10_t_k_u

Рис. 43.

Меблі, у конструктивній основі яких закладено метал

характерних ознак, що впливають на їхню пластику й тектоніку (тектоніка — наука про вплив матеріалу на форму та роботу конструкції). Існують два основні типи конструкції— просторововідкриті (монолітні або решітчасті) та конструк­ ції, які виконуються в єдиному об'ємі.

З розвитком виробництва і попиту в об'єктів технологічної діяльності з'яв­ ляються зазвичай нові робочі функції, а нова техніка й технологія (особливо це стосується електроніки, комп'ютерної

техніки тощо) дають змогу використовувати нові конструкції, що, від­ повідно, змінює не лише габарити виробів, а й їхню форму.

Слід зазначити, що нові матеріали і конструкції не впливають на форму автоматично, іноді певний час зберігається традиційне вирішення зовнішнього вигляду виробів і машин (деякі моделі автомобілів, засобів пересування, прасок тощо). У цьому випадку форма суперечить конс­ трукції, функціональні й виразні можливості яких використовуються частково. Зовнішній вигляд об'єкта технологічної діяльності може змінитися завдяки творчому впливу дизайнера на процес проектування. Однак дизайнер має враховувати деякі аспекти:

у процесі формоутворення об'єктів проектування використовують­ ся різні конструктивні системи, тому важливим є те, що саме ди­ зайнер виявить у зовнішній формі виробу, визначить основну конструкційну особливість. Якщо ж за основу конструкції виби­ рається другорядний конструктивний елемент, то цілісність фор­ ми руйнується;

у разі використання старої, діючої форми для нового за функціями об'єкта технологічної діяльності не обов'язково прив'язуватися до всіх елементів форми старої конструкції, тобто новим функціям має відповідати нова конструктивна основа.

Характер зовнішньої форми сучасного об'єкта проектування тісно пов'язаний з технологією його виготовлення. У більшості випадків кож-

на сучасна технологія (литво, зварювання, штамповка тощо) надає нові можливості щодо нового формоутворення, тому для отримання нової повноцінної форми виробу потрібно шукати й використовувати нові тех­ нологічні методи. Тож дизайнеру потрібно не лише володіти знаннями в галузі сучасних технологій, а й постійно вивчати та шукати нові способи вирішення технологічних завдань. Упровадження нових технологічних методів часто пов'язане з організаційними труднощами, проте дизайнер мусить обстоювати своє рішення, якщо воно економічно виправдане і сприяє створенню нових якісних виробів.

Коло питань, які має вирішувати дизайнер у галузі технології, дуже ши­ роке. По-перше, це врахування трудомісткості виготовлення виробів і визначення найраціональніших методів його відпрацювання. Тут вагоме значення мають два аспекти — правильне поєднання різних матеріалів і вміння за можливістю виключати технологічні процеси, пов'язані з руч­ ною обробкою матеріалів.

Друге, яке безпосередньо стосується технології та якості форми, — це питання про можливість об'єднання деталей — заміна кількох деталей однією або використання меншої кількості різних деталей. Однак таке збільшення елементів об'єктів проектування має бути в межах розумно­ го, адже іноді збільшений елемент може суперечити усій формі конс­ труктивного рішення.

Третє питання, яке має вирішувати дизайнер у галузі технології, сто­ сується використання стандартних або раніше спроектованих вузлів, агрегатів та елементів, з яких може складатися конструкція виробу, тоб­ то питання уніфікації елементів конструкції.

Останнє питання — впровадження нової техніки. Простежується пря­ мий зв'язок між новими прогресивними технологічними рішеннями, які можуть іноді докорінно змінити форму об'єкта проектування, і тим, як це відбивається на економіці й культурі виробництва. Урахування нових технологічних досягнень підвищує продуктивність виробництва, сприяє формуванню культурних цінностей працівників. Однак слід остерігатися перенесення модних форм з однієї сфери проектування до іншої. Напри­ клад, модна тенденція в машинобудуванні — обтічність форми — унаслі­ док механічного впровадження у верстатобудування набагато усклад­ нила конструкцію основних деталей і, відповідно, процес виробництва верстатів.

Етапи розроблення дизайн-проекту можна умовно вважати послідовни­ ми, але іноді вони відбуваються паралельно, що добре видно з табл. 4 (див. попередній параграф). У таблиці вказані етапи розроблення ди- зайн-проектів об'єктів технологічної діяльності (графа «Результати ро­ боти художника-конструктора») і п'ять стадій інженерного проектуван­ ня промислових виробів (графа «Стадії інженерного проектування»): технічне завдання, технічна пропозиція, ескізний проект, технічний проект, розроблення робочої документації.

