- •Передмова
- •1. Функція
- •Способи задання функції
- •Класифікація функцій
- •Механічний та геометричний зміст похідної
- •Правило знаходження похідної
- •Приклади
- •Теореми
- •Приклади
- •Похідні вищих порядків
- •Приклади
- •Загальна схема дослідження функції та побудова графіка
- •Розв’язування
- •Графік заданої функції
- •3. Диференціал функції
- •Приклади
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Невизначений інтеграл
- •Приклади
- •Властивості невизначеного інтегралу
- •Методи інтегрування
- •Приклади
- •Інтегрування за частинами
- •Приклади
- •Визначений інтеграл
- •Задача про роботу змінної сили
- •Властивості визначеного інтегралу
- •Приклади
- •4. Диференціальні рівняння Диференціальні рівняння першого порядку
- •Диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними
- •Приклади
- •Однорідні диференціальні рівняння
- •Приклади
- •Неоднорідне диференціальне рівняння
- •Розв’язок
- •Диференціальні рівняння вищих порядків. Основні означення і поняття
- •Приклади
- •5. Математична обробка результатів вимірювання. Обчислення похибок
- •Приклад:
- •Приклад:
Приклади
Обчислити визначені інтеграли:
1.
.
2.
.
,
тоді
.
Підстановка:
u = lnx; du =
dx.
dv = xdx; v =
.
У заданому інтегралі застосуємо
підстановку t = cos x, де
.
Тоді на цьому відрізку cosx змінюється
монотонно (спадає), а отже, ми можемо
визначити межі по t. Для цього в
попередній рівності покладемо x = 0.
Матимемо нижню межу t = 1. Якщо х =
, то маємо верхню межу t = 0.
Складемо таку таблицю:
-
x
0
t
0
1
Знаходимо dt = – sin xdx. Тоді
.
5.
Застосуємо підстановку t = ex, або x = lnt. Тоді межі по t:
-
x
0
1
t
1
e
Знаходимо: dx =
.
Отже,
.
.
Застосовуємо підстановку t= x2 +
9. Знаходимо межі інтегрування по t:
-
x
0
4
t
3
5
Знаходимо dt = 2 xdx.
Отже,
.
4. Диференціальні рівняння Диференціальні рівняння першого порядку
Математичні методи дослідження явищ та процесів, що відбуваються в природі, у живих організмах не можливо без диференційних рівнянь. Використання їх дає можливість одержать функціональну залежність між величинами, які нас цікавлять, але і вивчити їх вплив на дані процеси (явища), що дуже важливо для медико-біологічних процесів.
Диференціальним рівнянням називається рівняння, що має незалежну змінну х, функцію у = f(x) і похідні y(x), y(x)... і т. д. F(x, y, y, y ... y) = 0.
Порядок диференційного рівняння визначається по порядку найбільшої похідної, що входить у рівняння. Приклад: F(x, y, y) = 0 – диференційне рівняння першого порядку. F(x, y, y, y) = 0 – диференційне рівняння другого порядку і т. д.
Загальним рішенням диференційного
рівняння називається функція, яка будучи
підставлена в рівняння, обертає його в
тотожність. Приклад: функція y
= e
є
загальним розв’язком диференційного
рівняння:
xydx +
dy
= 0.
Якщо, припустити y = e
+c,
знайдемо y =
і, підставивши значення y і dy в
дане рівняння, одержемо тотожність:
xe
dx
+
.
Процес знаходження розв’язку диференціального рівняння називають інтегруванням його. Щоб не плутати операцію інтегрування диференціального рівняння з операцією знаходження невизначеного інтегралу, останню називають квадратурою.
Якщо при інтегруванні диференціального рівняння приходять до квадратури, то кажуть, що диференціальне рівняння інтегрується в квадратурах. Це означає, що розв’язок диференціального рівняння виражено через квадратуру (невизначений інтеграл).
Зауважимо, що до розв’язків диференціального
рівняння
,
яке називається перевернутим
диференціальним рівнянням. Диференціальне
рівняння
можна записати ще так: dy – f(x,y)dx = 0.
Помноживши обидві частини цього рівняння
на деяку функцію N(x, y)
дістаємо
таке диференціальне рівняння M(x, y)dx +
N(x, y)dy = 0. Функції М(х, у), N(x, y) називають
коефіцієнтами диференціального
рівняння. Дане диференціальне рівняння
можна записати у вигляді f(x, y) = –
.
