- •Лекційно-практичний курс
- •З математичного аналізу.
- •Частина 1. Вступ до аналізу.
- •Передмова
- •Довести
- •Елементи теорії множин. Лекція №1 Відношення. Функції.
- •1. Множини, дії над множинами, добуток.
- •2. Відношення. Функції. Приклади.
- •3. Образ, прообраз. Композиція
- •Практичне заняття № 1
- •Лекція №2. Відношення порядку. Множина дійсних чисел. Точна верхня (нижня) границя.
- •1. Відношення порядку. Верхня границя. Приклади.
- •2. Зростаючі функції.
- •3. Дійсні числа. Теорема про точну верхню границю.
- •Практичне заняття № 2 Тема: Відношення, функції. Дії над функціями
- •Лекція №3. Властивості дійсних чисел. Принцип Архімеда.
- •1. Класи чисел
- •2. Принцип Архімеда. Наслідки.
- •Практичне заняття №3 Тема: Відношення порядку. Впорядковані множини. Точна верхня і точна нижня грані. Дійсні числа.
- •Практичне заняття № 4 Тема: Верхня та нижня грані множини. Точна нижня та верхня грані.
- •Практичне заняття №5 Тема: Дійсні числа. Формули скороченого множення. Основні нерівності.
- •Практичне заняття №6 Тема: Принцип математичної індукції.
- •Лекція №4. Кардинальні числа.
- •1. Означення кардинального числа (потужності множини).
- •2. Теорема про множину як завгодно великої потужності.
- •3. Зчисленні множини.
- •Лекція №5. Множини потужності континуум, та їх властивості.
- •1. Потужність континуума.
- •2. Властивості потужності континуум.
- •Практичне заняття № 7 Тема: Еквівалентні множини. Зчислені множини. Множини потужності континуум.
- •Елементи топології. Лекція №6. Метричні, нормовані простори. Відкриті, замкнені множини.
- •1. Метричні простори. Приклади. Шар. Сфера.
- •3. Відкриті, замкнені множини. Замикання.
- •Лекція №7. Неперервні функції. Гомеоморфізми.
- •1. Означення неперервної функції та її властивості
- •2. Гомеоморфізми.
- •Лекція №8. Топологічні простори. Еквівалентні метрики і топології.
- •1. Еквівалентні метрики і норми,
- •2. Топологічні простори.
- •Практичне заняття № 8 Тема: Елементи топології
- •Послідовності. Лекція №9. Границя послідовності та її властивості
- •Лекція №10 Послідовності в r1 та в Rn
- •1. Властивості пов’язані з діями над послідовностями дійсних чисел.
- •2. Теорема Вєйєрштрасса про монотонну послідовність. Число е.
- •3. Лема про три границі. Граничні переходи у нерівностях.
- •4. Топологічні добутки. Послідовності в Rn.
- •Практичне заняття №9 Тема: Границя послідовності.
- •Практичне заняття №10 Тема: Обчислення границі послідовності. Число е.
- •Лекція №11 Границя функції. Означення по Коші і Гейне. Чудові границі.
- •1. Границя функції. Означення по Гейне і Коші.
- •2. Чудові границі:
- •Практичне заняття №11 Тема: Границя функції
- •Практичне заняття №12 Тема: 1а, 2а чудові границі.
- •Практичне заняття №13 Тема: Неперервні функції. Точки розриву функції та їх класифікація.
- •Компактні та зв’язні простори. Властивості неперервних функцій на компактних та зв’язних просторах. Лекція № 13 Компактні простори. Компактні множини в r1 і Rn
- •1. Означення компактних просторів. Приклади.
- •2. Властивості і ознаки компактності.
- •3. Теорема Больцано-Вєйерштрасса.
- •Практичне заняття №14 Тема: Компактні простори
- •Лекція № 14 Властивості неперервних функцій на компактних просторах.
- •1. Теореми Вєйерштрасса. Їх трактування в r1 і Rn.
- •2. Рівномірна неперервність. Теорема Кантора.
- •Лекція № 15 Зв'язні простори. Теорема Больцано-Коші в r1. Існування і неперервність оберненої функції для строго монотонної неперервної функції.
- •1. Означення. Неперервні відображення зв'язаних просторів.
- •2. Теорема про обернену функцію
- •Практичне заняття № 15 Тема: Зв’язні множини. Властивості функцій неперервних на відрізку. Рівномірна неперервність.
- •Лекція № 16 Означення та неперервність елементарних функцій.
- •1. Степенева функція.
- •2. Показникова функція.
- •3. Логарифмічна функція.
- •2. Ознаки Коші для границі послідовності і функції в r1. Повнота r1, Rn.
- •Практичне заняття № 16 Тема: Повні простори. Ознака Коші. Теорема про нерухому точку.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лекція №18. Початкові відомості про ряди. Числові ряди.
- •1. Додатні ряди.
- •2. Знакозмінні ряди.
- •3. Абсолютно збіжні ряди.
- •Практичне заняття № 17 Тема: Числові ряди, їх збіжність.
- •Література
Елементи топології. Лекція №6. Метричні, нормовані простори. Відкриті, замкнені множини.
1. Метричні простори. Приклади. Шар. Сфера.
Означення.
