10_t_k_u

З а к і н ч е н н я т а б л . 4

Процес художнього конструювання поділяється на етапи, які в мето­ дичному відношенні мають загальні риси з архітектурним проектуван­ ням.

Художнє конструювання об'єктів проектування починається з мо­ менту складання та видачі завдання. Бажано, щоб у процесі складання завдання брали участь дизайнери як майбутні автори проекту. Завдання дається замовником у письмовій формі, іноді доповнюється схематични­ ми кресленнями, у яких проставляються основні розміри об'єкта проек­ тування. У завданні у стислій формі уточнюється функціональне при­ значення, можливий варіант конструктивно-технологічного рішення, особливі вимоги, які ставляться до художньо-конструктивного рішення. Завдання на художнє конструювання видається як на перспективне про­ ектування нового об'єкта технологічної діяльності, так і на модернізацію або вдосконалення існуючого виробу.

Інженер-конструктор і дизайнер, а в окремих випадках разом із тех­ нологами й іншими спеціалістами, ретельно вивчають завдання і вимо­ ги, які ставляться до об'єкта проектування.

Після детального ознайомлення із завданням, вивчення різних ін­ формаційних джерел та діючих зразків дизайнер береться до розроб­ лення ескізів. Ескізи виконуються в кількох варіантах — з метою ви­ значення художньо-конструктивного вирішення об'єкта проектування. Ескізний проект — це найкращий варіант конструктивного вирішення

об'єкта технологічної діяльності. Він виконується у вигляді креслення в ортогональних проекціях або перспективного зображення. Основна ви­ мога до ескізного проекту — мінімум зображень мають надавати макси­ мум інформації про об'єкт проектування. Звичайно, ескізи роблять у зменшеному масштабі, на відміну від завершального варіанта дизайнпроекту, який бажано виконувати у справжніх розмірах.

Під час пошуку композиційного рішення об'єкта проектування вико­ ристовують також об'ємно-зображувальні засоби — макети. Спочатку макети виконують у невеликому масштабі, далі, в міру завершення фор­ ми, їхні масштаби збільшують. Макети виконують з доступних пластич­ них (пластилін, глина, пінопласт) і твердих (дерево, метал, гіпс, пласт­ маса тощо) матеріалів.

Наразі на багатьох підприємствах, у конструкторських та художньоконструкторських бюро, навчальних закладах як матеріал для виконан­ ня моделей широко використовують папір, особливо на пошуковому ета­ пі конструювання. Такі матеріали, як глина, пластилін, пінопласт і дерево, більше підходять для детальнішого пророблення форми виробу. Вони податливі і пластичні, але на виготовлення моделей із них витра­ чається більше часу й коштів (рис. 42).

У більшості випадків макет — це найкращий засіб пошуку художньокомпозиційного вирішення об'єктів технологічної діяльності, але основ­ ними засобами залишаються графічні зображення.

Отже, до першої стадії художнього конструювання нале­

жать: виконання проектної пропозиції; розроблення крес­ лень, малюнків ескізного проекту; виготовлення макетів.

Проектна пропозиція складається з ескізного проекту та пояснюваль­ ної записки, у якій коротко обґрунтовується конструктивне рішення, методи оздоблення та всі основні показники, включаючи й економічні.

Перша стадія художнього конструювання — найбільш відповідальна і є визначальною, оскільки на цьому етапі виконується об'ємне вирішен­ ня, з'являється образність та інші якості об'єкта проектування. Ескіз­ ний проект супроводжується демонстраційними матеріалами, які повин­ ні мати високі демонстраційні якості.

Перша стадія завершується розглядом проектної пропозиції об'єкта проектування на спеціальних художньо-технічних радах і прийняттям рішення про її затвердження у відповідних інстанціях.

Друга стадія дизайну об'єктів технологічної діяльності — це розроб­ лення дизайн-проекту. На цьому етапі також здійснюється виготовлення робочої моделі та виконання робочих креслень. Дизайн-проект об'єкта

проектування складається із загального вигляду виробу, виконаного в ортогональних проекціях; конструктивних розрізів; креслень вузлів і деталей; шаблонів тощо, тобто всіх проектних матеріалів, необхідних для повноцінного виготовлення виробу.

