Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия Shpori_na_gos.doc
Скачиваний:
48
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
475 Кб
Скачать
☆

50. Характеристика історії педагогіки як науки та навчальної дисципліни

Педагогіка як наука поділяється на ряд самостійних педагогічних дисциплін. Серед них важливе місце займає історія педагогіки. Історія педагогіки – наука, що вивчає минуле педагогіки і відбирає той досвід, що може бути використаний в наш час.

Навчальний курс “Історія педагогіки” входить до загальної системи психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів у вищих закладах освіти. Він є джерелом здобуття знань про минуле теорії та практики виховання й освіти, має за мету розкриття скарбів виховної мудрості українського та інших народів, визначення місця національної педагогіки в історії світової культури; поглиблення у студентів педагогічної ерудиції та збагачення їх духовності, розширення професійного кругозору.

Предметом історії педагогіки є вивчення історичних закономірностей розвитку виховання, школи і педагогічної думки в різні історичні періоди з найдавніших часів до наших днів.

Головне спрямування під час вивчення навчальної дисципліни – прищеплювати студентам любов до педагогічного фаху, формувати ідеал вчителя на основі прикладів життя відомих педагогів та висвітлених у їхніх творах вимог до вчительської професії, виховувати у майбутніх учителів риси, необхідні для майбутньої роботи. Курс орієнтований на те, щоб максимально використати інтелектуальний потенціал студентів, залучити їх до творчого дослідництва, розвивати у них активність, самостійність під час оволодіня програмним матеріалом, формувати прагнення підвищувати педагогічну майстерність.

Завдання історії педагогіки як навчальної дисципліни полягають у тому, щоб:

- виявити закономірності розвитку виховання, школи і педагогічної думки у різні історичні періоди;

- сформувати в студентів систему знань про світовий історико-педагогічний процес та про місце української педагогіки в ньому;

- розкрити кращі здобутки педагогічної мудрості українського й інших народів та виробити уміння застосовувати їх у своїй майбутній професійній діяльності;

- сформувати самостійне історико-педагогічне мислення (навчити бачитиі розуміти закономірності розвитку педагогічних категорій);

- оволодіти методами ретроспективного аналізу історико-педагогічних явищ і фактів;

- розшитири професійний світогляд, збагатити духовну культуру майбутніх педагогів.

Нові підходи щодо засвоєння змісту навчального предмету полягають,

Передусім, у прищепленні студентам уміння творчо використовувати скарби педагогічних систем і концепцій минулого у сучасних умовах, у набутті навичок через вирішення освітніх завдань виробляти своє власне бачення розв’язку важливих соціальних проблем. Навчаючись аналізувати, зіставляти, узагальнювати педагогічні системи, теорії, концепції, різноманітні школи, студенти отримують поштовх до розвитку істоико-педагогічного мислення, що дасть змогу у майбутньому набути здатність моделювати ситуації, прогнозувати можливі наслідки виховних впливів.

Програма курсу складається з двох частин:

1. Історія зарубіжної школи і педагогіки;

2. Історія української школи і педагогіки.

Після програми подано плани семінарських занять та перелік тем індивідуальних навчально-дослідних завдань.

Вивчення програмного матеріалу хз історії педагогіки відбувається на лекціях і семінарських заняттях, а також у процесі самостійної роботи студентів у позааудиторний час (виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань, написання творчих робіт, рефератів тощо).