Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією Ухилення від призову за мобілізацією — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

1. Своєчасне та швидке проведення мобілізації є запорукою ефективного відбиття воєнного нападу на країну або виконання Україною відповідних міжнародних зобов’язань по спільній обороні від агресора. Тому ухилення від призову до лави ЗС військовозобов’язаних контингентів’в умовах таких, що розпочалися або передбачаються, воєнних дій, створює серйозну загрозу для безпеки держави в сфері оборони.

Мобілізація — це комплекс заходів, які здійснюються у державі з мстою планомірного переведення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів і сил Цивільної оборони України, галузей національної економіки, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а ЗС, інших військових формувань — на орга-лізацію і штати воєнного часу.Рішення про проведення мобілізації приймається Президентом України. Мобілізація в Україні може проголитися відкрито чи приховано і може бути загальною або частковою, а також цільовой. В мирний час може проводитись цільова мобілізація — з метою ліквідації наслідків стихійного лиха,аварій та катастроф.

2. Об’єкт цього злочину, а також його об’єктивна і суб’єктивна сторони збігаються з відповідними елементами складу злочину, передбаченого ст. 335. Проте, ухилення від призову за мобілізацією в формі бездіяльності полягає в нез’явленні суб’єкта не обов’язково до призовної дільниці, а й безпосередньо до військової частини, військової установи, які зазначені у повістці або наказі військового комісара. Крім того, при ухиленні від призову за мобілізацією’можливі й інші способи (наприклад, незаконне отримання так званої “броні”).

3. Суб’єктами злочину є громадяни України (у т.ч. й ті, які під час мобілізації перебувають за кордоном) чоловічої або жіночої статі — військовозобов’язані, що перебувають в запасі першої (військовозобов’язані, які перебували на військовій службі й отримали під час її проходження військово-облікову спеціальність) або другої (військовозобов’язані, які не отримали військово-облікової спеціальності, які проходили військову службу в інженерно-технічних частинах, які взагалі не призивалися на військову службу, а також військовозобов’язані-жінки) категорій (про поняття військовозобов’язаний див, коментар до ст. 401).

Щодо вікової ознаки суб’єкта цього злочину, то ним можуть бути особи віком від 18 років до граничного віку перебування в запасі першого або другого розряду (для солдат, матросів, сержантів і старшин — це, відповідно, 35 і 40 років, прапорщиків і мічманів — 35 і 50, молодших офіцерів — 45 і 50, старших офіцерів, крім полковників (капітанів 1 рангу) — 50 і 55, полковників (капітанів 1 рангу) — 55 і 60, вищих офіцерів — 60 і 65 років, для жінок — прапорщиків, мічманів і осіб офіцерського складу — 50, інших війсь-ковозобов’язаних-жінок — 45 років), а щодо статевої — то військовозобов’язаними можуть бути лише ті із жінок, які: а) звільнені з військової служби за контрактом у запас; б) мають за спеціальністю медичну підготовку або підготовку, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю за переліком, що визначається : Кабінетом Міністрів України, придатні до військової служби за станом здоров’я і віком.

Крім того, у воєнний час за рішенням Президента України можуть бути призвані на військову службу жінки, які не мають дітей або мають дітей старше 8 років та які у віці від 18 до 40 років пройшли загальне військове навчання.

Перелік осіб, які не можуть нести відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу, суттєво відрізняється від переліку осіб, які не можуть нести відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією. Так, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: а) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами й організаціями в порядку, встановленому КМ; б) визнані тимчасово нездатними до військової служби за станом здоров’я — на термін до шести місяців;

в) чоловіки, на утриманні яких перебуває більше чотирьох дітей віком до 16 років; г) жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (проте, вони можуть бути призваними тільки за місцем’ проживання у разі їх згоди); д) які зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України; е) які є народними депутатами, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Підлягають виключенню з військового обліку особи, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби, засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів» які досягли граничного віку перебування в запасі, які припинили громадянство України, а також ті, що не отримали до 36-річного віку військово-облікової спеціальності або спорідненої з нею. Тому такі особи не можуть бути суб’єктами ухилення від призову за мобілізацією. Законами України можуть бути передбачені й інші категорії громадян, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Конституція України (ст. 65, п. 20 ч. 1 ст. 106).

Закон України “Про загальний військовий обов’язок {військову службу” в редакції від 18 червня 1999р. (ст. ст. 37, 39, 41).

Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” в редакції від 13 травня 1999р. (ст. ст. 1, 21).

Закон України “Про оборону України” в редакції від 5 жовтня 2000 р. (ст. ст. 1, 17).

Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу. Додаток до наказу МО№ 1 від4січня 1995 р.

Інструкція з військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування. Затверджена наказом МО № 166 від 27 червня 1995 р.