- •Київська Русь та Галицько-Волинське князівство
- •Г алицький Данило Романович
- •Володимир Мономах
- •Роман Мстиславович
- •Ярослав Мудрий
- •Литовсько-польська доба
- •К онашевич-Сагайдачний Петро Кононович
- •Дашкевич (Дашкович) Остафій
- •Могила Петро Симеонович
- •Н аливайко Северин
- •Національно-визвольна революція
- •Брюховецький Іван
- •Виговський Іван Остапович
- •Дорошенко Петро
- •К ривоніс Максим (Перебийніс, Вільшаський)
- •Многогрішний Дем’ян Ігнатович
- •Пушкар Мартин (Пушкаренко)
- •С амойлович Іван Самійлович
- •Сомко Яким Семенович
- •Тетеря Павло Іванович
- •Ханенко Михайло
- •Х мельницький Богдан-Зіновій Михайлович
- •Хмельницький Юрій Богданович
- •Під імперською владою (кін. Xvіі – поч. XX ст.)
- •Б ілозерський Василь Михайлович
- •Вербицький Михайло Михайлович
- •Гонта Іван
- •Довбуш Олекса Васильович
- •Д рагоманов Михайло Петрович
- •З алізняк Максим
- •Калнишевський Петро Іванович
- •Кармалюк (Кармелюк) Устим Якимович
- •Костомаров Микола Іванович
- •Куліш Пантелеймон Олександрович
- •Мазепа Іван Степанович
- •Орлик Пилип Степанович
- •Палій Семен Пилипович
- •П олуботок Павло Леонтійович
- •Розумовський Кирило Григорович
- •Сірко Іван Дмитрович
- •Сковорода Григорій Савич
- •Скоропадський Іван Ілліч
- •Українка Леся
- •Франко Іван Якович
- •Ч убинський Павло Платонович
- •Шевченко Тарас Григорович
- •Б андера Степан Андрійович
- •Бондаренко Михайло Ілліч
- •Бош (Готлібівна) Євге́нія Богда́нівна
- •Волошин Августин
- •Григоренко Петро Григорович
- •Г рушевський Михайло Сергійович
- •Довженко Олександр Петрович
- •Донцов Дмитро Іванович
- •Д урдинець Василь Васильович
- •Єфремов Сергій Олександрович
- •Є хануров Юрій Іванович
- •Звягі́льський Юхим Леонідович
- •Казанець і ван Павлович
- •Кальченко Никифор Тимофійович
- •Анатолій Кирилович
- •Ковпак Сидір Артемович
- •Коновалець Євген
- •Леонід Романович
- •К оротченко Дем’ян Сергійович
- •Кравчук Леонід Макарович
- •Кучма Леонід Данилович
- •Л азаренко Павло Іванович
- •Левицький Кость
- •Любченко Панас Петрович
- •Л яшко Олександр Павлович
- •Марчак Микола Макарович
- •М арчук Євген Кирилович
- •Масо́л Віталій Андрійович
- •Махно Нестор Іванович
- •Мельник Андрій
- •Міхновський Микола Іванович
- •Петлюра Симон Васильович
- •Петрушевич Євген
- •Пустовойтенко Валерій Павлович
- •Раковський (Ста́нчев) Християн Георгійович
- •Валентин Костянтинович
- •Скоропадський Павло Петрович
- •Скрипник Микола Олексійович
- •С тепаненко Іван Никифорович
- •С тецько Ярослав
- •Стус Василь Семенович
- •Олена Іванівна
- •Тимошенко Юлія Володимирівна
- •Вітольд Павлович
- •Хвильовий (Фітільов) Микола Григорович
- •Хрущов Микита Сергійович
- •Ч ерняхівський Іван Данилович
- •Ч икаленко Євген
- •Чорновіл в’ячеслав Максимович
- •Ч убар Влас Якович
- •Шелест Петро Юхимович
- •Шухевич Роман
- •Щербицький Володимир Васильович
- •Ю щенко Віктор Андрійович
- •Я нукович Віктор Федорович
- •Великі князі київські та роки їхнього правління
- •Галицькі й галицько-волинські князі та роки їхнього правління
- •Гетьмани та роки їхнього правління
- •Запорізькі гетьмани та роки їхнього правління
- •Українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Правобережні українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Лівобережні українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Алфавітний покажчик
- •Література
Бош (Готлібівна) Євге́нія Богда́нівна
(1879 – 1925)
Радянська партійна і державна діячка, керівник уряду УРСР (грудень 1917 р. – березень 1918 р.).
