litvin_v_m_uporyad_istoriya_ukraini

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

люється такий порядок і ухвалюється закон, що не піддягатиме змінам, що на випадок, якби наша Батьківщина звільнилася від Московського ярма, належить на розсуд Гетьмана при публічній згоді обрати Генерального скарбника, мужа видатного, заслуженого, багатого і Прямодушного, який взяв би під свою опіку державну скарбницю, відав би млинами і всіма прибутками і дбав би про них не для власної, а для загальної потреби [...]

XI

Встановлюється і оголошується непорушним, що вдови козаків, їхні дружини та діти-сироти, козацькі господарства і господарства жінок, чо­ ловіки яких перебувають на війні або на якихось військових службах, не притягатимуться до жодних обов’язкових для простого люду загальних повинностей і не будуть обтяжені сплатою податків.

XII

[...] після того, як наша власна батьківщина буде втихомирена від збу­ рення війнами й звільнена від московського рабства, нехай буде призначе­ на і через спеціально встановлених комісарів здійснена Ревізія усіх видів публічних і приватних володінь і за високим рішенням Генеральної Ради у присутності Гетьмана нехай буде ухвалено урочисто й непорушно кому на­ лежить згідно з законом, а кому не належить користуватися правом во­ лодіння публічними маєтками, і які саме належить виконувати повинності підданим. [...] Ясновельможний Гетьман своїми Універсалами повинен бу­ де подбати як про повернення селян, прихованих [у володіннях] царя, так і про заборону звільняти купців від несення публічних повинностей, не про­ тегуючи їм у цьому надалі.

XIII

Силою цього Виборчого Акту ухвалюється, щоб столичне місто Русі Київ та інші міста України зберігали недоторканними й непорушними всі свої справедливо отримані закони та привілеї й це мусить у відповідний час обов’язково підтверджуватися Гетьманською владою. [...]

XIV

З-поміж інших різного роду повинностей, якими обтяжуються й рядові козаки на нашій Українській землі, не можна не визнати найбільш при­ крою і тяжкою для народу ту, котра пов’язана з пересуванням приї­ жджаючих і подорожуючих відповідно до офіційної, санкціонованої зако­ ном підводної повинності на користь почесних осіб та їх супроводу, якій підлягають нещасний простолюд і рядові козаки. [...] Отож Ясновельмож­ ний Гетьман, заспокоївши батьківщину в нинішній смуті та звільнивши її від московського ярма, дбаючи про офіційне полегшення долі народу, охо­ че готовий встановити такий порядок, щоб у будь-якому місті був присяж­ ний Скарбник, залежний від Полкового Скарбника, котрий відповідав би за всі громадські прибутки й видатки і опікувався б ними, а також контро­ лював рахункові книги, з яких мав би складати рахунок за кожен рік. [...] А

308

Р о з д і л V. Суспільно-політичні, економічні та культурні процеси в Україні...

особливо Ясновельможний Гетьман виявлятиме благодатну турботу про стягнення на нашій батьківщині публічної підводної повинності на користь почесних осіб та їх супроводу, встановлюючи її такою, якою вона є в за­ рубіжних країнах, де вона ніколи не буває настільки безбожно обтяжливою для народу. [...]

Щодо пактів і конституцій, укладених для успішного виконання [ви­ щезгаданого], то Його Ясновельможність удостоїв їх підтвердити власноруч­ ним підписом і державною печаткою, а також присягою належної форми.

