Історія держави і права_Тацій В.Я. Том 2

Розділ перший Утворення Української Радянської Республіки.

Держава і право УСРР в роки громадянської війни і воєнної інтервенції

§ 1. Державне будівництво на основі рішень І та II Всеукраїнських з'їздів Рад

Всеукраїнський з'їзд Рад. Як уже зазначалося, у відпо-і відь на жовтневе збройне повстання у Петрограді та прихід до влади більшовиків, оформлений рішеннями II Все-

російського з'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів, III Універсалом Центральної Ради було проголошено Українську Народну Республіку. Центральна Рада засудила збройне повстання у Петрограді та зробила заяву про неприпустимість нелегітимного переходу влади до Рад робітничих та солдатських депутатів. Виникло явне протистояння Центральної Ради, з одного боку, і ВЦВК та Раднаркому на чолі з В. Леніним як за-гальноросійськоі державної влади, з іншого. Це протистояння значно посилилося після проголошення «Маніфесту до

українського народу» прийнятого Раднаркомом 3 грудня 1917 р., напередодні І Всеукраїнського з'їзду Рад, з ультимативними вимогами до Української

136

Центральної Ради. Цей маніфест став своєрідним каталізатором, який прискорив початок громадянської пійни в країні1.

Більшовики України, спираючись на прийняті II Всеросійським з'їздом Рад декрети про мир і землю, декларацію Всеросійського ЦВК про права народів Росії та інші популярні акти радянської влади і борючись за перетворення їх у життя, розгорнули бурхливу діяльність з більшовизації Рад та встановлення їх влади на місцях як органів диктатури пролетаріату2. Проте, як це випливає зі змісту актів II Всеросійського з'їзду Рад, більшовики перемогли не під соціалістичними, а під демократичними гаслами. їхня «червоногвардійська атака на капітал» була ще попереду. І більшість населення наприкінці 1917 р., підтримуючи більшовиків, не усвідомлювала на який шлях вступає і що її чекає на цьому шляху3.

Недостатньо активна позиція Центральної Ради щодо практичної реалізації проголошених нею соціальних завдань, про що писав В. Винниченко, полегшила процес утвердження більшовицької влади в Україні, насамперед в її пролетарських регіонах4. Після перевиборів до Рад у листопаді та на початку грудня 1917 р. у них різко посилився вплив більшовиків. У багатьох Радах вони повністю оволоділи керівними позиціями. У Луганській Раді більшовики становили 85,5 % депутатів, Бердянській — 75, Друноиській — 70, Київській — 00, Лозово-Павловській — 57,8, Кременчуцькій — 52,6, Харківській — 47,5, Катеринославській — 46,6, Одеській — близько 40 %. Всього на кінець 1917 р. в Україні діяли майже 300 Рад, «важно робітничих та солдатських депутатів5. Більшовикам України значну допомогу подавали їхні однопартійні з центральних регіонів Росії, ЦК більшовицької партії.

Більшовики почали активно створювати пролетарські збройні формування — Червону гвардію. Найчисленнішою в Україні була Червона гвардія Донбасу — найважливіша збройна опора більшовиків. ЦК більшовицької партії робив усе можливе, щоб забезпечити Червону гвардію зброєю. Робітники Донбасу й самі виготовляли зброю на заводах Луганська, Юзовки, Краматорська та інших міст. Більшовики всіляко прагнули перетворити Червону гвардію на організацію поголовного озброєння робітників.

: Романчук О. Ультиматум — К, 1990. — С. 16—19.

• Хргстоматия по истории отечрстветюго государства и права / Под рад. О. И. Чис-

шш — М., 1997. — С. в—15.

1 Наше Отечество. Опьіт политической истории В 2 т. — М, 1991. — Т. 1. — С. 390. *Вкммичгмко В. Заповіт борцям за визволення. — С. 15—18. 107.

зечькіій Ю. М., Тимненко Ж. П., Щусь О. У. Ради України в 1917 р. — К., 1981. — С

2*2—290

137

Розділ І. Держава і право в роки громадянської війни і яоопші інтервенції

§ І. Державне будівництво на основі рішень / та 11 Всеукраїнських УиЛв Рад

Борючись проти Центральної Ради, більшовицькі організації докладали чимало зусиль для скликання Всеукраїнського з'їзду Рад, який би проголосив більшовицьку владу в Україні, створив Українську радянську державу і затвердив у ній диктатуру пролетаріату. Ідею проведення Всеукраїнського з'їзду Рад висунула більшовицька фракція виконавчого комітету Київської Ради робітничих депутатів 3 листопада 1917 р., її підтримали більшовики Харкова, Катеринослава, Одеси, Єлисаветграда та інших міст. Ця діяльність знайшла підтримку тієї частини трудящих, які вірили в більшовицькі гасла. З'їзд мав стати важливим етапом на шляху встановлення радянської влади в Україні. Влада місцевих Рад — «влада знизу» — стала у такий спосіб перетворюватися у «владу зверху», привласнивши собі всі можливі повноваження. «Відтак влада переходила від суспільства до держави, а в державі до партії більшовиків, які монополізували виконавчу і законодавчу владу»1.

