Тема 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ

ПЛАН

1.Історія економіки та економічної думки як наука.

2.Предмет і методи історії економіки та економічної думки.

3.Завдання курсу історії економіки та економічної думки.

4.Етапи розвитку історії економічної думки.

5.Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства.

6.Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.

1. Історія економіки та економічної думки як наука

Історія економіки – наука відносно молода. Її зародження припадає на XVI ст. У період з XVI ст. до середини XIX ст. вона була представлена окремими історико-галузевими описами та дослідженнями. Вони сприяли формуванню історико-економічної науки, але лише з розвитком капіталізму дослідження історико-економічного напрямку стали більш регулярними і фундаментальними. В середині XIX ст. ця наука сформувалась у самостійну галузь. Біля її джерел стояли такі вчені: А. Тойнбі, Т. Роджерс, Дж. Ешлі, К. Бюхер, М. Вебер, В. Зомбарт, В. Левитський, М. Ковалевський, Д. Багалій, П. Виноградов, В. Воронцов, І. Кулішер.

Історія економіки вивчає всі прояви економічної діяльності людства з найдавніших часів до сьогодення. Об’єктом дослідження є економіка на макро-, мезо-, мікро та глобальному рівнях. Нині сферою вивчення історії економіки є економічні моделі(типи), в яких організовується господарська діяльність людини, механізм функціонування, взаємодія та взаємовплив економічних систем. Такий підхід дає змогу зберегти у дослідженнях спадковість історичного процесу і розкрити багатоваріантність його розвитку.

Економічна думка – найзагальніше, надзвичайно широке і багатопланове поняття, яке відомий дослідник історії економічного аналі-

зу Й. Шумпетер визначив як “сукупність усіх поглядів і побажань з економічних питань, які наявні у суспільній свідомості в певний час і в певному місці” [8].

У XIX ст. нагромадження емпіричного матеріалу щодо багатства економічних поглядів та ідей, їх просторової та часової мінливості спонукало вчених не лише до виокремлення та опису окремих теоретичних здобутків, але й до роздумів над закономірностями та характером історичної трансформації економічної думки. Першим фундаментальним дослідженням з історії економічної науки була праця відомого

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

5

австрійського вченого Й. Шумпетера “Історія економічного аналізу” (1954), яку він охарактеризував як“історію інтелектуальних зусиль, зроблених людьми для того, щоб зрозуміти економічні явища”.

Мета історії економіки та економічної думки як науки полягає в дослідженні генезису економічної діяльності людства та відповідного розвитку економічних поглядів і концепцій. Тому важливо знати, які фактори є найбільш вагомими для розвитку економічної науки.

Найбільш вагомими факторами, під впливом яких формуються і розвиваються економічні погляди і концепції, є такі:

·об’єктивні умови, потреби та інтереси економічної практики;

·праці та погляди представників більш ранніх концепцій, їх підходи, термінологія, проблематика;

·взаємовплив національних шкіл;

·розвиток суміжних розділів економічної науки;

·удосконалення методів наукового дослідження;

·розширення (зміна) тематики і поглядів на предмет економічної науки;

·взаємозв’язок і узгодження окремих розділів економічної теорії, наявність або, навпаки, відсутність внутрішньої логічності, поєднання економічних законів і категорій.

Таким чином, еволюція економічних поглядів і концепцій відбувається під впливом практичних потреб, у процесі порівняння та узгодження різних підходів, позицій, методів при певній спадковості знань

івисновків [29].

2.Предмет і методи історії економіки та економічної думки

Предмет історії економіки був визначений вже в другій половині XIX ст. як еволюція господарської діяльності народів від первісної епохи до сучасності. Протягом 150 років існування зазначеної науки змінилося декілька її назв: історія господарського побуту, історія народного господарства, історія економіки. На думку П.І Юхименка, економічна історія – це наука, яка вивчає економічне життя людей у всій його багатогранності, з найдавніших часів до наших днів [28].

Історія економічної думки розкриває передумови та закономірності еволюції світової економічної науки, систематизує та аналізує економічні знання, знайомить із науковою спадщиною видатних учених-економістів, сприяє усвідомленню досягнень основних шкіл та напрямів економічної думки. Предметом історії економічної ду-

мки є історичний процес виникнення та розвитку системи економічних ідей, течій і шкіл, формування і розвиток економічної науки як особливої системи знань [8].

