83. Україна в період післявоєнного сталінського режиму.

На кінець 1945 р. східні області України втратили близько 20 %, а західні — ЗО % населення. Лише в 1960 р. чисельність населення України досягла довоєнного рівня.

СРСР (в тому числі й Україна) за 1946— 1950 рр. повинен був, пройшовши відбудовчий період, досягнути в економічному розвитку довоєнного рівня. Навіть за фальшивою радянською статистикою цього не сталося. Промисловість, враховуючи й роздуту військову, перевищила рівень СГ відставало. Скрізь по містах і селах відновлювали терористичну адміністративно-командну систему. Практично повернулася політика "воєнного комунізму".

Катастрофу СГ України довершила жорстока посуха,. Почався голод, який охопив населення України. Голодні ринули в Галичину та Волинь.

тодішній перший секретар ЦК КП(б)У М. Хрущов у 1947 р. розробив черговий план вирішення аграрної проблеми. .

Відбудували, машинобудівні заводи. На кінець 1950 р. більше, ніж до війни, видобували залізної руди, продукції машинобудування, електроенергії, цементк.

Війна перервала процес радянської колективізації у західноукраїнському селі, розпочатий у 1940—1941 рр. Однак тоталітарна суть колгоспної системи виявилась прийнятною і для фашистського режиму.

З 1944 р. процес колективізації розпочали заново.

повернено господарям їх землі у власність в роки війни.

Повернення земель будло замало. Вихід з такого становища--- кооперування селянства. Виробнича ж кооперація, яка становила найбільший інтерес для тодішніх державних структур, в Західній Україні розвинутою не була.

в постанові ЦК КП(б)У і РНК УРСР від 7 травня 1945 "Про заходи по відбудові та дальшому розвитку господарства у Львівській, Станіславській, Дрогобицькій, Тернопільській, Рівненській, Волинській і Чернівецькій областях УРСР на 1945 рік" основною формою найпростішої виробничої кооперації в селі були визнані земельні громади. З весни 1946 р. це рішення поширювалося і на Закарпатську область. Земельні громади утворювали в селах

В умовах радянського тоталітарного режиму в наявні форми виробничого кооперування селянства був закладений політичний зміст.

Земельні громади та інші найпростіші форми кооперування селянства відіграли певну позитивну роль у розвитку сільськогосподарського виробництва

Применшувалось значення інших форм кооперування: вони оцінювались лише як окремі стадії підготовки до колективізації.

Найпростіші форми кооперування мали на собі відбиток усієї авторитарно-бюрократичної системи, що призводило до відступів від статутних норм,

У важкому становищі залишалося СГ. село тяжко перенесло голод 1946—1947 рр

М. Хрущов наказав підготувати для уряду СРСР документ, що містив би об'єктивну оцінку продовольчої ситуації в республіці. Хрущов просив запровадити в південних областях продовольчі картки, щоб забезпечити сільське населення продуктами харчування.

в 1947 р. Скасувано карткову систему на продукти харчування, а згодом — і на промислові товари. Грошова реформа "почистила" до кінця кишені простих трудівників.

Село в Україні уподібнилося до резервацій американських туземців.

1914—1916 рр. вперше потрапила в руки царських карателів. окупанти ліквідували українські школи, газети, товариства, організації.

з 1944 р. в усіх місцевостях радянські каральні органи розгорнули великомасштабний терор. Окупанти намагалися все це здійснити швидко, блискавично, але зазнали повної невдачі. Проти непроханих "визволителів" виступила значна частина населення краю, в тому числі провід і збройні сили — ОУН—УПА.