Ця присяга звучить так:

Я, Пилип Орлик, новообраний Гетьман Війська Запорозького, прися­ гою Господом Богом, прославленим у Святій Трійці, на таке: обраний віль­ ним волевиявленням відповідно до старого закону і звичаїв [нашої] вітчиз­ ни за згодою Священної Королівської Величності короля Швеції, Нашого Протектора, Генеральними Старшинами і послами від усього Війська За­ порозького, що перебуває під рукою його священної Королівської Велич­ ності й мешкає в нижній течії Дніпра, будучи обраним, прогололошеним і піднятим на видатне Гетьманське звання, присягаю, що незмінно викону­ ватиму ці пакти й конституції, які додаються тут і одноголосно узгоджені в даному Акті виборів між мною і Військом Запорозьким, прирівнюючися закону й орієнтуючися у всіх пунктах, частинах, періодах і клаузулах з вір­ ною любов’ю і належною турботою на благо України, нашої батьківщини і спільної Матері, державну недоторканність якої я [зобов’язуюсь] боронити, а також якнайширше дотримуватися законів і вольностей Війська Запо­ розького усіма стараннями і зусиллями, на які лише я здатний. [Теж при­ сягаю], шо не буду вступати в жодні союзи з іноземними державами і на­ родами, а всередині батьківщини — у будь-які змови, які б переслідували намір зруйнувати її чи нанести їй шкоду, а таємні підбурювання ззовні, небезпечні для законів і вольностей батьківщини, будуть завжди відкрива­ тися перед Генеральною Старшиною, Полковниками і особами, яких це стосуватиметься по уряду. Теж присягаю і зобов’язуюся виказувати пошану достойним і добре заслуженим перед батьківщиною особам, а також усім козакам обох станів, вищого й нижчого, які заслужили добре ставлення, а для співучасників злочину буду застосовувати покарання згідно з артику­ лами права. Так мені хай допоможе Господь, немеркнуче Євангеліє і без­ винна мука Христова. І це все моїм власноручним підписом і державною печаткою скріплюю і підтверджую.

«Пакти і конституції» Української козацької держави (до 300-річчя укладення).

Київ; Львів, 2011. - С. 277-289.

Указ Петра І правобережним козакам про переселення на лівий берег Дніпра у зв’язку з передачею Правобережжя Польщі (1711 р., вересень)

[...] Тому що, згідно з укладеними з поляками трактатами про вічний мир, тогобічну задніпровську Україну з її рубежами, точно в трактатах записаними, належить залишити полякам, — то тамтешнім полковникам

309

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

зполковою, сотенною і рядовою козацькою старшиною, козаками і іншими, що в підданстві нашому вірно бути бажають, з жінками і дітьми,

зїх рухомими пожитками перейти на проживання в Малу Росію, в там­ тешні полки, де хто побажає, та з тієї ж сторони від містечка Терехтемирова вниз на Дніпрі, аж до гирла ріки Тясмин, з усіх містечок і сіл жи­ телів перевести в Малу Росію, а тим землям бути пустими завжди і на них полякам ніяких [людей] не поселяти. А тому як іншим тогобічної України полковникам, так і вам, цим нашим указом суворо повелівається, щоб ви самі з полковою вашою старшиною, сотниками, сотенною і рядовою козацькою старшиною і з іншими козаками, що безперестанно в підданстві нашому вірно бути бажають, з тієї сторони в Малу Росію пере­ ходили негайно; а хто там які свої маєтності має, хутори і інші під­ приємства залишить, ті від нас, государя, нашої царської величності, в Малій Росії маєтностями також нагороджені мають бути. І котрі там під державою нашою нам вірно служили — і надалі служити будуть. Такі ж нашої царської величності укази і в інші задніпровські полки полковни­ кам послані.

Хрестоматія з історії Української РСР: У 2 т. Т. І: 3 найдавніших часів до кінця 50-х рр. XIX ст.

Київ, 1959. - С. 458.

З указу Петра І про встановлення цензури над друкованими церковними книгами в Україні (1720 р.)

[...] А и оньїе церковньїе старьіе книги, для совершенного согласия с великороссийскими, с такими же церковньїми книгами сравнивать прежде печати, с теми великороссийскими печатьми, дабьі никакой розни и осо­ бою наречия в нем не бьиіо. А других никаких книг, ни прежних, ни но­ вих изданий, не обьявляя об оньїх в духовной коллегии, и не взяв от оной позволения, в тех монастирях не печатать, дабьі не могло в таких книгах никакой в церкви восточной противносте и с великороссийской печатью несогласия произойти.

