Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
готово бжд.doc
Скачиваний:
91
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
402 Кб
Скачать
☆

30.Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.

Неоднакова біологічна дія різних видів і енергії випромінювань при одній і тій же поглиненій дозі привело до необхідності враховувати відносну біологічну ефективність (ВБЕ). Відносна біологічна ефективність буде мінятися в досить широких межах у залежності від об'єкта й умов опромінення, а також обраного показника дії іонізуючого випромінювання. Так, наприклад, те саме променеве ураження – виникнення катаракти (помутніння кристалика) у 50% мишей при опроміненні рентгенівськими променями викликалася дозою 800 рад, а при опроміненні нейтронами – дозою 200 рад. У даному випадку ВБЕ дорівнює чотирьом. Ця величина зростала, якщо опромінення тією же дозою здійснювалася не відразу, а окремими порціями. Для гігієнічних розрахунків приймають відносні величини, що наведені в табл. 2.3. Отже, доза швидких нейтронів величиною в 1 рад зробить таку ж біологічну дію на людину, що і доза 10 рад рентгенівських чи гамма-променів. Якщо людина піддавалася змішаному опроміненню гамма-променями і нейтронами, простого підсумовування дози (кількості поглиненої енергії) ще недостатньо для того, щоб оцінити можливий біологічний ефект. Еквівалентна доза є мірою біологічного впливу випромінювання на конкретну людину, тобто індивідуальним критерієм небезпеки, зумов­леним іонізуючим випромінюванням. За одиницю вимірювання еквіва­лентної дози прийнятий зіверт (Зв). Зіверт дорівнює поглинутій дозі в 1 Дж/кг (для рентгенівського, α і β випромінювань). Позасистемною одиницею служить бер (біологічний еквівалент рада). 1 бер = 0,01 Зв.

31. Джерела радіоактивної небезпеки.

Радіаційно небезпечними називають об’єкти народного господарства, що використовують у своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання, або останні утворюються в процесі функціонування цих об’єктів. Нині майже в 30 країнах світу експлуатуються близько 450 атом­них енергоблоків, з них 46 — у країнах СНД. Їх загальна потужність становить понад 30 ГВт. Кількість електроенергії, що виробляється атомними електростанціями світу, — майже 20 %, у Європі її частка становить приблизно 35 %. За всю історію атомної енергетики в світі було зареєстровано понад 300 аварійних ситуацій (за винятком СРСР). У СРСР, крім катастрофи на ЧАЕС, інші аварії були не оприлюднені. У табл. 3.8. подано найбільші викиди РР, що сталися у ХХ столітті. Крім небезпеки, що створюють аварії на АЕС, існує ще багато різних джерел радіоактивного зараження. Вони безпосередньо пов’язані з видобутком урану, його збагаченням, переробкою, транспортуванням, збереженням і похованням відходів. Небезпеч­ними є галузі науки й промисловості, що використовують радіоізотопи та інші джерела іонізуючого випромінювання. Це — ізотопна діагностика, рентгенівське обстеження хворих, рентгенівське оцінювання якості технічних виробів тощо. Радіоактивними іноді можуть бути деякі будівельні матеріали.

Радіаційні аварії за масштабами поділяють на три типи: -локальні — це аварія, радіаційні наслідки якої обмежуються однією будівлею; -місцеві — радіоактивні речовини не поширюються за межі території АЕС; -загальні — аварії, радіаційні наслідки яких поширюються за територію АЕС.