Іноді друга стадія дизайну завершується виготовленням експеримен­ тального варіанта дослідного зразка, який обов'язково виконується під наглядом авторів проекту. Мета виконання дослідного зразка — уточ­ нення компонувального вирішення виробу, як у цілому, так і окремих його частин; перевірка та налагодження технологічних процесів; пере­ вірка економічної ефективності процесу виробництва тощо.

В окремих випадках — у разі виготовлення особливо складних ви­ робів — розроблення технічного проекту входить до складу другої стадії дизайн-проектування. У цьому разі робочий проект відноситься до тре­

тьої стадії.

Якщо технічне завдання видається на об'єкт проектування, який уже виготовляється на виробництві, то воно є завданням з модернізації ви­ робництва. У такому випадку дизайн-проектування здійснюється не в повному обсязі, тому що повернення до стадій проектування, які були пропущені, є дуже складним і неефективним. Тобто в процесі модерніза­ ції виробництва дизайнер не завжди бере участь у процесі проектування або співпрацює з інженером-конструктором тільки на окремих стадіях.

П И Т А Н Н Я Д Л Я С А М О К О Н Т Р О Л Ю

1.Назвіть основні принципи художнього конструювання об'єктів техноло­ гічної діяльності.

2.Поясніть формулу «користь + зручність + краса».

3.Поясніть сутність художньо-конструкторського аналізу та його значення у художньому конструюванні.

4.Що таке функціональний і композиційний аналіз?

5.З яких етапів складається процес художнього конструювання?

П Р А К Т И Ч Н А Р О Б О Т А № 1

Виконання художньо-конструкторського аналізу виробу

Матеріали та інструменти:

1. Папір креслярський.

2. Об'єкт, що проектується.

3. Креслярські інструменти.

Послідовність виконання роботи:

1.Користуючись навчальною літературою, ознайомтесь: а) з етапами художнього конструювання виробів;

б) з послідовністю художньо-конструкторського аналізу на різних етапах розроблення художньо-конструкторського проекту виробу.

2.Виконайте художньо-конструкторський аналіз виробу в такій по­ слідовності:

а) визначте габаритні розміри; б) на папері виконайте габаритні креслення виробу в ортогональ­ них проекціях.

3.Використайте для показу внутрішньої будови і видів з'єднань дета­ лей розрізи та перерізи;

а) виконайте художньо-конструкторський аналіз виробу відповідно до запропонованої методики (див. додаток);

б) на папері виконайте ескізний варіант власної пропозиції більш до­ сконалого виробу.

П Р А К Т И Ч Н А РОБОТ А № 2

Виконання естетичного аналізу виробу

Матеріали та інструменти:

1.Таблиця з послідовністю здійснення естетичного аналізу виробу.

2.Об'єкт (виріб) для аналізу.

Послідовність виконання роботи:

1.Користуючись таблицею, ознайомтесь з послідовністю виконання аналізу естетичних якостей виробу.

2.Користуючись показниками естетики, проаналізуйте обраний

виріб.

3.Складіть письмовий звіт про виконану роботу у формі завершеної таблиці із вказівкою наявності (відсутності) одиничного показника.

Послідовність здійснення естетичного аналізу виробу

Основні поняття: художнє конструюстадії та аналіз художнього конс­

труювання.

Дизайн-проект починають створювати з виконання проектної пропози­ ції. Адже успішне її виконання — запорука вдалого майбутнього проек­ ту, створення якісної продукції, що матиме попит і з часом буде впрова­ джена в серійне виробництво.

Роботу над дизайн-проектом починають з ознайомлення із завданням та зі збору інформації про об'єкт технологічної діяльності, який потрібно розробити. На цьому етапі слід зібрати і проаналізувати всю інформацію, що стосується обраного типу об'єкта проектування. Завдання художни­ ка-конструктора полягає в тому, щоб за мінімально можливий термін зібрати максимальну кількість інформації про об'єкт проектування — основні характеристики, загальний вигляд і форми конструкції найкра­ щих зразків виробів аналогічного типу об'єкта проектування. Джерелом інформації можуть бути публікації у вітчизняних і закордонних видан­ нях, каталоги промислових фірм і відомих виставок, зразки асортименту різноманітних фірм, інформація з Інтернету тощо. Усю зібрану про об'єкт технологічної діяльності інформацію систематизують.