Історія української культури: Збірник матеріалів і документів.

Київ, 2000. - С. 141.

Указ Петра І про створення Малоросійської колегії (1722 р., травня 16)

Цього 1722 р., квітня 27 дня всепресвітлійший, державніший Петро Великий, імператор і самодержець всеросійський і інше і інше, жалуючи підданих своїх — малоросійський народ, видав указ: при гетьмані пану Скоропадському в Глухові для управління судами і для іншого, що в про­ хальних пунктах гетьмана Хмельницького і в ухвалах на нього написано, замість однієї воєводської персони для кращої вірності і управління бути

310

Р о з д і л V. Сусшльно-полггачні, економічні та культурні процеси в Україні...

колегії, в якій бути бригадирові панові Вельямінову з шістьма чоловіками штаб-офіцерами, та при цій же колегії бути прокурорам з гвардії капітанам або капітанам-поручикам з щорічною зміною. [...]

Хрестоматія з історії Української РСР: У 2 т. Т. І: 3 найдавніших часів до кінця 50-х рр. XIX ст.

Київ, 1959. - С. 458-459.

Характеристика Пилипа Орлика в листі французького дипломата де Монті (1729 р., листопада 9)

Козацький гетьман Орлик, що служив під прапорами славетного геть­ мана Мазепи, гетьмана України, як генеральний комісар і писар, що вва­ жається першим, після гетьманського, урядом у козаків, був обраний ко­ зацьким гетьманом на місце вищезгаданого Мазепи після смерти останньо­ го в Бендерах. П.Орлик залишився з кошем 7000—8000 чоловік на службі його Величності короля Карла XII. Після насилля, яке турки виконали на особі шведського короля, козаки перейшли під опіку Порти, але гетьман Орлик пішов за королем у Швецію, де користувався привілеями «шефа союзної армії», і де знайшов разом зі своєю родиною піддержку навіть після смерти короля [...] Ми знаємо гетьмана [Пилипа Орлика], як людину великої ворожнечи до москалів, розумну й відважну, дуже поважану й люблену на Україні між козаками, яким цар відібрав майже всі давніші вольности. Але козаки, хоч 18 000 московських драгунів тримає Україну в тяжкому гніті та неволі, тільки і шукають нагоди, щоби повстати проти гно­ бителів і повернути свою давнішу вольність.

Сочинський В. Чужинці про Україну.

Львів, 1991. - С. 154-155.

Статті з «Прав, за якими судиться малоросійський народ» про магістрат, суди гродські тощо

(1743 р.)

ГЛАВА Д ВАДЦАТЬ ШЕСТАЯ

О МАГИСТРАТЕ НА УРЯДЕ ГРОДСКОМ УПРИВИЛИОВАННЬІХ И ДРУГИХ МЕНШИХ ГОРОДОВ, О СУДАХ ИХ ГРОДСКИХ И О ДРУГИХ должностях

А Р Т И К У Л 1

Омагистрате упривилиованньїх

ио уряде неупривилиованньїх городов

1.Магистрат из каких членов состоит, и онме також де и в неуприви­ лиованньїх городех .члени з каких людей избиратись должньї.

2.При магистрате и при ратушах которьім урядникам бьіть надлежит кроме членов.

311

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

П у н к т 1

Во всяком упривилиованном магистрате состоят. те именно членн: войт, бурмистри, райци и лавники, и оньїе члени избиратись должни из мещан знатньїх, постоянних, совестньи, разсудньїх, добронравньїх (и где могут бьіть) ученьїх, законнорожденньїх, в правах искусньїх, не молодших от двадцати пяти, а не старейших от семидесяти лет, не излишне богатих, которми общество утеснять обьікли, и не весма скудннх, которни ради скудости служит паче, а не судить способнн, но средньїх и не лакомих, не лихваров, не прелюбодеев, не иноверньїх и не иностранньїх, но тубильцев, во всем достойньїх и ни в чем не подозрительньїх, избрание же то должно бьггь в обьїкновенное время при собрании всех мещан, також цехових лю­ дей и всего посполства водними их голосами, тож разуметь о избрании урядников в ратушах городов неупривилиованнмх, в тех же ратушах долж­ но бьггь войту одному, а тром толко бурмистрам.

