- •Методика зарубіжної літератури «магістратура»
- •4. Репродуктивний метод та прийоми його реалізацій. Методичні вимоги до слова вчителя на уроці зл.
- •5. Шлях аналізу твору «слідом за автором», його різновиди. Методика порівняльного аналізу епізодів, її використання на уроках зарубіжної літератури.
- •10.Специфіка вивчення драматичних творів на уроках зарубіжної літератури у школі, методи та прийоми їх аналізу.
- •Методика зарубіжної літератури «спеціалітет»
- •1.Мета та завдання вивчення предмета «Зарубіжна література» в школі.
- •2. Види переказів, значення кожного з них.
- •3. Метод творчого читання, функції та прийоми.
- •Зарубіжна література «спеціалітет»
- •1.Античний героїчний епос (Гомер, Вергілій): історична та міфологічна основа, образи богів та героїв, риси епічного стилю (твір за вибором студента).
- •5. Репродуктивний метод та прийоми його реалізації. Методичні вимоги до слова вчителя на уроці зарубіжної літератури.
- •2.Поема Данте «Божественна комедія»: жанр, сюжет і композиція, система образів. Символіка та алегорія у творі.
- •3. Трагедія в. Шекспіра «Гамлет»: сюжетні першоджерела, конфлікт, система образів. Образ Гамлета як вічний образ.
- •4. «Фауст» й.-в. Гете. Жанрово-стильова своєрідність, образи, особливості поетики.
- •5. Романтичне двосвіття, гротескне, фантастичне і реальне в повісті-казці е.Т.А. Гофмана «Крихітка Цахес». Протиставлення героя-ентузіаста філістерському світу.
- •6. Роман у віршах о. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Тема «зайвої людини» в художній інтерпретації о.Пушкіна. Образ автора у творі.
- •7.Жанрова своєрідність реалістичного роману хіх століття (соціально-психологічний роман ф. Стендаля «Червоне та чорне» та поліфонічний роман ф.Достоєвського «Злочин і кара»).
- •8.«Нова європейська драма». Ідейно-естетичний аналіз п’єси і.Ібсена «Ляльковий дім» або б.Шоу «Пігмаліон» (за вибором студента).
- •9.Загальна характеристика постмодернізму. Риси постмодернізму в романі п. Зюскінда «Парфуми».
- •10.Проблема поколінь, тема майбутнього у романі д.Коупленда «Покоління Ікс».
- •Зарубіжна література «магістратура»
- •1.Постмодерні стильові тенденції роману Дж.Фаулза «Коханка французького лейтенанта ".
- •2. Жанрова своєрідність роману Дж. Барнса "Історія світу у 10 ½ розділах»
- •3. Проблема поколінь у романі д.Коупленда «Покоління Ікс».
- •4. Роман у. Еко «Ім’я Троянди». Риси постмодерністського роману (світ як текст; «перелицювання» сюжетів та образів; інтелектуальна гра з читачем та ін.).
- •5.Роман «Безсмертя» м.Кундери як синтез метапрози та інтелектуального роману.
- •Українська література «спеціаліст»
- •3. Поетичні здобутки постшістдесятників (а.Кичинського, в.Герасимюка, і.Римарука та ін.)
- •4. Творча індивідуальність г.Пагутяк («Запсики Білого Пташка», «Потрапити в сад» та ін.).
- •5. Творча манера Марії Матіос («Солодка Даруся», «Майже ніколи не навпаки, «Москалиця» та ін..)
- •6. Жанровий діапазон і поетика творчості Емми Андієвської.
- •7. Класичний психоаналіз з.Фройда та аналітична психологія к.-г.Юнга.
- •8. Неоміфологізм у літературі та літературознавстві. (Дж.Фрейзер, Дж.Кемпбел, Нортроп Фрай та ін..). Теоретичні витоки архетипної критики.
- •9.Розвиток українського літературознавства в останні десятиліття хіх ст.. (м.Драгоманов, о.Потебня, д.Овсянников-Куликовський, і.Франко).
- •10. Психолінгвістична теорія о.Потебні.
- •Українська література «магістратура»
- •1. Постмодернізм як мистецько-культурний феномен к.Хх – п.Ххі ст.. Причини виникнення постмодернізму. Постмодерна українська література: теми, ідеї, поетика.
