вартості капіталу, яка визначає прибутковість альтернативних вкладень грошей, використовуваних як джерело фінансування інвестиційних проектів.

Друга особливість полягає в нерозумінні економічного змісту показників ефективності інвестицій. Дисконтування грошових потоків з приведенням їх до певного моменту часу на початку проекту вже не є проблемою при розрахунках, але фінансовий зміст дисконтування залишається за межами практичного розуміння.

Третя особливість лежить у площині методичного нерозуміння інвестиційних технологій. Вона полягає в полярності відносин до інвестиційного проекту кредитного і прямого інвестора. Кредитний інвестор зацікавлений тільки в тому, щоб повернути свої гроші й одержати відсотки за наданий позиковий капітал. У той же час власник (прямий інвестор) прагне максимально заробити на проекті. Отже, в умовах вітчизняного інвестування власник має підвищений інтерес до власних грошей та їх використання, а кредитора цікавить лише повернення інвестованих ресурсів. Це вимагає паралельного здійснення двох оцінок: економічної оцінки інвестиційного проекту в цілому; оцінки економічної ефективності власного капіталу за умов повного виконання всіх зобов'язань перед позичальником.

Для того щоб не припустити помилки в оцінці ефективності інвестицій, необхідно керуватися сформульованим принципом, сутність якого полягає в тому, що прогноз грошового потоку й оцінка вартості капіталу, прийнята як показник дисконту, повинні бути об'єднані у вигляді єдиної розрахункової схеми.

Розрізняють два підходи до оцінки ефективності інвестицій.

Перший підхід (традиційний) дає можливість оцінити ефективність усього бюджету капіталу. Другий підхід (метод власного капіталу) оцінює ефективність використання власних грошей інвестора. У першому випадку оцінюють грошові потоки для проекту і порівнюють їх із загальною сумою інвестицій, у другому випадку грошові потоки оцінюють тільки для власника і зіставляють їх із сумою власного капіталу, використовуваного для фінансування інвестицій.

5. Оцінка економічної ефективності капітальних вкладень.

У системі управління економічна оцінка ефективності інвестицій являє собою один з найбільш відповідальних етапів. Від того, наскільки своєчасно і професійно проведена ця оцінка, залежать строки повернення вкладеного капіталу, варіанти альтернативного його використання, додатково генерований потік операційного прибутку підприємства в майбутньому періоді. Показники ефективності інвестицій характеризують економічні, фінансові, соціальні, економічні результати і господарську доцільність їхнього здійснення.

Поняття «економічний ефект» і «економічна ефективність» належать до найважливіших в економіці підприємства. Економічний ефект і ефективність тісно пов'язані між собою.

Економічний ефектпоказує який-небудь отриманий результат від капітальних вкладень. Зазвичай в якості корисного результату виступають:

– зниження витрат матеріалів, палива і енергії;

– зниження трудомісткості;

– поліпшення якості готових виробів;

– зниження середньорічних залишків оборотних коштів;

– зниження виробничого браку;

– зростання прибутку тощо.

Величина ефекту не може характеризувати доцільність інвестицій, так як в ході його визначення не враховуються витрати на його досягнення. Для цього розраховують економічну ефективність.

Економічна ефективність– величина відносна, одержувана в результаті зіставлення ефекту з витратами.

Існуючі методи оцінки ефективності інвестицій можна поділити на 2 групи:

1) прості або традиційні методи;

2) методи засновані на дисконтуванні.

І) Для характеристики ефективності використання капітальних вкладень (традиційний метод) застосовують показники загальної (абсолютної) та порівняльної економічної ефективності:

Показник загальної (абсолютної) економічної ефективності капітальних вкладень– застосовують для оцінки доцільності капітальних вкладень. Розраховують таким чином:

а) для знову споруджуваних об'єктів:

,

де – річний випуск продукції в цінах підприємства, грн.; – собівартість річного випуску продукції, грн.; – капітальні витрати (вкладення) для здійснення заходу, грн.

б) на діючих підприємствах:

,

де – приріст прибутку, грн.

в) на підприємствах, де відбулося зниження собівартості продукції, що випускається:

,

де і – собівартість продукції до і після здійснення капітальних вкладень, грн.

Для прийняття рішення про доцільність вкладення коштів отриманий результат необхідно порівняти з нормативним коефіцієнтом економічної ефективності. Нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень () показує мінімально допустиму величину ефекту (прибутку) на гривню капітальних вкладень. При співвідношенні капітальні вкладення економічно виправдані.

Для оцінки економічної ефективності капітальних вкладень в сучасних умовах доцільно в якості нормативного значення коефіцієнта використовувати величину облікової ставки національного банку, ставки по кредитах або депозитах тощо. Найчастіше .

Крім економічної ефективності капітальних вкладень визначають термін окупності капітальних вкладень, як зворотну величину коефіцієнта економічної ефективності капітальних вкладень (). З метою виявлення, чи є варіант капітальних вкладень економічно ефективним, розрахований термін окупності порівнюють з нормативним ().

