Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Matanaliz

.pdf
Скачиваний:
18
Добавлен:
02.06.2015
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Отже, у цьому випадку заданий ряд збiгається i його сумою є

a

число 1 − q , тобто

∞

Xaqn−1 = 1 −a q .

n=1

Якщо ж |q| > 1, то послiдовнiсть (qn) розбiжна, а, отже, буде розбiжною послiдовнiсть (Sn), тобто у цьому випадку заданий ряд розбiгається.

∞

1

 

X

 

 

 

Приклад 2. Дослiдити на збiжнiсть ряд

 

 

(гармонiй-

n=1

n

 

 

 

ний ряд).

 

 

 

Розв’язання. Нехай (Sn) послiдовнiсть часткових сум заданого ряду, а (S2n ) її пiдпослiдовнiсть. Оскiльки для кожного n

 

 

1

 

 

1

 

+ · · · +

1

> n ·

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

,

 

n + 1

n + 2

 

2n

2n

2

то

 

 

 

 

 

+ 3 + 4

 

5

+ 6 + 7

 

 

+ 8 + · · · +

S2n = 1 + 2

+

 

 

 

 

1

 

1

 

1

 

 

1

1

1

 

 

 

1

 

 

+

2n−1

+ 1 +

 

2n−1

+ 2 + · · · +

2n >

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

n

>

 

 

+ 2

·

 

+ 4

 

·

 

+ · · · + 2n−1 ·

 

 

 

=

 

 

 

,

2

4

 

8

2n

 

2

 

тобто пiдпослiдовнiсть S2n необмежена, а отже, розбiжна. Звiдси випливає, що послiдовнiсть Sn розбiжна. А це й означає, що гармонiйний ряд розбiжний.

Зауваження. Якщо вважати, що lim Sn = +∞, то кажуть,

n→∞

що гармонiйний ряд має нескiнченну суму.

411

Можна довести, що

∞

P

а) якщо ряд zn збiгається, то збiгається будь-який його

n=1

залишок, причому

∞

n

∞

X

Xk

X

zk =

zk +

zk

k=1

=1

k=n+1

(звiдси маємо, що lim zn = 0 є необхiдною умовою збiжностi

n→∞

ряду);

∞

б) якщо ряд P αzn(1), де α C, назвати добутком ряду

∞ zn(1)

n=1

∞

(zn(1)

+ zn(2)) сумою рядiв

∞ zn(1)

i

на число α а ряд

P

 

 

P

 

 

P

 

n=1

 

 

n=1

 

 

n=1

 

∞

(2)

 

 

 

 

 

 

nP

zn

, то iз збiжностi останнiх випливає збiжнiсть рядiв

 

 

 

=1

 

 

 

 

 

 

 

∞∞

XX

 

 

αzn(2),

 

(zn(1) + zn(2)),

 

 

 

 

 

n=1

 

n=1

 

 

 

причому

 

 

 

 

 

 

 

 

∞

 

∞

∞

 

∞

 

 

∞

αz(1)

= α

z(1)

,

(z(1)

+ z(2)) =

z(1)

+

z(2).

n

 

n

n=1

n

n

n

 

n

n=1

 

n=1

 

n=1

 

 

n=1

X

 

X

X

 

X

 

 

X

∞

P

Якщо кожен член ряду zn записати в алгебраїчнiй формi,

то ряд

n=1

 

∞

 

 

 

 

X

(27.2)

 

(an + ibn)

n=1

породжує два ряди з дiйсними членами

∞∞

XX

an,

bn.

(27.3)

n=1

n=1

 

412

Теорема 27.1. Ряд (27.2) збiгається тодi i

тiльки то-

∞

∞

nP

дi, коли збiгаються ряди (27.3), причому якщо

an = A i

P bn = B, то

=1

 

n=1

 

∞

 

X

 

(an + ibn) = A + iB.

 

n=1

 

Доведення. Необхiднiсть. Нехай ряд (27.2) збiгається i йо-

го сума дорiвнює A+iB. Це означає, що lim Sn = A+iB, тобто

n→∞

для будь-якого ε > 0 iснує номер n0 такий, що для всiх n > n0 виконується нерiвнiсть |Sn − (A + iB)| < ε. Для таких n

n

X

|ak − A| =

k=1

 

v

 

 

 

 

 

v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

n

!2

 

 

u

n

!2

n

!2

 

 

u

 

 

 

 

u

Xk

 

X

 

 

=

t X

ak − A 6

t

 

bk − B =

 

 

k=1

 

 

=1

ak − A +

k=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

n

ak − A! + i

 

n

bk − B!

