Модуль 2. Економічний механізм забезпечення продуктивної праці

Тема 9. Планування праці

1. Сутність і значення планування праці. Система трудових показників та взаємозв’язок їх елементів.

2. Види планів з праці. Показники праці як складова бізнес-плану.

3. Методи планування трудових показників.

9.1. Сутність і значення планування праці. Система трудових показників і взаємозв’язків їх елементів

У ринкових умовах господарювання особливого значення в управлінській діяльності на всіх рівнях набуває планування праці.

Процес планування здійснюють шляхом визначення цілей та способів їх досягнення. В найширшому розумінні, план  це образ будь-чого, модель бажаного майбутнього. В більш вузькому розумінні планування є процесом розроблення спеціальних документів  планів, що визначають конкретні кроки в досягненні цілей у рамках планового періоду.

Планування об'єднує структурні підрозділи підприємства спільною метою, надає всім процесам єдиного напряму та скоординованості, що дає змогу повніше й ефективніше використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та вчасно розв’язувати різноманітні управлінські проблеми.

Для ефективного планування роботи підприємства необхідно дотримуватись низки принципів планування, серед яких найважливішими є: цільове спрямування, системність, безперервність, збалансованість, економічність, науковий характер планування, методологічна єдність планів, оптимальність тощо.

Планування праці як установлення доцільних і бажаних пропорцій праці, її продуктивності, чисельності персоналу, фонду заробітної плати для виконання виробничої програми тощо є частиною загальної системи організації праці, яка забезпечує ефективне її функціонування.

Найважливішими завданнями планування праці є забезпечення повної зайнятості та високої продуктивності праці, створення сприятливих умов для роботи персоналу і підвищення рівня оплати праці, досягнення високої якості трудового життя працівників.

План з праці та заробітної плати є важливим розділом стратегічного плану та всієї сукупності планових документів підприємства; він складається з плану підвищення продуктивності праці; плану фонду оплати праці; плану організації праці; плану чисельності працівників і т. ін.

У сучасних умовах планування трудових показників набуває нового, особливого значення. Пріоритетним та першочерговим стає завдання виконання виробничої програми з випуску конкурентоспроможної продукції через використання найкращих засобів, з найменшими витратами живої та уречевленої праці, що сприяє підвищенню значення трудових показників, їх впливу на виробничий процес.

Система трудових показників – це сукупність кількісних та якісних вимірювачів, ступінь ефективності застосування живої праці в процесі виробництва.

У процесі економічного та соціального розвитку підприємства особливе місце належить плану наукової організації праці. Він є складовою частиною плану підвищення ефективності виробництва.

Основними завданнями планування трудових показників є:

 забезпечення неухильного підвищення продуктивності праці та перевищення її зростання над темпами зростання середньої заробітної плати;

 забезпечення ефективності використання праці та економії фонду заробітної плати;

 дотримання правильних співвідношень заробітної платні окремих категорій працівників згідно з кількістю та якістю праці;

 посилення матеріальної зацікавленості кожного працівника і колективу в цілому в кінцевих результатах, виробничо-фінансової діяльності підприємства;

 забезпечення потреби у кадрах необхідної кваліфікації та підвищення кваліфікації персоналу підприємства;

 визначення оптимального співвідношення в чисельності персоналу за функціями виробництва, обслуговування та управління.

Основою розроблення системи планових трудових показників є: виробнича програма, план підвищення ефективності виробництва, норм і нормативів витрат праці й заробітної плати.

Розроблення системи планових трудових показників на підприємстві повинен передувати їх детальний аналіз у процесі якого визначають заходи для економії живої праці, кращого використання робочої сили на основі впровадження раціональних форм організації, розроблення ефективної системи матеріалів його стимулювання праці, впровадженню науково обґрунтованих норм і нормативів з праці, вдосконалення організації та обслуговування робочих місць, оптимізації режимів праці й відпочинку, раціоналізації трудових процесів, поліпшення підготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

На підприємствах доцільно використовувати комплексну систему показників праці для здійснення планування й аналізу, яка містить такі групи показників:

 загальноекономічні показники (обсяг виробництва або вартість виробленої продукції, величина основних фондів, частка основних фондів невиробничого призначення та ін.);

 результативність роботи (виробіток у натуральному, вартісному та трудовому вимірі, трудомісткість, коефіцієнт змінності, прибуток, загальні витрати робочого часу, частка фондів споживання в прибутку та ін.);

 кадрові показники (чисельність персоналу, частка окремих категорій персоналу, плинність кадрів, рівень освіти, середній вік працівників, середній розряд працівників, середній розряд виконаних робіт, періодичність підвищення кваліфікації й т. ін.);

 оплата праці (загальна величина фонду заробітної плати, частка зарплати у витратах на виробництво продукції, середня заробітна плата працівників, міжкваліфікаційна диференціація заробітної плати, динаміка заробітної плати за кілька періодів і т. ін.);

 витрати на соціальні виплати (витрати на соціальні виплати, передбачені законодавством, витрати на додаткові соціальні виплати та пільги, частка витрат на соціальні виплати у витратах на виробництво продукції, витрати на утримання соціальної інфраструктури, витрати на участь у прибутках, середній розмір дивідендів і т. ін.);

 загальні витрати на персонал (витрати на оплату праці, на розвиток персоналу, на соціальні виплати, витрати на персонал у розрахунку на одиницю продукції, частка витрат на персонал у загальних витратах виробництва, динаміка витрат на персонал);

 умови праці (чисельність і частка працівників, що працюють у важких та шкідливих умовах праці, рівень травматизму, захворюваності, витрати на виплату пільг і компенсацій за несприятливі умови праці, динаміка цих показників та ін.).

На формування трудових показників впливають техніко-економічні та інші фактори виробництва, зокрема техніко-організаційний рівень виробництва, соціальні умови, природні умови й рівень раціональності природокористування, зовнішньоекономічні зв'язки і рівень їх ефективності. До техніко-економічних факторів виробництва відносять НТП та технічний рівень виробництва й продукції, їх конкурентоспроможність, структуру господарської системи і рівень організації виробництва та праці, рівень управління.

Уся система трудових показників взаємопов'язана з іншими показниками оперативних і стратегічних планів, оскільки є складовою технічного, економічного та фінансового планування.