7. Методи нормування трудових процесів

У практиці нормування праці користуються досвідно-статистичними й аналітичними методами.

Досвідно-статистичні (або сумарні) методи передбачають установлення норм у цілому на всю роботу без поелементного аналізу операцій і проектування раціональної організації праці. При досвідному методі норми визначають на основі особистого досвіду нормувальника, а при статистичному  на основі статистичних даних про фактичні затрати часу на виконання аналогічної роботи в минулому. Досвідно-статистичні методи не можна вважати науковими, оскільки норми розробляють без необхідного аналізу фактичних умов праці. Такі норми не забезпечують ефективне використання виробничих ресурсів та повинні замінятися нормами, встановленими аналітичними методами.

За допомогою аналітичних методів проводить наукове обґрунтування норм праці на основі аналізу конкретного трудового процесу. Для цього операція, яка нормується, розділяється на складові елементи; потім визначаються технічні, організаційні, економічні та інші фактори, що впливають на тривалість виконання кожного елементу; далі проектується раціональний склад операції й послідовність виконання її елементів із урахуванням оптимального поєднання факторів, що впливають на їхню тривалість. Після цього розраховуються затрати часу на кожен елемент, і їх сума, що визначає норму часу на операцію в цілому. Одночасно повинні розроблятися організаційно-технічні заходи, що забезпечують упровадження запроектованого трудового процесу та встановленої норми.

За методикою одержання вихідних даних аналітичні методи поділяють на аналітично-розрахункові та аналітично-дослідні. Якщо затрати часу на кожен елемент операції й на операцію в цілому визначають на основі нормативних матеріалів (науково обґрунтованих міжгалузевих, галузевих чи місцевих нормативів), такий метод називається аналітично-розрахунковим. Якщо затрати часу на кожен елемент операції і на операцію в цілому встановлюють на основі безпосередніх вимірювань цих затрат на досліджуваних робочих місцях шляхом проведення фотографії робочого часу або хронометражу, такий метод називається аналітично-дослідним. Нерідко зустрічаються випадки одночасного використання обох різновидів аналітичного методу. На практиці найпоширеніший аналітично-розрахунковий метод, оскільки його застосування менш трудомістке, дає можливість розрахувати норми ще до початку трудового процесу і сприяє рівнонапруженості норм.

Таким чином, особливістю технічно обґрунтованих норм є застосування розрахункових методів, які дають змогу широко використовувати досягнення науки і техніки, досвід найкращих робітників в удосконаленні праці та виробництва.

Велике значення має мікроелементний метод нормування праці (для нормування ручних і деяких машинно-ручних процесів). За допомогою цього методу виділяють та вивчають найпростіші елементи, так звані мікроелементи, з яких складаються складні й різноманітні за своїм характером трудові операції. Ці мікроелементи визначають норми затрат часу залежно від найважливіших чинників, які впливають на їх структуру. Переваги цього методу полягають у тому, що ще до початку трудового процесу можна конструювати ручні прийоми окремих трудових процесів на основі створення системи мікроелементів, які вирізняються характером і методом виконання роботи, схемою організації робочого місця та трудовими навичками робітника. За допомогою цієї системи можна встановити раціональність затрат часу на виконання окремих елементів операції.

Досягнення рівнонапруженості норм  важлива і складна проблема. Для її розв’язання необхідно забезпечити високу якість і єдність нормативних матеріалів, методів і методик нормування праці; достатню кваліфікацію технологів та спеціалістів з нормування праці; матеріальну й моральну зацікавленість працівників у високій якості норм праці.

У ринкових умовах науково обґрунтоване нормування праці стає одним із найдієвіших засобів забезпечення конкурентоспроможності підприємства, оскільки сприяє скороченню затрат праці, економії коштів на оплату праці, а отже — зниженню собівартості продукції й підвищенню ефективності господарювання.

Контрольні питання

1. 3 яких елементів складається зміст організації праці?

2. Які завдання повинна розв’язувати наукова організація праці?

3. Охарактеризуйте різні види поділу праці.

4. Що таке кооперування праці? Як воно пов'язане з поділом праці?

5. Які заходи передбачає організація робочих місць?

6. Яке значення в наш час мають раціоналізація та атестація робочих місць?

7. Назвіть основні групи факторів виробничого середовища, що визначають умови праці та впливають на працездатність людини.

8. Які основні завдання охорони праці?

9. Охарактеризуйте соціально-економічне значення дисципліни праці.

10. Поясніть значення та основні завдання нормування праці.

11. Назвіть і охарактеризуйте об'єкти нормування праці.

12. Розкрийте структуру витрат робочого часу.

13. Які способи вивчення робочого часу застосовують у практиці нормування праці?

14. Що таке нормативи? Які види нормативів для нормування праці Ви знаєте?

15. Як класифікують норми праці? Назвіть їх основні види.

16. Охарактеризуйте методи нормування трудових процесів.

Література

1. Грішнова О.А Економіка праці та соціально-трудові відносини: підруч. / О.А. Грішнова. – К.: Знання, 2006. – 529 с.

2. Соловйов О. В. Конспект лекцій з дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини» (для студентів 3 курсу денної й 4 курсу заочної форм навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», галузь знань 0305 – «Економіка і підприємництво», напряму підготовки 6.030504 «Економіка підприємcтва» і 6.030509 – «Облік і аудит»).) / О. В. Соловйов, О. Є. Соловйова; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва.  Х.: ХНАМГ, 2011.  156 с.

3. Багрова І. В. Нормування праці: навч. посібник / І.В. Багрова.  Київ: Центр учбової літератури, 2003.  212 с.