2

При том же магистрате и ратушах подлежит бить и инньїм урядникам, а именно: писару, да межовьіх дел коммисару или межовщику и подмежовщику, городничому, возному одному или двом, чрез которих возних всякне с позовними и другими писмами посилки и протчие поручаемьіе им дела отправляются, а избирать и в оньїе урядники из таковьіх же как вишшеозначено достойних людей, по избрании же своем вишшеозначенньіе все члени и л и урядники должни на верность в содержании своих чинов присягу чинить по форме, как о присяге судей и других судових пер­ сон в артикулах сего права седмия глави.

АРТИКУЛ 2

О суде магистратовом или градском

Пункт 1

В суде магистратовом надлежит заседать, войту и протчиим, вишше в первом сея глави артикуле показанним персонам, в полном ли числе оньїх или не в полном, толко б в магистрате от пяти, а в ратуше от трех персон менше не било, суд же тот производить им ежедневно, кроме праздничних

иторжественньїх дньїй, по всяким челобитческим и криминалньїм делам, следуя оньїя надлежащим правним порядком и совершенное делая решение и приговор, токмо ж по артикулам сего права, а не по своєму мнению

идоговорам, в криминальньїх же делах по решению самьія приговоренньїя над преступником зкзекуции не исполняя, представлять о том для разсмотрения и конфирмации в вьішший суд, у которого в команде оньїй магистрат будет.

2

В каждом магистрате и в ратуши должни бить к н и г и : 1) протоколи приходящих и отходящих писем; 2) декретов, приговоров и мнений по че­ лобитческим делам; 3) всяких протестов; 4) вьісокомонарших грамот, привилегиев, купчих записей, тестаментов, контрактов, облигов и других но-

312

Р о з д і л V. Суспільно-ікхлггичні, економічні та культурні процеси в Україні...

вьіх и ветхих крепостей по каким-нибудь зделкам; 5) особливо иметь черньіе книги; из тьіх в каждую книгу как что вписьівать и из чего виписьі да­ вать, — о том поступать по артикулам сего права. Все же то отправлять всем урядникам обще в магистрате и в ратуше, а не по приватним домам и ни по каким другим местам не обьїкновенньїм. [...]

5

Кто би судом магистратовим и градским не будучи доволен почитал оньїй бьіть за неправедний и обидливьій, тому свободна аппелляция в вьішший надлежащий суд, по которого апробации как явиться, поступать в том по артикулу осмия глави. [...]

АРТИКУЛ 4

Одолжности магистратовмх и ратушних урядников

вправленим градском

П у н к т 1

Войт яко єсть начальник и судия граждан во всяком упривилиованном и неупривилиованном городе имеет власть тем городом править, градские порядки всякие устроевать, однак с советом других урядников и знатнейших мещан в ползу общенародную гражданскую; иметь же ко всякому добросклонность и не возбранний к себе приход позволять, а ведомства своего мещан, а найпаче же вдов и сирот от обид и озлоблений охранять со всякою ревностию, непослушннх же и проступних штрафовать и наказивать и во всем поступать с разсмотрением управно по своєму званню, как надлежит доброму и бодрому градоначальнику. Да по сему ж во всем примератись предлежит и другим магистратовим членам и урядникам, яко то бурмистрам, райцам и лавникам.

2

Магистратовьіе урядники коликим числом их в которьіх городах за обьгчай бьівает, должни ежедневно сходясь в ратуш иметь совет и старателство о всяком добром состоянии градском; ссорьі, распри и драки, которьіе к немалим народ приводят озлобленням, усмирять, користи и прибели ратушньїе размножать, к тому ж прилежно надсматривать и предоберегать, чтоб естние и питейньїе всякие вещи в народе продавались пропорцияльною ценою, а продавщикам излишнею ценою себе в прибель, а в убьіток общенародньїй всяких харчевих вещей продавать не допущать, а кто з тех продавщиков противно сему постулат будет онаго за первое, второе и третое в том преступление по разсмотрению наказать, а если и за третим ра­ зом не исправиться, то его от того чим бьі он торговал отставить и впредь ему тем торговать вовся запретить.

