- •Розділ XIV злочини у сфері охорони державної
- •Стаття 328. Розголошення державної таємниці
- •Стаття 329. Втрата документів, ще містять державну таємницю
- •Стаття 331. Незаконне перетинання державного кордону
- •Указ Президента України № 194/93 від 5 червня 1993р. “Про посвідчення особи моряка”
- •Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
- •Стаття 334. Порушення правил міжнародних польоте
- •Пк (ст. Ст. 1-2, 9-ю, 12, 15, 38, 51, 57-58).
- •Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову службу Ухилення від призову на строкову військову службу —
- •Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією Ухилення від призову за мобілізацією — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
- •Стаття 337. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів
- •РозділXv
- •Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
- •4. Суб’єкт злочину загальний.
- •5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
- •Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу
- •Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
- •Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
- •Стаття 347. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу
- •Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
- •Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
- •3. Суб’єкт злочину загальний.
- •Стаття 356. Самоправство
- •Постанова км “Про документи про освіту та вчені звання № 1260 від 12 листопада 1997р.
- •Конституція України (розділ II).
- •Стаття 360. Умисне пошкодження ліній зв’язку
- •Розділ XVI злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин(комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж
- •4. Суб’єкт злочину загальний.
- •Стаття 362. Викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем
- •РозділXviiзлочини у сфері службової діяльності Загальні положення до розділу
- •Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
- •Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
- •Стаття 366. Службове підроблення
- •Стаття 367. Службова недбалість
- •Стаття 368. Одержання хабара
- •Стаття 369. Давання хабара
- •Стаття 370. Провокація хабара
- •РозділXviiiзлочини проти правосуддя Стаття 371. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт
- •5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
- •Стаття 373. Примушування давати показання
- •Стаття 374. Порушення права на захист
- •Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів
- •3. Об’єктивна сторона злочину полягає у втручанні в діяльністьсудді.
- •Стаття 377. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного
- •Стаття 380. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
- •Стаття 381. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
- •Стаття 382. Невиконання судового рішення
- •Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р. (ст. Ст. 69, 70).
- •Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину
- •3. Суб’єкт злочину загальний.
- •Стаття 384. Завідомо неправдиве показання
- •Стаття 387. Розголошення даних досудового слідства або дізнання
- •Стаття 388. Приховування майна Приховування майна, що підлягає конфіскації або на яке накладено арешт чи яке описано, —
- •Кпк (ст. Ст. 125,126,247).
- •Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі
- •4. Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.
- •Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
- •Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи
- •Втк (ст.71).
- •Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
- •Місцем вчинення злочину є виправні установи.
- •Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
- •Кпк (ст. Ст. 165,335,343, 401). Стаття 394. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
- •Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду
- •Закон України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі від 1 грудня 1994 р.
- •Стаття 396. Приховування злочину
- •2. Не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину члени сім’ї чи близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.
- •3. Суб’єкт злочину загальний.
- •Стаття 397. Втручання в діяльність захисника чи представника особи
- •4. Суб’єкт злочину загальний.
- •Конституція України (ст. 59). Кпк (ст. Ст. 44-48, 61, 61-1).
- •Стаття 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
- •Стаття 399. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
1. Незаконний вплив у будь-якій формі на Президента : України, Голову Верховної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника. Голову Рахункової палати або члена Рахункової палати, Голову або члена Центральної виборчої комісії, Голову Національного банку України, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Голову Антимонополь-ного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень —
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища,—
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
1. Об’єктом злочину є нормальна діяльність перелічених у диспозиції ч. 1 ст. 344 службових осіб, а також авторитет органів державної влади, в яких вони працюють.
2. Потерпілими від цього злочину є лише службові особи, перелічені в диспозиції ч. 1 ст. 344: 1) Президент України; 2) Голова Верховної Ради України; 3) народний депутат України; 5) Прем’єр-міністр України; 6) член Кабінету Міністрів України; 7) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини або його представник; 8) Голова Рахункової Палати або член Рахункової палати; 9) Голова або член Центральної виборчої комісії; 10) Голова Національного банку України; 11) член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; 12) Голова Антимонопольного комітету України; 13) Голова Фонду державного майна України; 14) Голова державного комітету телебачення і радіомовлення України. При цьому потерпілими можуть виступати особи, обрані чи призначені на зазначені посади у порядку, встановленому законом. Особи, які обіймають ці посади з порушенням встановленого порядку, потерпілими від цього злочину виступати не можуть.
