Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка 2-К термін навчання 4р.6м. 2012 Гуля.doc
Скачиваний:
61
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Релігієзнавство

Релігієзнавство як нормативний курс є однією з дисциплін філософського циклу, що обумовлює його звʼязок з філософією, культурологією, політологією, психологією, усім комплексом соціально-гуманітарних дисциплін.

Вивчення курсу "Релігієзнавство" має важливе світоглядне значення, оскільки дозволяє зʼясувати сутність релігії як соціокультурного феномену, роль сучасних релігій у розвитку цивілізації, відродженні національно-духовних цінностей народу, є вагомим чинником підвищення освітнього рівня людини.

Відсутність необхідних знань з релігієзнавства знижує ефективність розвʼязання міжцерковних і міжконфесійних конфліктів на теренах нашої держави, зумовлює нерозуміння специфіки релігійної свідомості та релігійної діяльності, а також витоків релігійно-церковних проблем.

Релігієзнавчі знання – необхідна умова гуманітарної освіти фахівця будь-якого профілю, в тому числі й тих, чий фах безпосередньо повʼязаний з роботою в юридичній та правоохоронній сферах. Релігієзнавство як навчальна дисципліна покликана сформувати системні знання правових засад взаємовідносин держави і церкви, церковно-владних повноважень в історичному процесі, особливостей взаємовідносин держави та церкви (релігійних організацій) в Україні, конституційно-правових принципів свободи совісті та віросповідання, правового регулювання діяльності релігійних організацій в державі, міжнародних стандартів свободи совісті, віросповідання та релігійних організацій.

Мета курсу – формування, поглиблення та конкретизація знань про релігію, її специфіку, основні етапи та форми розвитку, законодавче врегулювання відносин держави і церкви та діяльності релігійних організацій.

Предмет курсу – закономірності виникнення, розвитку та функціонування релігії, її багатоманітні форми в суспільстві. Релігієзнавство висвітлює основні релігієзнавчі концепції, історію виникнення, розвитку і сучасний стан національних і світових релігій, становлення релігійних конфесій в Україні.

Завдання курсу – сформувати системні та глибокі знання про обʼєкт, предмет і методи релігієзнавства, його понятійно-категоріальний апарат, основні концепції релігії, окремі фундаментальні положення історії та філософії релігії, їх місце в системі наукового знання, особливості віровчення і культово-обрядової діяльності різних релігій світу, історичні типи взаємин церковної та світської влади, взаємодію релігії з іншими формами суспільної свідомості; сприяти світоглядному самовизначенню та багатогранному розвитку особистості.

У результаті засвоєння змісту дисципліни студенти повинні оволодіти знаннями про релігію як явище соціального і духовного буття людини, її специфіку і місце в системі культури, ґенезу релігії в історії людства, а також вміти аналізувати проблеми свободи совісті в сучасному світі, основні тенденції розвитку релігій, причини виникнення нетрадиційних релігійних течій та обʼєднань, застосовувати нормативно-правові акти, що регламентують державно-церковні та релігійні відносини, у професійній юридичній та правоохоронній діяльності.

У результаті вивчення дисципліни "Релігієзнавство" студенти повинні:

знати

  • соціально-історичні передумови виникнення релігійного світогляду та його специфіку;

  • закономірності функціонування сучасних релігій в соціумі та їхню роль в розвитку цивілізації;

  • характерні риси світових, національних і нетрадиційних релігій сучасності;

  • особливості віровчення та культу сучасних релігійних течій та обʼєднань в Україні;

  • основні положення міжнародних нормативних актів щодо свободи совісті та віросповідання;

  • чинне законодавство України, яке регулює діяльність релігійних організацій.

уміти

  • визначати основні структурні елементи релігії та її місце в системі духовних і культурних цінностей людства в сучасному суспільстві;

  • аналізувати взаємодію держави і церкви, визначати тип їхніх відносин;

  • характеризувати віровчення, культ сучасної релігійної організації;

  • давати обʼєктивну оцінку діям представників релігійних обʼєднань у конкретних ситуаціях;

  • здійснювати юридичну кваліфікацію діянь віруючих, визначати вид і характер відповідальності за порушення законодавства, яке регулює релігійну діяльність.