Якщо виникає необхідність порівняти кілька варіантів інвестицій, то розраховуються показники порівняльної економічної ефективності, які характеризує економічні переваги одного варіанта в порівнянні з іншими. При цьому якщо по одному з варіантів забезпечується зниження поточних витрат виробництва (собівартості), то при рівності капітальних вкладень він буде найбільш вигідним. За рівною собівартістю ефективним визнається варіант, при якому здійснюються менші капітальні вкладення.

Якщо варіанти відрізняються не тільки капітальними вкладеннями, але і собівартістю продукції, то їх ефективність визначається за допомогою таких основних показників порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень, як:

– приведені витрати;

– термін окупності додаткових капітальних вкладень;

– коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень.

При наявність великої кількості варіантів для вибору найкращого можна скористатися таким показником, як приведені витрати. Приведені витрати являють собою суму поточних витрат (собівартості продукції) і капітальних вкладень, приведених до однакової розмірності відповідно до нормативного коефіцієнту ефективності. Варіант, що забезпечує мінімальні приведені витрати, є найкращим для даних умов виробництва:

Якщо число порівнюваних варіантів не перевищує двох, то для виявлення найбільш ефективного з них можна скористатися розрахунком строку окупності додаткових капітальних вкладень або коефіцієнта порівняльної ефективності додаткових капітальних вкладень.

Термін окупності додаткових капітальних вкладень – це період, протягом якого додаткові капітальні вкладення більш капіталомісткого варіанта окупаються в результаті економії від зниження собівартості:

Коефіцієнт порівняльної ефективності додаткових капітальних вкладень – показник, що характеризує економію, що припадає на 1 грн. додаткових капітальних вкладень:

Порівняльна економічна ефективність капітальних вкладень повинна розраховуватися з урахуванням порівнянності обсягів виробництва. При непорівнянності обсягів виробництва приведення розрахунку в порівнянний вид може бути здійснено шляхом приведення капітальних вкладень і поточних витрат виробництва на одиницю продукції.

Розраховані термін окупності додаткових капітальних вкладень і показник порівняльної ефективності додаткових капітальних вкладень зіставляють з нормативними значеннями.

Якщо , зниження собівартості продукції (додатковий прибуток) на кожну гривню додаткових КВ більше нормативної величини, отже, більш капіталомісткий варіант є більш ефективним у порівнянні з менш капіталомістким варіантом.

При додаткові капітальні вкладення (більше капіталомісткий варіант) окупляться раніше нормативного терміну, а отже, більш капіталомісткий варіант є ефективнішим.

Визначивши найбільш ефективний варіант необхідно розрахувати величину річного економічного ефекту, зіставивши вибраній варіант з базовим:

Величина річного економічного ефекту повинна бути більше нуля, в цьому випадку новий варіант є економічно ефективним. При цьому повинна дотримуватися порівнянність варіантів щодо асортименту та обсягу продукції, що випускається.

ІІ) Істотним недоліком розглянутих (традиційних) показників оцінки ефективності капітальних вкладень є те, що вони не враховують фактор часу, тобто зміну вартості грошей з урахуванням часу. Однакова величина грошей сьогодні і через певний період часу мають різну вартість з причини знецінення грошей в результаті інфляції.

Тому економічну ефективність визначають з урахуванням чинника часу. Для цього всі потоки призводять до одного моменту часу.

Процес приведення майбутньої вартості грошей до справжньої вартості називається дисконтуванням. Дане приведення здійснюється за допомогою коефіцієнта дисконтування:

,

де – крок розрахунку; – ставка дисконту, рівна нормі прибутку на капітал і розмір якої визначається інвесторами самостійно.

Зворотний процес дисконтування називається компаундуванням, тобто приведення теперішньої вартості грошей до їх вартості в майбутньому.

Показниками оцінки ефективності інвестицій з урахуванням дисконтування є:

1) Чистий дисконтований дохід – це різниця між сумою дисконтованих чистих грошових потоків і сумою дисконтованих інвестицій. При цьому даний показник повинен бути більше нуля, щоб інвестиції були доцільні;

,

де – сума чистого грошового потоку по окремих інтервалах загального періоду експлуатації проекту;

–сума інвестиційних витрат по окремих інтервалах загального періоду реалізації інвестиційного проекту;

2) Індекс рентабельності являє собою дисконтовану вартість грошових надходжень від проекту в розрахунку на одиницю дисконтованих вкладень. Індекс рентабельності повинен бути більше 1:

.

3) Термін окупності – тривалість періоду, протягом якого окупаються дисконтовані вкладення:

.

4) Внутрішня норма прибутковості – внутрішня ставка прибутковості, за якої чиста поточна вартість проекту дорівнює нулю:

.

Слід підкреслити, що застосування будь-яких методів не забезпечить повної передбачуваності кінцевого результату. Однак все одно більш доцільно застосовувати методи, засновані на дисконтуванні.