- •1. Дисципліна безпеки життєдіяльності, її завдання, мета вивчення, об’єкт та предмет дослідженя.
- •2. Поняття «про аксіому потенційної небезпеки».
- •3. Біосфера та її компоненти, межа їх розповсюдження на планеті. Людина і біосфера. Поняття про ноосферу.
- •4. Біогеоценоз, його характеристики та компоненти.
- •5. Адаптивні типи людей. Антропоекологічні системи і здоров’я. Еноргозбереженість та технічна озброєність – передумови заселення екологічних ніш.
- •6. Природні явища – джерела небезпечних факторів.
- •7. Джерела небезпечних факторів побутового походження.
- •8. Поділ негативних факторів за характером дії на організм людини.
- •9. Біоакумуляція та її кількісна характеристика. Вплив біоакумуляції на процес проникнення небезпечних речовин в організм людини.
- •11. Фізичні небезпечні фактори.
- •12. Хімічні небезпечні фактори.
- •13. Біологічні небезпечні фактори.
- •14. Принципи нормування небезпечних факторів.
- •15. Визначення гранично допустимого рівня фактору.
- •16. Небезпечні хімічні речовини.
- •17. Шляхи надходження небезпечних хімічних речовин в організм людини.
- •18. Комбінована дія небезпечних хімічних речовин.
- •19. Принципи нормування небезпечних хімічних речовин.
- •20. Механічні коливання(вібрація) та її вплив на людину.
- •21. Шум. Дія шуму на організм людини.
- •22. Інфразвук та його дія на людину.
- •23. Ультразвук та його вплив на організм людини.
- •24. Поняття про іонізуючі випромінювання.
- •25. Рентгенівські промені: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •26. Гамма – кванти: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •27. Бета – випромінювання: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •28. Альфа – випромінювання: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.
- •29. Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз іонізуючого випромінювання.
- •30.Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.
- •31. Джерела радіоактивної небезпеки.
- •32. Основні уражаючі фактори, що утворюються при аваріях з викидом у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів.
- •33. Поняття про радіоактивне зараження місцевості. Принцип поділу місцевості що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.
- •34. Принципи захисту людини, що діє на радіоактивно-зараженій території.
- •35. Хімічно – небезпечні об’єкти та їх характеристика.
- •36. Уражаючі фактори, що утворюються при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •37. Поділ небезпечних хімічних речовин за механізмом впливу на організм людини.
- •38. Поняття «стійкості небезпечної хімічної речовини»
- •39. Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.
- •40.Уражаючі фактори, що утворюються при пожежах та вибусі на під-вах промисловості.
- •41. Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.
- •42. Особливості сучасного тероризму.
- •43. Вибух як засіб терору.
- •44. Деякі аспекти забезпечення безпеки населення під час терористичних актів.
- •45. Характерні риси сучасної війни.
- •46. Поняття про ядерну зброю. Уражаючі фактори ядерної зброї.
- •47. Запобігання ураження та захист від дії уражаючих факторів ядерного вибуху.
- •48. Хімічна зброя, як засіб введення сучасних бойових дій. Урожаючі фактори хімічної зброї.
- •49. Запобігання ураження та захист від дії отруєних речовин.
- •50. Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких, можуть бути використані в якості біологічних засобів ураження людей..
- •51. Принципи захисту від біологічної зброї.
- •52.Призначення засобів колективного захисту та їх класифікація. Типи сховищ за ознаками.
- •53. Призначення засобів індивідуального захисту та іх класифікація за принципом дії.
- •54.Медичні засоби захисту людини у надзвичайній ситуації.
- •55. Засоби медичного захисту при ураженні організма іонізуючими променями.
- •56. Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.
- •58. Задачі і принципи надання першої медичної допомоги, табельні та підручні засоби першої медичної допомоги.
- •57. Поняття про протибактеріальні засоби.
- •59. Головний принцип яким необхідно керуватися при наданні першої медичної допомоги. Термін надання першої медичної допомоги.
- •60. Поняття про кровотечі. Принципи припинення кровотечі. Артеріальні кровотечі. Венозні кровотечі. Капілярні кровотечі. Можливі наслідки кровотечі. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів.
- •61. Причини виникнення та характеристика переломів кісток.
- •62. Травматичний шок, фази, профілактика.
- •63. Види та ступені опіків. Опікова хвороба та опіковий шок. Перша допомога при опіках. Перша медична допомога при опіках очей.
- •64. Непритомність. Перша допомога при непритомності.
47. Запобігання ураження та захист від дії уражаючих факторів ядерного вибуху.