З

Мери, к о и м и хлеб мерать, веси малие и болшие, коими товари важить, локте, коими сукна, материн шелковии, полотна и протчое сим подобное мерать, ведра, гарци и кварти, которими пития продаются, должньї бить везде праведние, а не фальшивие [...] Для лутчего же в том смотрения з

313

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

между себе определять кого пристойно и записивать почему, что в которьій торг бьівает в продажи, для всякой справки и о том иметь особую о ценах книгу, а буде бьі кто какого б он звання ни бьіл, инньїе против вьішшеписанньїх мер н весов подставлять и их употреблять и тем общество изобижать дерзнул, а урядники того смотреть пренебрегали б, и то правилно до­ ведено будет, на таковом всяком виноватом, кто бьі он ни бнл, штрафа четирнадцят рублей и сорок копеек доправить, и с тех денег половину одну на канцелярские росходи употредлять, а другую отдать обидимому. [...]

4

Онме ж градские урядники по кождим торгам всякого хлеба, смотря по урожаю и по времени за докладом в городе вьішшой власти з общого согласия питейньїх, естннх и крамньїх вешей правдивую цену ставить должньї, чтоб продавцам за умалением, а купцам за подвишением той цени не бьіло убиточно и обидно, и тоею ж ценою обьіватели всякого звання покупать имеют без наддачи, а кто бьі в противность сему инако поступал и в том изобличен бьіл, таковаго штрафоват, как вьішше сего в пункте 2 показано.

5

Градским урядникам возбранять игр, ячко то релей, купальних огнев, костирства, пянственньїх шумов, кулачньїх боев, вечорничних зборищ и тем подобних игрищ, а особливо собою и чрез городничих и сторожей присматривать всяких бродяг и прошаков, найпаче здорових, которие б без свильтелства и пашпортов волочились, и где такие являтся, брать оньи под караул, понеже под тем видом многии злии люди, яко то вори, зажигатели и другии злодеи укриваются и поступать с оньїми как в главе 27, артикуле 12 изображено. [...]

8

Градские урядники над цехмистерами всяких цехов, яко и цехмистри над своими братчики цеховими должньї смотреть, чтоб никто учеников своих и других какого ни єсть художества совершенно не изучившихся в майстери не производили, инако же естли би от такого неискусного май­ стра учинился кому в чем чрез его неискуство убиток и порча, тое истцу цехом награждать имеют. А золотара, если б золото или серебро примесом фалшовал, за то публично его на теле наказав и безчестньш опубликовав, обиженному из мнений его доправить. [...]

Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743.

Київ, 1997. - C. 452-460.

Опис церемонії обрання українського гетьмана (1750 р., лютого 22)

Означенного числа для знання всем малороссийским чинам, до города Глухова сехавшимся, к собранию их в городе Глухове, учинени били с пушечной стрелбн три сигнали.

314

Ро з д і л V. С^спільно-палггичні, економічні та культурні процеси в Україні...

1сигнал по отбитии утренной зори. По которому великороссийский глуховской гарнизонной полк з заде к западной стороне театра зделаного, для избрания гетманского между церквами Живоначалния Тройци и Чудо­ творна Николая, в параде поставлен бил.

Потом малороссийские все полки, в которих стояло до пяти тисяч ря­ дових козаков, кой уже до того сигнала собрались за городом и стояли в готовости, ишли з ружьем и при шаблях строєм пеши в город з разпущенними полковими и сотенними знаменами и з полковою музикою, играя марш из боєм, ишли по войсковому порадку следующим образом.

По старшинству полковников.

1полк Лубенский, при нем командировал того ж полку полковник Петр Апостол с полковою и сотенною старшиною и сотни оного полку следовали одна за одною порядочно.