Народилася 23 серпня 1879 р. у м. Очаків Херсонської губернії нині Миколаївської області. Походила з сім’ї німця-колоніста Готліба Майша, який придбав значні земельні угіддя на Херсонщині, і молдавської дворянки Марії Круссер. В 1901 р/ вступила в РСДРП. В 1905–1907 рр. займалась пропагандою ідей більшовизму на півдні України. З 1908 р. перебувала в Києві. В 1911–1912 рр. секретар комітету РСДРП в Києві. Навесні 1912 р. заарештована і вислана в Іркутську губернію. В 1914 р. разом з Георгієм П'ятаковим емігрувала за кордон. Після Лютневої революції в Росії повернулася в Київ. В 1917 р. очолювала окружний і обласний комітет більшовицької партії.
Є. Бош була одним з організаторів Всеукраїнського з’їзду рад, проголошення України радянською республікою, формування й налагодження функціонування органів державної влади УСРР. У грудні 1917 р. за її ініціативи делегати-більшовики і представники лівих течій низки інших партій залишили з’їзд рад у Києві, на який прибула велика кількість прибічників Центральної Ради, переїхали до Харкова, об’єдналися там із делегатами III Донецько-Криворізького обласного з’їзду рад і провели 11–12 грудня I Всеукраїнський з’їзд рад. З’їзд проголосив Україну республікою рад, заявив про її федеративний зв’язок з радянською Росією, оголосив владу ЦР в УНР недійсною, а закони і розпорядження – не чинними. На Україну поширювалась дія декретів петроградської РНК. В грудні 1917 р. обрана до складу більшовицького уряду в Україні – Народного Секретаріату, в якому займала посаду секретаря із внутрішніх справ, який мав об’єднувати роботу Народного секретаріату, іншими словами, бути виконуючим обов’язки голови уряду.
В 1917 – 1918 рр. керувала більшовицькими збройними загонами в Україні, згодом займалась партійною роботою у Пензі, Астрахані, Чернігові, Москві.
Уряд не раз направляв Є. Бош на лікування до Грузії, Німеччини, Італії. Там вона почала писати автобіографію у формі листів до доньок (праця не завершена) і книгу «Год борьбы. Борьба за власть на Украине с апреля 1917 года до немецкой оккупации».
Книга «Год борьбы» вийшла в світ у 1925 р. після смерті авторки (перевидана в 1990 р.).
Через загострення хронічної хвороби (сухоти, астма) і нестерпних страждань покінчила з собою (застрелилася) в січні 1925 р.
В
ернадський
Володимир Іванович
(1863 – 1945)
Український науковець, основоположник геохімії, біогеохімії, радіогеології, перший президент АН України (1918 – 1921 рр.). Ідеї Володимира Вернадського лягли в основу нових напрямів у геології, мінералогії, гідрогеології, філософії. Праці Володимира Вернадського зберігають сучасність у вирішенні проблем навколишнього середовища та екології, вводять поняття ноосфера.
В
инниченко
Володимир Кирилович
(1880 – 1951)
Український письменник, політичний діяч. Навчався в Київському університеті. За нелегальну політичну діяльність був виключений і ув’язнений. У 1907 – 1914 рр. – в еміграції. З 1907 р. – член ЦК Української соціал-демократичної робітничої партії. В. – один з організаторів Центральної Ради, заступник голови Центральної Ради, голова Генерального секретаріату і генеральний секретар внутрішніх справ (1917 – 1918 рр.). Із серпня 1918 р. – голова “Українського національного союзу”. Організатор антигетьманського повстання. В листопаді 1918 – лютому 1919 рр. – голова Директорії. В 1919 р. емігрував. У 1920 р. після повернення в Україну В. було прийнято до КПб)У, введено до складу ЦК і призначено членом ВУЦВК, заступником голови Раднаркому та наркомом закордонних справ республіки. Проте невдовзі він вийшов з партії і уряду. З 1920 р. в еміграції. Присвятив себе літературній діяльності. В еміграції написав соціально-психологічні драми “Закон”, “Великий секрет”, “Пророк”, “Над” та ін. Автор роману “Сонячна машина” – перший в українській літературі соціально-утопічний роман. 1920 р. у Відні надруковано тритомну книжку В. “Відродження нації”, в якій розповідається про надзвичайно складні та суперечливі політичні події в Україні в 1917 – 1919 рр. Під час другої світової війни був в’язнем концтабору на території Франції. У повоєнні роки займався живописом (понад 100 творів).