Прототипи об'єкта проектування ретельно і критично оцінюють з погляду сучасних вимог і всіх особливостей їхнього художньо-конструк­ торського рішення. Слід уважно й ретельно переглянути всі зразки ви­ робів, зробити аналіз позитивних і негативних якостей діючої моделі прототипу, яка з погляду внутрішньої конструкції може бути обраною основною базою для проекту — проектної пропозиції.

Проектування сучасних об'єктів технологічної діяльності є процесом вирішення складного комплексу пов'язаних між собою завдань, зумов­ лених як техніко-економічними, інженерними вимогами, так і спожив­ чими потребами людини. Дослідження споживчих властивостей об'єктів, а також урахування соціальних вимог до них дають змогу визначити конкретні вимоги до якості виробів, що проектуються.

Вироби як об'єкти проектування, як матеріальні тіла мають підпо­ рядковуватися законам природи, а як суспільні речі — законам соціаль­ ної дійсності. До природних належать фізичні, хімічні, енергетичні влас-

тивості речовин, а до суспільних — користь, зручність, краса. Художнє конструювання не мета, а засіб, що забезпечує зв'язок між виробництвом і споживанням. Проміжними моментами цієї системи є сфера розподілу та торгівля. Тому загальна модель предметної дійсності охоплює чотири взаємопов'язані між собою сфери діяльності — проектування, виробниц­ тво, розподіл, споживання.

Функції речей у суспільних процесах різноманітні. Кожна річ як об'єкт технологічної діяльності може виступати, як мінімум, у чотирьох якостях: як проект-ідея, як продукт виробництва, як товар і як предмет споживання. Річ народжується у вигляді проекту, створеного конструк­ тором спільно з художником-конструктором; набирає матеріальної фор­ ми, стає промисловим виробом унаслідок співпраці дизайнера, інженера, робітника, а потім, перетворившись на товар, потрапляє до споживачів і стає предметом споживання. Так продукт праці перестає бути простим природним тілом, обробленим засобами праці, він стає предметом спожи­ вання, який має багато корисних властивостей.

У сфері товарообміну провідну роль відіграє споживчий попит, який безпосередньо залежить від асортименту та якості товарів. Орієнтація дизайнерів на вирішення економічних завдань — найважливіша умова їхньої успішної діяльності. У цьому розумінні художньо-конструк­ торську та інженерну практику можна вважати сферою виробництва якості об'єктів технологічної діяльності.

Керуючись інтересами економічності та конкурентоспроможності, дизайнери в процесі проектування мають забезпечити новизну й оригі­ нальність форм виробів. Новизна форми відповідно потребує створення нових конструктивно-інженерних рішень, які мають сприяти появі або впровадженню прогресивних технологічних процесів виготовлення об'єктів виробництва. Проектуючи вироби, дизайнер зобов'язаний вра­ ховувати реальні можливості промисловості, сприяючи водночас її вдосконаленню, ставлячи тим самим перед промисловістю складніші, продиктовані часом завдання.

Сучасні показники якості виробів і споживчі властивості сучасних об'єктів технологічної діяльності різноманітні: анатомічні, фізіологічні, психологічні, естетичні тощо. Тому дуже важливим є ергономічний аналіз прототипів. Нині ергономіка є достатньо розвиненою наукою, яка має свій предмет і методи дослідження. На основі ергономічних дослі-

джень, з урахуванням так званого людського чинника, розробляють ви­ моги до об'єктів технологічної діяльності.

Ергономіка спирається на дані фізіології, психофізіології і психології та визначає деякі вимоги до форми об'єктів проектування й особливостей технологічних процесів їх виготовлення. Насамперед ці вимоги стосу­ ються об'єктів, які функціонують у сфері виробничої діяльності людей, тобто приладів, верстатів, пультів керування тощо.

Ергономічні вимоги безпосередньо пов'язані з естетичними вимога­ ми, а отже, з вимогами економіки та технології. Тому ергономічне до­ слідження об'єктів технологічної діяльності є вагомою частиною процесу дизайн-проектування. Існують чотири групи ергономічних показників, за якими здійснюють ергономічні дослідження технологічних об'єктів та оцінюється якість продукції: гігієнічні, антропометричні, фізіологічні і психофізіологічні, психологічні.