2 полк Миргородский, при нем командировал того ж полку полковник Василий Капнист, а шел тот вишеописанним же военньїм порядком.

3 полк Гадяцкий, при нем командировал того полку полковник Петр Галецкий с полковою старшиною и сотниками.

4 полк Переяславский, при нем командировал того полку полковник Семен Судима с полковою старшиною и сотниками.

5 полк Прилуцкий, при нем командировал того полку полковник Григорий Галаган с полковою старшиною и сотниками.

6 полк Стародубовский, при нем командировал того полку полковник Федор Максимович с полковою и сотенною старшиною.

7 полк Нежинский, при нем командировал того полку полковник Се­ мен Кочубей с полковою и сотенною старшиною.

8 полк Черниговский, при нем командировал того полку полковник Йван Божич с полковою и сотенною старшиною.

9полк Киевский, при нем командировала полковая того полку стар­ шина, за неимением в том полку полковника.

10 полк Полтавский, при нем командировала полковая того полку старшина, за битием в то время оного полку полковника Андрея Горленка

вС-Петербурхе.

Которие малороссийские полки, пришед в город к устроенному для из­ брания гетмана театру, поставленния вокруг оного театра шеренги таким образом: с правой сторони от глуховского гарнизонского полку — полки Лу­ бенский, Миргородский, Гадятпапі и Переяславский. З левой строни от того ж гарнизонского полку — полки Прилуцкий, Стародубовский, Нежинский, а Черниговский и Киевский и Полтавский полки за недостатком и теснотою места, поставлени по мостовой болшой улици. Тими малороссийскими пол­ ками командировал асаул полковой енералний Яков Якубович.

2 сигнал в девятом часу с полуночи.

По которому генералная малороссийская старшина, бунчуковие товарищи и протчая малороссийская знатная шляхта собрались во дворе к Его Сиятельству Господину Генералу Майору, Лейб-компании подпорутчику Ее Императорскаго Височества Великой Княгине действительному камер­ геру и ординов Святого Александра и Святая Анни кавалеру графу Йвану Семеновичу Гендрикову. Преосвященний архиепископ митрополит Киев-

315

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Хрестоматія

ский Тимофей Щербацкий, архимандрит Печерский Иосиф Оранский и протчое трех малороссийских епархий духовенство сехалися в церковь Чудотворца Николая. Епископ Чернеговский Амбросий Дубневич тут же в Глухове будучий, за болезнию своєю, в той церемонии не бил.

В 10 пополуночи часу третий пушечний сигнал. Посля оного из двора Его Сиятелства графа Гендрикова к тому же театру з триумфалною церемониею следовали компанейских полков один старшина, за ним — 16, а за ними гетманская войсковая музика в убранстве на лошадях ехали и гранием на трубах и з боєм на литаврах, за ними в богатой карете о шести конях ехал иностранной коллегии секретарь Стефан Писарев, держа в руках на болшом серебряном визолоченом блюде Ея Императорского Величества височайшую грамоту, которой грамоте от всех полков отдавана честь наклоненними знаменами, ружем и игранием музики и боєм на литаврах. Вокруг той карети по обойм сторонам шли з ружьем гарнизонские грена­ дери 12 человек.

За тою каретою несли гетманские клейноти.

1. Болшой штандарт или знамя под российским гербом, которой дан бил от блаженния памяти Великого государя Императора Петра Второго умершему гетману Даниилу Апостолу. Несен бунчуковим товаришем Йва­ ном Гамалеею. По обойм сторонам того шли два знатние бунчуковие товарищи, за ними асенствовал хоружий енералний Николай Ханенко и 12 че­ ловек бунчукових товарищей.

2.Потом несени били гетманская булава на оксамитной подушке зло­ тим позументом обложенной, по рогам золотие кисте, двома бунчуковими товарищи Яковом Мировичем да Федором Ширяєм, за ними асистовали судия енералний Яким Горленко, подскарбий войсковьій енералний Ми­ хайло Скоропадский и писарь енералний Андрей Безбородко, в заключении 24 человек бунчукових товарищей.