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

6

Зміст історії економіки та економічної думки полягає в історії наукових підходів до розуміння дії економіки. Складність дослідження економічних механізмів, моделей, систем полягає у тому, що їх структура з часом значно змінюється, що потребує постійного вдосконалення концепцій і методів аналізу. Неможливо використовувати висновки, які отримані одним методом аналізу, який відповідає певній економічній обставині, для винесення міркувань за результатами -ін шого методу, що відповідає іншим обставинам, – одну модель не можна використовувати для оцінки іншої моделі.

Метод – це шлях пізнання, спосіб та інструмент дослідження, наукова значущість та пізнавальна цінність якого визначаються насамперед його евристичним потенціалом, здатністю збагатити науку новими знаннями.

Узагальнюючи досвід теоретичної діяльності економістів різних шкіл і напрямів, слід виділити такі методи дослідження: метод спостереження економічних явищ, історико-генетичний, системно-структур- ний, проблемно-логічний, компаративний економічний аналіз, статистичний аналіз, експеримент.

Наприклад, застосування методу спостереження такого економічного явища, як банкрутство середнього класу внаслідок інфляції, що спричинило в свою чергу зростання соціального неспокою(безробіття), дозволило Дж. Кейнсу обґрунтувати теорію державного втручання в економіку.

Історико-генетичний метод дослідження дає змогу виявити істо-

ричні умови виникнення та розвитку економічних ідей, їх спадкоємність, загальні закономірності та історичну специфіку у змісті та пізнавальних пріоритетах економічних теорій, взаємозв’язок економічних учень з політикою та господарською практикою.

Системно-структурний метод дослідженнясприяє усвідомлен-

ню еволюції економічної науки як цілісного системного процесу у всій різноманітності його внутрішніх і зовнішніх зв’язків, структурних елементів і рівнів.

Проблемно-логічний метод дослідження розкриває глибинні сутні-

сні характеристики історії розвитку економічної науки на основі виявлення внутрішньої логіки економічних теорій, їх категоріального та понятійного апаратів.

Компаративний (порівняльно-історичний) метод дослідження

дає можливість виявити загальне й особливе у різних економічних ученнях, простежити роль традицій та революцій в історії ідей, взаємодію загального, особливого та одиничного в той чи інший період розвитку економічної науки.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

7

Історичні факти є основою для економічної науки, та до них слід долучати економічний аналіз, бо саме через розвиток і перевірку економічних теорій можна впорядкувати і організувати сукупність даних і фактів у чітку систему. Цілісне розуміння економічної діяльності потребує використання економічних даних істатистичного аналізу. Кількісні характеристики економічної діяльності наведені в урядових статистичних збірниках. Практичне дослідження економічної діяльності потребує розвиненого апарата теорії ймовірності та економетрики [8].

Економічне життя суспільства надзвичайно складне, тому дослідники досить часто вдаються доконтрольованого експерименту. Для його проведення певну кількість населення або суб’єктів господарювання ділять на дві або більше груп, кожна з яких досліджується в один і той же спосіб, за винятком одного фактора. Дослідник вимірює вплив фактора, що досліджується, за інших незмінних факторів. Проведення експериментів в економіці ускладнюється тим, що складно відтворити реальну економіку в лабораторних умовах. Незважаючи на це, економісти покладаються дедалі більше на експерименти. Наприклад, такі експерименти досить часто застосовують задля вивчення реакції різних верств населення на різні види урядових програм, що підтримують малозабезпечених.

Таким чином, застосування зазначених методівзабезпечує прогрес економічної науки щодо дослідження історії економічної діяльності людства та історії економічної думки [29].

3. Завдання курсу історії економіки та економічної думки

Завданнями курсу є:

·аналіз основних історичних фактів та процесів, що характеризують становлення та розвиток господарств країн Східної та Європейської цивілізацій;

·формування цілісного уявлення про еволюцію економічної науки на основі усвідомлення закономірностей та загальної логіки розвитку світової економічної думки;

·аналіз економічних процесів та їх відображення в економічній думці на різних етапах розвитку людської цивілізації;

·оволодіння категоріальним апаратом дослідження історичного розвитку господарства;

·виявлення взаємозалежності, спадкоємності, розбіжності економічних учень, поглиблення знань з економічної теорії та інших економічних дисциплін;

·виявлення взаємозв’язку та спадкоємності економічної політики держав з теоретичними концепціями минулого та сучасності.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

8