3. Побудова діаграм вагоно- та поїздопотоків вузла
Відповідні діаграми кресляться на аркуші паперу формату А4.
Спочатку згідно карти місцевості (див. додаток до завдання) встановлюється положення пунктів А, Б, В, Г. Потім кресляться прямокутники цих пунктів. Далі прямокутники з’єднуються осьовими лініями. Потім кресляться прямокутники Вантажна станція, Портова станція, Промислова станція (див. рис. 3.1). Далі від цих прямокутників проводяться осьові лінії. Потім до кожної осьової лінії проводиться перпендикуляр і отримується семикутник сортувальної станції К.
Діаграма вагонопотоків з переробкою будується на підставі табл. 2.2 і наведена на рис. 3.1. Напрямок переміщення струменя вагонопотоку зображають з урахуванням правосторонності руху відносно уявної осьової лінії, а ширина смуги струменя повинна бути пропорційною потужності вагонопотоку згідно вибраного студентом масштабу. Потужність кожного струменю (кількість вагонів) на діаграмі позначається числом на відповідному струмені.
Побудова діаграми виконується у наступному порядку:
1. Кресляться місцеві вагонопотоки:
а) з підходів А, Б, В, Г на сортувальну станцію (на адресу вантажної, портової та промислової станцій);
б) із сортувальної станції на вантажну, портову та промислову станцію;
в) з вантажної, портової та промислової станцій на сортувальну станцію (на адресу підходів А, Б, В, Г);
г) із сортувальної станції на підходи А, Б, В, Г.
2. Кресляться транзитні з переробкою вагонопотоки, які за схемою підходів здійснюють лівий поворот.
3. Кресляться транзитні з переробкою вагонопотоки, які за схемою підходів йдуть прямо.
4. Кресляться транзитні з переробкою вагонопотоки, які за схемою підходів здійснюють правий поворот.
Діаграма вантажних поїздопотоків будується на підставі табл. 2.2 і 2.4 і наводиться на рис. 3.2. Струмені поїздопотоків показуються не смугою, а стрілкою, на якій позначають кількість поїздів.
Побудова діаграми виконується у наступному порядку:
1. Згідно з табл. 2.2 кресляться поїздопотоки:
а) що надходять у розформування з підходів А, Б, В, Г, вантажної, портової та промислової станцій;
б) свого формування на підходи А, Б, В, Г, вантажну, портову та промислову станції.
2. Кресляться транзитні поїздопотоки (табл. 2.4), які за схемою підходів здійснюють лівий поворот.
3. Кресляться транзитні поїздопотоки (табл. 2.4), які за схемою підходів йдуть прямо.
4. Кресляться транзитні поїздопотоки (табл. 2.4), які за схемою підходів здійснюють правий поворот.
4. Визначення необхідної пропускної спроможності підходів, кількості головних колій та засобів сигналізації
Необхідна пропускна спроможність ліній визначається за формулою:
(4.1)
де
– коефіцієнт резерву пропускної
спроможності (
);
–кількість
вантажних поїздів на даній лінії (з
урахуванням збірних);
–відповідно
кількість пасажирських і збірних поїздів
на даній лінії;
–коефіцієнт
зняття вантажних поїздів, відповідно,
пасажирськими та збірними поїздами (
,
).
Значення
приймають за табл. 2.5. У разі неоднакових
розмірів руху поїздів у парному та
непарному напрямках приймається більше
значення. Розраховане за формулою (3.1)
значення, округлюють до найближчого
цілого в більшу сторону.
Наприклад, за даними, які наведено в табл. 2.5, необхідна пропускна спроможність ліній дорівнює:
пар
поїздів, прийнято – 114 пар;
пар
поїздів, прийнято – 99 пар;
пар
поїздів, прийнято – 58 пар;
пари
поїздів, прийнято – 64 пари.
Кількість головних колій на лініях, що примикають до станції, і технічні засоби регулювання інтервалів між поїздами приймаються в залежності від розрахованої необхідної пропускної спроможності відповідно до табл. 4.1.
Таблиця 4.1