- •ВИЩА МАТЕМАТИКА ДЛЯ ЕКОНОМІСТІВ
- •Видання містить короткі теоретичні відомості та формули, типові приклади задач і методику їх розв’язання, завдання для самостійної роботи, а також контрольні питання до кожної теми.
- •Призначене для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
- •ВСТУП
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •1.1.2. Елементи комбінаторики
- •Таблиця 1.1
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Розв’язування комбінаторних задач
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •1.4. ФОРМУЛА ПОВНОЇ ЙМОВІРНОСТІ. ФОРМУЛА БАЙЄСА
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •1.5. ПОСЛІДОВНІ НЕЗАЛЕЖНІ ВИПРОБУВАННЯ
- •1.5.1. Формула Бернуллі
- •1.5.2. Формула Пуассона
- •1.5.3. Локальна теорема Муавра-Лапласа
- •1.5.4. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.1.1. Дискретні випадкові величини. Функція розподілу. Основні закони розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.2. ЧИСЛОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВИПАДКОВИХ ВЕЛИЧИН
- •Таблиця 2.1
- •Числові характеристики деяких розподілів
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.4.1. Лема Чебишова
- •2.4.2. Теорема Чебишова
- •2.4.3. Теорема Бернуллі
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.5. ДВОВИМІРНА ВИПАДКОВА ВЕЛИЧИНА
- •Таблиця 2.2
- •Таблиця 2.3
- •Таблиця 2.4
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Таблиця 2.5
- •Числові характеристики двовимірної випадкової величини
- •Продовж. табл. 2.5
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •2.5.6. Умовні числові характеристики двовимірної випадкової величини. Регресія
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.1. ПРЕДМЕТ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ
- •Питання для самоконтролю
- •3.3. СТАТИСТИЧНИЙ РОЗПОДІЛ ВИБІРКИ
- •Таблиця 3.1
- •Таблиця 3.2
- •Таблиця 3.3
- •Таблиця 3.4
- •Таблиця 3.5
- •Таблиця 3.6
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.4. ГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ СТАТИСТИЧНИХ РОЗПОДІЛІВ
- •Рис. 3.1. Гістограма частот за даними прикладу 3.1
- •Рис. 3.2. Полігон частот за даними таблиці 3.6
- •3.5. ЕМПІРИЧНА ФУНКЦІЯ РОЗПОДІЛУ. КУМУЛЯТА
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Таблиця 3.8
- •Таблиця 3.9
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.7.1. Статистичні оцінки невідомих параметрів розподілу та їх властивості
- •3.7.2. Статистична оцінка математичного сподівання
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.8. ІНТЕРВАЛЬНІ ОЦІНКИ ПАРАМЕТРІВ РОЗПОДІЛУ
- •3.8.1. Надійність. Інтервал довіри
- •3.8.3. Розподіл Стьюдента
- •3.8.4. Розподіл Фішера-Снедекора
- •3.8.5. Інтервальні оцінки для математичного сподівання
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.9. ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ КОРЕЛЯЦІЇ
- •Таблиця 3.10
- •Таблиця 3.10
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.9.3. Основні поняття і методи регресійного аналізу
- •3.9.4. Метод найменших квадратів
- •Рис. 3.3. Діаграма розсіювання точок
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •3.10. СТАТИСТИЧНА ПЕРЕВІРКА СТАТИСТИЧНИХ ГІПОТЕЗ
- •3.10.1. Статистичні гіпотези. Помилки першого та другого роду
- •Питання для самоконтролю
- •Таблиця 3.12
- •Таблиця 3.13
- •3.10.2. Статистичний критерій перевірки нульової гіпотези
- •Таблиця 3.14
- •Таблиця 3.15
- •3.10.4. Перевірка гіпотези про порівняння середнього значення ознаки генеральної сукупності зі стандартом
- •3.10.5. Перевірка гіпотези про рівність дисперсій двох незалежних випадкових величин
- •Питання для самоконтролю
- •Вправи
- •Додаток А
- •Таблиця значень функції
- •Додаток Б
- •Таблиця значень функції Лапласа
- •Додаток В
- •Додаток Г
- •Додаток Д
- •Критичні точки розподілу F Фішера-Снедекора
- •Додаток Е
- •Таблиця значень
- •Додаток Ж
- •Значення
Існують інші числові характеристики, такі як: мода й медіана.
Модою M 0 статистичного розподілу вибірки називають варіанту, яка має найбільшу частоту.