Під час ядерного вибуху можуть утворюватися такі уражаючі фактори: повітряна ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне зараження, електромагнітний імпульс та ін. Повітряна ударна хвиля ядерного вибуху виникає в результаті розширення розпеченої маси газів у центрі вибуху. Вона уражає як дією надлишкового тиску, так і швидкісним натиском (метальна дія), зумовленим рухом повітря в хвилі. Люди, техніка, розташовані на відкритій місцевості, уражаються переважно в результаті метальної дії повітряної ударної хвилі, а об’єкти великих розмірів, наприклад, будинки, — дією надлишкового тиску. Світлове випромінювання ядерного у людей може викликати опіки шкіри, ураження очей і тимчасове осліплення. Опіки очного дна можливі на відстанях, що перевищують радіуси зон опіків шкіри. Тимчасове осліплення виникає зазвичай уночі та у сутінках. Воно не залежить від того, куди дивилася людина у мить вибуху, й не носить масового характеру. Удень осліплення виникає лише у разі спостереження за вибухом, воно тимчасове й проходить швидко, не залишаючи наслідків, і медична допомога зазвичай не потрібна. Проникаюча радіація викликає потемніння оптики, засвічування світлочутливих фотоматеріалів і виводить з ладу радіоелектронну апаратуру, що містить напівпровідникові елементи. Захиститися від проникаючої радіації зазвичай можна у фортифікаційних укріпленнях (сховищах, протирадіаційних укриттях), а також будинках, метро та інших об’єктах. Радіоактивне зараження місцевості, приземного шару атмосфери, повітряного простору, води й інших об’єктів виникає в результаті випадання радіоактивних речовин з хмари ядерного вибуху під час її руху. Поступово осідаючи на поверхню землі, радіоактивні речовини створюють ділянку радіоактивного зараження, яку називають радіоактивним слідом. Ядерні вибухи зумовлюють виникнення потужних електромагнітних полів, які через їх короткочасне існування називають електромагнітним імпульсом (ЕМІ). ЕМІ впливає насамперед на радіоелектронну й електротехнічну апаратуру.
48. Хімічна зброя, як засіб введення сучасних бойових дій. Урожаючі фактори хімічної зброї.
Другою складовою зброї масового ураження є хімічна зброя. Хімічна зброя (ХЗ) — це отруйні речовини й засоби їх застосування. Отруйними речовинами (ОР) називають токсичні хімічні сполуки, призначені для того, щоб завдати масових уражень людям під час їх бойового застосування. Основу хімічної зброї становлять отруйні речовини. За характером впливу на організм людини ОР поділяють на нервово-паралітичні, шкірнонаривні, загальноотрутні, задушливі, психохімічні й дратівні. За швидкістю уражаючої дії ОР поділяють на смертельні та такі, що тимчасово та короткочасно спричиняють непрацездатність людей.
Під час бойового застосування смертельні ОР викликають тяжкі (смертельні) ураження людей. До цієї групи входять ОР нервово-паралітичної, шкірнонаривної, загальноотруйної та задушливої дії, ботулінічний токсин (речовина ХR). До тимчасової втрати працездатності призводять (від декількох годин до кількох діб) ОР психохімічної дії та стафілококовий токсин РG. Уражаюча дія ОР дратівної дії виявляється під час контакту з ними й триває декілька годин.
Під час бойового застосування ОР можуть перебувати в пароподібному, аерозольному й крапельно-рідкому стані. У пароподібний і дрібнодисперсний аерозольний стан (дим, туман) переходять ОР, що призначені для зараження приземного шару повітря. Хмару пари й аерозолів, утворену в мить застосування хімічних боєприпасів, називають первинною хмарою зараженого повітря (ЗП). Хмару пари, що утворюється за рахунок випару або вторинного пилоутворення ОР, що випали на ґрунт, називають вторинною. ОР у вигляді пари й дрібнодисперсних аерозолів переносяться вітром та уражають людей не тільки в районі застосування, а й на значній відстані. Глибина поширення ЗП над пересіченою й лісистою місцевістю порівняно з відкритою менша в 1,5—3 рази. Виярки, яри, лісові й чагарникові масиви можуть бути причиною застою ОР й зміни напрямку їх поширення.
Залежно від способів застосування хімічної зброї та властивостей отруйних речовин ними можуть бути заражені атмосфера, місцевість або й те, й інше (комбіноване зараження). Хмару пари (туману, диму, мряки) ОР, що утворюється безпосередньо у мить застосування хімічної зброї, наприклад, у разі спрацювання хімічних боєприпасів, називають первинною хмарою. Вона є причиною безпосереднього ураження незахищених людей і тварин. Хмару пари ОР, що утворюється під час випаровування отруйної речовини із зараженої місцевості, техніки й споруд, називають вторинною хмарою.