3.Гетманской бунчук на бархатной подушке, золотим позументом об­ ложенной, кисте золотие по рогах, несен двома бунчужним товарищи и Яковом Лизогубом да Петром Чарнолуцким. Асистовал бунчучний енерал­ ний Дамиан Оболонский, а за ним все бунчуковие товарищи и протчое знатное малороссийское шляхетство.

4.Болшая гетманская печать на такий же бархатной подушке несена двома бунчуковими товарищи Петром и Григорием Горленками. Асистовал писарь суда енералного Йван Пиковец. По обойм сторонам его два бунчу­ ковие товарища Йван Журавка да Илия Журман. За ними шли войсковой енералной канцелярии и суда енералного канцеляристи.

5.Войсковой прапор несен бунчуковим товаришем Павлом Мокриевичем, за оним следовали войсковия товарищи.

За теми гетманскими клейнотами ехал в карете цугом Его Сиятелство граф Гендриков с надлежащей от свити его асистенциею.

Взаключении того 16 человек виборних компанейцов при едном их старшине следовали за ружем пешо. И от двора Его Сиятельства графа Гендрикова до церкви Троецкой по обойм сторонам улици компанейци и жолдаки при ружи стояли, даби шествию церемонии от никого помешательства не било.

316

Ро з д і л V. Суспільно-полпмчні, економічні та культурні процеси в Україні...

На месте гетманского избрания внсочайшая государственная грамота положена на гетманском столе, красною кимною покрнтом, с правой сто­ рони, гетманские клейноти на том же столе з левой сторони близ грамоти. Вишепомянутий болшой штандарт держал там же бунчуковий товариш, которий его и нес. С той же сторони митрополит киевский и все духовен­ ство в священних одеяниях стояло, а близ гетманских клейнотов з левой сторони енералная малороссийская старшина, бунчуковие же товарищи и все протчие малороссиское знатное шляхетство, по обойм сторонам театра стояли.

Помянутий граф и кавалер Гендриков стоял в своем строевом килиме посредине театру, которий також зделан бил в три болшие градуси и по градусам обведен перилами и первой вишитий градус покрит бил весь красним французким сукном.

При некотором многократном духовних и мирских чинов собраний, граф Гендриков велегласно всем обявил следующую речь, что Ея Императорское Величество, по прошению всего малороссийского народа всемилостивейше соизволяет бить по-прежнему во всей Малой России гетману и повелевает избрать тож себя гетмана по малороссийским своим правам и вольностям волними голосами, для которого избрания он з високомонаршою грмотою в Малую Россию прислан.

Потом високомонаршая грамота иностранной коллегии секретарем всему собранию велегласно чтени и оная состоит в такой силе.

И по прочтении оной всемилостивейшей грамоти, за таковое Ея Императорского величества к малороссийскому народу милосердне, преосвя­ щенним митрополитом киевским говорено устное благодарение. По окончании же того Его Сиятельство граф Гендриков на все четире сторони оборачиваясь, велегласно в слух всем обявлял, кого именно в Малую Рос­ сию желают себе гетмана.

На что все духовние чини, генералная старшина, полковники, бунчуко­ вие товарищи и все протчие единогласной учинили возглас и желание бьгть в Малой России гетманом Ея Императорского Величества действителному камергеру, ординов Святого Александра и Святия Анни кавалеру, графу, Его Сиятелству Кирилу Григориевичу Разумовскому яко природному малорос­ сийскому патриоту. Что троєкратним желанием подтвердили. [...]

Короткий опис Малоросії (1340—1776).

Київ, 2012. - С. 137-140.

Донесення генеральної старшини гетьману Кирилу Розумовському з проханням про заборону вільних переходів посполитим

(1752 р., лютого 29)

От начала прксоединения Малия России в верное подданство под BW- сочайшую Всероссийской империи державу, привилегии и малороссийские права от всех вьісокославния и безсмертния памяти государей всепресвет-

317