17 листопада 1917 р. нарком у справах національностей Сталін у розмові з членом Київського обласного комітету РСДРП(б) Бакинським схвалив курс на поглинання Центральної Ради Всеукраїнським з'їздом Рад. Від імені керівництва більшовицької партії Сталін заявив: «Ми всі вважаємо, шо ви — кияни, одесити, харків'яни, ка-теринославці та інші повинні негайно взятися за скликання такого з'їзду». Секретар ЦК партії Свердлов на запитання працівника обкому РСДРП(б) Південо-Західного краю Кулика про те, як ставитися до Центральної Ради, рекомендував прислухатися до порад наркому у справах національностей2.

Спочатку намічалося відкрити пробільшовицький з'їзд 4 грудня в Києві. Але враховуючи, що тут були сильними позиції Центральної Ради і фактично уже відкрився під її проводом з'їзд селянських, робітничих і солдатських депутатів, на який прибуло 2 тис. делегатів, за ініціативою більшовиків 124 депутати — представники 49 Рад переїхали до Харкова, де діяв більшовицький ревком, була численна Червона гвардія. Харків був політичним центром До-нецько-Криворізької області, і саме тут 9 грудня 1917 р. відкрився III з'їзд Рад Донецького і Криворізького басейнів, об'єднання з яким поповнювало склад більшовицького Всеукраїнського з'їзду Рад представниками революційного пролетаріату.

З'їзд Рад Донецького і Криворізького басейнів прийняв пропозицію більшовицьки налаштованих делегатів Всеукраїнського з'їз- 1 Верт Н История советского государства 1900—1991 — М., 1998 — С. 123 1 Колодь М.

В., Кі/льчицький Г. В., Курпосов Ю. О. Історія України. — С. 53.

138

ду Рад про об'єднання в ЄДИНИЙ З'ЇЗД Рад робітничих та солдатських депутатів. На цьому з'їзді були представлені 89 Рад (близько 200 делегатів). Безперечно, такий з'їзд не можна було вважати легітимним. Адже в Україні у цей час, як уже зазначалося, було обрано понад 300 Рад.

З'їзд Рад розглянув такі питання: 1) про сучасний політичний момент; 2) про організацію влади в Україні; 3) про самовизначення України; 4) про вибори Центрального Виконавчого Комітету Рад України. Порядок денний був доповнений питанням «Про Донець-ко-Криворізький басейн»1.

Всеукраїнський з'їзд Рад розпочав свою роботу 11 грудня 1917 р. і закінчив її увечері 12 грудня. У своїх постановах з'їзд вітав жовтневе збройне повстання і встановлення радянської влади та «диктатуру пролетаріату, підтриману найбіднішим селянством». У резолюціях «Про організацію влади на Україні» і «Про самовизначення України» з'їзд проголосив створення Української радянської республіки, визначив основи організації влади та принципи відносин з Російською радянською республікою. 12 грудня з'їзд постановив, що «Україна проголошується Республікою Рад робітничих, солдатських та селянських депутатів». Українську робітничо-селянську радянську республіку в офіційних радянських актах відразу ж після її утворення називали також Українською Народною Республікою2.

Отже, в Україні склалося своєрідна ситуація: більша частина України була підвладна Центральній Раді, а менша — радянському урядові.

Структуру органів влади І Всеукраїнський з'їзд Рад визначав, орієнтуючись на побудову цих органів у радянській Росії. Влада на місцях закріплювалася за повітовими, міськими, губернськими та обласними Радами. Здійснення влади у центрі покладалося на Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, селянських та солдатських депутатів, обраний ними ЦВК й ті вищі органи виконавчої і розпорядчої влади, які мав створити ЦВК. Із передбаченого 61 члена ЦВК з'їзд обрав лише 41, вказавши, що 20 його членів має дооб- рати наступний з'їзд Рад селянських депутатів. У числі обраних було 35 більшовиків, 4 лівих есери, 1 лівий український соціал-демократ та 1 меншовик-інтернаціоналіст, Головою ЦВК обрали лівого українського соціал-демократа Ю. Медведєва.

- Великая Октябрьская Социалистнчеекая революцин на Украйно СЛ документе» и мдгеркалов — Т. 2. — С. 574. І Хрестоматія з історії держави і права України — Т. 2. — С.

105—111.

13»

Розділ 1. Держала і право в роки громадянської війни і воєнної інтервенції

1. Державне будівництво на основі рішень / та II Всеукраїнських з'їздів Рад