Етапи дизайн-проектування, по суті, зливаються в єдиний процес з інженерним і починаються ще до складання технічного завдання, а за­ кінчуються доведенням дослідного зразка до виробництва. Інженерне та дизайн-проектування створюють процес розроблення виключно ко­ рисних виробів, які є зручними в експлуатації, технічно досконалими, економічними й гарними. Проте художнє конструювання має власні особливі завдання, тому процес розроблення дизайн-проекту здійснюєть­ ся відокремлено від процесу інженерного технічного проектування.

З урахуванням цих особливостей розглянемо етапи дизайн-проекту­ вання.

I . П о п е р е д н і й а н а л і з і с к л а д а н н я т е х н і ч н о г о з а в ­ д а н н я . Дизайнер має брати участь у складанні технічного завдання на проектування, оскільки в технічному завданні мають бути вказані вимо­ ги дизайну, які ставляться до об'єкта проектування. У ряді випадків складання технічного завдання включає попередній аналіз виробів. На цьому етапі дизайнер вивчає прототипи та формулює загальні завдання на основі попереднього аналізу прототипів. Крім того, дизайнер мусить знати і враховувати: технічні можливості підприємства, перспективи техніки й технології, прогресивні сучасні методи промислового вироб­ ництва. Виконані дослідження допомагають дизайнеру сформулювати художньо-конструкторську проблему і визначити можливі способи її ви­ рішення. На цьому етапі дизайнер спільно з інженерами формулює необ­ хідні вимоги, пов'язані з основними функціями об'єкта проектування.

завдання на проектування дизайнер починає розробляти попередню ху­ дожньо-конструкторську пропозицію. Цей процес відбувається пара­ лельно з поглибленим аналізом вихідних проектних даних. Варіанти пропозицій оцінюються за наслідками аналізу.

Велике значення на цьому етапі проектування має ефективний збір інформації. Тут можна використовувати різноманітні методи вирішення

творчих завдань (метод мозкової атаки, метод фантастичних аналогій, біоніка тощо). На основі зібраної інформації складається перелік умов, які безпосередньо впливають на якість об'єкта проектування. Ці умови об'єднуються в групи — відповідно до проблемних напрямків роботи. Ре­ зультатом цього етапу роботи дизайнера є обґрунтовані варіанти худож­ ньо-конструкторських пропозицій.

III. Е с к і з н и й п р о е к т . Етап ескізного проектування — один з найважливіших моментів художнього конструювання. Ескізний проект — кінцевий варіант творчої пропозиції художника-конструктора, який мусить повністю визначити всі характеристики виробу, що проек­ тується.

Вивчаючи конструктивні схеми виробів-аналогів, дизайнер має ре­ тельно вивчити ступінь раціональності компонування вузлів, зв'язків з енергетичними джерелами й такими показниками виробів, як маса, габарити, міцність, потужність, продуктивність, вартість виготовлення з урахуванням ремонту, відповідність споживчим вимогам тощо.

На завершальному етапі процес остаточного компонування виробу (прототипу виробу) здійснюється одночасно дизайнером та інженеромконструктором, який уточнює складові основних вузлів, що входять у виріб, їхні габарити і схематичне компонування.

Компонування — один із найвідповідальніших моментів розроблення художньо-конструкторських пропозицій та ескізів. Вузли робочого ме­ ханізму та елементи форми компонуються в різних варіантах, здійс­ нюється пошук найраціональніших і композиційно цілісних рішень. Ди­ зайнер має визначити можливі варіанти компонування та відповідні композиційні рішення, і тільки після цього інженер обробляє обрані варіанти, здійснює приблизний розрахунок конструкції.

Під час ескізного проектування застосовують дві спеціальні проектні мови, які доповнюють евристичні можливості одна одної, тобто можли­ вості, пов'язані з творчим пошуком найкращого розв'язку проектної задачі. Це мова проектної графіки та мова так званого об'ємного проек­ тування — макетування і моделювання. Ескізи виконують на папері в чорно-білому зображенні або в кольорі. Основним методом пошуку дизайнера є макетування і моделювання. Модель створює найбільш реальне уявлення про об'єкт проектування, допомагає краще зрозуміти зв'язок виробу з людиною та середовищем.

Для визначення варіанта (варіантів) ескізного художньо-конструк­ торського проекту необхідно мати таку інформацію:

а) короткий опис варіантів з обґрунтуванням кожного; б) перелік інформаційного та наукового матеріалів, які були вико­

ристані;

в) макети й моделі, які були виконані на етапі художньо-конструк­ торського ескізування;

г) схеми ергономічних обґрунтувань; д) колірні таблиці тощо.

Кінцевий варіант художньо-конструкторської пропозиції має від­ повідати всьому комплексу вимог та умов проектного завдання.

IV. X у д о ж н ь о-к о н с т р у к т о р с ь к и й п р о е к т . Характерна особливість цього етапу — обсяг роботи, яку виконує інженер-конструк- тор, значно більший, ніж у дизайнера, — обраний варіант художньоконструкторської пропозиції передусім проробляється технічно. При цьому багато часу відводиться об'ємному моделюванню виробу та його окремих елементів, уточненню загальної композиції, компонуванню еле­ ментів промислової графіки (тестування, цифрові таблички, щити керу­ вання та контролю, шкали тощо). Макети виконують у натуральному розмірі.

На цьому етапі художнього конструювання дизайнер має виконати креслення загального вигляду відповідно до останнього, затвердженого варіанта, подати схему фарбування та рекомендації щодо використання оздоблювальних матеріалів. Процес затвердження проекту потребує ретельного аналізу всієї проектної документації.

До складу художньо-конструкторського проекту входять такі ма­ теріали:

1. Пояснювальна записка, яка містить: інформацію про завдання, що було поставлене перед дизайнером; вимоги щодо художньо-конструк­ торського розроблення; характеристика основних тенденцій формоутво­ рення виробу; ретельний опис художньо-конструкторського проекту, його техніко-економічне та ергономічне обґрунтування, аналіз перспек­ тивного економічного ефекту; порівняльні компонувальні схеми; вимоги щодо технології виготовлення об'єкта проектування; характеристика оздоблювальних матеріалів.

2.Виписка з протоколу про затвердження художньо-конструк­ торської пропозиції.

3.Креслення загального вигляду виробу та вузлів, перспективне або аксонометричне зображення об'єкта проектування, малюнки.

4.Фотознімки або комп'ютерні варіанти зображень макетів виробів і малюнків відповідно до різних етапів розроблення.

5.Фотознімки або комп'ютерні варіанти зображень прототипів.

6.Еталон зовнішнього вигляду об'єкта технологічної діяльності або

макет.

V. Р о б о ч е п р о е к т у в а н н я та а в т о р с ь к и й н а г л я д . Піс­

ля затвердження художньо-конструкторського проекту дизайнер оброб-

ляє креслення і принципи систематизації складних поверхонь виробу, складає супроводжувальну документацію, розробляє робочі креслення, за якими виготовлятимуть виріб.

Під час розроблення робочих креслень на дизайнера покладається дуже велика відповідальність. Він має стежити за виконанням робочих креслень тих деталей і вузлів, які можуть впливати на зручність експлу­ атації та зовнішній вигляд виробу.

Дизайнер бере активну участь у виготовленні дослідного зразка та в його випробуванні. Якість дослідного зразка перевіряють у реальних умовах експлуатації з урахуванням вимог, які є основою проектування. Дизайнер та інженер-конструктор здійснюють авторський нагляд за ре­ алізацією проекта в умовах виробництва. Нагляд є також вважливою частиною процесу створення нового виробу.

VI. Е к с п е р т и з а . Унаслідок проведеного комплексного врахуван­ ня всіх вимог та узгодження окремих вимог між собою дизайнер має вне­ сти в проект такі якості об'єкта, які мають зробити його оптимальним для споживання.

Виникає питання: як одночасно відповідати всім вимогам дизайну й усім іншим, що були вказані раніше? Як ці вимоги можуть бути реа­ лізовані практично в процесі художнього проектування? Як ці вимоги втілюються в результаті проектної діяльності в нову форму існування — у нову річ?

Для того щоб уявити майбутній виріб або комплекс виробів, дизайне­ ру потрібно знати, як ці об'єкти будуть комплектуватися між собою. Тоб­ то в кожному конкретному проектному завданні мають враховуватися не лише вимоги до конкретних об'єктів технологічної діяльності, а й вимо­ ги до групи однотипних виробів. У цьому разі виникає проблема створен­ ня так званої оптимальної номенклатури виробів та оптимального асор­ тименту виробів.

Упроцесі розроблення оптимальної номенклатури виробів виникає необхідність оцінювання тих виробів, які наразі виготовляються, та тих, що є новими об'єктами технологічної діяльності. Тому експертиза про­ мислових виробів та об'єктів проектування, яка здійснюється на основі багатогранного вивчення моделей, що виготовляються, та порівняння їх

зкращими вітчизняними і закордонними зразками — це необхідна лан­ ка у процесі уточнення загальних вимог, що висуваються до них. Отже, експертиза має проводитися комплексно (рис. 44).

Упроцесі експертизи об'єкт оцінюється за різними аспектами в плані технологічного вдосконалення, зручності користування, оптимальності ринкової вартості, оцінки користувача з точки зору доцільності та краси. Одночасно визначається, наскільки об'єкт проектування за своїми

показниками є раціональним з погляду інтересів розвитку сучасного гос­ подарства.

Результати експертизи та загальні тенденції розвитку, а також вимо­ ги до певної групи виробів уточнюються за допомогою експерименталь­ ного проектування і завдяки вивченню споживчих уподобань і пропози­ цій. Результатом виявлення вимог дизайну, що ставляться до об'єктів технологічної діяльності, є те, що може мати назву «передпроектна пропо­ зиція» та визначати головний напрямок у процесі дизайн-проектування.

Рис. 44.

Схема експертизи об'єктів технологічної діяльності

П И Т А Н Н Я Д О С А М О К О Н Т Р О Л Ю

1.З яких основних етапів складається дизайн-проектування?

2.Поясніть перший етап дизайн-проектування «Попередній аналіз та скла­ дання технічного завдання».

3.Поясніть другий етап дизайн-проектування «Попередній аналіз та розроб­ лення художньо-конструкторської пропозиції».

4.Поясніть третій етап дизайн-проектування «Ескізне проектування».

5.Які документи містить художньо-конструкторський проект?

6.У чому полягає робоче проектування та авторський нагляд?

7.Як здійснюється експертиза об'єктів технологічної діяльності?

П Р А К Т И Ч Н А Р О Б О Т А № 1

Проектування виробів за правилом «Золотого перерізу»

Матеріали та інструменти:

1.Креслярський папір.

2.Креслярські інструменти.

3.Гуаш, кольорові олівці, пензлики.

Завдання:

За індивідуальним завданням розробіть і виконайте на кресленні у визначеному масштабі зображення нескладних меблів або комплекту меблів.

Послідовність виконання роботи:

1.За підручником повторіть, як користуватися «Золотим перерізом»

ухудожньому конструюванні.

2.Відповідно до заданого виробу виконайте графічне зображення проекту — меблів у такій послідовності:

а) виконайте ескізне зображення у масштабі трьох виглядів меблів; б) проаналізуйте зображення щодо пропорційності, перевірте основ­

ні параметри і габаритні розміри на відповідність правилу «Золо­ того перерізу»;

в) виконайте зображення трьох виглядів меблів на креслярському папері формату A3;

г) вкажіть параметри зон досягнення і габаритні розміри; д) виконайте об'ємне зображення меблів, що проектуються.

Матеріали та інструменти:

1.Креслярське приладдя.

2.Папір креслярський.

3.Фарби, гуаш або кольорові олівці.

4. Зображення 2-3 пошукових варіантів зовнішньої форми виробу. 5. Перспективний чи технічний малюнок виробу.

Послідовність виконання роботи:

1.Користуючись підручником, повторіть призначення, зміст і мето­ дику ескізного проектування виробу.

2.Ознайомившись з аналогами і уявивши зовнішній вигляд виробу, що буде проектуватись, проведіть ескізний пошук зовнішньої форми ви­ робу. Для цього на креслярському папері зробіть зарисовки двох-трьох варіантів загального вигляду виробу. На пошуковому етапі можливо по­ чати роботу з об'ємного ескізу, тобто виконайте варіанти форми з плас­ тиліну, глини, картону, пінопласту та ін. Можливо одночасно проводити пошук форми графічно і в об'ємі.

3.Проаналізуйте варіанти зовнішньої форми виробу, визначте опти­ мальний варіант.

4. Виконайте технічний малюнок обраної форми виробу.

5.Покажіть кольорове вирішення виробу, підкресливши його об'єм і фактуру матеріалу.

6. Складіть пояснювальну записку ескізного пошуку форми виробу.

Зразок виконання практичної роботи № 2

«Виконання ескізного проекту виробу»