Гігієнічні показники визначаються рівнями освітленості, вентиляції, вологості, запиленості, температури, радіації, токсичності, шуму, вібра­ ції тощо.

Антропометричні показники визначаються відповідністю об'єкта розмірам і формі тіла людини, розподілу маси тіла, а також з урахуван­ ням розмірів голови і кисті руки. Антропометрична відповідність харак­ теризується довільним визначенням параметрів конструкції відносно анатомічних особливостей тіла людини, його розмірів, можливостей руху, з урахуванням робочого положення і принципів користування виробами під час експлуатації.

Фізіологічні та психофізіологічні показники визначаються відповід­ ністю конструкції об'єктів проектування таким можливостям людини: силовим, енергетичним, фізіологічним і психофізіологічним.

Психологічні показники визначаються відповідністю конструкції ви­ робу навичкам людини (вже закріпленим і тим, що вперше формуються) зі сприйняття та перероблення інформації. Психологічна відповідність визначається особливостями відчуттів людини.

На стадії виконання проектної пропозиції робиться попередній ерго­ номічний аналіз об'єктів. Стадія ескізного проекту характеризується по­ шуковим етапом ергономічної обробки конструкції, на якому зазвичай розглядають кілька варіантів рішень.

На пошуковому етапі дизайнер має зробити ретельний ергономічний аналіз аналогів і прототипів об'єктів проектування, а також детальний аналіз конкретних специфічних умов його функціонування (див. поперед­ ній параграф). На цьому етапі дизайнер також визначає перші варіанти колірного вирішення об'єктів технологічної діяльності. Тому ергономічне дослідження включає узгодження колірного вирішення з психофізіоло-

гічним сприйняттям людиною кольору та колірною гармонією, з ураху­ ванням умов мікроклімату приміщень різного призначення (виробни­ чого, громадського, навчального, побутового тощо). Колірне вирішення корегується з метою створення позитивного емоційного стану людини. Ергономічне дослідження на цьому етапі тісно пов'язане з формоутво­ ренням об'єкта проектування.

На етапі художньо-конструкторського компонування враховують і використовують всі дані, отримані завдяки аналізу прототипів і в резуль­ таті пошукового етапу. Крім того, враховують попередні варіанти колір­ ного рішення та їхній зв'язок із формою об'єкта проектування, оскільки колір допомагає відокремити або згладити деякі функціональні елемен­ ти форми.

Єдність ергономічних і художньо-конструкторських рішень — най­ важливіша умова успіху процесу проектування, створення засобів вироб­ ництва та предметного середовища, яке відповідає вимогам «людського чинника».

Матеріал і конструкція, технологія перетворення одне в одне — це дуже важливий аспект художнього проектування. Усі основні матеріали, що використовуються в сучасному промисловому виробництві, можна об'єднати в три групи — це деревина, метал і пластичні матеріали (до ос­ танніх, крім пластмаси, належать бетон і залізобетон).

У різних промислових виробах матеріал і конструкція по-різному впливають на форму об'єкта проектування. Передусім це вплив власти­ востей матеріалу на конструкцію виробу, і навпаки. В об'єктах, де конс­ трукція є елементарною, матеріал використовують у моноліті, напри­ клад у посуді з пластмаси та металевих інструментах. У найпростіших конструкціях форма об'єктів в основному залежить від «роботи» самого матеріалу. У більшості випадків матеріал впливає на форму не безпосе­ редньо, а через конструкцію.

Наприклад, у формоутворенні меблів останнім часом з'явилися нові тенденції впливу, які безпосередньо пов'язані з появою нових матеріалів, що, у свою чергу, впливає на конструкцію виробів. Меблі, в яких метал використовують як основний конструкційний матеріал, вирізняються вільнішою просторовою організацією та можливістю складної трансфор­ мації (сучасний стиль хайтек) (рис. 43).

Можна виділити деякі типові конструктивні системи, що виконують­ ся з різноманітних матеріалів, які надають формам споруд і виробів