=

 

 

 

 

 

 

k=1

 

 

 

 

k=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= |

Xk

 

+ ibk) − A

− iB| = |Sn − (A + iB)| < ε.

 

(ak

 

 

=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А це й означає, що lim an

= A. Аналогiчно доводиться, що

lim bn = B.

 

n→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Достатнiсть. Нехай

lim an = A i

lim bn = B. Тодi для

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

ε

n→∞

 

 

 

будь-якого ε > 0, зокрема для √

 

, iснує n1

таке, що для всiх

2

413

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

ε

 

 

 

 

 

 

ε

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Xk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n > n1 виконується нерiвнiсть |

 

ak − A| < √

 

. Для цього

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ж √

 

 

iснує номер n2

такий, що для всiх n > n2 виконується

2

 

 

 

 

 

n

 

 

 

ε

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Xk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нерiвнiсть |

bk − B| < √

 

. Нехай n0 = max(n1, n2). Тодi для

2

 

 

 

 

 

=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

всiх n > n0 виконуються обидвi нерiвностi

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

ε

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

ε

 

 

 

 

Xk

 

 

 

i

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

|

 

ak − A| < √2

|

 

bk − B| < √2.

 

 

 

 

 

 

=1

 

 

 

 

 

 

 

 

k=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А отже,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

ak − A + i(

X

bk − B)| =

 

 

 

 

|Sn − (A + iB)| = |

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k=1

 

 

 

 

k=1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

2 +

n

 

 

 

!

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ak

−

A

bk

−

B

 

<

 

 

ε2

+

ε2

 

= ε

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

u

k=1

 

 

 

 

 

 

 

k=1

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

X

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim Sn = A + iB.

 

для всiх n > n0. А це й означає, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n→∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскiльки послiдовнiсть (zn) комплексних чисел збiгається тодi i тiльки тодi, коли вона фундаментальна, тобто коли для будь-якого ε > 0 iснує номер n0 такий, що для всiх n > n0 i будь-якого натурального p виконується нерiвнiсть |zn−zn+p| < ε,

 

∞

 

 

 

то послiдовнiсть (Sn) часткових сум ряду

zn збiгається тодi

 

n=1

 

 

такий,

i тiльки тодi, коли для будь-якого ε > 0

iснує номер

 

P

 

n0

 

що для всiх n > n0 i будь-якого натурального p виконується нерiвнiсть

|Sn − Sn+p| = |zn+1 + zn+2 + · · · + zn+p| < ε.

Якраз останнє i дозволяє сформулювати необхiдну i достатну умову збiжностi числового ряду.

414

 

∞

Теорема 27.2 (критерiй Кошi). Ряд

nP

zn збiгається тодi

 

=1

i тiльки тодi, коли для будь-якого ε > 0 iснує номер n0 такий, що для всiх n > n0 i будь-якого натурального p виконується нерiвнiсть

|Sn − Sn+p| = |zn+1 + zn+2 + · · · + zn+p| < ε.

Ряд (27.2) крiм рядiв (27.3) породжує, що ряд

∞

 

X

(27.4)

|zn|,

n=1

збiжнiсть якого (у чому легко переконатись) гарантує збiжнiсть ряду (27.2). У зв’язку з цим стає зрозумiлою необхiднiсть iнструментарiю для дослiдження рядiв, всi члени яких є невiд’ємними.

Нехай у рядi

∞

X

an

(27.5)

n=1

всi члени невiд’ємнi. Тодi послiдовнiсть (Sn) його часткових сум буде неспадною, i для її збiжностi необхiдно i досить, щоб вона була обмежена зверху. Отже, ряд (27.5) збiгається, якщо послiдовнiсть його часткових сум обмежена.

Питання збiжностi ряду (27.5) часто вдається вияснити, порiвнюючи його з певним еталонним рядом, тобто рядом, збiжнiсть чи розбiжнiсть якого встановлена.

