- •Лекційно-практичний курс
- •З математичного аналізу.
- •Частина 1. Вступ до аналізу.
- •Передмова
- •Довести
- •Елементи теорії множин. Лекція №1 Відношення. Функції.
- •1. Множини, дії над множинами, добуток.
- •2. Відношення. Функції. Приклади.
- •3. Образ, прообраз. Композиція
- •Практичне заняття № 1
- •Лекція №2. Відношення порядку. Множина дійсних чисел. Точна верхня (нижня) границя.
- •1. Відношення порядку. Верхня границя. Приклади.
- •2. Зростаючі функції.
- •3. Дійсні числа. Теорема про точну верхню границю.
- •Практичне заняття № 2 Тема: Відношення, функції. Дії над функціями
- •Лекція №3. Властивості дійсних чисел. Принцип Архімеда.
- •1. Класи чисел
- •2. Принцип Архімеда. Наслідки.
- •Практичне заняття №3 Тема: Відношення порядку. Впорядковані множини. Точна верхня і точна нижня грані. Дійсні числа.
- •Практичне заняття № 4 Тема: Верхня та нижня грані множини. Точна нижня та верхня грані.
- •Практичне заняття №5 Тема: Дійсні числа. Формули скороченого множення. Основні нерівності.
- •Практичне заняття №6 Тема: Принцип математичної індукції.
- •Лекція №4. Кардинальні числа.
- •1. Означення кардинального числа (потужності множини).
- •2. Теорема про множину як завгодно великої потужності.
- •3. Зчисленні множини.
- •Лекція №5. Множини потужності континуум, та їх властивості.
- •1. Потужність континуума.
- •2. Властивості потужності континуум.
- •Практичне заняття № 7 Тема: Еквівалентні множини. Зчислені множини. Множини потужності континуум.
- •Елементи топології. Лекція №6. Метричні, нормовані простори. Відкриті, замкнені множини.
- •1. Метричні простори. Приклади. Шар. Сфера.
- •3. Відкриті, замкнені множини. Замикання.
- •Лекція №7. Неперервні функції. Гомеоморфізми.
- •1. Означення неперервної функції та її властивості
- •2. Гомеоморфізми.
- •Лекція №8. Топологічні простори. Еквівалентні метрики і топології.
- •1. Еквівалентні метрики і норми,
- •2. Топологічні простори.
- •Практичне заняття № 8 Тема: Елементи топології
- •Послідовності. Лекція №9. Границя послідовності та її властивості
- •Лекція №10 Послідовності в r1 та в Rn
- •1. Властивості пов’язані з діями над послідовностями дійсних чисел.
- •2. Теорема Вєйєрштрасса про монотонну послідовність. Число е.
- •3. Лема про три границі. Граничні переходи у нерівностях.
- •4. Топологічні добутки. Послідовності в Rn.
- •Практичне заняття №9 Тема: Границя послідовності.
- •Практичне заняття №10 Тема: Обчислення границі послідовності. Число е.
- •Лекція №11 Границя функції. Означення по Коші і Гейне. Чудові границі.
- •1. Границя функції. Означення по Гейне і Коші.
- •2. Чудові границі:
- •Практичне заняття №11 Тема: Границя функції
- •Практичне заняття №12 Тема: 1а, 2а чудові границі.
- •Практичне заняття №13 Тема: Неперервні функції. Точки розриву функції та їх класифікація.
- •Компактні та зв’язні простори. Властивості неперервних функцій на компактних та зв’язних просторах. Лекція № 13 Компактні простори. Компактні множини в r1 і Rn
- •1. Означення компактних просторів. Приклади.
- •2. Властивості і ознаки компактності.
- •3. Теорема Больцано-Вєйерштрасса.
- •Практичне заняття №14 Тема: Компактні простори
- •Лекція № 14 Властивості неперервних функцій на компактних просторах.
- •1. Теореми Вєйерштрасса. Їх трактування в r1 і Rn.
- •2. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора.
- •Лекція № 15 Зв'язні простори. Теорема Больцано-Коші в r1. Існування і неперервність оберненої функції для строго монотонної неперервної функції.
- •1. Означення. Неперервні відображення зв'язаних просторів.
- •2. Теорема про обернену функцію
- •Практичне заняття № 15 Тема: Зв’язні множини. Властивості функцій неперервних на відрізку. Рівномірна неперервність.
- •Лекція № 16 Означення та неперервність елементарних функцій.
- •1. Степенева функція.
- •2. Показникова функція.
- •3. Логарифмічна функція.
- •2. Ознаки Коші для границі послідовності і функції в r1. Повнота r1, Rn.
- •Практичне заняття № 16 Тема: Повні простори. Ознака Коші. Теорема про нерухому точку.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лекція №18. Початкові відомості про ряди. Числові ряди.
- •1. Додатні ряди.
- •2. Знакозмінні ряди.
- •3. Абсолютно збіжні ряди.
- •Практичне заняття № 17 Тема: Числові ряди, їх збіжність.
- •Література
Компактні та зв’язні простори. Властивості неперервних функцій на компактних та зв’язних просторах. Лекція № 13 Компактні простори. Компактні множини в r1 і Rn
1. Означення компактних просторів. Приклади.