Увипадку дискретного варіаційного ряду мода може визначатись неоднозначно, тому говорять про одно- і багатомодальний розподіл.
Увипадку інтервального варіаційного ряду моду визначають таким
чином:
·праву вершину так званого модального прямокутника(прямокутник, що має найбільшу висоту) з’єднують із правим верхнім кутом попереднього прямокутника;
·ліву вершину модального прямокутника– із лівим верхнім кутом наступного прямокутника;
·абсциса точки перетину цих прямих є модою розподілу.
Медіаною me статистичного розподілу вибірки називають варіанту, яка ділить варіаційний ряд на дві частини, однакові за кількістю варіант.
Якщо число варіант дискретного статистичного розподілу вибірки непарне, тобто n = 2k +1 то me = xk +1 ; при парному n = 2k медіана
me = (xk + xk +1 ) / 2.
Визначення медіани інтервального варіаційного ряду за кумулятою:
·висоту найбільшої ординати, що відповідає загальній численності сукупності, ділять пополам;
·через отриману точку проводять пряму, паралельну осі абсцис, до її перетину з кумулятою;
·абсциса точки перетину є медіаною.
Приклад 3.3. Досліджувана ознака X – кількість працівників на підприємстві має розподіл, заданий таблицею 3.8. Обчислити числові характеристики випадкової величини X.
Таблиця 3.8
Кількість |
150 |
250 |
350 |
450 |
550 |
650 |
750 |
працівників |
|||||||
(xi, чол.) |
|
|
|
|
|
|
|
Кількість |
|
|
|
|
|
|
|
підприємств |
1 |
3 |
7 |
30 |
19 |
15 |
5 |
(ni) |
|
|
|
|
|
|
|
Розв’язання. Для розрахунку числових характеристик даного розподілу зручно скористатися таблицею 3.9.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
103
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 3.9 |
|
Кількість |
|
|
|
|
Кількість |
|
|
|
|
|
|
xi ×ni |
|
|
|
(xi |
|
|
)2 ×ni |
xi2 ×ni |
|
||||||||
працівників |
|
|
підприємств |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
x |
|
||||||||||||||
(xi, чол.) |
|
|
|
|
|
|
(ni) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
150 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
150 |
|
|
|
129 600 |
22 500 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
250 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
750 |
|
|
|
202 800 |
187 500 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
350 |
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
2 450 |
|
|
|
179 200 |
857 500 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
450 |
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
|
|
|
|
|
13 500 |
|
|
|
108 000 |
6 075 000 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
550 |
|
|
|
|
|
|
|
|
19 |
|
|
|
|
|
10 450 |
|
|
|
30 400 |
5 747 500 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
650 |
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
|
|
|
|
|
9 750 |
|
|
|
294 000 |
6 337 500 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
750 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
3 750 |
|
|
|
288 000 |
2 812 500 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Усього |
|
|
|
|
|
|
|
80 |
|
|
|
|
|
40 800 |
|
|
|
1 232 000 |
22 040 000 |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Обчислимо вибіркове середнє: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
1 |
k |
|
|
|
|
|
40 800 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
x = |
|
åxi |
× ni |
|
|
= |
|
510=(чол.) – середня кількість працівників |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
n i=1 |
|
|
|
|
|
|
80 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
на підприємстві. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Дисперсію розрахуємо двома способами – за формулами (3.19) та |
|||||||||||||||||||||||||||||
(3.20): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
k |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
1 232 000 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
DB |
|
= |
|
å(xi |
- x) |
|
ni - |
|
|
|
= |
15 400. |
= |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
n i=1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
80 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
22 040 000 |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
DB = |
|
|
|
åni xi2 - (x ) |
|
= |
|
|
|
|
- (510)2 =15 400. |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
n i=1 |
|
|
|
|
|
|
|
80 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Обчислимо вибіркове середнє квадратичне відхилення: |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
sB = |
|
|
|
|
|
»124. |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
DB |
=15 400 |
|
|
|
|
|||||||||||
Таким чином, кількість працюючих на кожному підприємстві відхиляється від середньої кількості в середньому на 124 особи.
Розмах варіації дорівнює:
R = xmax - xmin = 750 -150 = 600 (чол.).
Розрахуємо коефіцієнт варіації V статистичного розподілу вибірки:
V = s B ×100 % = 124 ×100 % » 24,3 %. x 510
Як видно з розподілу, наведеного в таблиці 3.8, модою статистичного розподілу вибірки є M 0 = 450 , а медіана в даному випадку співпадає з модою.
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
104