Теорема 27.3 (теорема порiвняння рядiв). Якщо для ря-

дiв

∞

∞

XX

an (I),

bn (II)

n=1

n=1

з невiд’ємними членами iснує номер n0 такий, що для всiх n > n0 виконується нерiвнiсть an 6 bn, то iз збiжностi ряду

415

(II) випливає збiжнiсть ряду (I), а з розбiжностi ряду (I) випливає розбiжнiсть ряду (II).

Доведення. Не втрачаючи загальностi, будемо вважати, що для рядiв (I) i (II) нерiвнiсть an 6 bn виконується для всiх n. (Досить згадати, що ряд збiгається або розбiгається одночасно iз будь-яким своїм залишком.) Тодi очевидно, що для всiх n

nn

X

X

 

Sn(1) =

an 6 Sn(2) = bn.

(27.6)

k=1

k=1

 

Якщо ряд (II) збiгається, то послiдовнiсть (Sn(2)) його часткових сум обмежена зверху, тобто iснує M > 0, що для всiх n

Sn(2) 6 M. Врахувавши нерiвнiсть (27.6), маємо, що для всiх n Sn(1) 6 M. А це й означає, що ряд (I) збiгається. Якщо ж ряд (I)

розбiгається, то послiдовнiсть (Sn(1)) необмежена зверху, тобто для будь-якого M > 0 iснує n0 таке, що Sn(1)0 > M. Врахував-

ши нерiвнiсть (27.6), маємо що i Sn(2)0 > M. А це означає, що послiдовнiсть (Sn(2)0 ) необмежена, тобто що ряд (II) розбiжний.

Зручним для практичного використання є наслiдок з теореми 27.3.

Наслiдок. Якщо у рядi (II) для всiх n bn > 0 i

lim an = k,

n→∞ bn

то iз збiжностi ряду (II) i того, що 0 6 k < +∞, випливає збiжнiсть ряду (I), а з розбiжностi ряду (I) i того, що 0 < k 6 +∞, випливає розбiжнiсть ряду (II).

Скориставшись теоремою порiвняння рядiв i еталонними ря-

дами можна розв’язати питання збiжностi досить широкого кла-

∞

P

су рядiв. Нехай маємо ряд an з додатними членами, i нехай

n=1

416

iснує число q (0 < q < 1) i номер n0 такi, що для всiх n > n0 виконується нерiвнiсть

an+1 6 q. an

Тодi для всiх n > n0 маємо:

an0+1 6 qan0 ,

an0+2 6 qan0+1 6 q2an0 ,

· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · ·

an0+k 6 qan0+k−1 6 · · · 6 qkan0 ,

· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · ·

 

∞

Таким чином, кожен член ряду

P ak не перевищує вiдповi-

k=n0+1

∞

дного члена ряду P a0qn. Останнiй ряд збiгається як геометри-

n=1

чна прогресiя iз знаменником q (0 < q < 1). Звiдси випливає, що збiжним буде i заданий ряд.

Якщо ж iснує номер n0 такий, що для всiх n > n0 виконується нерiвнiсть

an+1 > 1, an

то для заданого ряду не виконується необхiдна умова збiжностi i вiн розбiгається. Фактично тут обгрунтована ознака Д’А- ламбера збiжностi ряду з додатними членами, яку на практицi використовують у такiй формi.

P

Гранична форма ознаки Д’Аламбера. Якщо для ряду

 

l < 1

 

 

l > 1

l = 1

 

∞ an з додатними членами iснує lim

an+1

= l, то ряд збiга-

n=1

 

 

n→∞

an

. Якщо ж

 

,

ється, якщо

 

, i розбiгається, якщо

 

 

ряд потребує додаткового дослiдження.

Порiвняння рядiв з невiд’ємними членами з геометричною прогресiєю дозволяє сформулювати ще одну ознаку збiжностi.

417

 

lim

√an

= l, то ряд

∞

 

P

Гранична форма ознаки Кошi. Якщо для ряду

an з не-

 

 

 

 

 

n=1

вiд’ємними членами iснує

 

 

 

 

збiгається,

 

n

 

 

 

 

 

n→∞

якщо l < 1, i розбiгається, якщо l > 1. Якщо ж l = 1, ряд потребує додаткового дослiдження.

