44. Сутність проблемного викладу як спосіб активізації навчальної діяльності

Проблемне навчання - це система навчання, що передбачає створення в навчально-педагогічному процесі умов, при яких учень засвоює знання й уміння шляхом проблемних ситуацій та оволодінням способами їх вирішення. Виділяють три основні методи проблемного навчання:

1) частково-пошукова діяльність; Частково-пошуковий метод поступово залучає учнів до самостійного вирішення проблем; в ході проблемних семінарів, практичних занять, евристичних бесід учні під керівництвом викладача вирішують проблеми.

2) самостійна дослідницька діяльність. Дослідницький метод передбачає, що учні самостійно формулюють проблему і вирішують її з контролем педагога, що забезпечує продуктивну діяльність

3) проблемний виклад; Педагог, перш ніж викладати матеріал, ставить проблему, формулює пізнавальну задачу, а потім, розкриваючи систему доказів, порівнюючи точки зору, різні підходи, показує спосіб вирішення поставленого завдання

Завдання методу проблемного викладу

1) розвиток мислення і здібностей учнів, розвиток творчих умінь;

2) засвоєння учнями знань, умінь добутих у ході активного пошуку вирішення проблем,

3) виховання активної, самостійної, творчої особистості учня,.

Проблемне навчання базується на принципі проблемності, що реалізується через різні типи навчальних проблем і через поєднання репродуктивної, продуктивної і творчої діяльності учня.

Головна мета проблемного викладу - стимулювати пізнавальну діяльність учня, відводячи його від стандартів мислення і застосовуючи раніше отримані знання і особистий досвід на практиці в цікавій для учня формі з непередбачуваним заздалегідь фіналом. Головною і характерною ознакою проблемного викладу є проблемна ситуація.

Проблемні ситуації породжуються проблемними задачами чи завданнями та проблемними запитаннями.

Проблемне навчання.

Проблемне навчання є одним із видів розвиваючого навчання, істотною рисою якого є здатність формувати творче мислення особистості та прищеплювати навички наукового пошуку.

Проблема складне теоретичне або практичне завдання, що потребує вивчення, дослідження й вирішення.

Важливим компонентом проблемного навчання є проблемна ситуація — ситуація, для вирішення якої учень (студент) або колектив мають знайти й застосувати нові для себе знання чи способи дій.

Проблемні ситуації створюють різними шляхами: — зіткненням учнів, студентів із явищами, фактами, які потребують теоретичного обґрунтування

- використанням навчальних і життєвих ситуацій - постановкою дослідницьких завдань (дослідна робота на пришкільній ділянці);

Отже, проблемне навчання сприяє розвитку розумових сил учнів, студентів, їх активності, самостійності, творчого мислення. Воно забезпечує міцне засвоєння знань, робить навчальну діяльність захоплюючою, оскільки вчить долати труднощі. Разом із тим проблемне навчання вимагає багато часу на вивчення навчального матеріалу, а тому є недостатньо ефективним щодо формування практичних умінь і навичок.

45. Нові інформаційні технології навчання та їх використання в початковій школі

Останнім часом у навчальних закладах набули поширення технології навчально-виховного процесу, які ґрунтуються на використанні новітніх електронних засобів. Мета HIT полягає у підготовці учнів до повноцінної діяльності в умовах інформаційного суспільства.

Інформаційна технологія — це сукупність методів, засобів, прийомів, що забезпечують пошук, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації між людьми.

У вузькому значенні «інформаційні технології» — це сукупність методів засобів, прийомів пошуку, зберігання, опрацювання, подання і передавання графічної, текстової, цифрової, аудіо- і відеоінформації на основі електронних засобів комп'ютерної техніки і зв'язку.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) — інформаційні тех¬нології на базі персональних комп'ютерів, комп'ютерних мереж і засобів зв'язку, для яких характерна наявність доброзичливого середовища роботи користувача.

Основними завданнями нових інформаційних технологій навчання є: інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості; побудова відкритої системи освіти, яка забезпечує кожній дитині можливість самоосвіти; системна інтеграція галузей знань; розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативної діяльності; формування інформаційної культури учнів; розвиток експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності; реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства (підготовка фахівців у галузі інформатики та обчислювальної техніки, користувачів засобів нових інформант них технологій).

Для вирішення цих завдань необхідно забезпечити навчальні заклади навчальною обчислювальною технікою локальними і глобальними навчальними комп'ютерними мережами, електронним демонстраційним обладнанні) комп'ютерними навчальними лабораторіями тощо. Реалізація нових інформаційних технологій потребує програмно-методичного (навчальні, контролюючі, імітаційно-моделювальні, інструментальні, службові програми, програмно-методичні комплекси) та навчально-методичної (навчальні та методичні посібники, нормативно-технічні документація, організаційно-інструктивні матеріали тощо) забезпечення.

позитивні моменти використання ПК для інтенсифікації уроків у початковій школі, зокрема: – підвищення цілеспрямованості навчання; – посилення мотивації навчання; – застосування активних методів і форм навчання; – прискорення темпу навчальних дій; – краще запам’ятовування, відтворення матеріалу тощо.Використання комп’ютера на уроках у початковій школі передбачає в основному орієнтування на ігрові форми роботи, на роботу з програмним забезпеченням ігрового й навчально-тренувального характеру, а також використання ПК як технічного засобу навчання. Зрозуміло, що ігрова навчальна діяльність є дуже привабливою для молодших школярів. Але комп’ютерно орієнтовані ігрова і навчальна діяльність мають деяку специфіку, а також своєрідний вплив на формування психіки і стан центральної нервової системи молодших школярів.