2. В залежності від джерела виникнення розрізняють такі види ризиків у проекті:

а) природно-кліматичні;

б) зовнішні;

в) внутрішні;

г) збитки.

3. При кількісному аналізі ризику найбільш розповсюдженими є методи:

а) аналіз ризиків;

б) аналіз чутливості;

в) аналіз сценаріїв;

г) аналіз моделей (метод Монте-Карло).

4. Проектний ризик — це:

а) підвищення ймовірності позитивних для цілей проекту подій і зниження ймовірності несприятливих подій;

б) міра серйозності негативних наслідків, рівень збитків або оцін­ка потенційних можливостей, пов'язаних з ризиком;

в) небезпека небажаних відхилень від очікуваних станів проекту у майбутньому, із розрахунку яких і приймаються рішення в даний момент;

г) міра можливості того, що наслідок (дія) ризику дійсно буде мати місце.

5. Ймовірність ризику - це:

а) критерій досягнення цілей проекту;

б) міра можливості того, що наслідок (дія) ризику дійсно буде мати місце;

в) відхилення дійсного стану проекту від очікуваного;

г) міра серйозності негативних наслідків, рівень збитків або оцін­ка потенційних можливостей, пов'язаних з ризиком.

6. Загроза ризику - це:

а) підвищення ймовірності позитивних для цілей проекту подій і зниження ймовірності несприятливих подій;

б) небезпека небажаних відхилень від очікуваних станів проекту у майбутньому, із розрахунку яких і приймаються рішення в даний момент;

в) міра серйозності негативних наслідків, рівень збитків або оцін­ка потенційних можливостей, пов'язаних з ризиком;

г) міра можливості того, що наслідок (дія) ризику дійсно буде мати місце.

7. Ціль управління проектними ризиками — це:

а) ліквідація небажаних відхилень від очікуваних станів проекту;

б) підвищення ймовірності позитивних для цілей проекту подій і зниження ймовірності несприятливих подій;

в) визначення серйозності негативних наслідків, рівень збитків або оцінка потенційних можливостей, пов'язаних з ризиком;

г) визначення можливості того, що наслідок (дія) ризику дійсно буде мати місце.

8. Ментальні карти — це:

а) зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі;

б) інструмент для оцінювання пріоритетності ризиків;

в) блок-схеми технологічного процесу;

г) схеми, що описують роботи проекту.

9. На стадії зародження проекту здійснюється:

а) планування та контроль;

б) управління ризиком;

в) управління організаційною структурою;

г) проектний аналіз за аспектами;

д) оцінка стану проекту.

10. Проектний цикл – це проміжок часу:

а) від ідентифікації проекту до завершення впровадження проекту;

б) від ідентифікації проекту до початку впровадження проекту;

в) від завершення підготовки проекту до завершення впровадження проекту;

г) від ідентифікації ідеї проекту до її матеріалізації.

11. Для досягнення максимальної оцінки проекту необхідно дотримуватись таких умов:

а) особи, які керували розробкою та здійсненням проекту, повинні брати участь у проведенні завершальної оцінки;

б) об’єктивність оцінки не повинна викликати сумніву;

в) завершальній оцінці необхідно піддати якомога більше проектів;

г) всіх перелічених умов.

12. Структура проекту — це:

а) спосіб управління проектом;

б) комплекс взаємовідносин, що пов’язує виконавців проекту між собою;

в) сукупність взаємопов’язаних елементів і процесів проекту, які представлені з різним ступенем деталізації.

3. Розрахункова частина:

Проект пошиття жіночих костюмів передбачає: виробництво 1 костюма з витратами тканини і матеріалів в розмірі 45 грн., Швачка за кожен костюм отримує 15 грн., Витрати на утримання та експлуатацію обладнання, а також інші фірмові витрати становлять 80 тис. Грн. на рік. Планова ціна реалізації костюма 110 грн.

Скільки треба виробляти костюмів, щоб вийти на беззбиткове виробництво?

Варіант №8

1. Поясніть поняття якості. Яке, на Вашу думку, її значення в забезпеченні конкурентоспроможності продукції проекту?

2. Тестові завдання: