10_t_k_u

Художній символ відрізняється від інших семантичних засобів, зок­ рема й від художнього знака. Якщо перший наділений багатозначністю, то другий має переважно одне основне значення. Наприклад, художньо вирішені монограми, клейма, печатки, вказівні знаки завжди несуть однозначну інформацію.

Алегорія (від грец. оЛХл.уоріа — інакомовність) — один із семантичних засобів, суть якого полягає в тому, що в конк­ ретних художніх образах виступають умовні зображення

абстрактних понять. Так, алегорія мудрості, добра, миру, природи, весни, літа може бути показана умовно за допомогою символів, атри­ бутів, емблем, поєднаних у відповідну структуру твору. Алегорія — міфологічного походження.

Емблема (від грец. є|лР^лца — оздоба) — семантичний засіб композиції, що з часом замінює символ. Основа емблеми — вираження цілого за його характерною, але разом з тим про­ стою частиною, елементом чи атрибутом. Вона зображає предмети,

знаки або постаті символічного характеру. В античній мозаїці (на підлозі) емблемою називали поле з фігуративними зображеннями. У наш час розрізняють такі емблеми: міжнародні, державні, вій­ ськові, спортивні, виробничі начала.

Таким чином, група семантичних засобів композиції зберігає всі ета­ пи історичного розвитку людства: знаки первісних культур, середньовіч­ ні символи тлумачення релігійно-християнського тлумачення, метафори народного етнохудожнього осмислення, сучасні символи, алегорії та емблеми декоративного спрямування тощо.

Перший закон визначає, що для кожного хроматичного кольору можна знайти інший хроматичний, який унаслідок змішування з першим у пев­ них пропорціях дає ахроматичний колір. Ці кольори називаються допо­ міжними, вони є контрастними один до одного. На колірному колі вони розміщуються на різних кінцях одного діаметра (рис. 37).

Другий закон стверджує, що змішування двох не додаткових хро­ матичних кольорів різних колірних тонів дає новий колірний тон, що міститься на колірному колі на однаковій відстані від кольорів, які змішуються. Тому з трьох кольорів, розміщених у колірному колі на

Гармонія кольорів. Різні кольо­ ри і колірні поєднання по-різному

сприймаються людиною, викликають різноманітні асоціації і почуття: можуть створювати почуття радості, підвищувати чи знижувати праце­ здатність.

У простому поєднанні хроматичних кольорів з'єднують два допоміж­ ні кольори, скажімо, червоний — із зеленим, синій — із жовтогарячим, фіолетовий — із жовтим. Це дуже поширене поєднання: його часто застосовують у тканинах з малюнком, на килимових доріжках і т. д. Якщо необхідно, контраст пом'якшують, додаючи до поєднання третій нейтральний колір, наприклад сірий.

Для складного поєднання додаткових кольорів один із них беруть з двома або кількома відтінками. Поєднання трьох різних кольорів дуже інтенсивне. Однак усі три кольори не потрібно брати в однакових кіль­ костях, один із них має переважати, а два інші — бути допоміжними.

У будь-якому поєднанні кольорів один колір повинен переважати, тобто бути визначальним, і він займатиме найбільшу поверхню. У кож­ ного з нас є свій улюблений колір. Однак не завжди варто керуватися цим у виборі кольору й поєднанні кольорів. Адже головною прикрасою виробу є гармонізація кольорів. Вдалим поєднанням може бути однотон­ на палітра багатьох відтінків якого-небудь кольору, але підібрати її до­ сить важко (рис. 38). Тому в процесі художнього конструювання краще використовувати положення про гармонію кольорів (табл. 3).

Т а б л и ц я З

Гармонійні кольори

Рис. 38.

Приклади гармонійного поєднання різних кольорів у оформленні інтер'єрів сучасних приміщень

Колір відіграє велику роль у нашому житті і діяльності, оточує і супро­ воджує нас усюди. Художники, архітектори, дизайнери розв'язують композиційні задачі, пов'язані з кольором виробничого і суспільного інтер'єрів, виставкового ансамблю тощо. Текстильники розуміють під цим терміном засіб, який застосовується для фарбування.

Колір — це властивість тіл викликати те чи інше зорове від­ чуття згідно зі спектральним складом відбитого або випро­ мінюваного ними світла. Кольори поділяють на дві важливі

групи: ахроматичні й хроматичні (рис. 39).

До групи ахроматичних належать білий, сірий і чорний кольори. Вони характеризуються лише кількістю відбитого світла або неоднаковим

коефіцієнтом відбиття. Ахроматичні кольори відрізняються один від од­ ного тільки яскравістю, тобто вони відбивають різну кількість світла, що падає на тіло.

Між найяскравішими — білими — і найтемнішими — чорними — поверхнями є різні відтінки сірого кольору: світло-сірі, темно-сірі. Людське око розрізняє в гамі ахроматичних кольорів близько 3 тис. відтінків.

Хроматичні кольори — це ті кольори та їхні відтінки, які ми розріз­ няємо в спектрі (червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий). Хроматичний колір визначається трьома фізичними поняттями: колірний тон, насиченість і яскравість.

Колірний тон і насиченість є якісними характеристиками кольору. Кількісний бік кольору визначає яскравість, тобто кількість кольору, відбитого від певної пофарбованої поверхні. Якість хроматичного кольо­ ру залежить від загального світлового потоку, що падає на зображуваний об'єкт.

П И Т А Н Н Я ДЛ Я С А М О К О Н Т Р О Л Ю

1.Що називають дизайном?

2.Чим займаються дизайнери?

3.Проаналізуйте поняття симетрії та асиметрії у роботі над композицією форм і декору. Що вони виражають?

4.Дайте характеристику ритму як фізичному й естетичному поняттю.

5.Що таке акцент, контраст і нюанс композиції?

6.Як користуватися «золотим перерізом» у роботі над композицією?

7.Що виражають асоціації у композиції, інтерпретації — у художньому конструюванні?

8.Що таке стилізація форм?

9.Чим відрізняються між собою фронтальна, об'ємна та глибинно-просторо­ ва композиції?

1 0 . У якій послідовності розташовані кольори у спектрі?

1 1 . Назвіть кольори теплі та холодні. Як вони умовно змінюють простір?

1 2 . Що таке ахроматичні та хроматичні кольори?

П Р А К Т И Ч Н А РОБОТ А № 1

Складання контрастної композиції із геометричних фігур

Матеріали та інструменти:

1. Креслярський папір.

2.Креслярські інструменти.

3.Гуаш чи акварельні фарби, туш, пензлики, плакатні пера, рейсфедер.

Завдання:

Складіть умовну композицію із геометричних фігур на поєднання більших і менших об'ємів, кольорових чи тонових протилежних харак­ теристик (біле — чорне, червоне — жовте, жовте — зелене).

Геометричні фігури можуть бути однотипового плану: одні трикутни­ ки, одні круги чи прямокутники і т.д., або змішаного плану. Вони мо­ жуть бути введені в композиційне розв'язання для виявлення контрасту. Техніка виконання може бути різною чорно-біла або в кольорі, крапками або штрихами.

Зразки виконання практичної роботи № 1 «Складання контрастної композиції із геометричних фігур»

П Р А К Т И Ч Н А Р О Б О Т А № 2

Виконання ритмічних композицій із стилізованих біоформ

Матеріали та інструменти:

1. Креслярський папір.

2. Креслярські інструменти.

Послідовність виконання роботи:

1.Візьміть аркуш паперу, зробіть рамку на відстані до 2 см від краю і розграфіть його прямими лініями по вертикалі і горизонталі через пев­ ний інтервал так, щоб лінії не виходили за межі рамки. Одержите рит­ мічний поділ.

2.Потім проведіть поділ, не по одній лінії, а по трьох разом на від­ стані 2-3 мм одна від одної, а між першими і наступними трьома лініями зробіть відстань 1-1,5 см. З'являється вже більш цікавий ритм. А якщо

втих місцях, де вертикалі і горизонталі перетинаються, зафарбувати утворені квадратики тоном, ритм стане ще більш виразнішим.

Ритм можна будувати не лише на прямих, а й на ламаних, хвилястих лініях, на найскладніших перетинах.

3.За основу композиції можна взяти природний аналог — якусь нескладну рослину, наприклад квітку, плід, листок або метелика. їх по­ трібно змалювати з натури з усіма подробицями, а потім спростити малюнок так, щоб залишилась контурна схема замальовки, тобто транс­ формувати природну форму в технічну, зберігаючи її природний ритм (див. мал.).

4.Наступний етап — складання із стилізований елементів ритмічно­ го ряду або ритмічної сітки. Припустімо, що за основу орнаментального режиму ви взяли природний аналог — метелик. Половина метелика потрапляє в рамку вашого уявлення, а друга — не поміщається. Що б цього не сталось, потрібно насамперед перевірити на чернетці на малому розмірі, а чистовик бажано розмітити по горизонталі і вертикалі. Інакше композиція ритму буде виглядати як випадковий фрагмент цілого.

Матеріали та інструменти:

1.Креслярський папір.

2.Креслярські інструменти.

3.Гуаш, поролон, пензлики.

Завдання:

Виконайте кольорову таблицю розтягування заданого кольору до семи спектральних хроматичних кольорів.

Послідовність виконання роботи:

1. Для виконання завдання підберіть відповідні природні аналоги за їхнім кольоровим фарбуванням (метелики, декоративні птахи, риби, кві­

ти тощо).

2. Систематизуйте природні аналоги відповідно з послідовністю змі­ ни їхньої кольорової гами.

3.Під кожним намальованим природним аналогом зробіть розклад тих кольорів, з яких він складається. На основі тих розкладок, виконай­ те кольорові розтяжки. Кожний спектральний колір розтягується один з одним.

4.За заготовленим шаблоном розміром (2x2 см, 2,5x2,5 см, 3x3 см, 2x3 см тощо), у цій самій послідовності, у якій здійснювалася розтяжка, виріжте прямокутні зразки.

5.Кольорові прямокутники склейте вертикальними рядками на однаковій відстані один від одного.

П Р А К Т И Ч Н А РОБОТ А № 4

Виконання кольорового кола з трьох основних кольорів

Матеріали та інструменти:

1. Креслярський папір.

2.Креслярські інструменти.

3.Гуаш, поролон, пензлики.