- •2. Художньо-естетичні пошуки українських поетів-посмодерністів (в.Неборак, ю.Андрухович, о.Ірванец. Та ін.)
- •4. Особливості композиції та мовна специфіка прози о.Ірванця («Рівне/Ровно», «Очамимря», «Львівська брама» тошо).
- •Українська мова «магістратура»
- •1. Значення як понятійно-номінативна категорія. Типи мовних значень. Лексичні і граматичні значення.
- •2. Мовна система і мовна структура, як об’єкт науки про мову. Найсуттєвіші ознаки мовної системи. Подвійне членування мови.
- •3. Мовознавство к. Хх та п. Ххі с. Сучасні тенденції розвитку традиційних та нових напрямів лінгвістичної науки.
- •5. Текст як семантико-структурна єдність. Відповідність структури тексту темі, відображеній інформації, умовам спілкування, завданням та обраному стилю викладу.
- •1. Загальні поняття української діалектології. Генетична класифікація українських явищ.
- •2. Вокалізм. Загальна характеристика українського діалектного вокалізму. Відмінності у системах голосних фонем у діалектах української мови.
- •3. Стиль. Питання про стилі мови і стилі мовлення. Принципи класифікації та внутрішньої жанрової диференціації стилів. Типологія стилів.
- •4. Художній стиль як різновид мови. Підстилі художнього стилю. Жанри художнього стилю. Колорити художнього стилю.
- •5. Стилістичне навантаження слова і стилістично-функціональна диференціація лексичного складу української мови. Стилістично нейтральна і стилістично забарвлена лексика.
- •4.Функції документа
- •1.Процес документування
- •2.1.Класифікація за фізичною (матеріальною) складовою документа
- •2.2.Класифікація документів по регулярності виходу у світ
- •3.Типологічна класифікація документів
- •1.Вимоги до організації кадрового діловодства
- •2.1.Завдання обліку кадрів
1.Вимоги до організації кадрового діловодства
Однією з основних частіш спеціального діловодства є кадрове діловодство. Ведеться воно за правилами та принципами, встановленими для загального діловодства. Термін "кадри" у перекладі з французької означає професіонали, які займаються тією чи іншою діяльністю, працею у тій чи іншій системі, галузі, на тому чи іншому підприємстві.
Кадрове діловодство визначається як діяльність, що охоплює питання документування та організації роботи з документами стосовно особового складу підприємства (чи системи) з питань приймання, переведення, звільнення, обліку працівників тощо. Правильна організація кадрового діловодства має велике значення. Саме у кадрових службах громадяни укладають трудовій договір, ознайомлюються з правилами внутрішнього розпорядку, умовами праці, побуту, відпочинку, перспективами професійного зростання. Кадрова служба є дзеркалом установи, і від того, як у ній організоване документаційне забезпечення управління, складається враження про установу в цілому.
Кадрове діловодство ведеться у таких напрямах;
1. Облік особового складу установи та її підрозділів.
2. Підготовка звітів та необхідних довідок про переведення кадрів, розробка та виготовлення необхідних форм та бланків для цього.
3. Облік стану підготовки, перепідготовки кадрів та зарахування їх до резерву.
4. Облік та реєстрація надходження документів, що стосуються особового складу, контроль за їх виконанням, насамперед виконання наказів та розпоряджень по кадрах.
5. Організація документообігу для забезпечення оперативного і чіткого виконання та проходження документів і доручень керівництва стосовно всіх напрямів роботи з кадрами, додержання загальних та специфічних для кадрової роботи правил складання та виконання документів.
6. Складання номенклатурних справ з кадрового діловодства, їх оформлення та ведення.
7. Підготовка документів з кадрів для передачі в архів на зберігання.
8. Механізація, автоматизація і комп'ютерна обробка даних з особового складу.
Збільшення обсягів виробництва, перебудова управління економікою викликали значне збільшення обсягу інформації у сфері управління кадрами. Щороку зростає кількість службових документів. Впровадження їх машинної обробки у ряді служб великих підприємств і об'єднань не скорочує кількість персоналу. Для вирішення цієї проблеми потрібна правильна організація та механізація: обробки документів, від якої залежить ефективність процесу управління кадрами. Значну частішу часу забирає документаційне обслуговування: попередній розгляд, облік, зберігання, контроль тощо.