Правильна кваліфікація дій винного за ст. 344 потребує встановлення часових меж, в яких та чи інша особа виконує повноваження державного діяча (про це див. коментар до ст. 112).
3. Об’єктивна сторона злочину полягає у незаконному впливі у будь-якій формі на державного діяча.
Про поняття незаконного впливу див. коментар до ст. 343. Якщо незаконний вплив здійснюється шляхом погрози вбивством, заподіянням шкоди здоров’ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі, або застосуванням насильства щодо осіб, які названі як потерпілі у диспозиції ч. 1 ст. 346 і водночас виступають потерпілими від цього злочину, то вчинене слід кваліфікувати за ст. ст. 344 і 346. Якщо погроза чи насильство застосовувалися щодо осіб, які виступають потерпілими від злочину, передбаченого ст. 344, а серед потерпілих у ст. 346 не названі, то вчинене за наявності конкретних обставин кваліфікується за ст. ст. 344 і 350.
Злочин вважається закінченим з моменту здійснення незаконного впливу на державного діяча.
4. Суб’єкт злочину загальний.
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою перешкодити виконанню потерпілим службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень. Під виконанням державним діячем службових обов’язків слід розуміти реалізацію ним наданих йому Конституцією чи законами України повноважень.Прийняття незаконних рішень — це прийняття рішень, які не входять до компетенції державного діяча, або рішень, які суперечать чинному законодавству.
6. Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 344) є використання винним свого службового становища при здійсненні незаконного впливу на державного діяча.
Конституція України (ст. ст. 79, 88, 104, 106, 114, 122, 128,148). Закон України “Про статус народного депутата України в редакції від 22 березня 2001р.
Закон України “Про Антимонопольний комітет” від 26 листопада 1993р.
Закон України “Про Рахункову палату України” від 12 липня 1996р.
Закон України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” від 23 вересня 1997 р.
Закон України “Про Центральну виборчу комісію” від 11 грудня 1997р.
Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 р. (ст. ст. 6, 9).
Закон України “ПроНаціональний банк України” від 20 травня 1999р.
Указ Президента України № 1574/99 від 15 грудня 1999р. “Про склад Кабінету Міністрів України”.
Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків —
карається виправними роботами на строк До двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків —
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків —
карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою,—
караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.
1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є нормальна діяльність правоохоронних органів, їх авторитет, а додатковим обов’язковим об’єктом — психічна недоторканність працівників правоохоронних органів або їх близьких родичів, їх здоров’я.
2. Потерпілими від цього злочину можуть бути: 1) працівник правоохоронного органу; 2) його близькі родичі. Про поняття працівника правоохоронного органу див. коментар до ст. 342, а про поняття близькихродичів — коментар до ст. 115.
3. Об’єктивна сторона злочину може бути виражена у: 1) погрозі (ч. 1 ст. 345); 2) заподіянні побоїв, а також тілесних ушкоджень — легких, середньої тяжкості (ч. 2 ст. 345) або тяжких (ч. З ст. 345). Відповідальність за ч. 1 ст. 345 настає, коли мала місце погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна. Така погроза має бути дійсною і реальною.” Погроза може виражатися у висловлюванні (усно, письмово, із застосуванням технічних засобів), у жестах, а також у інших діях, за допомогою яких винний залякує потерпілого вчиненням вбивства, застосуванням до нього насильства чи знищенням його майна. Для кваліфікації дій винного за ч. 1 ст. 345 наявність реальних підстав побоювання потерпілим виконання погрози не є обов’язковою.
Під погрозою насильством слід розуміти погрозу заподіяння потерпілому побоїв, тілесних ушкоджень, інших насильницьких дій. Про поняття погрози вбивством див. коментар до ст. 129, а про поняття погрози знищенням майна — коментар до ст. 195.
Обов’язковою ознакою погрози у складі цього злочину є те, що вона вчиняється у зв’язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов’язків. Про поняття виконання службових обов’язків працівником правоохоронного органу див. коментар до ст. 342.
Про поняття побоїв, легких, середньої тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень див., відповідно, ст. ст. 126, 125, 122, 121 1 коментар до них.
Злочин вважається закінченим з моменту висловлення погрози (ч. 1 ст. 345), заподіяння побоїв чи тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 345).
4. Суб’єктом цього злочину у вигляді погрози, заподіяння побоїв або легких тілесних ушкоджень може бути осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а у вигляді заподіяння середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень —14-річного віку.
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
6. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його організованою групою. Про поняття організовоноГ групи див. ст. 28 і коментар до неї