Нехай Е - топологічний простір.
Означення. Множина підмножин Е називається покриттям Е, якщо будь-яка точка x з Е належить хоча б одній з цих підмножин.
Покриття скінчене - якщо воно складається з скінченого числа множин.
Покриття відкрите - якщо воно складається з відкритих множин.
Наприклад
відкрите покриття R1
Означення. Підпокриттям називається покриття, утворене з множин першого покриття.
Означення (властивість Гейне-Бореля-Лебега). Топологічний простір називається компактним, якщо з будь-якого його відкритого покриття можна виділити хоча б одне скінчене підпокриття.
Зауваження. Компактність - властивість простору Е.
Можливо розглядати
компактність
з індукованою в
топологією при цьому Е може бути не
компактним простором.
Приклади.
1. Простір, що містить скінчене число точок - компактний.
2. R1 , R2, векторні нормовані простори - не компактні, так як множина відкритих куль з центром в точці 0 і радіусом більше нуля утворює відкрите покриття. Будь-яке скінчене число цих куль міститься в одній кулі скінченого радіуса і, отже, не покриває всього простору.
В загальному вигляді, будь-яка необмежена підмножина метричного простору не компактна.
Необхідна умова компактності метричного простору - обмеженість.
Теорема.
Будь-який відрізок
- компактна множина.
Доведення. Нехай
відкрите покриття
іс - середина
.
Припустимо, що з
неможливо вибрати скінченого числа
підмножин покриваючих
повністю, тоді, це неможливо зробити
принаймні для одного [
,
с] або [с,b],
наприклад, [
,с]=[
].
Розділивши його на два, ми одержали [
],
що має ті ж властивості. Таким чином,
отримали послідовність [
],...,[
],...
під інтервалів
:
жоден з них не може бути покритий
скінченою кількістю множин з
.
- зростає і обмежена
зверху, тоді
.
- спадає і обмежена
знизу, тоді
.
Так як
при
,
то
Тоді будь-який відкритий інтервал, що
містить
,
містить всі
i
![]()
,
а значить, містить і всі [
]
з цими номерами. В
існує відкрита множина
і для достатньо
великих n
.
Прийшли до
суперечності з тим, що [
]
не покритий скінченим числом множин з
,
що і доводить теорему.
Теорема.
В Rn
замкнений
обмежений паралелепіпед, тобто множина
є компактним простором.
Довести аналогічно доведенню попередньої теореми.
2. Властивості і ознаки компактності.
Теорема. Для того, щоб топологічний простір Е був компактним, необхідно і достатньо, щоб з будь-якої множини замкнених підмножин Е, перетин яких порожній, можна було вибрати скінченну множину підмножин з порожнім перетином.
Доведення. Нехай
замкнені множини такі, що
Ø.
- відкриті множини. Оскільки
Ø,
- відкрите покриття Е. Тоді компактністьЕ означає
існування скінченого числа
,
таких що
=
Ø
і навпаки.
Наслідок.
Якщо простір Е
- компактний,
а
спадна послідовність замкнених множинЕ, перетин
яких порожній, то
,
що множина
- порожня.
У випадку Е=
ця властивість називаєтьсялемою
про вкладені відрізки:
Нехай є система вкладених відрізків
,
тоді існує
таке, що
.
Якщо при цьому
,
то таке
- єдине.
Теорема. Нехай Е - метричний простір, а F- компактна підмножина Е. Тоді F є замкненою множиною в Е.
Доведення. Нехай
- гранична
точка F.
Покажемо, що
Позначимо
,
де
— замкнена куля
з центром в
,
отже,Fn
- спадна
послідовність замкнених множин в F.
Жодна з Fn
не порожня в
силу того, що
- гранична дляF,
а оскільки множина F
компактна, тоді
Ø.
Однак,
,
тобто
.
Зауваження. Замкненість не гарантує компактності. Прикладом є простір R1.
Теорема. Будь-яка замкнена підмножина компактного простору є компактним простором.
Доведення здійснюється за допомогою необхідної та достатньої умови у термінах замкнених множин.
Повернемося до ситуації нормованого простору.
Теорема. Для того, щоб підмножина скінченовимірного векторного нормованого простору Е була компактною, необхідно і достатньо, щоб вона була замкненою і обмеженою.
Доведення.
Необхідність випливає з доведених властивостей в загальній ситуації.
Достатність.
Припустимо спочатку, що
і норма
.
Будь-яка обмежена підмножина міститься
в деякій кулі, в нашому випадку замкненому
обмеженому паралелепіпеді, тобто
міститься в деякому компакті. Оскільки
підмножина замкнена, то за попередньою
теоремою вона - компактна. НехайЕ
- довільний
нормований скінченовимірний простір.
Обираючи в Е
базис
,
одержимо, що
однозначно відповідає точка
.
Нехай
- норма в Е. Розглянемо в Е норму
означену вище,
вона еквівалентна нормі
(див. попередні лекції), отже поняття
(замкнений, обмежений, компактний) одні
і ті ж для цих норм.
Повторюючи все,
що було сказане вище, у випадку простору
Е з нормою
,
маємо, що замкнена і обмежена підмножина
Е компактна у топології, що задана нормою
,
отже вона буде компактна у просторі Е
з нормою
.