1.1. Організація праці в кадрових службах передбачає вирішення раду завдань, серед яких:
- чітка організаційна побудова роботи діяльності та вибір найбільш раціональної форми організації роботи з документами;
- правильний розподіл функцій між окремими виконавцями і підрозділами, застосування кращого досвіду та методів ведення діловодства. Вирішення цього питання здійснюється шляхом розробки та впровадження нормативних документів, посадових інструкцій, стандартів. Особливу увагу необхідно звернути на правильну розробку посадової інструкції інспектора по кадрах;
- визначення критеріїв оцінки праці співробітників, їх навантаження;
- підвищення кваліфікації та культури праці персоналу кадрової служби;
- раціональна організація робочих місць, забезпечення персональними ЕОМ.
Робоче місце кожного працівника кадрової служби має бути організоване таким чином, щоб розумові та фізичні зусилля спеціаліста спрямовувалися на виконання його функціональних обов'язків без будь-яких перешкод.
Умови праці - це сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини у процесі праці. Це передусім санітарно-гігієнічні умови (освітлення, тиша, температура, вологість) та комплект меблів і засобів оргтехніки для робочих місць (письмові столи, столи-приставки для персональних ЕОМ, крісла, картотека, канцелярські предмети, телефонні апарати, факс, ксерокс тощо).
1.2. основні обов’язки і функції кадрових служб
Основні обов’язки кадрових служб регламентуються Положенням про кадрову службу, яка розробляється відповідно до „Типових положень про кадрову службу органу виконавчої влади”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.96 р. № 912 і затверджується керівником підприємства. Положення повинне передбачати різною мірою деталізацію нормативного акта залежно від рівня органу управління.
Перелік конкретних функцій та обов’язків повинен вміщувати:
організацію ведення кадрового діловодства;
виконання вимог Кодексу законів про працю України з питань прийому.
РОБОТА э статистичною одиницею, що класифікується відповідно до класифікації, необхідної для її виконання. Класифікація визначається рівнем освіти і спеціалізацією на кадрові служби покладені наступні функції:
1.управління персоналом;
2.кадрове діловодство.
Під управлінням персоналом необхідно розуміти діяльність, спрямовану на підвищення ефективності роботи підприємства за рахунок підвищення ефективності роботи з його працівниками. Ця робота складається з наступних розділів:
1.формування системи керування персоналом;
2.планування кадрової роботи;
3.проведення маркетингу персоналу;
4.визначення кадрового потенціалу і потреби організації в персоналі.
Серед завдань, що стоять перед службою управління персоналом, є найм, оцінка, відбір персоналу. Основним завданням служби персоналу є задоволення попиту підприємства на працівників в якісному і кількісному відношенні.
З метою забезпечення підприємства необхідними кадрами виконують планування роботи з кадрами, суть якої полягає в наданні людям робочих місць у потрібний момент часу і необхідної кількості відповідно до їх здатностей, нахилів та потреб виробництва.
1.3.Одним із завдань служби управління персоналом є кадрове діловодство: створення, використання і зберігання документів, що містять всю інформацію про персонал суб’єкта господарювання. КД є однією з основних частин спеціального діловодства. Ведеться за правилами та принципами. КД – це діяльність, що охоплює питання документування та організації роботи з документами, що містять інформацію про особовий склад суб’єкта господарювання, а саме про прийняття на роботу, переведення та звільнення працівників.
Правильна організація кадрового діловодства має вирішення значення при дотриманні конституційних прав громадянина на працю і соціальне забезпечення. В документації з особового складу зазначається діяльність суб’єкта господарювання з питань обліку, прийняття, переведення , підготовки, перепідготовки, атестації, нагородження та пенсійного забезпечення кадрів.
2.Призначення документації з кадрів, завдання обліку кадрів
Для правильного і своєчасного прийняття рішення з будь-якого питання керівник установи має володіти інформацією про стан особового складу та рух кадрів. Чітка організація обліку особового складу є передумовою успішної аналітичної і оперативної роботи з кадрами.