Популярною є ще одна ознака збiжностi ряду з додатними членами, яка грунтується на порiвняннi ряду з невласним iнтегралом вiд додатної функцiї.

iнтегральна ознака збiжностi. Якщо функцiя f, визначена

 

 

 

∞

+∞

для всiх x > 1, є додатною i спадною, то ряд

nP

f(n) збiгає-

 

 

 

=1

 

 

ться тодi i тiльки тодi, коли збiгається iнтеграл Z1

f(x)dx.

Зрозумiло, що при використаннi цiєї ознаки при дослiдженнi

 

∞

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

на збiжнiсть ряду

an функцiя f

не задається,

а

її треба

 

n=1

 

 

 

 

побудувати так, щоб для кожного n

f(n) = an.

 

 

 

Приклад 3. Дослiдити на збiжнiсть ряд

∞ n! an

X

nn

,

n=1

де a > 0.

Розв’язання. Оскiльки

lim

an+1

= lim

(n + 1)! an+1 · nn

=

 

 

 

 

 

(n + 1)n+1n! an

 

 

 

n→∞

an n→∞

 

 

 

 

 

(n + 1)a nn

1

 

 

a

= lim

 

 

= a lim

 

 

=

 

,

 

 

 

n

 

n→∞ (n + 1)n+1

n→∞ 1 + n1

 

e

то за ознакою Д’Аламбера (у граничнiй формi) при 0 < a < e ряд збiгається, а при a > e ряд розбiгається. При a = e ряд потребує

418

додаткового дослiдження, яке можна провести, скориставшись формулою Стiрлiнга. А саме врахувавши, що при n → ∞ (n!) (nne−n√2πn), маємо, що при a = e

lim an = lim √2πn,

n→∞

n→∞

тобто не виконується необхiдна умова збiжностi.

Приклад 4. Дослiдити на збiжнiсть ряд

∞

X 1 nα ,

n=1

де α R.

Розв’язання. Оскiльки

lim 1α =

1,

якщо α = 0,

n→∞ n

 

не iснує,

якщо α < 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

якщо α > 0,

 

 

 

0,

то при α 6 0 необхiдна умова збiжностi не виконується i ряд розбiгається. Якщо ж α > 0, то

lim

an+1

= lim

 

 

nα

 

= 1,

an

 

 

 

 

 

 

n→∞

n→∞ (n + 1)α

 

 

n

 

 

 

√

 

 

α

 

 

lim

√an

= lim (

n

n)

= 1,

n→∞

 

 

n→∞

 

 

 

 

 

 

тобто застосування ознак Д’Аламбера i Кошi не дає результату.

1

Якщо ж у n-ому членi nα замiсть n покласти x, то очевидно,

1

що функцiя f(x) = xα визначена, додатна i спадна на промiжку

[1; +∞). Тому за iнтегральною ознакою заданий ряд збiгається

419

одночасно з невласним iнтегралом

 

 

 

 

 

 

 

 

+∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z1

 

xα .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

Врахувавши, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+∞

xα =

 

A

xα =

 

 

 

 

Z1

A→+∞ Z1

 

 

 

 

 

dx

 

lim

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

A +

 

 

 

1

 

 

 

 

A−α+1

 

 

 

 

 

−

 

 

 

 

 

−

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

α

 

 

1

−

α

 

1

,

якщо α 6= 1,

 

 

 

→ ∞

 

 

 

 

 

 

ln A,

 

 

 

якщо α = 1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

маємо, що цей iнтеграл розбiгається при 0 < α 6 1 i збiгається при α > 1. А отже, заданий ряд збiгається при α > 1 i розбiгається при α 6 1.

З класу рядiв з дiйсними, але довiльними членами видiлимо клас знакозмiнних рядiв, тобто рядiв виду

∞

X

a1 − a2 + a3 − a4 + · · · + (−1)n−1an + · · · = (−1)n−1an,

n=1

де an > 0 для всiх n.

Теорема 27.4 (ознака Лейбнiца). Якщо у рядi

∞

 

X

 

(−1)n−1an,

(27.7)

n=1

lim an = 0 i для всiх n an > an+1 > 0, то такий ряд збiгає-

n→∞

ться.

420

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]