На множині Е
задана метрика
:
якщо визначена функція
:
і виконуються умови:
1.
,![]()
2.
,![]()
3.
![]()
![]()
Пара
називається метричним простором.
Приклади.
1.
![]()
2.
- евклідова метрика, або природня метрика
(приклад 1 маємо при
);
3. Е – довільна
множина,
(дискретна метрика);
4. Метрика фізичного простору-часу.
Означення.
Сферою з центром
радіуса R
> 0 називається
множина
![]()
Означення.
Відкритою (замкнутою) кулею з центром
радіуса R>0
називається
множина
![]()
Приклади.
1. R:
куля – інтервал (
-R,
+R).
2. R2:
куля – звичайне коло з центром у
відповідній точці
радіуса R.
Означення.
Підмножина А
Еметричного
простору (Е,
)називається
обмеженою, якщо існує куля в якій вона
міститься.
Приклад.
Множина R
і N
Rне обмежені у
метриці приклада 1. Але якщо метрика
дискретна, то
обмежені.
2. Нормовані простори.
Нехай Е - векторний простір над полем дійсних або комплексних чисел.
Означення.
Нормою у векторному просторі Е
називається
будь-яка функція
,
для якої
виконуються умови:
1.
![]()
2.
![]()
3.
![]()
Означення. Якщо у векторному просторі Е задана норма, то Е - нормований векторний простір.
Приклади.
1.
2.
.
3.
4.![]()
5.![]()
ЯкщоЕ - нормований
простір, то в ньому можна визначити
відстань
Де
задовольняє
умовам:
і
.
Навпаки, якщо
задовольняє
зазначеним властивостям, то відстань
задається нормою
.
(Довести самостійно)
В інших випадках
у метричному просторі відстань не
обов'язково задається нормою. В нормованому
просторі куля і сфера з центром в
мають вигляд
і
.
Означення.
Відрізком з кінцями
іb у
векторному просторі називається множина
усіх точок виду t
+(1-t)b,
і позначають
.
3. Відкриті, замкнені множини. Замикання.
Означення.
Підмножина А
метричного
простору
називається відкритою, якщо разом з
кожною своєю точкою вона містить деяку
відкриту кулю з центром у цій точці.
Приклад.
1. Довільний
інтервал, якщо
.
2. Якщо E=R2 - прямокутник без границь.
3. Відкриті кулі у
довільному метричному просторі
![]()
Властивості відкритих множин:
1. Множини Е і Ø - відкриті.
2.
- відкрите,
якщо Aі
відкриті.
3.
- відкрите, якщоАі
відкриті.
Доведемо властивість
2. (Доведення 1, 3 самостійно). Нехай
тоді
для всіх і=1,…, n. При кожному і
Отже
- куля з центром
радіуса
і
.
Таким чином оскільки
довільна точка,
- множина відкрита.
4. Аксіома
Хаусдорфа.
Для будь-яких
і b
існує дві відкриті непересічні підмножини
А, В
,
що включають
і b відповідно.
Дійсно, А
=
А, В -відкриті
і не мають спільних точок, в протилежному
випадку, якщо
,
що невірно.
Означення. Множина В - замкнена в Е, якщо Е \ В = СВ — відкрита.
Приклади.
1.
.
2.
.
3. Замкнена куля у довільному метричному просторі.
4. Скінчена кількість точок у довільному метричному просторі.
Властивості замкнених множин.
1. Множини Е, Ø - замкнені;
2.
- замкнена,
якщо Ві
– замкнені;
3.
- замкнена, якщо Ві
– замкнені;
Доведення провести самостійно.
Зауваження. Існують підмножини, що не є ні замкненими ні відкритими.
Наприклад:
![]()
Означення.
Околом точки
![]()
Еназивається
довільна підмножина Е,
яка містить
точку
разом з деякою
відкритою кулею з центром в
.
Теорема.
Для того, щоб підмножина А
простору
була відкритою
необхідно і достатньо, щоб вона була
околом кожної своєї точки .
Доведення. Нехай
А - окіл
кожної своєї точки. Тоді разом з точкою
А містить кулю
з центром в
. Тоді, А
- відкрита
множина. Навпаки, якщо А
- відкрита
множина і
![]()
А,
тоіснує
відкрита куля з центром в
,
який міститься
в А, значить,
А - окіл
точки
.
Означення.
Замиканням
підмножиниА
називається
перетин усіх замкнених підмножин Е,
які містять
А.
- замкнена (за властивістю замкнених
множин).
- мінімальна
замкнена множина, що містить А.
Приклад:
.
Означення.
Точка
![]()
Еназивається
граничною точкою підмножини А,
якщо у будь-якому
околі точки
є точки множини
А, відмінні
від
.
Теорема. Замкнена множина містить усі свої граничні точки.
Доведення. Нехай
- гранична
точка для множини В.
Припустимо,
що
-відкрита
множина. Тоді існує відкрита куля з
центром в
,
що належить СВ, тобто
не має спільних точок з В.
Прийшли до
суперечності, отже, замкнена множина
містить усі свої граничні точки.
Теорема.
одержується
з А шляхом
приєднання до А
її граничних
точок. (Доведіть самостійно)
Нижче
- множина граничних точок множини А.
