- •Міністерство транспорту та зв’язку україни Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в. Лазаряна
- •Залізничні станції та вузли
- •1. Вихідні дані
- •2. Визначення маси брутто вантажного поїзда, кількості поїздів і передач, які розформовуються та формуються на сортувальній станції, обсягу переробки та загальних розмірів руху.
- •Характеристики вантажних локомотивів
- •Добовий вагонообіг вузла, що підлягає переробці на сортувальній станції. Кількість поїздів, що розформовуються та формуються на сортувальній станції
- •Добові розміри руху пасажирських і приміських поїздів
- •Добові розміри руху транзитних вантажних поїздів
- •Загальні розміри руху поїздів на підходах до вузла
- •3. Побудова діаграм вагоно- та поїздопотоків вузла
- •4. Визначення необхідної пропускної спроможності підходів, кількості головних колій та засобів сигналізації
- •Кількість головних колій на лінії та її технічна оснащеність
- •5. Визначення типу та розробка принципової схеми сортувальної станції. Обґрунтування розміщення інших станцій вузла на місцевості
- •6. Розробка генеральної схеми залізничного вузла
- •10. Різниця рівнів головок рейок верхньої та нижньої колій у шляхопроводі 7,5 м при куті перетинання колій 60 і більше, 8,5 м при меншому куті.
- •7. Проектування плану та профілю (м 1:10000) варіантів однієї з розв’язок
- •Вихідні дані
- •8. Техніко-економічні розрахунки з визначення доцільного варіанта розв’язки
- •8.1. Розрахунок капітальних вкладень
- •Обсяг земляних робіт (тис. М3) і площа земель, що займаються (км2), у варіанті 1
- •8.2. Розрахунок річних експлуатаційних витрат
- •Капітальні вкладення
- •8.2.1. Річні експлуатаційні витрати на утримання постійних пристроїв
- •Річні експлуатаційні витрати на утримання постійних пристроїв
- •8.2.2. Річні експлуатаційні витрати, що пов’язані з пробігом поїздів
- •Добові експлуатаційні витрати, що пов’язані з пробігом вантажних поїздів у варіанті 1 (локомотив вл8, т)
- •8.2.3. Річні експлуатаційні витрати, що пов’язані з затримками поїздів
- •Тривалість заняття перетинання поїздом
- •Кількість та тривалість затримок у варіанті 2
- •8.3. Визначення доцільного варіанту розв’язки залізничних колій
- •Норми експлуатаційних витрат на утримання постійних пристроїв
- •Вартість пробігу 1 км вантажним поїздом за повної тяги на підйомах, у. Г. О
- •Середня швидкість руху вантажного поїзда на підйомах, км/год
- •Вартість пробігу 1 км вантажним поїздом на спусках та наступних за ними площадках за швидкості 80 км/год, у. Г. О
- •Вартість пробігу 1 км пасажирським поїздом за повної тяги на підйомах, у. Г. О
- •Вартість пробігу 1 км пасажирським поїздом на спусках за швидкості 100 км/год, у. Г. О
Кількість головних колій на лінії та її технічна оснащеність
|
Необхідна
пропускна спроможність
|
Кількість головних колій |
Технічна оснащеність лінії |
|
12...24 |
1 |
Автоблокування |
|
25...36 |
1 |
Диспетчерська централізація |
|
37...48 |
1 |
Диспетчерська централізація та двоколійні вставки |
|
49 та більше |
2 |
Автоблокування |
Так, у наведеному прикладі лінії А-К, Б-К, В-К і Г-К проектуються двоколійними, обладнаними автоблокуванням.
5. Визначення типу та розробка принципової схеми сортувальної станції. Обґрунтування розміщення інших станцій вузла на місцевості
Тип сортувальної станції визначається на підставі добових розмірів переробки вагонів на станції. Якщо обсяг переробки менше ніж 6000 вагонів за добу, то приймається одностороння (однокомплектна) сортувальна станція, інакше – двостороння (двокомплектна) сортувальна станція.
Розташування приймального, сортувального та відправного парків у комплекті слід приймати послідовним. При розмірах переробки на одній гірці більш 4000 вагонів за добу рекомендується проектувати пристрої для паралельного розпуску составів.
Для приклада, що розглядається в методичних вказівках, обсяг переробки складає 5844 вагонів за добу (розділ 2), тобто менше ніж 6000 вагонів за добу, то приймається одностороння сортувальна станція з послідовним розташуванням парків.
Напрямок сортування вибирається так, щоб він збігався з переважним напрямком, тобто з напрямком прямування більшої частини вагонопотоків, що переробляються [1].
Для приклада, що розглядається в методичних вказівках, добовий вагонопотік в розформування з ліній А та В складає 2282 + 877 = 3159 вагонів, а з ліній Б і Г 1703 + 812 = 2515 вагонів (табл. 2.2). Оскільки вагонопотік з А та В більший ніж з Б і Г, то напрямок сортування приймається з А, В на Б, Г.
У контрольній роботі студент самостійно розробляє принципову схему сортувальної станції (у «рибках»), використовуючи типові схеми наведені в [1, с. 170, 173]. Принципова схема креслиться на аркуші паперу формату А4.
Для приклада, що розглядається в методичних вказівках, принципову схему сортувальної станції наведено на рис. 5.1.
Сортувальна станція не зв’язана безпосередньо з обслуговуванням населення міста, тому вона розміщується на деякій відстані від нього.
У вузлах з послідовним розташуванням основних станцій сортувальна станція розміщається з боку тих підходів, звідки прибуває максимальна кількість поїздів у переробку.
Пасажирська станція розміщується ближче до основних районів міста.
У комплексі з пасажирською станцією проектується пасажирська технічна станція, яку варто розміщувати між головними коліями з боку, що є протилежним прибуттю найбільшої кількості кінцевих пасажирських поїздів. Але за місцевими умовами при відповідному обґрунтуванні у контрольній роботі можливе інше розташування пасажирської технічної станції. Варіанти взаємного розташування пасажирської та пасажирської технічної станції наведено в [1, с. 322].

Рис. 5.1. Принципова схема сортувальної станції
Для приклада, що розглядається в методичних вказівках, із А та В прибуває 7 + 5 = 12 приміських поїздів, а з Б і Г 6 + 3 = 9 приміських поїздів (табл. 2.3). Отже, технічна пасажирська станція повинна розташуватися з боку підходів Б і Г.
Вантажна станція загального використання розташовується поблизу міста і повинна мати зручний зв’язок з сортувальною станцією.
Портову та промислову станції розміщують нижче міста за течією ріки.
